Телеграм канал «Пасажири Києва»

Ми закликаємо кожного: * Поширюйте дописи "Пасажирів Києва", "Екодії" та Ради з урбаністики! * Пишіть звернення, щоб виправити проблеми! * Подавайте петиції та звертайтесь до місцевих депутатів! * Приєднуйтесь до спільноти активістів або дослідників "Пасажирів Києва", щоб разом покращувати місто! Запис і презентації заходу доступні за посиланнями. Дякуємо книгарні "Сенс" за гостинність! 🙏 А вже сьогодні, 18:30, тут же відбудеться подія від "Асоціації велосипедистів Києва" – приходьте дізнатися, що не так з велоінфраструктурою! 🚲 Давайте разом змінювати Київ на краще!

Привіт, друзі! 👋 Цього тижня у Києві проходить Європейський тиждень мобільності, і вчора відбувся перший надзвичайно важливий та насичений захід! Ми обговорили ключові проблеми та перспективи розвитку громадського транспорту у столиці та Україні. Повний запис доступний за посиланням, але от ключові моменти: 🚌 Реформування системи громадського транспорту: Ната Волик з "Екодії" розповіла про євроінтеграційні зобов'язання України та необхідність реформування громадського транспорту, зокрема, боротьбу з маршрутками на національному рівні. Вона наголосила, що транспорт впливає на довкілля та міську мобільність, а кількість авто на дорогах Києва зростає. Важливі передумови для реформи – Паризька угода та Національна транспортна стратегія України, які вимагають впровадження Планів сталої міської мобільності. Ключовим документом є регламент 1370 (Public Service Obligations - PSO), що передбачає конкурсну основу для контрактів з перевізниками, компенсації за пільгові перевезення, прозорість у роботі, екологічний та енергоефективний транспорт. Приклади досвіду Будапешта, Риги та Тбілісі у питанні відмови від маршруток показують, що це таки реалістична реформа. Головне з розумінням залучати інвестиції, впроваджувати сучасні стандарти та контролювати якість здійснюваних перевезень. 📊 Аналітика та досягнення "Пасажирів Києва": Олександр Рак, голова "Пасажирів Києва", поділився успіхами та викликами організації. Серед досягнень – відновлення руху наземного транспорту під час повітряних тривог на правому березі Києва. Ми робимо інтерактивні карти доступності укриттів до зупинок, аналізуємо маршрутну швидкість трамваїв та їх стан, вивчаємо затримки транспорту з технічних причин (поломки, обриви контактної мережі). Також була розкрита проблематика неефективного облаштування нових зупинок, на кшталт 44-го автобусного маршруту, та успіхи у впровадженні "віденських зупинок". 🚦 Оптимізація руху та виділені смуги: В'ячеслав Скриль розповів про оптимізацію графіків руху громадського транспорту з урахуванням заторів. Ця методика дозволила покращити регулярність на 4 автобусних та 5 тролейбусних маршрутах. Він наголосив, що виділені смуги для громадського транспорту є головним інструментом підвищення швидкості та надійності. 🤝 Комфорт для водіїв – безпека для пасажирів: Віталій Селик з Ради з урбаністики Києва акцентував на важливості комфорту водіїв. Він запропонував запровадити обов'язкову уніформу та відновити/облаштувати кімнати відпочинку на кінцевих зупинках для водіїв, що безпосередньо впливає на безпеку мільйонів пасажирів. 👩‍👩‍👧‍👦 Мобільність та гендерний аспект: Оксана Мирошниченко, фахівчиня із соціальних досліджень у сфері транспорту, підкреслила гендерні відмінності в потребах мобільності. Жінки частіше користуються громадським транспортом та більш залежать від пішохідної інфраструктури, що вимагає переосмислення підходів до планування. Дослідження у Вінниці показали збільшення частки авто в домогосподарствах після повномасштабного вторгнення, що поглиблює нерівність. Важливо планувати інфраструктуру та маршрути, враховуючи потреби всіх мешканців, а не лише "особливі", адже майже половина населення має певні потреби в доступності. Що робити? Підсумки та заклики до дії: * Зменшити дефіцит водіїв (особливо жінок на автобусах), забезпечити гідні умови праці. * Масштабувати перегляд розкладів руху з урахуванням заторів. * Організовувати додаткові виділені смуги (Хрещатик, проспект Повітряних Сил). * Ремонтувати та модернізувати інфраструктуру електротранспорту (колії, контактна мережа, тролейбуси з автономним ходом). * Модернізувати систему диспетчеризації, включаючи дані від приватних перевізників. * Впровадити пересадковий квиток на 90-120 хвилин. * Запровадити GPS-трекінг та електронний квиток для маршруток. Наша візія: Низькопідлоговий громадський транспорт, платформи врівень з підлогою, наземні переходи та табло з актуальною інформацією! 🚇🚌🚎

🚇 Метро на Троєщину: бути чи не бути. Здається, у найближчі роки чи десятиліття ми змиримось з тим, що цей об'єкт для політичних спекуляцій нікуди не подінеться, і встановимо пам'ятник незбудованому метро на Троєщину. А поки знову говоримо про цю тему. Журналісти ТСН звернулися до директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова з проханням прокоментувати заяву голови Деснянської РДА Максима Бахматова про те, що метро на Троєщину ніколи не з'явиться. Коли може з'явитися метро на Троєщину? "Я не хочу ще більше травмувати мешканців Троєщини словами, що метро на Троєщину ніколи не буде. Його не буде в осяжній перспективі, а це — щонайменше 10–20 років. Шанси є, але на дуже-дуже далеку перспективу. Тобто метро на Троєщину в повному своєму вигляді, з депо і з іншими об’єктами, найімовірніше, а я в цьому впевнений на 90% — не буде. Чи буде воно через 40 років, чи 60, 80, 100 років? Всяке може статися. Але я, ймовірно, цього не дізнаюся", – каже Беспалов. Скільки може коштувати такий проєкт? "Ніхто не оновлював техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту, тому важко сказати про реальну вартість. Остання цифра, яку я чув, — це 2,5 мільярда доларів. Але цілком ймовірно, що ця сума могла зрости. Річ у тому, що Київ неспроможний самостійно реалізувати такий проєкт, бо у платників податків столиці ніколи не вистачало і не вистачить грошей на його реалізацію", – пояснює Беспалов. У КП "Київський метрополітен" вистачає проблем і без метро на Троєщину! "Коли метро довго працює, треба виконувати капітальний ремонт станцій, який стане у вартість нових станцій. Тобто в найближчі роки, ймовірно, ми будемо лише ремонтувати станції, які діють понад 50–60 років, і навряд чи будувати нові. Враховуючи все це, я навіть уявити собі не можу, де ми знайдемо гроші для метро на Троєщину", – наголосив директор "ПроМобільності". Як можна буде зрозуміти, що шанси на метро на Троєщину, хоча б примарні, з'являються? "Найперша ознака, що роботи з будівництва метро на Троєщину стартують — оголошення тендеру на оновлення проєктної документації. Якщо така документація вже була, то вона вичерпала всі можливі терміни. Розробка нової займе щонайменше півтора року, лише державна будівельна експертиза триватиме три місяці, а ще нам доведеться змінювати застарілі будівельні норми, бо "по-старому" будувати метро неможливо", – зазначив Дмитро Беспалов. #про_Київ Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

📍Почали Підключайтесь на стрім на нашій сторінці в Facebook https://www.facebook.com/share/v/1C5zLvfRG5/?mibextid=wwXIfr

⏰ Нагадуємо - вже сьогодні ми розповімо про стан, проблеми і перспективи громадського транспорту Києва Команда порятунку транспортної інфраструктури Києва в складі громадських організацій Пасажири Києва, U-Cycle, Доступно, Екодія та Урбанради Києва за підтримки книгарні "Сенс" організовує Європейський тиждень мобільності у Києві. 👉 Сьогодні о 18:30 у книгарні "Сенс" на Хрещатику, 34 ми розповімо вам як все погано з громадським транспортом у Києві, чому так відбувається і як це змінити, але не лише це: Ната Волик з Екодії розповість про реформу автобусних перевезень за стандартами ЄС, яка має покінчити з маршрутками. Олександр Рак проналізує, що виконано за 10 років існування плану розвитку громадського транспорту Києва від Світового Банку. В'ячеслав Скриль розповість про те як наша організація допомагає Київпастрансу покращувати розклади руху і враховувати затори. Віталій Селик підніме питання умов, в яких працюють водії, і як їх покращувати. Оксана Мирошниченко розповість про тренди мобільності на прикладі Вінниці і гендерний аспект громадського транспорту. А в результаті ми розповімо що робити і що саме ви можете робити, щоб пересуватись містом стало краще. 📅 Тож приходьте о 18:30 у книгарню "Сенс" на Хрещатику, 34. Реєстрація за посиланням необхідна, щоб ми розуміли кількість учасників події. Також маємо подію у Facebook.

🚃 Про стан, проблеми і перспективи громадського транспорту Києва розповімо вже у середу! Команда порятунку транспортної інфраструктури Києва в складі громадських організацій Пасажири Києва, U-Cycle, Доступно, Екодія та Урбанради Києва за підтримки книгарні "Сенс" організовує Європейський тиждень мобільності у Києві. 👉 У середу о 18:30 у книгарні "Сенс" на Хрещатику, 34 ми розповімо вам як все погано з громадським транспортом у Києві, чому так відбувається і як це змінити, але не лише це: Ната Волик з Екодії розповість про реформу автобусних перевезень за стандартами ЄС, яка має покінчити з маршрутками. Олександр Рак проналізує, що виконано за 10 років існування плану розвитку громадського транспорту Києва від Світового Банку. В'ячеслав Скриль розповість про те як наша організація допомагає Київпастрансу покращувати розклади руху і враховувати затори. Віталій Селик підніме питання умов, в яких працюють водії, і як їх покращувати. Оксана Мирошниченко розповість про тренди мобільності на прикладі Вінниці і гендерний аспект громадського транспорту. А в результаті ми розповімо що робити і що саме ви можете робити, щоб пересуватись містом стало краще. 📅 Тож приходьте у середу о 18:30 у книгарню "Сенс" на Хрещатику, 34. Реєстрація за посиланням необхідна, щоб ми розуміли кількість учасників події. Також маємо подію у Facebook.

🌲❓ Київавтодор знову проти дерев? Сьогодні на робочій групі "Київська майстерня міста" розглядали черговий капітальний ремонт - вулиці Святошинська. 🪓🌳 Проектантом було підготовано попередній проект - він передбачає вирубку майже всіх дерев на вулиці під розширення проїзної частини до 4 автомобільних смуг. Аргументом для вирубки є захист комунікацій, над якими ростуть ці дерева, але нових ділянок під озеленення не з'являється. І не факт, що таку вирубку погодить Київзеленбуд. 🛣 Затишна фактично 2-смугова вулиця з деревами в попередніх планах Київавтодору має перетворитись на 4 смугову дорогу майже без дерев. "Ще одна смуга і все поїде", хіба ні? Жодного транспортного обгрунтування такого розширення звісно немає. Київавтодор відмовився робити транспортне моделювання аргументуючи тим, що воно не потрібне і нічого не показує. Хоча якраз відсутність транспортного моделювання показує небажання перевіряти ідеї проектантів. Варто зазначити, що заїзд з Берестейського проспекту на Святошинську відбувається в 1 смугу, а ДБН не вимагає для магістральних вулиць районного значення розширення до 2 смуг в кожен бік. Крім того вже зараз зранку затор в бік Чорнобаївської площі утворюється через організацію руху на самій площі і збільшення кількості смуг (і потоку авто), що туди підходять, спричинить лише збільшення затримок. Також попереднім проектом передбачена велодоріжка, яка з'являється і закінчується просто посеред тротуару та не пролягає вздовж всієї вулиці. 🟢 На засіданні ми пропонували - не чіпати дерева і зробити 3 смуги руху: по одній смузі в кожен бік і реверсною смугою або виділеною смугою для громадського транспорту. Також, як варіант, можна залишити 2 автомобільні смуги і замість третьої зробити односторонні велосмуги. Головне - дерева на вулиці мають залишитись, а велосипедна інфраструктура має бути неперервною від початку вулиці і до її кінця. Маємо надію, що Київавтодор дослухається до нас і за 2 тижні ми побачимо принципово інший проект 🤷‍♂️