📢 Запрошуємо вас завтра о 12:00 на розмову про міську мобільність, яку організовує "Стріха"
Під час події будуть дискусії про:
🚦 12:00—13:00 Міську мобільність та швидкість на дорогах разом із Олександром Гречко та Олександром Раком
🏞️ 13:30—14:30 Просторовий аналіз разом із Дариною Рощук та Мариною Бакаєнко
🌊 15:00—16:00 Велику воду разом з Катериною Покорою та Всеволодом Казаріним
🏠 16:30—17:30 Оренду житла разом із Ярославом Онищуком та Анастасією Бобровою
📍 Подія пройде за адресою Нижній Вал, 15а (в приміщенні піцерії «Автостанція»).
⚡⚡ Маніпуляція КМДА по ціні електроенергії для транспорту виглядає так👇
Скаржишся, що купуєш її по 15 гривень за кіловат.
Тим часом останній тендер на електроенергію Київпастрансу - ціна 10 грн за кіловат-годину 🫣 (додавання тарифу на розподіл електроенергії збільшує фінальну ціну несуттєво).
При цьому на тендері відхилили всіх учасників крім найдорожчого!
В темі тарифів на проїзд, на жаль, ми будемо бачити багато маніпуляцій КМДА, аби хоч якось довести чого місто підвищує тарифи в 4 рази і робить один з найдорожчих в Європі проїзний, а якість транспорту ніяк не змінюється.
💰 КМДА намагається виправдати 4-кратне здорожчання проїзду збільшеними витратами на зарплати, пальне та електроенергію.
Але треба зауважити, що Київпастранс та метрополітен роками нічого не робили для того, щоб хоч деякі з цих витрат зменшити. Зокрема, в контексті витрат на електроенергію, вартість якої нібито зросла в 6,6 разів з 2018 року.
Так от підкреслюємо - за 10 років в Києві не модернізували жодного потягу метро чи трамвая, а застарілі вагони споживають на 30-40% більше електроенергії.
В ефірі «Київського часу» співзасновник громадської організації «Пасажири Києва» Вʼячеслав Скриль наголосив, що замість перекладання фінансового тягаря на плечі киян, транспортним підприємствам варто проаналізувати власну неефективність та сумнівні статті видатків.
Так само хочемо акцентувати на неефективності Київпастрансу та метрополітену з точки зору великих витрат на зарплатний фонд. В цьому плані столична система працює майже вдвічі гірше за європейські аналоги.
Якщо у Варшаві чи Відні на одного працівника транспортної сфери припадає від 80 до 95 тисяч пасажирів на рік, то в Києві цей показник ледве сягає 40-45 тисяч.
Це не означає, що треба скорочувати персонал, це означає, що треба підвищувати продуктивність праці та збільшувати пасажиропотік.
В європейських столицях витрати на електроенергію та пальне співставні, а от вартість обслуговування рухомого складу та зарплати очевидно більші, ніж у Києві.
Але у Варшаві, Празі та Будапешті не роблять непомірно дорогий проїзний для пасажирів за майже 5000 гривень, бо навпаки стимулюють людей користуватися громадським транспортом і роблять його дуже дешевим - в межах 1100-1400 грн!
Така цілеспрямована політика європейських міст здійснюється для того, щоб стримувати зростання автомобілекористування і пов'язаних з цим видатків на автомобільну інфраструктуру.
🧑🏻🦽 На прохання громадськості та вимог безпеки від поліції ЦОДР розробить дві нові схеми облаштування переходу біля метро «Університет». Ціль — пошук рішення, безпечного для пішоходів та водіїв
👉 Що відбулося
«Доступно.UA» разом з активістами ініціювала круглий стіл щодо наземного пішохідного переходу біля станції метро «Університет».
Мета зустрічі — озвучити поточну ситуацію, почути кожну думку та сформувати спільне бачення облаштування пішохідного переходу біля станції метро «Університет».
До конструктивного діалогу та пошуку рішень залучилися саме ті інституції, які працюють із проблемою на локальному рівні. На зустрічі зібралися представники Департамент транспортної інфраструктури КМДА (ДТІ), Центр організації дорожнього руху (ЦОДР), Національної поліції, громадська організація Пасажири Києва, активістка Іванна Малій.
Водночас представники державного рівня, відповідальні за безбар’єрність — Радниця-уповноважена Президента з питань безбар’єрності і представники Міністерства розвитку громад та територій України — підтвердили свою участь, але так і не долучилися до обговорення, хоча мали можливість приєднатися онлайн.
Прикро, що саме представники держави не знайшли час долучитися до обговорення питань інклюзії. Адже це про державну політику безбар’єрності. І мова йде про усунення дискомфорту, який стосується десятків тисяч людей.
👉 Результати обговорення та пропозиції
Ми продовжуємо розглядати, чи є технічно можливим облаштування наземного переходу біля метро «Університет».
З Національною поліцією ми дійшли до одного важливого питання, яке необхідно вирішити, — це облаштування видимості, щоб водії могли чітко бачити пішоходів та інші транспортні засоби.
Також прийшли до висновку, що встановлення ліфту не може забезпечити належний рівень доступності на даній ділянці. Залежність від відключень світла та мінусової температури — це не про безбар’єрність та інклюзивність.
▪️ ЦОДР погодився промоделювати можливість зрізати 2-4 дерева посередині бульвару Тараса Шевченка, щоб забезпечити оглядовість з місця водія транспортного засобу.
У такому разі видимість на цьому переході буде забезпечена так само, як на схожих ділянках дороги (розташованих вище та нижче).
▪️ Також ми підготуємо ще одне звернення щодо розробки ЦОДР схеми облаштування антикишені (тобто розширення тротуару в зоні переходу — як один з можливих варіантів облаштування переходу, щоб пішоходи були видимими для водіїв).
На цьому ми не зупиняємося. Плануємо залучати експертні висновки інших організацій. Та будемо подавати приклади облаштування наземних переходів на схожих ділянках дороги.
👉 Нагадаємо, чому цей перехід такий важливий
Поруч зі станцією метро «Університет» знаходяться важливі соціальні обʼєкти: метро та зупинки наземного громадського транспорту, Національний педагогічний університет, Центр надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві, Рекрутинговий центр Національної поліції України, посольства інших країн.
Якщо йти через вулицю Леонтовича, маршрут від вулиці Пирогова до зупинки громадського транспорту стає майже вдвічі довшим. Для маломобільних груп населення, зокрема людей з інвалідністю, ситуацію додатково ускладнюють підйоми та спуски на цій ділянці.
🤝 Ви можете допомогти із розголосом та пошерити цей допис
🧑🏻🦽 На прохання громадськості та вимог безпеки від поліції ЦОДР розробить дві нові схеми облаштування переходу біля метро «Університет». Ціль — пошук рішення, безпечного для пішоходів та водіїв
👉 Що відбулося
«Доступно.UA» разом з активістами ініціювала круглий стіл щодо наземного пішохідного переходу біля станції метро «Університет».
Мета зустрічі — озвучити поточну ситуацію, почути кожну думку та сформувати спільне бачення облаштування пішохідного переходу біля станції метро «Університет».
До конструктивного діалогу та пошуку рішень залучилися саме ті інституції, які працюють із проблемою на локальному рівні. На зустрічі зібралися представники Департамент транспортної інфраструктури КМДА (ДТІ), Центр організації дорожнього руху (ЦОДР), Національної поліції, громадська організація Пасажири Києва, активістка Іванна Малій.
Водночас представники державного рівня, відповідальні за безбар’єрність — Радниця-уповноважена Президента з питань безбар’єрності і представники Міністерства розвитку громад та територій України — підтвердили свою участь, але так і не долучилися до обговорення, хоча мали можливість приєднатися онлайн.
Прикро, що саме представники держави не знайшли час долучитися до обговорення питань інклюзії. Адже це про державну політику безбар’єрності. І мова йде про усунення дискомфорту, який стосується десятків тисяч людей.
👉 Результати обговорення та пропозиції
Ми продовжуємо розглядати, чи є технічно можливим облаштування наземного переходу біля метро «Університет».
З Національною поліцією ми дійшли до одного важливого питання, яке необхідно вирішити, — це облаштування видимості, щоб водії могли чітко бачити пішоходів та інші транспортні засоби.
Також прийшли до висновку, що встановлення ліфту не може забезпечити належний рівень доступності на даній ділянці. Залежність від відключень світла та мінусової температури — це не про безбар’єрність та інклюзивність.
▪️ ЦОДР погодився промоделювати можливість зрізати 2-4 дерева посередині бульвару Тараса Шевченка, щоб забезпечити оглядовість з місця водія транспортного засобу.
У такому разі видимість на цьому переході буде забезпечена так само, як на схожих ділянках дороги (розташованих вище та нижче).
▪️ Також ми підготуємо ще одне звернення щодо розробки ЦОДР схеми облаштування антикишені (тобто розширення тротуару в зоні переходу — як один з можливих варіантів облаштування переходу, щоб пішоходи були видимими для водіїв).
На цьому ми не зупиняємося. Плануємо залучати експертні висновки інших організацій. Та будемо подавати приклади облаштування наземних переходів на схожих ділянках дороги.
👉 Нагадаємо, чому цей перехід такий важливий
Поруч зі станцією метро «Університет» знаходяться важливі соціальні обʼєкти: метро та зупинки наземного громадського транспорту, Національний педагогічний університет, Центр надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві, Рекрутинговий центр Національної поліції України, посольства інших країн.
Якщо йти через вулицю Леонтовича, маршрут від вулиці Пирогова до зупинки громадського транспорту стає майже вдвічі довшим. Для маломобільних груп населення, зокрема людей з інвалідністю, ситуацію додатково ускладнюють підйоми та спуски на цій ділянці.
🤝 Ви можете допомогти із розголосом та пошерити цей допис