Начальник штабу 11 армійського корпусу Сергій Собко стане заступником головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.
Наразі Собко відряджений в Генштаб та очікує на офіційне призначення та визначення своїх повноважень як заступника.
▪️Раніше, 17 липня, Собко розповів про тривожні тенденції в управлінні збройними силами:
Збройні Сили потребують нагальних змін, інакше ми можемо зазнати поразки.
Найбільша загроза для українського війська сьогодні не лише Росія. Не меншою загрозою стають рішення, які поступово позбавляють армію тих якостей, що дозволили їй вистояти з початком повномасштабної агресії.
Тоді ми перемагали не чисельністю і не перевагою в озброєнні. Ми були швидшими за противника, командири мали право ухвалювати рішення, люди брали на себе відповідальність, а система дозволяла діяти, а не чекати вказівок.
Сьогодні дедалі більше командирів змушені думати не лише про виконання бойового завдання, а й про те, як уникнути покарання. Службові розслідування все частіше шукають винних замість причин. Професійна дискусія нерідко сприймається як нелояльність, а ініціатива - як загроза. У такій атмосфері командири перестають ризикувати заради успіху й починають ризикувати лише заради власного виживання в системі.
Не менш небезпечними є зміни у кадровій політиці. Командирів потрібно оцінювати за професійністю, результатом і здатністю брати відповідальність. Якщо ж особиста лояльність стає важливішою за компетентність, система неминуче починає просувати не найкращих, а найзручніших. Разом із ними втрачається головне - довіра офіцерського корпусу до справедливості кадрових рішень. А сильні командири, які мають власну позицію, дедалі частіше залишаються без підтримки або просто йдуть зі служби.
Ще одна небезпечна тенденція - повернення до ручного управління. Сучасна війна вимагає швидкості, гнучкості та самостійності командирів. Натомість дедалі більше рішень концентруються нагорі, а мікроменеджмент поступово витісняє ініціативу. Так неможливо виграти війну, яка змінюється щодня.
Є проблема, про яку говорять значно менше. Якість будь-якого рішення визначається якістю інформації. Якщо, проходячи рівні управління, вона починає прикрашатися, пом’якшуватися або підлаштовуватися під очікування керівництва, хибні рішення стають неминучими. Система, яка перестає чесно говорити сама собі правду, рано чи пізно починає програвати реальності.
Попри все це українська армія продовжує воювати й досягати результатів. Але дедалі частіше це заслуга людей, а не системи. Професіоналізм, ініціатива та самопожертва командирів і солдатів компенсують її недоліки. Ціна такої компенсації - втрачений час, втрачені можливості й, найстрашніше, втрачені життя.
Перемогу забезпечить не лише зброя, фінансування чи збільшення чисельності війська. Її визначає насамперед якість військового управління.
А ось і відео з випробування керованної дроно-бомби [під скиди] Firefly
Виглядає прикольно. Видно, як модуль корегує траєкторію снаряда ближче до центра наведення прицілу.
Так набагато легше і ефективніше працювати по рухомих цілях. Не треба закидувати снаряд наперед руху машини | піхотинця [на випередження], а просто вести його в прицілі. Причому робити це з більшої висоти.
Але особливо круто — це те, як Firefly пробиває укриття [3]. На відео це виглядає доволі ефектно. Сподіваюся, на практиці так само.
Бригадний генерал Сергій Собко став ТВО заступника головнокомандувача ЗСУ
Це мені підтвердило одразу кілька джерел. Очікується лише фінальне затвердження його на посаді.
Обома руками за такі кадри. І з величезним позитивом ставлюся до такого майбутнього призначення.
Адже Сергій Собко - точно з генерації сучасних генералів українського війська: від бази, тобто знання англійської, до західної військової освіти. Він - один із небагатьох українських офіцерів, які пройшли навчання в Командно-штабному коледжі армії США у Форт Лівенворті.
У нас таких генералів можна перерахувати на пальцях однієї руки - Паліса, Забродський та Собко. Якщо когось забув - додавайте у коментарі.
На початку повномасштабного вторгнення Собко був начальником штабу Сил територіальної оборони. Саме на плечі ТРО лягло неймовірне навантаження по залученню вчорашніх цивільних до війська.
До речі, я особисто у 2023-му в якості вільного слухача-журналіста відвідував перші курси «Вишколу капітанів», який зʼявився під покровительством Сил ТРО та особистих зусиль Собка. Відтоді цей вишкіл - це база для командирів взводів/рот та батальйонів.
Собко - це точно не про «радянщину». І такі призначення мені дуже до душі.
Тільки за липень операторами 412-ої бригади Nemesis уражено та знищено майже 500 одиниць автотехніки та близько 400 мотоциклів та військових баггі. Також значна кількість вантажівок та паливозаправників спалені у глибокому тилу.
Розподіл ролей серед екіпажів, як пишуть в бригаді, такий:
▪️ FPV атакують ворожі вантажівки, автомобілі та баггі поблизу лінії фронту
▪️ Middle strike дрони Hornet та Morrigan б’ють по тилових трасах
❗️ На відео лише невелика частина роботи екіпажів, зокрема далекобійних дронів Morrigan, які знищують ворожу логістику на дистанції до 200+ кілометрів.
...
Morrigan-200 — це middle strike дрон, розроблений неназваним виробником у тісній співпраці з 412-ою бригадою Nemesis. Уперше про нього публічно сказали в кінці травня.