Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян — великий друг і лідер, який робить свою країну сильною, багатою та дуже захищеною. Нікол повністю поділяє моє бачення миру і процвітання як для Вірменії, так і для всього Південнокавказького регіону.
Держсекретар США Марко Рубіо щойно відвідав Вірменію, де домігся укладення кількох важливих угод на користь обох наших країн. Незабаром Сполучені Штати та Вірменія спільно розпочнуть реалізацію Трампівського маршруту міжнародного миру і процвітання, який трансформує Південний Кавказ і допоможе нашим американським енергетичним компаніям отримати доступ до ресурсів Центральної Азії аж до Сполучених Штатів.
Саме тому я висловлюю повну і беззастережну підтримку переобранню Нікола Пашиняна на виборах 7 червня 2026 року. З його допомогою ми піднімемо Сполучені Штати, Вірменію, Південний Кавказ і Центральну Азію на ще більшу висоту, ніж будь-коли раніше.
Однак проголошення ненависті до США та Ізраїлю не вирішить проблем Ірану. Не вирішить їх і тимчасова угода про завершення війни. Іран, імовірно, не зміг домогтися положення про припинення війни Ізраїлю проти «Хезболли»; натомість Ізраїль веде прямі переговори з Ліваном, що викликає обурення в Тегерані. А для отримання послаблення санкцій, необхідного для відновлення економіки, Ірану все одно доведеться укласти ядерну угоду зі США. Тим часом Іран ще більше відштовхнув своїх арабських сусідів, а Ізраїль не заспокоїться поруч із супротивником, який прагне його знищення.
Угода про завершення війни США та Ізраїлю проти Ірану виглядає ймовірною, і Трамп, можливо, погодиться на іранські вимоги, яким раніше довго чинив опір. Багато представників іранського режиму відчувають тріумф — і це зрозуміло, попри обмін ударами в Перській затоці цього тижня.
Очікується, що угода відкриє Ормузьку протоку, скасувавши блокаду, запроваджену як Іраном, так і Сполученими Штатами. Водночас вона може містити положення про те, що суверенітет над протокою буде спільним для Ірану, Оману та інших країн регіону, як розповів політичний консультант, близький до іранської сторони. Іран не зможе стягувати плату за прохід суден як таку, але, ймовірно, матиме право запровадити екологічний збір і ділити надходження з Оманом та, можливо, іншими країнами регіону. Джерело також повідомило, що частину заморожених іранських активів на мільярди доларів можуть розблокувати.
Після початкової угоди мають відбутися переговори щодо головної причини війни — ядерної програми Ірану. І тут Трамп дав зрозуміти про значну поступку. Президент заявив, що може погодитися на зобов’язання розбавляти високозбагачений уран Ірану всередині країни, а не вивозити його за кордон.
Ці параметри не є нерозумними для компромісу між двома країнами. Але якщо вони передані точно, то для Ісламської Республіки це також тріумф. Режим не лише переживе масштабну військову атаку з боку США та Ізраїлю, а й вийде з угодою, кращою за будь-яку, що пропонувалася до війни. Незалежно від того, що станеться, Ісламській Республіці буде непросто керувати виснаженим населенням і відновлювати економіку та інфраструктуру. Однак іранські чиновники вважають, що Іран війну виграв або принаймні не програв.
❗️ Еліти, які наразі керують країною, схоже, здобули перевагу над ультражорсткими лініями, які гуртувалися навколо консервативного політика Саїда Джалілі, щоб протистояти дипломатії зі Сполученими Штатами. Мохаммад Багер Галібаф, очільник іранської переговорної команди, цього тижня був переобраний спікером парламенту з переважною більшістю голосів. Фракція, яка виступала проти угоди, сподівалася його усунути і намагалася відтермінувати голосування, але врешті-решт зазнала невдачі. За даними іранського ЗМІ, Джалілі був настільки відсторонений, що більше не відвідує засідання ради національної безпеки.
Поки режим отримує певний простір для маневру завдяки дипломатії зі США, він, імовірно, послабить деякі з найжорсткіших воєнних заходів. З січня, відколи режим холоднокровно вбив десятки тисяч іранських протестувальників, в країні було заблоковано інтернет. Однак президент Пезешкіан заявив цього тижня, що інтернет незабаром відновлять. У середу мільйони іранців знову отримали доступ до інтернету.
Нічого з цього, однак, не свідчить про пом’якшення режиму. Він продовжує переслідувати дисидентів і жорстоко поводитися з політичними в’язнями, десятки з яких були страчені останніми тижнями за надуманими звинуваченнями.
Зовнішньополітична позиція Ірану також не виглядає поміркованою. Через три місяці після призначення верховним лідером Моджтаба Хаменеї досі не з’являвся публічно і не оприлюднив жодного відео. Однак у посланні, зачитаному на державному телебаченні, Моджтаба попередив сусідні країни, що Іран продовжить завдавати ударів по американських базах на їхній території. Він також підтвердив позицію режиму щодо знищення Ізраїлю:
«Нестабільний сіоністський режим, ця ракова пухлина під назвою Ізраїль, наближається до кінця свого огидного існування»
Однак проголошення ненависті до США та Ізраїлю не вирішить проблем Ірану. Не вирішить їх і тимчасова угода про завершення війни. Іран, імовірно, не зміг домогтися положення про припинення війни Ізраїлю проти «Хезболли»; натомість Ізраїль веде прямі переговори з Ліваном, що викликає обурення в Тегерані. А для отримання послаблення санкцій, необхідного для відновлення економіки, Ірану все одно доведеться укласти ядерну угоду зі США. Тим часом Іран ще більше відштовхнув своїх арабських сусідів, а Ізраїль не заспокоїться поруч із супротивником, який прагне його знищення.