Телеграм канал «In Factum»

Техаський інвестор зі зв’язками з родиною Трампа — Джентрі Біч — минулої осені таємно підписав угоду з однією з найбільших російських енергетичних компаній про спільну розробку природного газу на Алясці, пише The New York Times

Ця угода, яку Біч наполягає розглядати виключно як бізнес-проєкт показує, як адміністрація Трампа починає поступово повертати Росію в західний економічний простір. При цьому немає жодних ознак того, що Путін готовий припинити війну, а американські санкції проти Росії досі діють. Це також свідчить, що кремлівська пропаганда про «величезні бізнес-можливості» в Росії уже знаходить відгук у Сполучених Штатах.

💬 Трамп — президент, який мислить категоріями угод, — каже Біч. — Я не думаю, що люди почувалися б так комфортно, працюючи з російськими компаніями за часів адміністрації Байдена, як зараз, за Трампа

Проєкт перебуває на початковій стадії і стикається з серйозними перешкодами. Біч не розкрив фінансові деталі. Російська компанія «Новатек» підтвердила лише, що «веде переговори щодо можливого використання її технологій для зрідження природного газу в віддалених районах північної Аляски», але не підтвердила співпрацю саме з Бічем.

❗️ Угода Біча може стати першим відомим випадком, коли американський інвестор офіційно оформив бізнес-проєкт із великою російською компанією після того, як Кремль рік тому почав пропонувати угоди адміністрації Трампа.

Біч повідомив, що вів переговори про угоду минулого року в Дубаї та Європі з мільярдером Леонідом Міхельсоном — виконавчим директором «Новатеку». Міхельсон перебуває під санкціями Великої Британії та Канади, але не під санкціями США та ЄС.

ℹ️ Біч — інвестор хедж-фондів і приватного капіталу, близький друг Трампа-молодшого.

У розмові з The New York Times Біч запевнив, що стосунки з Трампом-молодшим не відіграли жодної ролі в угоді з «Новатеком» і що він «не веде жодного бізнесу з Трампами на будь-якому рівні». За його словами, цей проєкт не пов’язаний із мирними переговорами щодо України. Водночас Біч зазначив, що проєкт «відомий на найвищому рівні» як у Москві, так і у Вашингтоні.

ℹ️ Через кілька днів після зустрічі з Трампом на Алясці, Путін заявив, що «обговорює з американськими партнерами» можливість використання технологій «Новатеку» для виробництва зрідженого природного газу на Алясці.

«Новатек», який має тісні зв’язки з Кремлем, перебуває під частковими американськими санкціями. Біч заявив, що міг легально вести переговори, оскільки головна компанія «Новатек» не потрапила під повні санкції США.

Угода Біча може стати важливою віхою на тлі того, що американські мирні переговори щодо України затягуються. Сам Біч не збирається чекати: «Той, хто приходить до можливості першим, зазвичай і заробляє найбільше».

Проєкт Біча має вирішити давню проблему американської енергетики – як ефективно продавати величезні обсяги газу, видобутого на північному схилі Аляски. Однак він постає перед труднощами, зокрема з необхідністю залучити великих енергетичних гравців.

Технологія, яку пропонує «Новатек», передбачає зрідження газу на місці в мобільній установці та подальше транспортування його криголамними газовозами. У «Новатеку» зазначили, що кліматичні умови на Алясці подібні.

Біч назвав Міхельсона «дуже проамериканським» і повідомив, що угода передбачає використання мобільної установки зі зрідження газу, яка вже будується на заводі «Новатеку» в Мурманській області. Для транспортування газу на азіатські ринки планується використовувати криголамні газовози, побудовані в Південній Кореї.

Сам Біч наголошує, що діє виключно з бізнес-міркувань. Однак люди, які мають досвід роботи в Росії, зазначають, що репутація людини з близького оточення Трампа значно полегшить йому роботу на російському ринку.

Це "Арес", доброволець з 🇲🇽 Мексики, який долучився до Сил оборони на 4-му році війни

Каже дивився TikTok і там побачив відео від кількох латиноамериканців, які воюють за Україну. Це була колумбійка, яка залишила контакт рекрутера. "Арес" вирішив йому написати.

Рекрутер відписав, сказав купити квиток на літак туди-то і їхати туди-то. Потім надавав інструкції, що зробити потім. А по приїзду прислав за ним свою людину, яка вже ма місці допомогла зорієнтуватися.

Вся процедура, каже, пройшла дуже добре. Все зроблено правильно і дуже професійно.

Журналіст The Economist: Просто гіпотетично. Я був у європейських столицях недалеко від вашої — Гельсінкі, де люди говорять про те, як американці забороняють українцям використовувати деякі далекобійні ракети або як Ілон Маск вимикає приватну інтернет-систему Starlink. Проти Росії.

І люди розуміють, що наразі у нас ще є, ну, це не буквально вимикач, але... Оборона Фінляндії — чи ви досі певною мірою залежите від американської доброзичливості? Якщо майбутній президент США скаже: «Не воюйте з росіянами. Укладіть з ними мирну угоду. Можливо, вони щойно вторглися в Балтію, але вам треба говорити, а не воювати», — чи можуть вони так з вами вчинити?

Александр Стубб, президент Фінляндії:

💬 Ні. І цього не станеться.

І пам'ятайте, що це теж око за око. Є причина, чому двостороння оборонна співпраця між США та Фінляндією глибша, ніж будь-коли. Є причина, чому 25 тисяч солдатів тренуються в північній Норвегії та Фінляндії наступного тижня, з них 5 тисяч — американці. Є причина, чому Америка хотіла купити 11 криголамів, які вони можуть використовувати для своїх військово-морських сил. Є причина, чому ми уклали Угоду про оборонну співпрацю, і причина в тому, що Фінляндія має одну з найпотужніших армій, що межує з Росією.

Щодо цієї хуєти ☝️


Вчора журналіст The Wall Street Journal Боян Панчевський у подкасті заступника головного редактора газети Bild Пауля Ронцхаймера «із посиланням на свої джерела в Києві» заявив, що перед Мюнхенською конференцією Зеленський зібрав своїх радників і повідомив, що переговори фактично провалились і тепер їм потрібно розробляти план на три роки війни.

За словами Панчевського, Зеленський більше не вірить у можливість переговорів із Росією.

💬 Найбільше мене насторожує особиста зустріч Зеленського з найближчими радниками, яка відбулася минулого четверга. Там він заявив, що переговори провалилися і тепер потрібно розробити план війни ще на три роки. Усі присутні були шоковані, — розповів Панчевський.

«Джерела Панчевського» зазначають, що ще зовсім недавно Київ активно готувався до референдуму щодо мирного договору з Росією, а також до проведення президентських виборів. Чому позиція української влади так різко змінилася, Панчевський не знає, але припускає, що це пов’язано з пропозиціями гарантій безпеки від Трампа. Зеленський, на думку журналіста, міг вважати їх недостатніми.

...

Боян Панчевський — це дійсно високопрофесійний журналіст міжнародного рівня. Головний європейський політичний кореспондент The Wall Street Journal. Був навіть фіналістом Пулітцера минулого року. Але дивно, що про таку "сенсацію" написало не його материнське видання — The Wall Street Journal — а йшлося в подкасті німецького таблоїда, який давно має славу клікбейтної жовтої преси та упередженості (особливо в темах, пов’язаних із Заходом, Україною та Росією)

UPD. Поки писав, радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин вже спростував слова Панчевського. Каже, що не було ані такої розмови з радниками, ані негативу про переговори, ані завдання про «війну ще на три роки»

Під час переговорів про завершення війни Україна й Росія фактично зійшлися в одній спільній меті – не злити Трампа і не виглядати стороною, яка блокує мир, пише The Wall Street Journal

Обидві делегації продовжують їздити на зустрічі, які проводять американські посередники. Ті хвалять «конструктивний підхід» сторін і доповідають Трампу, для якого мир в Україні має стати головною дипломатичною перемогою. Натомість переговори, що відбулися цього тижня в Женеві, закінчилися без жодного реального прогресу.

Оптимістичні дипломатичні формулювання приховують справжній глухий кут. Багато спостерігачів і навіть деякі учасники процесу визнають – переговори перетворилися на політичний театр. Останнім часом Трамп знову почав звинувачувати Україну у тому, що вона не погоджується на угоду, яка передбачає відмову від територій, критичних для її оборони.

❗️ Високопосадовець з українського боку розповів, що три раунди тристоронніх переговорів цього року фактично зводяться до одного – переконати Трампа, що саме Україна не є перешкодою для миру.

Водночас для Росії нові санкції можуть стати нищівним ударом по і так ослабленій економіці, особливо якщо під тиск потрапить нафтовий експорт. Аналітики зазначають, що Росії зараз потрібна американська допомога, щоб змусити Україну піти на поступки.

Україна сумнівається в щирості Росії. Українські представники звинувачують Москву в тому, що та просто тягне час і читає «історичні лекції».

Російські посадовці стверджують, що Путін і Трамп ще влітку в Алясці нібито домовилися про умови щодо України і тепер Київ має їх просто прийняти. Жодного такого документа публічно не існує.

Кремль продовжує вимагати територіальних поступок від Києва, відновлення впливу Москви на внутрішню і зовнішню політику України та відведення НАТО від кордонів Росії. А розвідки кількох західних країн дійшли висновку, що Путін не веде переговори добросовісно – він просто намагається через американське посередництво отримати те, чого не може досягти на полі бою.

Білий дім виходить з ідеї, що справжні цілі Путіна обмеженіші, ніж його публічна риторика, і що йому вистачить, якщо Україна віддасть решту Донбасу. Але російські посадовці постійно повторюють, що не відмовляються від ширших цілей, які Путін озвучував роками у своїх промовах. Росія хоче весь Донбас, а також перебудови української влади, армії, медіа, релігії й навіть ідентичності — тобто фактичного відновлення контролю над Україною.

Зеленський не готовий просто віддати неокуповану частину Донбасу. Натомість він пропонує взаємне відведення військ, на що Москва не погоджується. Кремль також відкидає західний план гарантій безпеки з розміщенням європейських сил в Україні після припинення вогню.

Україна, зі свого боку, вимагає від США та Європи чітких зобов’язуючих гарантій військової допомоги в разі нового нападу Росії. Трамп хоче, щоб Україна спочатку пішла на територіальні поступки. Зеленський же наполягає — спочатку надійні гарантії безпеки.

За словами українських і російських делегатів, певний прогрес є, але не по ключових стратегічних питаннях. Досягнуто домовленостей щодо обміну полоненими, обговорено можливий механізм моніторингу припинення вогню. Але самого припинення вогню не видно. За оцінками високопосадовців з європейських країн, війна, імовірніше, триватиме ще від одного до трьох років.

🤞

Можна було б подумати, що після чотирьох кривавих років війна, яку жодна зі сторін не може виграти, сама собою згасне. Але війна в Україні не закінчується. І вся провина лежить на одній людині.

Путін опинився в пастці, яку сам і створив, пише The Economist. Шанси, що його армія в Україні досягне того, що він зможе назвати перемогою, стрімко зменшується. Багато хто сподівається, що мирні переговори дадуть йому вихід — бо Трамп нібито змусить Україну поступитися територією. Насправді цей шлях до порятунку стає дедалі менш імовірним. І навіть якщо мирну угоду буде укладено, її наслідки всередині Росії можуть спричинити економічну й політичну нестабільність і зруйнувати плани Путіна увійти в історію як один із найвеличніших царів.

Росія не може накопичити достатньо сил, щоб прорвати українську оборону. У «зоні смерті» шириною 10–30 км, де все видно дронам, солдати й техніка не можуть збиратися великими групами — вони відразу стають мішенню. І навіть там, де росіянам вдається прорвати лінію, вони не можуть розвинути успіх.

На сьогоднішній траєкторії Путін не зможе змінити ситуацію. У перші три роки він нарощував армію. А наприкінці минулого року Росія почав втрачати більше солдатів, ніж міг завербувати. Новобранці погано підготовлені, моральний дух низький, а кількість дезертирів — рекордна.

Путіну буде дуже важко збільшити кількість і якість рекрутів. Росія вербує солдатів не патріотизмом, а грошима. Ймовірність смерті чи поранення, погане ставлення до ветеранів і спроби держави уникнути виплат «гробових» — усе це підвищує ціну вербування. З червня 2025 року середній підписний бонус зріс на 0,5 млн рублів і тепер становить 2,43 млн рублів. Гроші стає все важче знайти. Річні витрати на це — 5,1 трлн рублів — це 90% дефіциту федерального бюджету.

Путін може обстрілювати українські міста й енергосистему, щоб зламати мораль і економіку. Але самі по собі авіаудари навряд чи приведуть до капітуляції. Він може сподіватися, що Європа зрадить Україну, але європейська підтримка торік зросла. Його надія — що сама Україна, яка теж страждає від нестачі людей і техніки, увійде в політичну кризу або раніше за Росію залишиться без бійців і зброї. Але ставка Путіна на колапс України вже чотири роки програшна.

Насправді жоден мирний план не задовольнить Росію. Переговори мають показний характер — про це свідчить абсурдна обіцянка «мирного дивіденду» у 12 трлн доларів. Крім того, переговори навряд чи дадуть Путіну території, які він не зміг захопити силою і які потрібні йому, щоб оголосити перемогу.

Для України здати добре укріплені позиції було б стратегічною катастрофою. І хоча в Трампа ще є важелі впливу, його здатність змусити Зеленського піти на погану угоду вже минула пік. Так, Америка досі продає Європі важливу зброю, яку та передає Україні. Але Україна тепер менше залежить від американської розвідки, а фінансування війни Америка скоротила на 99%.

Ще одна причина, чому Путін обережно ставиться до угоди – мир може спровокувати кризу в Росії. Росія віддала стільки ресурсів на оборону, що решта економіки занепадає. Беззаконня режиму та перспектива нового витка бойових дій відлякають інвесторів. Перехід ресурсів з війни на мир, включно з працевлаштуванням ветеранів, може призвести до глибокої рецесії.

Невдоволені ветерани дестабілізують режими — особливо в Росії, як це було перед революцією 1917 року і після афганської війни 1980-х. Опитування показують, що росіяни спочатку зрадіють закінченню бойових дій. Але потім неодмінно постануть питання – про провал кампанії, марнування життів і грошей, принизливу залежність від Китаю.

Путін не може відмовитися від війни, але ціна її продовження зростає. Якщо його спроби наростити бойову силу лише ще більше виснажать Росію, це може призвести до кризи. Якщо ні — Україна і Росія залишаться в пастці затяжного конфлікту.