Телеграм канал «In Factum»

3-й батальйон "Крила" 🦅 411-ї бригада СБС "Яструби" знищує піхоту і техніку росіян на Гуляйпільському напрямку.

Підрозділ Iron Group 🦉 ГУР МО України застосовує бойові наземні роботизовані комплекси з великокаліберними кулеметами для підтримки спецпризначенців на землі.

Такі комплекси здатні долати десятки кілометрів, розчищати дороги від "ждунів", придушувати російські позиції, зривати просування противника, відтягувати на себе ворожі дрони та прикривати рух українських операторів на землі.

Німецька газета ZEIT поговорила з десятьма українськими новобранцями, які цього року втекли щонайменше з двох німецьких полігонів. Для батьківщини ці чоловіки тепер дезертири, і їм загрожує до дванадцяти років ув'язнення.

Один з таких – Володимир Шульгін – каже, що хотів урятувати своє життя

💬 Оборонна війна проти Росії — правильна, — вважає він. І все ж сумління його не мучить через те, що він у Німеччині, а замість нього воюють інші.

У мирний час Шульгін був піаністом. Писав вірші й вів дискусійні гуртки про Біблію. Бійцем він ніколи не був, каже він, ні фізично, ні за характером. Жодного разу в житті не бився.

Наразі він з родиною живе в притулку для біженців.

💬Я була щаслива, коли дізналася про Володимирову втечу. Бог урятував мого чоловіка, — каже його дружина Ганна

Вони розповідають, як в Україні жили в постійному страху, що Володимира одного дня мобілізують. Тому Шульгін робив усе, щоб уникнути армії. Покинув роботу вчителя фортепіано — дорога до учнів стала для нього небезпечною. Виходив з дому все рідше. Доглядав дітей, а гроші заробляла дружина: прибирала або розвозила замовлення з ресторанів.

І все ж наприкінці січня в Дніпрі подружжя зупинили на вулиці працівники ТЦК. Є відео, як четверо чоловіків затягують Шульгіна до білого фургона.

У перші два роки європейської навчальної програми Україна відправляла до Німеччини переважно досвідчених і вмотивованих військових. Вони опановували зенітну установку Gepard, гаубицю PzH 2000 чи систему ППО IRIS-T. Але позаторік Україна почала посилати на базову підготовку в Німеччину й новачків — таких, як Володимир Шульгін.

Підготовка Шульгіна на полігоні в Альтенграбові почалася приблизно через десять днів після мобілізації. Про втечу він тоді ще не думав.

💬 Німецькі військові ставилися до нас сердечно. Житло було чисте, їжа смачна, тож я хотів вчитися, — каже він

Полігон розташований біля заміської дороги. Від дороги його відділяє сітчастий паркан заввишки близько 1,75 метра з колючим дротом. Звідти видно зелені контейнери, у яких українці мешкають під час навчання. У кожному контейнері є кондиціонер, у кімнаті живуть по троє. Поруч стоїть павільйон, де рекрути збираються після занять, грають у настільний теніс чи на PlayStation.

Новобранцями командують українські офіцери. Українські ж військові поліцейські стежать, щоб ніхто не втік.

Ще дорогою до Німеччини Шульгін застудився. За кілька днів піднялася температура. На ранковому шикуванні йому запаморочилося. Коли він попросив дозволу не йти з усіма на сніданок, український сержант ударив його в груди. Шульгін упав, а за покарання мусив зробити 50 присідань. Пізніше він знепритомнів у їдальні.

Двоє новобранців з його підрозділу підтверджують цю розповідь.

Після того як Шульгін попросив у лікаря на базі жарознижувальні ліки й розповів про удар, українські офіцери про це дізналися і розлютилися. Один із них нібито пригрозив, що після повернення в Україну «закопає його в ямі й запише зниклим безвісти». Пізніше він знову звернувся до лікаря на базі, і той направив його до берлінської клініки «Шаріте». Після двох тижнів у лікарні Шульгін узяв свій армійський рюкзак і пішов.

Скільки українських військових дезертирували під час навчання в Німеччині, німецька влада не повідомляє. Але тільки в Саксонії-Ангальт, де мали навчатися більшість українських співрозмовників ZEIT, за даними тамтешнього МВС, наразі відомо близько 80 випадків. По всій Німеччині їх, імовірно, кілька сотень.

❗️ В українських дезертирів, з якими розмовляла ZEIT, дуже різні мотиви. Для одного вирішальними стали знущання командирів. Двоє хотіли дістатися до родин у ЄС. Ще один відбув 15-річний строк за вбивство й побачив у втечі шанс почати нове життя. Один чоловік розповідає, що одразу планував утечу в Німеччині, а його друг, який дезертирував раніше, чекав на автомобілі неподалік полігона.

Україна переживає морську смугу успіху: її дрони вражають найрізноманітніші торговельні судна, пов'язані з Росією, пише POLITICO

Ця кампанія стала можливою завдяки технологіям, які зробили дрони точними на великих відстанях. Вона завдала Росії відчутної шкоди — і Москва тепер намагається цьому запобігти, посилюючи захист своїх торгівельних суден.

Але ці нові атаки відкривають і геополітичну кризу: під загрозою дронів опиняються торгівельні судна загалом. А це, своєю чергою, може спричинити морську гонитву озброєнь, пише видання.

Прикметний ланцюг подій розпочався на початку липня, коли українські дрони почали щодня вражати пов'язані з Росією торговельні судна в Чорному та Азовському морях. І раніше траплялися поодинокі удари по суднах тіньового флоту в Середземному морі чи по російських нафтових об'єктах і терміналах, але ця кампанія була іншою — щодня уражали по кілька суден.

Кульмінацією стали 172 судна, уражені в Чорному та Азовському морях лише за 12 днів. Лише за одну ніч Україна повідомила про атаки на 15 російських тіньових суден.

Атаки тривали й далі — Україна била по всіх типах пов'язаних із Росією суден, передусім танкерах, але не тільки. Утім ці судна теж працюють на військову машину Москви — возять товари до Криму та інших окупованих частин України.

Кампанія українських військових проти пов'язаного з Росією судноплавства дістала назву «МоЛоЧКа». Москві довелося знімати підрозділи безпілотних систем з інших завдань і перекидати їх на захист торгівельного флоту.

❗️ За словами командувача Сил безпілотних систем України Роберта Бровді, Москві довелося залучити до охорони суден до 200 екіпажів операторів. Крім того, як повідомляє Financial Times, вона почала оснащувати нафтові танкери засобами протидії дронам.

Так, українські удари надзвичайно точні, тож ризик, що дрон, спрямований на одне судно, влучить в інше, невеликий. І все ж танкери та інші судна тепер працюють у світі, де випадково стати ціллю можна не лише через українську помилку, а й тому, що Росія може свідомо застосувати дрони проти торгівельного судноплавства, аби зашкодити Україні та її західним союзникам.

Москва вже показала, що не має жодних вагань щодо атак на торговельні судна, навіть коли це коштує людських життів. Так у липні внаслідок російського ракетного удару по вантажному судну біля Одеського порту загинули десятеро моряків. А на початку місяця російські дрони вразили два вантажні судна в Чорному морі — одне німецького власника, друге ліванського. За тиждень Путін пригрозив захоплювати судна, що належать європейцям.

З огляду на все це, деякі судновласники вже встановлюють на своїх суднах засоби протидії дронам. Але на цьому історія не завершується. Якщо цивільні судна стануть звичною ціллю у війнах і напіввійнах, власникам доведеться витрачатися на захисні технології — а ці витрати зрештою ляжуть на споживачів.

У Хорватії знімають голлівудський фільм про підрив «Північних потоків» — з Едрієном Броуді в ролі Романа Червінського та Шоном Пенном. Іронія в тому, що просто на майданчику зйомок у Пулі хорватська поліція затримала українського водолаза Володимира Ш. — одного з підозрюваних у самій диверсії, який консультував знімальну групу.

Ось як це описує німецький Spiegel

...

Минулого тижня перед входом готелю Esplanade у Загребі стояли штабелі мішків із піском. На тротуарі стояли протитанкові загородження, на розі чекали чоловіки в камуфляжі. Усе мало виглядати як війна — але заради Голлівуду.

Ідеться про кіно на основі реальних подій: у Хорватії наразі знімають фільм про диверсію — підрив газогонів «Північний потік» у вересні 2022 року.

Головну роль виконує лауреат «Оскара» Едрієн Броуді («Бруталіст»), у другорядній ролі знявся тричі оскароносний Шон Пенн. Режисер — Даґ Лаймен, відомий, зокрема, бойовиками («Ідентифікація Борна»).

У 2022 році три з чотирьох гілок газогону з Росії до Німеччини були підірвані на дні моря. Як з'ясувалося, відповідальною була українська група — військові та найняті водолази. Слідчі Федеральної прокуратури та Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини відтоді встановили сімох підозрюваних.

У фільмі роль єдиної жінки-водолаза виконує болгарка Марія Бакалова. Броуді грає керівника операції — колишнього співробітника спецслужб і командира сил спеціальних операцій Романа Червінського.

Одного з імовірних учасників групи торік затримали під час відпустки поблизу італійського Ріміні. Федеральна прокуратура висунула колишньому українському офіцерові Сергію К. обвинувачення у підозрі в скоєнні “злочину”: він нібито свідомо атакував цивільний об'єкт.

Цього тижня затримали ще одного ймовірного учасника — українського водолаза Володимира Ш. Від слідчих він вислизав уже двічі.

Улітку 2024 року він виїхав із Польщі невдовзі після того, як щодо нього видали європейський ордер на арешт, — в автомобілі українського військового аташе у Варшаві. Торік його все ж затримали в Польщі. Але тамтешній суд вирішив, що балтійські газогони були законною військовою ціллю, і постановив звільнити Ш.

Тепер хорватські поліцейські затримали його в Пулі — прямо на майданчику, де тривали зйомки голлівудської версії підриву газогонів. За наявними даними, він консультував знімальну групу.

Перший пішов.

Було очевидно, що Ozon буде наступним після «ягід».

Але тут буде складніше, і довше, бо у них склади розосередженні. Їх більше ніж у Wildberries, [який будував свою ритейл -інфраструктуру через гігантські логістичні хаби], відповідно вони і менші.

Але ось ця системність — по черзі, а не хаотично — мені подобається.

Уявіть як на жопу присів інший російський бізнес, який сидить в очікуванні, на кому стоїть чорна мітка після Ozon.

Чапаєвськ, Самарська область, горить великий логістичний склад Ozon.