Донбас. Реалії взяли інтерв'ю у Дмитра Філатова — командира 🐺 1 ОШП "Да Вінчі" — підрозділ якого наразі активно працює на Гуляйпільському напрямку.
Головне.
▪️ На даний момент Гуляйполе майже окуповане, але це частина загального задуму. І найближчим часом, я думаю, всі зрозуміють, чому саме так іде перебіг подій.
▪️ Ситуацію можна порівняти з ситуацією на Добропільському напрямку, яка була вже більш-менш стабілізована. Там напруга не знята повністю. Але той задум, який противник ставив, він був зруйнований повністю. Тут приблизно те ж саме.
▪️ Запоріжжя є потужним промисловим містом. Очевидно, що вплив на саме місто матиме суттєві наслідки для промисловості, для нашої держави і для стійкості Збройних Сил. Відповідно, противник для себе планує такі дії, щоб блокувати роботу промисловості в Запоріжжі, спричинити незручності для нашої держави. Тобто дійти до тієї ділянки, де можна буде спокійно доставати засобами артилерії.
▪️ Я знаю задум Головнокомандувача в деталях [щодо контрударної операції]. Є лише одне питання, чи зможе країна забезпечити достатній ресурс для реалізації цього задуму. Задум дуже хороший. Задум має і оперативне бачення, і стратегічне бачення. Цим задумом вирішиться одразу два питання. Одне по Запорізькому напрямку, інше — по Дніпропетровській області. І, як показує досвід, Головнокомандувач вміє планувати складні операції. Те, що ми її реалізовуємо при чисельній перевазі з боку противника, демонстрація того, що наша армія більш ефективна.
Q: Дуже близько підходять пілоти противника до лінії зіткнення. Що хочуть досягнути такими діями?
💬 В їхньому випадку вони обґрунтовані. По-перше, в них є перевага в живій силі. Перевага на цих ділянках у 3,5–4 рази. Завдяки тому, що пілоти підходять близько, вони збільшують дальність своєї розвідки. І те, що вони втратять 10 пілотів за добу, для них це не буде проблемою.
▪️ Спочатку як [1 ОШП] зайшли, ми провели штурмові дії. Доволі успішно і на велику глибину зайшли. І утримуємо доволі немаленьку ділянку, яка на DeepState помічена як під контролем противника. Але контролюємо її ми. В подальшому наш підрозділ буде продовжувати наступальні дії на цій ділянці.
▪️ Не можна порівнювати [Куп’янський] напрямок з цим по ряду причин. По-перше, річка Оскіл більш повноводна, ніж річка Гайчур, бо на певних ділянках настільки вузька і неглибока, що її можна просто пройти пішки.
▪️ Є райони, де на глибину в бойових порядках наших є присутність противника. Десь є позиції, які мають інтенсивність по 2 штурми на добу з боку противника, десь противник обходить ці позиції, і ми в бойових порядках його знаходимо. Але ця ділянка є повністю під нашим контролем. Десь є ділянки, де контроль за ділянкою складає 50 на 50.
▪️ На цей час жодних проблемних питань [з ТРО] немає. Командири підрозділів, які були ввірені нам, усвідомили свої завдання, працюють. Дехто і до нас працював добре. Не всі підрозділи ТРО мають проблеми з особовим складом, з управлінням. Єдине, що коли вони долучились до роботи з нами, вони отримали більш якісну комунікацію, оперативне вирішення їхніх проблемних питань і саму систему ведення бою. .. Ми ділилися досвідом [з ТРО]. Комусь готували піхоту разом з їхніми молодшими командирами, комусь допомагали в освоєнні засобів, щоб покращити їхнє використання, таких як «Вампір».
▪️ Середньостатистичний портрет штурмовика [в 1-му ОШП] за останніх пару років — це людина, яка не те що не горіла захищати країну, вона радше шукала варіанти, як уникнути цієї відповідальності. Вона переховувалася, вона знаходила в своїх думках виправдання своїм діям. Тобто це ухильник. На сьогодні образ штурмовика — це ухильник. Більш того, якщо людина, яка потрапила в підрозділ, пройшла курс підготовки, пройшла період адаптації, вона в більшості вже трансформує свою свідомість, трансформує її більше не з погляду патріотизму, а більше з погляду усвідомлення важливості виконання тих завдань, які на нього покладаються. Тобто він вже стає обізнаний, він стає людиною, яка розуміє, як поводиться на полі бою, що йому треба виконувати для того, щоб досягти результату, перш за все вижити.