Телеграм канал «In Factum»

❗️ Спільното, нагадую про збір на автівку для військових самохідного артилерійського дивізіону 🛡 151 механізованої бригади

Ціль: 200 000

Автівка це все. Життя, евакуація, логістика, забезпечення, оперативність, час. Це все.

Без власної бойової конячки працювати дуже складно. В теперішніх реаліях — майже неможливо.

Тому прошу допомогти мужикам. Бригада не медійна. Увагою волонтерів не те, щоб сильно користуються. Тому давайте підставимо плече — йобнем по 10 гривень

...

Моно: 4874 1000 3116 9728

❤️ https://send.monobank.ua/jar/6fmk2FJgvd

Приват : 5168 7521 6117 6675

❤️ https://www.privat24.ua/send/4lmhl

❤️ pc8250522@gmail.com [пишіть "151"]

Велике інтерв'ю профільного журналу The War Zone з технічною директоркою 🔥 Fire Point Іриною Терех

Частина 2/2

...

Q: Як ви застосовуєте ШІ на кінцевій ділянці атаки?

💬 Для такої термінальної роботи є кілька версій. Наразі ми переважно на етапі збору даних для інерціальних платформ на кшталт нашої. Водночас це допомагає коригувати й вести апарат, якщо зв'язок утрачено надовго, — бо він має можливість розпізнавання цілі й фінального наведення.

Q: Про проєкт «Фрея» і перехоплювач FP-7.x. Хто постачає головку самонаведення?

💬 Ми працюємо над секретною розробкою з двома європейськими та однією українською компанією. .. Кінцева мета — зробити весь перехоплювач дешевшим за мільйон євро.

Q: Які головки самонаведення ви використовуєте?

💬 Це інфрачервоні головки з формуванням зображення. Одна угода публічна — це варіант від Diehl Defense, який ми зараз інтегруємо. Друга... я не знаю, чи готові вони до публічного розкриття.

Q: Яку головну проблему ще треба подолати, щоб виробляти перехоплювач у масштабі?

💬 Якщо взяти все, окрім головки самонаведення, наше виробництво вже готове навіть до серійного випуску, і всі випробування в цій частині ми завершили. Але кількість головок, їхня точність і результати інтеграції — це те, що ми ще «варимо». .. Треба розуміти, що навіть виробники головок роблять таку інтеграцію вперше.

Q: Як він порівнюватиметься з PAC-3 Patriot?

💬 Гадаю, FP-7.x у першій ітерації ближчий до Patriot PAC-2, бо ми не очікуємо негайного успіху з кінетичним ураженням (hit-to-kill), і перше перехоплення розраховуємо робити підривом бойової частини. Hit-to-kill — це наступна ітерація.

Q: Скільки, на вашу думку, ви зможете виробляти?

💬 З нашого боку ми готові робити майже нескінченну кількість. Ми націлені щонайменше на 2 000 на рік для старту, а далі розвивати виробництво.

Q: Що ви думаєте про ліцензійну угоду щодо перехоплювачів Patriot, яку обговорювали Трамп і Зеленський, перш ніж американський лідер від неї відступив? Чи вплине це на те, що робите ви?

💬 Ні, це може бути хорошим доповненням до того, що ми вже робимо.

Q: В останній день на посаді міністра оборони Михайло Федоров написав, що «проведено успішне випробування балістики, розробленої в зоні відповідальності Міністерства оборони. Це про вашу розробку чи про державну програму «Сапсан»?

💬 Не знаю, що саме він мав на увазі, бо приблизно в той самий час і ми випробовували свої ракети, і «Південне» випробовувало свої («Сапсан»). Але, з того що я знаю, «Сапсан» теж отримав велике покращення, і в них нещодавно був один із перших великих успіхів — і за точністю, і технологічно. Тож, гадаю, він, імовірно, мав на увазі нас обох або тільки «Сапсан».

Q: Fire Point говорила про потребу в дроні середньої висоти й великої тривалості польоту, озброєному 30-мм гарматою, здатному перехоплювати керовані авіабомби до влучання.

💬 Є версія такого перехоплювача. Ми маємо кілька варіантів перехоплювачів на платформі FP-1. Один — із гарматою, інший — з малими перехоплювачами на кшталт нині популярних Bullet від General Cherry. Є ще кілька варіантів.

Q: Про яку гармату йдеться?

💬 Чесно кажучи, її створювали для перехоплення «Шахедів». Гадаю, перехопити керовану авіабомбу після того, як вона зійшла з літака, майже неможливо.

Q: Що ще на горизонті у Fire Point?

💬 Окрім усього відомого, ми зосереджені на створенні власного супутникового угруповання, щоб мати незалежний зв'язок для дронів.

Q: Ви справді запускатимете власні супутники?

💬 Ми працюємо разом із компанією, яка виробляє супутники, і водночас починаємо розвивати власну можливість виводити супутники на орбіту в майбутньому. До цього ще далеко, але обладнання в нас уже є, і ми вже експериментуємо з більшими ракетними двигунами.

Q: І насамкінець — про Fire Point як експортера зброї.

💬 Ми маємо великий інтерес від європейських країн, які хочуть мати продукти Fire Point у своїх арміях, і ми вже почали над цим працювати. Звісно, у нас є й інші переговори, але тепер ми маємо бути обережнішими в тому, як гарантувати, що наші продукти не потраплять до поганих хлопців.

Q: Чи ведете ви переговори зі США та/або з арабськими країнами Затоки?

💬 Так, паралельно триває багато переговорів і обговорень.

Велике інтерв'ю профільного журналу The War Zone з технічною директоркою 🔥 Fire Point Іриною Терех

❗️ Можливо одне з найзмістовніших інтерв'ю.

Частина 1/2

...

Q: Розкажіть, як Fire Point почала будувати дрони й ракети.

💬 Ми почали з наміру виграти війну і знищити російську імперію, з певними знаннями в інженерії, фізиці, математиці та промисловому виробництві. Почали з дрона FP-1 — власне, це й була головна ідея. Ідей було дві. Перша — зробити аналог «Шахеда» за технічними характеристиками. Друга — утилізувати величезні запаси бомб ФАБ-50, старих радянських авіабомб. Ходили чутки, що на українських складах їх десятки тисяч, тож ми вирішили побудувати платформу-носій для цього запасу.

Коли ми закінчили проєктувати апарат, виявилося, що чутки про величезні запаси ФАБ-50 так і залишилися чутками. Але це все одно стало стартом для FP-1.

Q: Ракета «Фламінго» має заявлену дальність близько 2 900 кілометрів. Вона використовує турбовентиляторні двигуни «Івченко» АІ-25. Скільки таких двигунів іще існує і як довго ви зможете підтримувати виробництво на цих залишках?

💬 АІ-25ТЛ був початковим двигуном, з яким ми почали літати, але це лише один із п'яти різних двигунів, які ми використовуємо на «Фламінго». Тобто це не єдиний двигун — «Фламінго» від початку проєктували гнучкою, здатною працювати з різними типами двигунів. Водночас ми почали розробляти власний турбореактивний двигун — із тим самим конструкторським бюро, яке багато років тому спроєктувало АІ-25ТЛ. .. Зараз ми збираємо перші 10 прототипів майбутніх турбореактивних двигунів нашого виробництва.

Q: І коли він буде готовий? Які терміни?

💬 Мета — завершити випробування всіх зразків і внести всі доопрацювання до кінця цього року, а наступного року вийти в серійне виробництво.

Q: Fire Point заявляла, що прагне наростити виробництво «Фламінго» щонайменше до семи ракет на день до жовтня цього року. Це 2 555 ракет на рік. Як ви цього досягнете?

💬 Ми не нарощували виробництво до цих цифр. Це максимальна потужність виробництва. На жаль, оскільки Україна чекала на кошти з кредиту Європейського Союзу, замовлення не відповідали максимальній потужності, тож виробництво знизили до меншого відсотка від можливого. Ми очікуємо вийти на названу цифру — ймовірно, до кінця цього року або на початку наступного.

Q: Як «Фламінго» виконує своє завдання? Проведіть нас через підготовку місії, пуск, навігацію, ураження і подальший аналіз.

💬 Нам вдалося створити дуже ефективну протидію наземним засобам ППО на кшталт «Панциря» і «Тора». Тож фактично для «Фламінго» залишилася лише одна загроза — авіація. Проти неї ми боротися не можемо.

Про FP-9.

💬 FP-9 — це ракета, яка за нашим задумом мала б досягати Москви з дальністю 850 кілометрів. Для цього довелося збудувати цілу інфраструктуру спеціально для лиття твердого ракетного палива в таких обсягах. Сам двигун — це 4,6 тонни твердого палива, порівняно з FP-7, де його лише тонна. .. Зараз двигуни вже відливають. Тож ми очікуємо на випробувальні пуски якнайшвидше. Навігаційне рішення і все інше на цій ракеті вже готове. Лишився останній штрих на двигуні — і ми готові стартувати.

Q: Її ж іще не застосовували, так?

💬 Ні, ми готуємося до першого польоту.

Q: Для FP-9 Україні довелося збудувати новий завод із лиття твердопаливних двигунів. Наскільки це було складно?

💬 Очевидно, це був виклик. Такий завод в України був — у Павлограді, але Павлоград під постійними ударами, та й технологія там дещо інша. Ми розуміли: якщо не побудуємо альтернативу Павлограду, майбутнього в ракетної програми не буде.

Ми збудували кілька заводів в Україні й один у Данії. Це обладнання, змішувачі для лиття, специфічний процес полімеризації, процес заливання. Це небезпечне виробництво, і нам довелося певною мірою винайти всю цю технологію майже з нуля.

Q: Наскільки складно зводити все це докупи з такої кількості розпорошених локацій?

💬 Логістика — це пекло. Але ми не маємо розкоші мати завод у класичному розуміннії. Коли я кажу «завод» — а їх у нас зараз 90 — я маю на увазі цілу екосистему з логістикою, складами, де все приховане й розчинене так, щоб критичні компоненти завжди були продубльовані, потроєні, почетверені.

Q: Про FP-1 | 2

💬 Коли ми тільки зробили FP-1, це було лише 700 кілометрів, а потім знайшли спосіб збільшити і дальність, і точність. Та сама логіка й з FP-2: він починався як засіб середньої дальності на 200 кілометрів, а тепер це вже до 500.

“Довша” версія FP-1 складніша у виробництві. Тож наразі неможливо робити по 300 таких на день. У неї інше крило — воно містить додаткові паливні баки, — плюс низка дрібних покращень, які дають такий результат.

Q: Чи можете розповісти про кампанію в Азовському морі проти російського судноплавства? Чому FP-2 добре підходить для таких атак?

💬 Він керується вручну. Плюс є додаткова ШІ-підтримка цього керування. Це робить його найкращим варіантом для боротьби з рухомими цілями. Особливо з огляду на кілька варіантів каналу зв'язку.

Q: У повідомленнях ідеться, що ви хочете озброїти цей дрон ракетами для ураження наземних цілей.

💬 Насправді FP-1 і FP-2 — доволі універсальні платформи. Є стільки версій, які ми ще публічно не анонсували. Ці апарати можуть виконувати чимало різних «побічних квестів», і один із них — нести некеровані ракети малої дальності. У нас в українській армії є величезний запас таких ракет [57-мм С-5], який широко не використовується, і це спосіб застосувати їх із максимальним сенсом.

Q: Скільки їх [С-5] може нести дрон?

💬 Вісім.

Круті кадри, як наш Mirage 2000-5F перехоплює реактивний "Шахед" [Герань-4]

🛰 Російські супутники "Рассвет": не "другий Starlink", але вже реальна загроза

Історія з російськими супутниками "Рассвет" – це не привід кричати про катастрофу, але й точно не те, що варто висміювати.

Сьогодні у нас на каналі про це говорили Василь Пехньо та керівник проекту "Народний Starlink", експерт з супутникового зв'язку Володимир Степанець.

💬 Ключова теза: "Рассвет" не треба порівнювати зі Starlink за масштабом. У росії немає тисяч супутників і такого рівня насичення мережі. Технічно це радше ближче до логіки OneWeb – низькоорбітальна супутникова мережа, яка залежить від терміналів і наземної інфраструктури.

💬 Водночас навіть обмежена кількість таких супутників може давати часові "вікна" зв’язку над Україною.

Тобто поки що йдеться не про цілодобове покриття, а про конкретні проміжки часу, коли супутник пролітає над потрібною зоною і може забезпечувати зв’язок для терміналів, дронів або інших засобів ураження.

💬 Саме це і є головний ризик: противник може планувати траєкторії, час і райони ударів так, щоб у потрібний момент мати зв’язок із засобом ураження.

Така мережа, навіть у чинному вигляді, потенційно може допомагати керувати ударними дронами чи крилатими ракетами, а також підвищувати точність ударів по інфраструктурі, об’єктах ППО та інших цілях.

💬 При цьому темпи російського розгортання поки відстають від заявлених: замість регулярних щомісячних запусків було лише два успішні – у березні та липні. Тобто про швидке повне покриття говорити зарано.

💬 Але висновок неприємний: росія все одно рухається до створення власної супутникової інфраструктури для війни. Повільніше, ніж хоче, але рухається.

Тому "Рассвет" – це не міфічна суперзброя і не "російський Starlink уже завтра". Це новий елемент російської технологічної війни, який треба сприймати тверезо: аналізувати, враховувати в обороні й заздалегідь готувати системи протидії.

Третя світова🪫

Євгеній Хмара:

Продовжуємо формувати команду, яка здатна швидше перетворювати потреби фронту на рішення.

Сьогодні Уряд призначив Миколу Швидкого заступником Міністра оборони України.

Його ключове завдання — посилити практичну взаємодію Міністерства з військом. Насамперед — координацію роботи між Міноборони, Генеральним штабом ЗСУ та Головнокомандувачем Збройних Сил України Михайлом Драпатим.

Рішення Міноборони мають бути максимально наближеними до реальної ситуації на фронті, потреб бойових підрозділів і завдань, які стоять перед Силами оборони.

Для цього важлива постійна робота в бригадах і підрозділах на лінії бойового зіткнення. Потрібно чітко розуміти реальний стан справ у війську і чути запити військовослужбовців — зокрема безпосередньо від солдатів.

З Головнокомандувачем і Генеральним штабом маємо рухатися спільно. З одним розумінням пріоритетів і відповідальності перед воїнами.

Потреби підрозділів мають швидше доходити до Міністерства. А конкретні рішення для воїнів — швидше доходити до фронту.

Dara Massicot — старша наукова співробітниця Фонду Карнегі за міжнародний мир — в компанії Майкла Кофмана та Конрада Музики повернулася з чергової дослідницької поїздки на український фронт.

Основні її спостереження

▪️ Останнім часом в мережі з’являються твердження, ніби ситуація на українському фронті погіршується. Інші, навпаки, кажуть, що Україна перехоплює ініціативу. На мою думку, обидва твердження неточні, бо реальність складніша.

▪️ У більшості районів українські сили ведуть активну оборону. Росіяни компенсують це, кидаючи елементи загальновійськових армій на пріоритетні ділянки. Бої залишаються інтенсивними, а територіальні зміни — витратними і повільними.

▪️ Зона ураження для обох сторін розширюється і створює схожі оперативні проблеми. Обидві сторони добре знають поведінку і обмеження одна одної, тому будь-який рух і логістика стають небезпечними.

▪️ Російська тактика наземних штурмів у 2026 році майже не змінилася. Основний метод — інфільтрація. Іноді штурмові групи складаються лише з 1–2 осіб. На пріоритетних ділянках їх підтримують кілька дронів уже на підході до позицій.

▪️ З весни росіяни значно збільшили кількість дронів усіх типів, особливо «Молнія». Це додатково ускладнює й без того насичений повітряний простір.

▪️ Українська кампанія ударів середньої дальності успішна і вже впливає на критичні російські функції підтримки та окуповані території. Кампанія ще сира. Росія намагається протидіяти мобільними вогневими групами, глушилками та РЕБ.

▪️ Пріоритет Росії – Донеччина. Росіяни воліють розвивати наступ на фортечні міста. Росіянам потрібні навколишні висоти, щоб посилити тиск артилерією і місцями запуску дронів.

▪️ Ситуація навколо Краматорська складна: Росія нарощує сили біля Костянтинівки, Дружківки та Добропілля. Тактика не змінилася — механізовані атаки провалюються, але тиск через інфільтрацію зберігається.

▪️ Костянтинівка густо «пронизана» і українськими, і російськими позиціями. Там іде міський бій, і карти контролю погано передають реальну картину. @clement_molin добре це показує у своєму треді.

▪️ Українські операції створили кілька проблем для російського контролю над Кримом — з’явилися труднощі з водою, логістикою та паливом. Російські військові забезпечують насамперед свої потреби, цивільне населення їх мало хвилює.

▪️ Російські РЕБ і ППО всередині самої Росії вважаються ефективними. Особливо добре себе показує «Панцир».

▪️ Росія збільшила застосування балістичних по Україні, користуючись дефіцитом «Патріотів». Крім того, вони застосовують С-400 у режимі ударів по наземних цілях.

▪️ Протиракетна оборона залишається складною проблемою. Проблеми з перехоплювачами відомі. Україна знає, що треба робити. На мою думку, настав час, щоб партнери України розглянули план «Б» і план «В» — як підірвати російський потенціал запусків.

▪️ Російські «Герань-4/5» — це виклик, який цього року, ймовірно, посилиться. Ці варіанти мають реактивний двигун і більшу бойову частину. Поки вони становлять меншість запусків, але ситуація зміниться.

▪️ На мою думку, ЗСУ будуть у надійних руках генерала Драпатого. Він «солдатський» генерал, який за роки заслужив повагу. Він розуміє баланс між новими технологіями і класичними речами — піхотою, артилерією та використанням місцевості.

▪️ ЗСУ, ймовірно, переглянуть і укрупнять недоукомплектовані бригади, вливши їх у сильніші корпусні структури. Корпусна система працює добре.

▪️ Попри глобальну увагу до дронів, наземних роботів і ШІ, Україну досі утримує піхота на позиціях. Артилерія залишається критично важливою для придушення великих штурмів. .. ШІ має застосування в цій війні, але він далеко не всюдисущий і не виконує більшості роботи. Її як і раніше роблять вручну і російські, і українські сили. Зовнішні розмови про автономну зброю на основі ШІ зараз дещо “перегріті”

▪️ Більше турбує, що американські військові недостатньо використовують бойовий досвід в Україні. Це треба змінювати якнайшвидше.

▪️ Україні потрібна безперервна підтримка і контракти західних партнерів. Зараз не час зменшувати темп. Фронт активний, бої тривають з високою інтенсивністю.

Підсумовуючи: українські сили тримаються. Є виклики через пріоритетні російські удари на окремих ділянках Донеччини. Проте українці воюють ефективно і розумно, а Росія продовжує підлаштовуватися.