Разом із Михайлом Драпатим та Євгенієм Хмарою визначили, що новим начальником Генерального штабу Збройних Сил України стане генерал-майор Ігор Скибюк – дуже досвідчений військовий, із яким новий Головнокомандувач пліч-о-пліч захищав Україну.
Важливо, щоб усі складові нашої армії і надалі функціонували абсолютно злагоджено. Так само разом визначили, як в подальшому Олександр Сирський та Андрій Гнатов служитимуть захисту нашої держави.
Обговорили, які організаційні рішення мають бути реалізовані. Зокрема, це стосується розвитку українських кіберсил, підготовки воїнів і посилення можливостей наших підрозділів, розвитку корпусної системи. Відзначено, що пріоритет для реальної здатності Збройних Сил України виконувати оборонні завдання – це практичний, ефективний процес мобілізації. Подякував Силам оборони України за виконання плану далекобійних санкцій проти Росії, а також за ритмічність у виконанні мідстрайків. Євгеній Хмара займається вирішенням тих питань щодо постачання для дипстрайків та мідстрайків, які обговорювалися цими днями з бойовими командирами та виробниками зброї.
.. Визначили кроки, рішення та призначення посадовців, які мають прискорити реалізацію ключових ініціатив у сфері захисту неба – наша антибалістична програма «Фрея», робота зі Сполученими Штатами щодо ліцензій на виробництво «петріотів», а також співпраця з нашими європейськими партнерами щодо визначених спільних програм.
Виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) Олена Трегуб, яка останнє десятиліття працює з оборонними інституціями України над прозорістю, підзвітністю та належним урядуванням, написала цікавий тейк на Atlantic Council
...
Я брала участь у розробці Закону «Про національну безпеку» 2018 року — одного з найважливіших актів, що узгоджують Україну з принципами НАТО та європейськими стандартами. Центральна тема закону — цивільний контроль над українським військом. Закон не передбачає міністра оборони, який лише підписує закупівельні контракти чи керує бюрократією. Навпаки, він закріплює, що міністр оборони України має бути цивільною особою, відповідальною за оборонну політику, стратегічний нагляд і демократичну підзвітність. Згідно з цим документом, головнокомандувач українського війська підзвітний міністрові оборони в усіх питаннях, пов'язаних із досягненням воєнних цілей країни та розвитком військових спроможностей.
Іншими словами, від міністра оборони України очікують, що він ставитиме складні запитання й оцінюватиме, чи ефективно працює військова система. Це означає аналізувати ширшу стратегічну картину, а не командувати військами на полі бою чи керувати воєнною стратегією. Мета — забезпечити, щоб оборонна система України постійно вчилася, адаптувалася та вдосконалювалася.
Федоров пробув на посаді міністра оборони лише пів року, але здобув широке визнання за ініціативи. Його технологічний бекграунд міністра цифрової трансформації втілився в акцент на подальшому вдосконаленні українських спроможностей дронової війни. Паралельно рішення Федорова запустити бойовий аудит стало цілком новим явищем для міністерства оборони України, а його зусилля з підвищення прозорості закупівель мали на меті мінімізувати можливості для корупції.
Багато спостерігачів відкрито запитували, як довго цей інноваційний підхід терпітимуть укорінені інтереси всередині війська та оборонного сектора. Тепер ми маємо відповідь.
Після звільнення Федоров наголосив на потребі справжньої меритократії у військовому керівництві і заявив, що низку командирів радше покарали, ніж винагородили за їхню ефективність. Він доводив, що Україні потрібен глибший і системніший аналіз бойових втрат, щоб покращувати ухвалення рішень і рятувати життя. Федоров також повторив тезу, що технології мають змінити те, як Україна веде військові операції.
Чи погоджуєтеся ви з висновками й рекомендаціями Федорова — не головне. Найважливіше те, що саме такий тип стратегічної оцінки й має надавати цивільний міністр оборони згідно з українським же законодавством. Питання тепер у тому, чи має намір Україна зберегти модель демократичного цивільного контролю над військом, яку вона ухвалила в межах євроатлантичної інтеграції.
Це особливо актуально, адже на заміну Федорову Зеленський обрав генерал-майора Євгенія Хмару. Хмара — беззаперечно один із найвидатніших командирів, з вражаючим послужним списком втілених спецоперацій проти Росії. Проте його призначення відображало б відхід від попереднього зобов'язання щодо цивільного контролю над військом.
Закон України «Про національну безпеку» визначає міністра оборони не як військового командира, а як цивільного очільника однієї з найбільших державних інституцій. Розрізнення між військовим і цивільним наглядом — не бюрократична формальність. Навпаки, його слід розглядати як стрижень натовської моделі врядування і один із ключових принципів, які Україна прийняла.
Від початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році здатність України вчитися, адаптуватися й впроваджувати інновації виявилася абсолютно життєво важливою. Принципи, закладені в Законі «Про національну безпеку», якраз і мали це уможливити. Тож звільнення міністра оборони — не просто кадрове рішення. Це перевірка того, чи продовжуватиме воєнна Україна розбудовувати систему демократичного цивільного контролю над військом, до якої взяла зобов'язання роки тому.
Зеленський пропонував Федорову різні варіанти роботи у владі, зокрема перейти на позицію віцепрем'єра з технологічного розвитку, але Федоров проти, бо не розуміє, за що його звільнили з МОУ.
За даними УП, під час розмови з президентом Зеленським Федорову запропонували залишитися у владі на посаді, пов'язаній із технологічним напрямом. Водночас сам екс-міністр пояснив, що реалізувати його стратегію зупинки Росії без реальних повноважень, які є лише в Міноборони, буде неможливо.
Інший співрозмовник в військових колах пояснив, що Федоров апелював до того, що після призначення новим головкомом ЗСУ Михайла Драпатого попередня команда Міноборони могла б одразу включитися в спільну роботу по трансформації Сил оборони. Натомість, якщо призначити нову людину в МОУ, то їй знадобляться місяці часу на реальне формування команди та занурення в усі процеси.
Тим паче, що після відставки Олександра Сирського зникла формальна підстава, на яку президент посилався, коли пояснював небажання вносити кандидатуру Федорова на главу МОУ.