Телеграм канал «In Factum»

Американські військові зіткнулися з українськими операторами дронів на військових навчаннях у Німеччині на початку цього року. І для американців усе закінчилося погано, описує The Wall Street Journal

Під час навчань Combined Resolve українські підрозділи безпілотних систем легко виявляли і «знищували» американських солдатів і бронетехніку, які прибули на ротацію з Форт-Худ у Техасі.

Поразка в Німеччині передала уроки з України, зосереджені на дронах ближнього радіуса. Навчання проходили у квітні та травні. Вони перевіряли здатність військ діяти і захищатися від маленкьих фронтових дронів, які домінують у війні між Росією та Україною.

Навчання на кшталт Combined Resolve проводять саме для того, щоб сили могли відчути реалістичні бойові умови. Командування армії США в Європі останніми роками користується присутністю українських сил. Їх залучають до участі, щоб передати важко здобуті навички американським і союзницьким військам на практиці. Британські та шведські навчання також закінчувалися легкими перемогами українців.

Combined Resolve — це навчання, зосереджені на великомасштабних наземних бойових операціях. На них американські сили використовують бронетанкові дивізії за підтримки піхоти, вертольотів, дронів та інших засобів.

У навчаннях брали участь близько 3500 американських військових, переважно з 3-ї бронетанкової бригади 1-ї кавалерійської дивізії. Їхнім завданням було атакувати позицію, яку захищали сили супротивника навчального полігону (OPFOR). Їх підсилили українські військові з 412-го полку Сил безпілотних систем «NEMESIS»

Війська мали стандартні системи радіоелектронної боротьби та протидії дронам, повідомив представник армії США. Натомість українські оператори дронів «знищили» американську бронетанкову бригаду під час навчань.

Американські підрозділи відправляли в бій важку бронетехніку. Вона піднімала пил і була легко помітною для українських розвідувальних дронів, розповів учасник. За ними йшли дрони, які скидали вибухівку, і FPV-дрони.

У таких навчаннях бойові набої майже не використовують. Дрони зазвичай зависають над технікою або підлітають достатньо близько, щоб спостерігач зарахував «знищення». Українські дрони робили це з американською технікою настільки швидко, що машини доводилося знову вводити в навчання як нові підрозділи («відроджувати»), щоб навчання могли продовжуватися.

США кілька разів повторювали сценарій протягом двотижневих навчань. Війська покращували результати: вони краще роззосереджувалися, маскувалися і використовували радіоелектронну боротьбу, повідомив представник армії. Українці серед навчань також змінили сторону і допомогли американцям застосовувати дрони в наступі.

Росія продовжує бити по портах і суднах в українських водах. Однак найбільше наслідки цієї кампанії відчуваються на суші. Україні загрожує економічна криза, якщо найближчим часом не знайдуть рішення, пише The Kyiv Independent

Найсильніше потерпають українські аграрні та металургійні компанії. Обидві галузі є ключовими драйверами економіки. Вони фактично відрізані від важливих торгівельних маршрутів через Чорне море. За оцінкою Олени Білан, головної економістки інвестиційної компанії Dragon Capital, до кінця року Україна може втратити 1–1,5% ВВП

Поки що чіткого рішення кризи немає. Сухопутні маршрути просто не здатні перевозити ті самі обсяги, що й Чорне море, і вартують значно дорожче. Порти на Дунаї також зазнають російських атак і страждають від рекордно низького рівня води.

💬 Схоже, що єдиним варіантом залишаться сухопутні прикордонні переходи. У найкращому разі вони зможуть забезпечити 1,5 мільйона тонн вантажопотоку (аграрної продукції). А нам потрібно близько 5 мільйонів тонн на місяць, — сказав Богдан Костецький, операційний партнер консалтингової компанії Barva Invest

Наслідки вже серйозні. Логістичні витрати на зерно зросли на 50 доларів за тонну. Внутрішні ціни на зерно різко впали. Аграрний експорт минулого місяця скоротився на 23% порівняно з червнем. Металургійні гіганти Ferrexpo і Metinvest зупинили виробництво на кількох об’єктах, бо не можуть ні імпортувати, ні експортувати продукцію.

У довгостроковій перспективі фермери, які відчувають брак обігових коштів, можуть зменшити посівні площі. Металургійні компанії — скоротити персонал. Ціни для споживачів можуть зрости разом із підвищенням залізничних тарифів. Цього місяця вони вже зросли на 30% через атаки на порти.

Поки що українські фермери вирішують зберігати зерно, а не платити захмарні ціни за експорт. Влада шукає рішення. Але критичний момент настане в середині вересня, коли почнеться збирання кукурудзи. Україна очікує високий урожай, а місце на складах закінчується. До того ж кукурудза — один із ключових зернових товарів. Вона орієнтована на ринок Китаю. Але для її експорту потрібні глибоководні порти і великі судна.

Київ шукає підтримки партнерів. Один із варіантів, який обговорюють, — експорт через чотири польські порти. І це попри нинішню заборону Варшави на імпорт українського зерна.

Окремо «Укрзалізниця» веде переговори з молдовською залізницею про знижку на транзитний тариф у 50%. Мета — зменшити витрати на перевезення вантажів до румунського порту Констанца.

Київ також попросив ЄС про грант у 220 мільйонів євро (близько 254 мільйонів доларів). Кошти мають підтримати малих і середніх фермерів — допомогти їм сплачувати відсотки за банківськими кредитами в рамках державної програми «5-7-9%»

❗️ Туреччина в цей час виступає посередником у переговорах між Росією та Україною. Анкара вже закликала до мораторію на удари в Чорному морі. І перші результати переговорів щодо відновлення морських перевезень можуть з’явитися 20 серпня, як розповів Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці», виданню ASAP Agri. Пізніше він підтвердив це і Kyiv Independent.

Окремо українські військові також працюють над фізичним розблокуванням портів, додав він.

Уявіть, яких титанічних зусиль це коштувало.

ЗСУ 🫡


Вічна памʼять воїнам на щиті. 🫡

Clément Molin

У вкрай рідкісному для себе відео з підняттям прапорів Україна оголосила про звільнення 26 сіл у Донецькій, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Зазвичай такі ролики публікує російська сторона, але цього разу свої результати — підсумок піврічної операції — показала Україна.

Червоним пунктиром позначено максимальні межі сірої зони, де діяли російські військові; жовтим — «звільнені» села (більшість із них я поки залишаю в сірій зоні); стрілки показують напрямки ударів другої фази наступу. Як завжди, відео з прапором ще не доводить, що село перебуває під контролем тієї чи іншої армії. Ті населені пункти, контроль над якими вдалося підтвердити — за російськими авіаударами або кількома геолокаціями, — позначено синім.

Операція триває: наступальні дії відбуваються довкола Успенівки й Комара — двох населених пунктів, які мають велике значення на локальному рівні. Результати з'являються з затримкою, бо наступ ведеться дуже обережно й неквапливо.

Як бачимо, українські військові форсували Мокрі Яли та зайшли до Зірки й Ялти. Це показує, наскільки Росія втратила там ініціативу.

❗️ Нагадаю: торік у штурмах ділянки лінії оборони "Новий Донбас" між Іванівкою та Новопавлівкою росіяни втратили сотні солдат.

Для розуміння зібрав інфи, скільки разів і коли, та за яких обставин були раніше уражені ці судна

Фрегат «Адмірал Макаров»

▪️ 29 жовтня 2022 — Севастополь. Під час першої масштабної атаки морських та повітряних дронів на Севастопольську бухту один із БЕКів прорвався до «Макарова».

▪️ 2 березня 2026 — Новоросійськ. Українська атака на військово-морську базу. 6 березня Генштаб після додаткового аналізу офіційно підтвердив пошкодження і «Адмірала Макарова», і «Адмірала Ессена»

▪️ 6 квітня 2026 — Новоросійськ. Командувач СБС Роберт Бровді повідомив про ураження «Адмірала Макарова»; Reuters також підтвердили цю заяву. Міноборони пізніше описало пошкодження як критичні для надбудови та пускових установок «Калібр». 

Фрегат «Адмірал Ессен»

Тут історія цікавіша.

▪️ 2 квітня 2022 — район українського узбережжя. Це було бойове хрещення українського «Нептуна». Командувач ВМС Неїжпапа тоді підтвердив застосування ракети проти «Ессена». Але найвагоміше уточнення з’явилося вже у 2026 році, коли російський суд офіційно звинуватив українського офіцера саме в пошкодженні «Ессена» 2 квітня 2022 року

▪️ 29 жовтня 2022 — Севастополь. Під час тієї ж знаменитої атаки БЕКів, що й по «Макарову», один морський дрон пройшов між «Ладним» і «Адміралом Ессеном» та пошкодив обидва. Пошкодження тоді були невеликими.

▪️ 2 березня 2026 — Новоросійськ. Уражений під час масштабного нальоту. СБУ повідомляла про удар по центральній надбудові, пошкодження систем РЕБ, радарів наведення та, ймовірно, основної РЛС.

▪️ 23 травня 2026 — Новоросійськ. «Ессен» атакували знову. СБС опублікували фото і відео удару по фрегату біля причалу.

«Василь Биков»

▪️ 7 березня 2022 його спочатку оголосили пошкодженим або навіть потопленим біля Одеси після вогню українських берегових сил. Але це було помилкове повідомлення: 16 березня «Василь Биков» зайшов у Севастополь без очевидних серйозних пошкоджень.

▪️ 14 вересня 2023 — Чорне море. Морськими дронами атаковані «Василь Биков» і «Сергій Котов». Українська сторона заявила про пошкодження обох. Пізніше оператори дронів ГУР типу Magura в розмові з «Українською правдою» також підтвердили, що «Котов» і «Биков» тоді були пошкоджені, але не затонули.

...

❗️ Виходить, для фрегата «Адмірал Ессен» сьогоднішнє ураження стало п'ятим.

СБУ також звітує про ураження цих 4-х кораблів

Але і додає ще цікаві цілі, які були уражені ☺️

▪️ РЛС 30Н6Е, яка входить до складу зенітно-ракетної системи С-300;
▪️ мобільну вогневу групу на пірсі №2 порту «Новоросійськ»;
▪️ портал тунелю нафтобази «Грушова» — терміналу «Шесхаріс»;
▪️ інфраструктуру причалів №3, №6 та №7.

Уражено чотири військові кораблі ворога у Новоросійську, — Генштаб

Пошкоджень різного ступеню зазнали
▪️ фрегат «Адмирал Макаров»
▪️ фрегат «Адмирал Ессен»
▪️ малий ракетний корабель проєкту 21631 «Буян-М»
▪️ сторожовий корабель проєкту 22160 «Василь Биков»