Американський журналіст та ведучий CNN Fareed Zakaria
...
У перші дні іранської відповіді дрони становили близько 71% усіх фіксованих ударів по країнах Перської затоки. За даними аналізу CSIS, тільки Об’єднані Арабські Емірати за вісім днів зазнали атак 1422 дронів і 246 ракет. Багато з цих тенденцій ми вже бачили в Україні, але саме війна в Ірані остаточно показала майбутнє війни.
Майкл Горовиць з Ради з міжнародних відносин каже — ми вступили в епоху масових точкових ударів. Ще кілька десятиліть тому точна зброя означала кілька крилатих ракет «Томагавк», бомбардувальники-невидимки чи винищувачі. Сьогодні це може бути одноразовий дрон, зібраний із комерційних деталей і запущений цілими роями. Те, що раніше вимагало потужностей великих промислових держав, тепер можуть виробляти, адаптувати й масштабувати навіть невеликі країни. Економіка війни перевертається з ніг на голову.
«Шахед» коштує 35 тисяч доларів. Одна ракета-перехоплювач Patriot — близько 4 мільйонів. За ці гроші можна купити понад сто дронів. Це нова арифметика війни – нападник витрачає тисячі, а захисник — мільйони.
Але революція не обмежується лише дронами. Йдеться про нову військову архітектуру: дешеві автономні системи, штучний інтелект для наведення, комерційні супутникові знімки, стійкий зв’язок, інтегровані датчики та кіберзасоби, які працюють разом. Мета — не просто влучити. Мета — стиснути час. Знайти, вирішити й вразити ціль швидше, ніж ворог встигне переміститися, сховатися чи відновитися.
У тогорічному експерименті Військово-повітряні сили США показали, що машини генерують рекомендації за менш ніж 10 секунд і пропонують у 30 разів більше варіантів, ніж команди людей. Стара модель військової переваги ґрунтувалася на вишуканих, дорогих і складних системах. Вони були чудовими, але повільними у виробництві й болісними у втраті. Тепер їх уже недостатньо.
Переможець завтрашніх воєн — це не той, хто має найкращу окрему платформу, а той, хто може швидко й дешево розгорнути достатню кількість хороших платформ і розумно їх об’єднати в мережу. Велика кількість хорошого переможе малу кількість досконалого.
Україна залишається головною лабораторією цієї нової епохи. Змушена обставинами, вона створила модель адаптації зі швидкістю воєнного часу. Український дрон-перехоплювач «Sting» коштує 2000 доларів, розвиває швидкість до 280 км/год, і уже збив понад 3000 «Шахедів» і виробляється темпом в понад 10 тисяч на місяць.
Україна відкрила доступ до даних з поля бою, щоб союзники могли тренувати штучний інтелект для дронів. Це значно покращує розпізнавання образів і виявлення цілей. Іншими словами, найціннішим результатом війни може виявитися не техніка, а саме дані.
Головнокомандувач ЗСУ каже, що Росія зараз виробляє 404 дрони типу «Шахед» щодня і планує довести цей показник до 1000 на добу. Для порівняння – компанія Lockheed Martin у 2025 році виготовила близько 600 ракет до Patriot і сподівається збільшити виробництво до 2000 до 2027 року.
Проблема вже не в технологічній досконалості. Проблема — в промисловому масштабі, інтеграції програмного забезпечення та швидкості впровадження уроків з поля бою у масове виробництво.
Ця революція у військовій справі має глибокі наслідки. Дрони роблять поле бою всюдисущим — солдатам більше немає перепочинку. Коли людей відводять від передової, війну стає легше починати, але й легше зайти в глухий кут. А оскільки така зброя дешева й проста у виробництві, терористичні групи, наркокартелі та злочинні угруповання тепер можуть вести війну, яка раніше була прерогативою лише армій країн.
У 1991 році війна в Перській затоці навчила світ, що сучасні технології роблять війну точною. У 2026 році Іран навчає світ чогось набагато важливішого – точність тепер можна виробляти масово.
Переможуть не просто ті країни, які мають найкращі платформи. Переможуть ті, хто вміє поєднувати невелику кількість дорогих і досконалих систем із величезною кількістю дешевих дронів. А з часом людський розум дедалі більше поступатиметься алгоритмам.
Це і є майбутнє війни — і воно приходить швидше, ніж більшість із нас уявляла.