Україна пообіцяла США не бити по Каспійському трубопроводу та по деяких неросійських суднах, які йдуть до терміналу в Чорному морі, пише Bloomberg з посиланням на джерела.
Каспійський трубопровід зʼєднує родовища Казахстану з російським портом у Новоросійську. Київ, за даними джерел, пообіцяв США не бити по суднах, які йдуть до нього, за умови, якщо вони не перебувають під українськими санкціями, не перевозять російські вантажі та не належать російським фізичним чи юридичним особам.
Київ також надасть інструкції перевізникам, уточнюючи, які судна підлягають атакам.
Україна постійно атакує танкери, пришвартовані біля російських портів, зокрема і в Новоросійську — тому Казахстан почав боятися перевозити нафту до свого головного трубопроводу. У Bloomberg пишуть, що Казахстан не має альтернативних маршрутів перевозки своєї нафти, окрім цього.
Італійський бронетранспортер Puma, який відносно нещодавно передали 🐻 68-й аеромобільній бригаді [раніше єгерській]
ℹ️ На відео дві версії Puma — з колісною формулою 4х4 та 6х6. Остання є у 🦅 81-й аеромобільній бригаді — про неї також є частина сюжету.
▪️ Бійці кажуть, що машина дуже добре тримає кулю 7,62 і уламки. Хоча про колеса такого сказати не можна
▪️ В десантному відділенні Puma 6х6 розміщається до шести десантників. На відео в машині встановлено лише три крісла, але за необхідності можна до встановлювати решту.
▪️ Бійці скаржаться на слабенький двигун IVECO – 180 к.с. Тому погано їде в горку. Хоча сама машинка доволі маневрена.
Також є автоматична коробка, але за необхідності можна переключитися на ручну. Максимальна швидкість 105 кілометрів по асфальту і по ґрунтовій дорозі – 70. Запас ходу на 720 кілометрів
▪️ Ті, хто каталися на «Хаммері», кажуть, що «Пума» більш комфортніша.
...
Загалом Міністерство оборони Італії замовило 580 таких машин [з колісною формулою 6х6 та 4х4]. Скільки з них було передано нам – невідомо. Італія не афішує такі передачі.
Моцарт: Я служив у «Альфі». Моя основна спеціальність — бойовий медик. Головна роль у групі. Це були різні антитерористичні операції. Це було ще ООС. Тобто відрядження на Донбас. Майже вся Луганська область, Донецька область, різні завдання. Про багато з них я говорити не можу. Але «Альфа» — це, як на мене, найкращий підрозділ щодо навчання, військової підготовки, підготовки спецпризначенців. Це чудова школа.
Роб Лі: А що ви робили під час битви за Київ?
Моцарт: Було смішно, бо вторгнення почалося 24 лютого, а 23-го я заступив на чергування. ..І коли я йшов на роботу, проходив повз магазин Roshen — і подумав, що хочу печива. Бо подумав: якщо завтра війна, то я хочу печива. І завтра дійсно почалася війна.
Що ми робили спершу… Це були справді важкі часи, бо ніхто не знав, що відбувається і що буде далі. Тож насамперед я подбав, щоб мою родину евакуювали на захід України. Потім ми чекали, коли зникне мобільний зв'язок, коли зникне все. Але не зникло. А далі почали працювати по Києву: затримували агентів, російських агентів, ходили від будівлі до будівлі, шукали їх і брали. Була низка операцій у Київській області, доволі цікавих.
Роб Лі: Чи був той період — початок війни, коли вони зайшли — своєрідним золотим віком для спецоперацій? Бо з мого погляду виглядало так: заходить велика конвенційна сила, координація в неї не надто добра, цілей багато, а місцевість чудово підходить для рейдів, засідок і подібних речей.
Моцарт: Загалом це були важкі й справді страшні часи. Але так, для сил спеціальних операцій це був золотий час для роботи.
Роб Лі: А де ви були після битви за Київ?
Моцарт: Далі була Херсонська область, коли українські сили почали атакувати росіян і рухатися на Херсон. Ми штурмували і зачищали міста й села Херсонщини.
Роб Лі: Яку роль ви тоді відігравали? Ви йшли попереду конвенційних сил чи разом із ними?
Моцарт: Разом із ними. Як ми казали, це був золотий час для спецоперацій. Тож ми виконали дуже багато роботи. Наприклад, з одним танковим батальйоном ми літали на Mavic і коригували їхній вогонь. Потім працювали як розвідгрупа. Далі з іншими підрозділами зачищали Архангельське, Високопілля
Роб Лі: А наскільки швидко ви тоді перейшли на БпЛА? Це були лише Mavic для розвідки — чи ви вже агресивніше заходили в дрони?
Моцарт: «Альфа», гадаю, зараз один із найсучасніших і найтехнологічніших підрозділів. Тож вони справді швидко вдосконалюються — і саме в БпЛА. Спершу Mavic, потім одні з перших FPV. Потім бомбери й багато-багато іншого.
Роб Лі: Пізніше ви були в Бахмуті, так? Що ви там робили?
Моцарт: У Бахмуті мій підрозділ був мінометною групою, але водночас це були і Mavic, і FPV, і розвідка, і багато іншого.
Роб Лі: А що було після Бахмута?
Моцарт: Після Бахмута був шпиталь. Це було моє перше поранення. Це теж сталося під час однієї з операцій, коли, до речі, хлопці з кожної групи виконували своє завдання. У них виникли проблеми, і майже весь наш підрозділ узявся їх звідти витягати.
Роб Лі: Я говорив із снайперами в Бахмуті, і вони казали, що та битва була, по суті, золотим віком снайперської справи. «Альфа» теж робила це головним пріоритетом у тій битві?
Моцарт: Так — власне, усе одночасно. Бахмут справді був місцем, де можна було робити майже будь-яку роботу, яку хочеш: снайпер, FPV, міномет, будь-що. І це справді була величезна суміш різних підрозділів. Але, як ви казали про погану російську координацію на початку, — гадаю, можна визнати, що і в українських збройних силах час від часу трапляються ті самі проблеми.
Роб Лі: Щодо мінометної групи: ви ж досі використовуєте міномети? Як змінилося їхнє застосування?
Моцарт: Абсолютно змінилося. Міномет — це щось на кшталт снайпера. Справді: через велику зону ураження, особливо на відкритій місцевості, як у Запоріжжі, ти майже не можеш використовувати ані снайперів, ані міномети. І, наприклад, ПТРК — теж уже малокорисна річ.
Роб Лі: Яким ви бачите майбутнє спецоперацій? Я помічаю дискусію в арміях НАТО про те, які уроки їхні сили спецоперацій мають винести з цієї війни. Але які уроки винесли ви і що, на вашу думку, має засвоїти спецпризначенці НАТО?
Моцарт: Гадаю, майбутнє сил спеціальних операцій — це правильна філософія підрозділу. Це має бути технологічний підрозділ. Піхоти в ньому має бути 25, максимум 30% — не більше. І дуже потужний БпЛА-компонент. Бо, як я казав, майбутнє спецоперацій — комплексне. Комплексність і здатність адаптуватися, бо ситуація постійно змінюється, і змінюється швидко. І справді правильні командири. Коли командир хоче зберегти свій особовий склад, своїх хлопців, — ось у цьому, гадаю, майбутнє.