Путін використав суміш шарму, розтягування часу й погроз, щоб чітко показати американським посланцям Віткоффу та Джареду Кушнеру, де саме Росія стоїть у питанні миру з Україною, аналізує POLITICO
Віткофф і Кушнер у вівторок прогулялися Москвою й пообідали в елітному ресторані, поки російський президент змушував їх чекати кілька годин на зустріч у Кремлі щодо завершення війни.
Поки американці вбивали час, Путін виступав перед пресою на інвестиційному форумі: звинуватив Європу в зриві мирного процесу й натякнув на можливу ескалацію.
Не дивно для тих, хто знає звичку російського президента змушувати іноземних гостей чекати, переговори у вівторок почалися майже на три години пізніше від заявленого часу. Тоді як обговорення тривали до глибокої ночі за московським часом.
Перед зустріччю Путін вказав на «деструктивні дії європейської сторони» — натяк, що Кремль може спробувати покласти провину за можливий провал угоди на ЄС. Натомість значно менш зрозуміло, чого саме Трамп вимагає від РФ й на що готова Москва.
Напередодні переговорів Путін не виявив жодних ознак відступу від вимоги фактичної капітуляції України, називаючи Зеленського нелегітимним, з яким не можна укладати угод.
Насправді ні попередні переговори в Стамбулі, ні серпневий саміт Трампа з Путіним на Алясці, ні п’ять попередніх візитів Віткоффа до Москви не змусили Кремль пом’якшити позицію чи агресивну риторику.
У коментарі POLITICO телеведучий і депутат Держдуми Євген Попов повторив, що «жодних рішень, які б підривали безпеку Росії, не буде» і «це треба чітко розуміти».