Телеграм канал «In Factum»

Сіра зона — майбутнє війни через ефект дронів


Видання: Financial Times
Автор: #Ерік Шмідт (колишній генеральний директор Google, голова Special Competitive Studies Project та інвестор у технології дронів).


🔵Майже через чотири роки після повномасштабного вторгнення росії – Україна переживає сувору зиму з температурами нижче мінус 24°C. Українські військові проводять до 40 днів на передових позиціях без тепла, тоді як сотні тисяч цивільних залишаються без електрики. Водночас повсюдне покриття дронами означає, що майже будь-який рух на полі бою виявляється і знищується, що і зумовлює створення «сірої зони».

🔵Через це в тому числі російське просування залишається мінімальним: у 2025 році захоплено менш ніж 1% території України. Наступ ведеться малими диверсійними групами, які рухаються пішки або на мотоциклах через ліси. Імовірність загинути від дрона під час просування, приблизно один до трьох. Попри це, росія продовжує тиснути, тоді як Україна оцінює щомісячні втрати противника в 30–35 тисяч убитими й тяжко пораненими. Терпимість Кремля до таких втрат підриває стратегію виснаження — ознак точки зламу поки немає.

🔵Росія адаптується до нової війни. Тактика підрозділу «Рубікон», зокрема використання оптоволоконних дронів, нечутливих до глушіння, вже адаптувалася на фронті. Розробляються реактивні Шахіди, швидші та складніші для перехоплення. У 2026 році Москва планує застосовувати понад 1 000 шахідів щодня, щоб виснажити Україну.

🔵У відповідь Україна розбудовує системи розвідки, спостереження та ураження (ISR), радарну мережу й рішення на базі штучного інтелекту для інтеграції та аналізу даних про поле бою. Це створює основу для нового етапу війни, а саме масового застосування дистанційно керованих і дедалі більш автономних роїв дронів.

🔵«Сіра зона» розширюється, оскільки обидві сторони відводять дорогоцінний особовий склад все глибше, а нові покоління дронів збільшують дальність і летальність завдяки кращим батареям, модулям та аеродинаміці. Автоматизація дозволяє операторам діяти поза межами прямої небезпеки; у 2026 році Україна планує ще далі відсунути пілотів від лінії фронту.

🔵Майбутні війни визначатимуться безпілотними системами. Поєднання супутникового зв’язку, дешевих мереж і точного GPS-наведення означає, що ключовим стане бій дрон проти дрона. Недорогі платформи діятимуть як єдина система, нестимуть ракети класу «повітря–повітря» й поступово замінюватимуть частину функцій винищувачів.

🔵Після здобуття переваги в повітрі просування здійснюватимуть безпілотні наземні й морські платформи, що нестимуть більший корисний вантаж і розширюватимуть роботизовану «зону ураження». Лише після хвиль машин рухатимуться люди. У перспективі можлива «стіна дронів» уздовж кордону — постійний автоматизований бар’єр, доповнений масовим розгортанням балістичних і крилатих ракет, що підтримуватиме стратегічний паритет.
І як зазначає автор:
Захід поки не готовий до такої війни, адже наявні запаси швидко виснажуються, а здатність швидко нарощувати виробництво залишається недостатньою. Панування в автономних системах і масштаб їх виробництва визначатимуть результат майбутніх конфліктів.


___
Все правильно пане Шмідт, саме масштаб та якість виробництва про які я писав вчора зможуть створити і кілзону, і сіряк, і частково зупинити бійню на ЛБЗ. Але це не про найближче майбутнє і однозначно правильно – не про готовність Європи, що ми побачили в матеріалі WSJ.

🇷🇺 Економіка Росії нарешті в стагнації - що це значить для війни і для путіна

☄️ Економіка Росії увійшла у фазу стагнації - після «воєнного буму» 2022-2024 років темпи зростання різко впали. За даними матеріалу The Guardian, у 2025-2026 роках ВВП зростає лише на ≈0,6-0,8 %. Це фактично нульова динаміка - економіка більше не розширюється, а лише підтримує мінімальний рівень активності.

🛢 Головний удар - по нафтових доходах. Якщо у 2022 році енергетика формувала до 40 % бюджету, то зараз частка значно менша через падіння цін і дисконти на російську нафту. Менше валютної виручки → менше можливостей фінансувати бюджет без підвищення податків або скорочення витрат.

💵⚠️ Держава компенсує нестачу коштів підвищенням податкового навантаження та перерозподілом ресурсів у військовий сектор. Але воєнна економіка не створює довгострокового розвитку: вона підтримує оборонне виробництво, проте не дає імпульсу цивільним галузям і споживчому ринку.

♻️ Додається демографічний фактор: скорочення населення, дефіцит робочої сили, відтік кваліфікованих кадрів. Це структурна проблема, яка знижує потенційне зростання навіть без урахування санкцій.

✍️Варто додати від себе важливий момент.

🫡 Масштабування українських ударів, загальна мілітаризація та зростання далекобійних спроможностей української держави фактично перевели російську економіку в режим виживання. Кремль опинився перед жорсткою дилемою: або й надалі фінансувати війну за рахунок цивільного сектору, поступово виснажуючи внутрішній розвиток, або втратити військову ініціативу й піти на поразку з непередбачуваними політичними наслідками.

🚫 У нинішній конфігурації росія дедалі більше нагадує супермілітаризовану систему, де бюджет, промисловість і трудові ресурси підпорядковані війні. Це створює парадокс: вийти з конфлікту складно, адже економіка і суспільство вже перебудовані під військові потреби; але й виграти війну стає дедалі важче через економічні обмеження, технологічну відсталість та феноменальну адаптивність української армії, яка водночас фактично перетворилася на 2 армію Європи. Можна констатувати, що станом на зараз жодна армія Європи не має такого масштабу сучасного конвенційного досвіду війни високої інтенсивності. Жодна армія Європи, а можливо і світу (за винятком хіба що США) не здатна перемогти українську чи російську армію у конвенційній війні.

📉 Російська економіка у 2026 році входить у фазу затяжної структурної стагнації, де формальне збереження макроекономічної стабільності приховує глибоке виснаження ресурсної бази: зростання майже нульове, бюджет дедалі більш мілітаризований, цивільний сектор звужується, а залежність від сировинного експорту лише посилюється. Поєднання санкційного тиску, високих військових витрат, технологічної ізоляції та демографічних проблем системно знижує довгостроковий потенціал розвитку. Масштабування українських далекобійних ударів по нафтопереробці, логістиці, військовій інфраструктурі та енергетиці створює для Кремля ефект постійної економічної ерозії - зростають витрати на ППО, ремонти, розосередження виробництва й компенсацію втрат, зменшується маржа енергетичного сектору, посилюється тиск на валютні надходження та бюджет.

🦉 У стратегічному вимірі Україна не лише стримує агресію, а й поступово демонтує імперську модель Росії: центр змушений витрачати дедалі більше ресурсів на війну й безпеку, обмежуючи можливості розвитку та проєкції сили назовні. Це не сценарій швидкого колапсу, а процес повільного розбалансування, у якому держава дедалі більше працює на підтримання війни й дедалі менше - на модернізацію та добробут. Саме в цій довгій перспективі й закладений головний стратегічний ризик для російської імперської конструкції.

Dasha Burns: Ви відчуваєте, що Росія серйозно ставиться до цього [переговірного] процесу, чи вони просто грають?

Зеленський: Я не думаю, що вони хочуть зупинити війну. Я думаю так, але вони можуть, якщо, за таких обставин, під тиском, це можливо. Ось чому поки тиску недостатньо, вони грають.

Dasha Burns: Ви вважаєте, що США зараз більше тиснуть на Росію чи на Україну?

Зеленський: Думаю, вони намагаються тиснути на обидві сторони.

Dasha Burns: Що ви про це думаєте?

Зеленський: Що я думаю? Занадто багато людей цікавить, що я думаю. З усією повагою, є думки, які я маю залишити при собі :)

Зеленський: Це божевільна війна росіян проти простих людей. Тому це не просто зупинити, бо ми не можемо зупинитись, бо росіяни не хочуть. І є сигнали з американського боку, від президента Трампа. Вони кажуть: «Дивіться. Це час для компромісів. Ви можете зробити кроки вперед»

Ми пішли на багато компромісів. Путін і його друзі — вони не у в'язниці. Це найбільший компроміс, який світ уже зробив. І ми стояли з самого початку, захищаючи наш суверенітет і життя. І ми просто не можемо забути, розумієте? Я думаю, що всі розуміють. Ми не можемо забути, що вони вбили стільки людей, але ми готові.

І коли президент Трамп сказав: «Давайте припинимо вогонь, заморожений конфлікт» і таке інше, я відповів: «Так, це складно. Багато питань до цієї ідеї, але, президенте, гаразд, ми підтримаємо безумовне припинення вогню.»

Dasha Burns: Путін відмовився.

Зеленський: Так. Звісно.

Зеленський:

Так, але я думаю, що зараз його [Путіна] мета — окупувати весь схід України, але перша мета — Донбас, повністю Донецька область. Тому він намагається нав'язати наратив, що якщо українці самі відійдуть, за своєю волею, то він зупинить цю війну і таке інше.

Але це лише другий пункт, а потім йому знадобиться, і він справді потребує [сил], бо втратив півтора мільйона людей. Я маю на увазі, плюс важко поранених. І ще вбитих. Так, тож разом — ось чому він багато втратив.

Йому потрібен час, гроші, вийти з санкцій, йому потрібно збільшити кількість солдатів, йому потрібна армія два з половиною мільйона, щось таке, не менше, а потім окупувати нас. Прийти і окупувати нас. Це мета. Тому ми не можемо дати йому це.

Зеленський:

Я думаю, Путін теж у складному становищі.

Я можу з тобою говорити, тиснути руку, і я не боюся, хочу бути вільним, хочу змінитися після політики, після всього. Я хочу, знаєш, я хочу...

А ти тут.

Dasha Burns: Так, я тут.

Зеленський: Бачиш? Уявляєш? Отже, я вільна людина, і тому... І я думаю, що... А я молодший за Путіна, знаєте.

Ні, ні, повірте мені. Це важливо. У нього небагато часу, знаєте. Небагато часу. Боже, дай Боже небагато часу.

Зеленський поговорив з Dasha Burns, кореспонденткою видання POLITICO

Dasha Burns: Коли говорите про прогрес до миру, чи вважаєте, що президент [США] і його команда досягли суттєвого прогресу? Де б ви були на шляху до миру без Сполучених Штатів — далі позаду, далі попереду чи там, де зараз?

Зеленський: По-перше, без США складно...

Між нами, між усіма нами. Це секрет. Нікому не кажи, гаразд? Будемо чесними — сьогодні лише Україна захищає Європу, і лише Європа дає гроші Україні та допомагає. Сьогодні лише Сполучені Штати можуть зупинити Путіна, і лише Путін хоче, щоб ця війна тривала. І це моя позиція.

Тому коли розумієш цей спосіб мислення, якщо він [Путін] думає... я не знаю. Можливо, він прийняв рішення [почати війну] на початку, а тепер просто рухається за цією ідеєю. Отже, коли розумієш цe...

Лише Сполучені Штати можуть зупинити Путіна, вони мають це зробити — більше тиску на нього. Інакше він не зупиниться.