Телеграм канал «In Factum»

Головнокомандувач Михайло Драпатий визначився із заступником і пропонує кандидатуру бригадного генерала Сергія Собка.

Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко давно стежить за розвитком кар’єри Собка і на основі відкритих даних, свідчень двох джерел з близького оточення генерала і джерела в Генеральному штабі вона розповідає, хто він.

Читніть.

...

Драпатий, Забродський, Паліса, Сухаревський, Миргородський, Буданов і власне — Собко. Це, звісно, не весь перелік — ті, що першими спадають на думку [вибачте, якщо когось пропустив]. Але їх об'єднує період АТО/ООС, який сформував в них вищих командирів нової української армії.

І, чесно, я не розумію, як та гнила та іржава армійська система зразка до 14 року змогла виховати таких тіпів. Завдяки яким ми якось вивезли той період.

Ось візьмемо Собка.

5 разів навчався за кордоном — із них тричі в США. Закінчив з найвищими результатами. На базі Форт-Беннінгу — головному навчальному центрі армії США для піхоти та бронетанкових військ — є його прізвище, як найкращого іноземного студента за 2009 рік.

А його дипломну роботу - "Танкові війська в гибридній війні" американці взяли за основу реформування своїх танкових військ в 2019 чи 2020 році, причому самі це визнали.

З таким рівнем знань, вільним володінням іноземною, ерудованістю і всіма властивими йому талантами Сергій Собко міг успішно будувати кар'єру в більш перспективніших і популярніших на той момент сферах. Але ні. Принципово вирішив лупати скалу в українській армії — одній із найменш популярних інституцій [до 14 року].

І як бачимо — роз'єбав. Попри всі обставини, закони фізики, матеріальні і нематеральні фактори, які були проти нього — він взяв і роз'єбав.

Читаючи хронопис кар'єри Собка як людини і військового — я захопився. Не те, щоб я до цього не знав, що Собко хороший тіп — просто не уявляв, що настільки.

Словом, читайте.

Ryan O'Leary, американський ветеран воєн в Афганістані та Іраку, який з початком вторгнення приїхав захищати Україну

Очолював штурмову роту Chosen Company, що складалася з іноземних ветеранів. Підрозділ до травня 2025 року брав участь у важких оборонних та штурмових операціях на Сході та Півдні України.

Одружився з українкою, живе в Україні і постійно ах*їває від нашої бюрократичної системи [особливо в частині надання іноземним добровольцям українського громадянста].

В лютому цього року повідомив, що, вірогідно, буде реанімувати Chosen Company, хоча після інфи про це я не бачив.

А тепер зі своїми тіпами вирішили зайти в оборонний сектор, створивши свій НРК з доволі цікавими заявленими характеристиками.

Оце тіп інтегрувався в Україну. Вмонтувався до кісток. Хоч бери і кіно знімай за його життєписом.

Новое интервью с Артемом Карякиным, он же "Східний", — о боях в Константиновке, ожесточении войны и мобилизации в России.

Собрал краткую выжимку основного:

• В Константиновке все еще остаются украинские бойцы, но сам по себе этот факт не говорит о том, что ВСУ контролируют город. Более верно говорить, что украинцы пытаются не выпустить русских за пределы Константиновки. Ситуация там очень динамичная. Завтра туда могут зайти 15 бойцов, а послезавтра, условно говоря, уже 100, объясняет "Східний".

• При каждой атаке русские наступают постепенно, стирая волну за волной своих штурмовиков, разменивая их в одном месте на 100 метров, в другом — еще на 100. Уже два года можно наблюдать один и тот же сценарий, который почти не меняется.

• Тактика и стратегия русских остаются практически неизменными — КАБы, обрезание логистики, применение всех доступных видов дронов, а также инфильтрация малыми группами. Район за районом, метр за метром.

• Пока город еще более-менее не сгорел дотла, его можно оборонять. Однако при той интенсивности бомбардировок и количестве КАБов, которые сбрасывают русские, спустя какое-то время это становится просто нереальным. В нынешних условиях, когда все разбирают КАБами, а логистику уничтожают с воздуха, готовиться к обороне очень сложно.

• "Східний" говорит, что города, расположенные за Константиновкой, они будут оборонять до последнего. По его ощущениям, по своей интенсивности, жестокости и накалу эти бои превзойдут все сражения этой войны на Донбассе.

• "Східний" и его побратимы уже прямо сейчас наблюдают, что русские спешат и настраиваются на последний рывок, чтобы взять Дружковско-Краматорско-Славянскую агломерацию под полный контроль. И стираться в этих штурмах они будут массово.

• Нет сомнений, что именно наступление на Славянск и Краматорск сейчас находится в абсолютном приоритете у российского командования. "Східний" напоминает, что времени до зимы у русских остается не так много, поэтому им приходится спешить, поскольку зимой наступать будет сложнее.

• В Николаевку русские пытаются прорваться малыми группами. Пока безуспешно — украинцы держат там оборону. В районе Лимана у украинских сил, вероятно, проходят самые успешные контратаки. Им даже удается отбрасывать русских назад. До захвата Лимана российским войскам еще далеко.

• "Східний" подчеркивает, что война не просто становится более жестокой — она слетает с катушек. И русские, и украинцы, по его словам, переходят сейчас к этапу взаимного уничтожения всего и вся. Если кто-то думал, что война идет к завершению или паузе, он глубоко неправ. "Східний" отмечает, что, по его ощущениям, самое страшное только начинается.

• Говоря о соотношении потерь, он отмечает, что на самых горячих участках фронта, где русские наиболее активно наступают, оно может составлять 1 к 10 или даже 1 к 15. "Східний" подчеркивает, что русские сами все прекрасно понимают, просто им все равно.

• Если Москва решится на новую волну мобилизации осенью, то ситуация для украинских бойцов станет не просто сложной, а катастрофически сложной. "Східний" считает, что масштабная мобилизация может быть проведена лишь с одной целью — для наступления на новых участках фронта, включая северное направление и давление на Киев.

• "Східний" позитивно оценивает Курскую операцию, в которой он принимал активное участие, и отмечает, что если бы не она, то сегодняшняя линия фронта сложилась бы уже год назад. Курская операция стянула на себя российскую живую силу, а также лучшие расчеты операторов дронов.

• Его побратимы, которые в тот момент находились на Донбассе, полностью согласны с такой оценкой: когда украинские силы пересекли российскую границу, на востоке Украины стало значительно легче. ВСУ смогли перевести дух и контратаковать.

@yigal_levin

Зміна позиції Трампа щодо передачі Україні ліцензії на виробництво протиракет Patriot сталася на фоні суперечки всередині адміністрації. Помічники й експерти побоюються, що технологія може потрапити до рук Росії, пише The Telegraph

❗️ Предмет суперечок — невеликий радар виробництва Boeing. Ця деталь настільки досконала, що Білий дім обмежує її експорт навіть найближчим союзникам. Вона називається PAC-3 Ka-Band Active Radar Seeker. Це «очі й вуха» перехоплювача. Коли ракета наближається до цілі, радар генерує високочастотний сигнал. Він дозволяє знайти, захопити й фізично зіткнутися з швидкісною балістичною чи крилатою ракетою.

Систему «Patriot» купують і експлуатують 20 країн. Але Сполучені Штати жорстко охороняють технічну документацію і рідко дозволяють іноземне виробництво. Ліцензії мають лише Німеччина та Японія.

Німеччина отримала ліцензію близько 2022 року на фоні побоювань нападу Москви на Європу. У 2024-му Берлін уклав контракт на будівництво власного заводу, який має почати випуск ракет наступного року. Натомість Японія отримала ліцензію у 2005 році, коли Токіо занепокоївся, що власна ППО не впорається з північнокорейськими ракетами. Однак Вашингтон не дозволив японцям виробляти Ka-band радар.

Японським військовим знадобилося три роки, щоб успішно випробувати ракету PAC-3. Аналітики очікують подібних термінів і для України.

Американське експортне законодавство жорстко контролює вихід передових технологій з-під контролю Вашингтона. Щоб дозволити Україні виробляти власні ракети, потрібно передати не лише «залізо», а й креслення, програмне забезпечення та експертизу.

❗️ Урядове джерело, обізнане з американським процесом ухвалення рішень, каже, що саме ці перешкоди є головною причиною затримки. Адже доведеться ідентифікувати кожен український завод, кожного працівника і кожного субпідрядника, який отримає доступ до технології. І отримати гарантії, що ці секрети не будуть викрадені чи передані Росії.

Джерело, близьке до президента США, розповіло The Telegraph, що адміністрація пам’ятає випадки, коли зброя, передана союзниками Україні, з’являлася на європейському чорному ринку.

❗️ Boeing також поділяє такі побоювання. Один галузевий інсайдер підтвердив, що страх потрапляння зброї до рук ворога справді турбує керівництво.

Є ще питання, де саме Україна фізично збиратиме ракети. Виробництво всередині країни зробить заводи ціллю для російських ударів. Два джерела, обізнані з переговорами, кажуть, що як варіант розглядають виробництво перехоплювачів у Німеччині чи іншій європейській країні.

❗️ Цю ідею, за інформацією, підтримує Елбрідж Колбі, заступник міністра оборони США з питань політики. Але інсайдери зазначають, що перенесення виробництва за межі України займе час і додатково ускладнить ліцензування.

Водночас Boeing залишається готовим виконувати будь-які вимоги адміністрації. За словами галузевих джерел, компанія вже наростила виробництво Ka-Band Active Radar Seeker до масштабів, які легко покриють український попит.

У квітні було укладено семирічну угоду про потрійне збільшення річного виробництва. Boeing очікує випустити значно більше радарів, ніж за попередні 26 років разом узяті.

Компанія з Флориди, яка починала з друку меблів гігантськими роботизованими 3-D принтерами, тепер застосовує ту саму технологію для друку корпусів морських дронів для американських військових, пише Defence Blog

Компанія Haddy днями оголосила, що виготовила судно TF-179 Drone Boat методом великоформатного роботизованого адитивного виробництва. Haddy опублікувала фото готового судна і пояснила свій підхід до зміни способу виробництва морської техніки:

💬 Морська галузь переосмислює, як проєктувати і виготовляти судна. TF-179 Drone Boat — частина цієї еволюції. .. Такі проєкти показують, що цифрове виробництво дає коротші цикли розробки, більшу гнучкість дизайну і швидший шлях від ідеї до застосування. .. Здатність швидко виготовляти, випробовувати й удосконалювати складні системи стає дедалі важливішою перевагою

У заяві компанія не розкрила, хто замовив TF-179 і для якої місії його призначено. Однак із попереднього досвіду Haddy видно, що швидке виробництво безпілотних суден стало її спеціалізацією впродовж останнього року. Попит на невеликі, відносно дешеві морські дрони в американській оборонній промисловості різко зріс.

Компанію Haddy заснував у 2022 році Джей Роджерс — колишній морський піхотинець. Раніше він керував подібним 3D-друкарським стартапом Local Motors. У квітні 2025 року Haddy відкрила те, що називає найбільшим у світі 3D-друкарським підприємством за продуктивністю.

Спочатку бізнес будувався навколо друку меблів, архітектурних елементів і форм. Поступово компанія все більше переорієнтовувалася на оборонні замовлення. Тим самим методом компанія виробляє корпуси дронів і повнорозмірні конструкції суден — значно швидше, ніж дозволяє традиційне суднобудування.

Раніше Haddy разом з компанією HavocAI надрукували корпус із вуглецевого волокна для низькопрофільного безпілотного надводного апарата. Такий дрон-катер майже повністю занурений у воду, щоб зменшити помітність для радарів та інших систем виявлення.

Крім того, Haddy уклала виробниче партнерство з Blue Ops — морським дроновим підрозділом оборонної компанії Red Cat Holdings. Мета — подвоїти виробничі потужності для лінійки безпілотних надводних суден. Ці апарати компанія вже продає американським і союзницьким військовим як дешевшу і меншу альтернативу традиційним екіпажним патрульним катерам.

За цим стоїть ширша зміна підходів до військово-морської техніки. Її значною мірою спричинив досвід війни України проти Росії. Недорогі дистанційно керовані дрони-катери неодноразово пошкоджували та знищували значно дорожчі кораблі Чорноморського флоту РФ. Цей успіх змусив американських планувальників ставити пріоритет на швидкість і кількість, а не на багаторічні терміни будівництва великих кораблів. Флот невеликих, відносно «одноразових» дронів-катерів можна швидко замінювати й удосконалювати — на відміну від одного корабля вартістю в мільйони доларів.

В репортажі також є круті світлини не так часто медійно висвітленого middle strike дрона "Чаклун"

На відео та фото момент підготовки та запуск "Чаклуна" зі Starlink по цілі в Криму.

Удари по Криму — це лише перший етап кампанії. Мета — зробити півострів непридатним для використання як плацдарм російських військ, заявив в інтерв’ю The Associated Press командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді

Бровді каже, що його сили могли б завдавати ударів по військових об’єктах у Криму в сім разів більше, якби гроші, обіцяні західними союзниками, надходили швидше. Але попри нестачу фінансування, літня кампанія України в Криму вже завдала відчутних втрат. Удари по залізничних мостах, нафтобазах і енергетичній інфраструктурі порушують логістику та «осліплюють» російську протиповітряну оборону, щоб дрони могли проходити вільніше.

За словами Бровді, його сили наразі укомплектовані лише на 14% від того, що потрібно для повноцінної ударної кампанії в Криму.

💬 Справа не в тому, що українські виробники не можуть зробити потрібну кількість дронів, — пояснив він. — Проблема банальна: фінансування від партнерів надходить, але значно повільніше, ніж наші плани

Підземний командний пункт Бровді, як описує кореспондент AP, нагадує музей. Тут виставлені роботи українських художників, зокрема Марії Примаченко. На тлі творів мистецтва — десятки екранів з прямою трансляцією з фронту і даними в реальному часі, за якими приймають рішення. Солдати можуть випити нормальну каву, взяти книжку, потренуватися чи відпочити в спальних капсулах. Атмосфера більше схожа на офіс у Кремнієвій долині, ніж на класичний штаб.

Бровді навів один приклад прогресу ударної кампанії в Криму: у чотирьох нещодавніх великих російських ракетних обстрілах України, саме із півострова росіяни загалом випустили лише п’ять ракет. Він пояснює це системним знищенням російської ППО.

❗️ Щоб відкрити «вікно» для дронів і дати їм можливість завдавати ударів без масових втрат, його сили за останні місяці знищили понад 300 елементів протиповітряної оборони.

Бровді пояснює, що більшість російських систем ППО працює від електромережі. Тому енергетична інфраструктура Криму стала регулярною ціллю. Ця тактика, щоправда, впливає і на цивільне населення. Тому двічі публічно вибачався перед українцями, які живуть у Криму.

❗️ Там, де працює покриття Starlink, Бровді каже, що його сили можуть знищити навіть добре захищену ціль у середньому трьома дронами.

Україна також працює над тим, щоб позбавити Крим ролі військово-морської бази. І хоча результати кампанії публічно не розголошували, приблизно через два тижні після початку кампанії українська розвідка отримала дані – російська влада наказала всім військовим командуванням і силовим структурам виїхати з півострова. Також нібито був секретний наказ вивезти секретні архіви й твори мистецтва.

Щодо Wildberries — найбільшого російського маркетплейсу — Бровді прямо назвав це ціллю.

💬 Wildberries — це насамперед платформа постачання. Це інтендант війни, — сказав він. І додав, що в компанії є спеціальний розділ, де продають товари для російських військових.

Окрім військового аспекту, удари по Wildberries мають і іншу мету — змусити звичайних росіян безпосередньо відчути війну. Бровді сподівається, що це викличе бажання її закінчити і послабить здатність Росії продовжувати бойові дії.

Він відмовився називати терміни кампанії проти Wildberries. Сказав лише, що удари триватимуть, «доки компанія не втратить можливість швидко відновлюватися».

💬 У кінцевому підсумку Wildberries — це споживча ігрова залежність, — зауважив він. Втрата доступу до нього, як і обмеження в соцмережах, вривається в особисте життя більшості росіян.

💬 Виявилося, що це чутливий індикатор комфорту величезної маси населення Росії — людей, які вважають, що дії країни-агресора їх взагалі не стосуються, — підсумував Бровді.