Якась дивна концентрація новітніх засобів з боку РФ на Вовчанському напрямку.
Тільки вчора оператори ✌ 57-ї мотопіхотної бригади поділилися, як грохнули в тому ж районі новітню російську вогнеметну систему ТОС-З «Дракон» — уперше за війну.
За підрахунками Клюге, нинішній темп вербування в РФ залишається стабільним — близько 1000 осіб на день, але нижчим, ніж у 2025 році.
...
▪️ Згідно з даними про видатки регіональних бюджетів, у вересні було завербовано 29 900 осіб (торік — 31 900). Загалом за перші три квартали це 263 тисячі нових контрактників (торік — 292 тисячі).
▪️ Наближення кінця бюджетного року все помітніше тисне на бюджети багатьох регіонів Росії. Як і минулого року, середній розмір виплат за вербування на початку четвертого кварталу застиг [після зростання в першому півріччі].
▪️ З кількох регіонів надходять повідомлення про скорочення інших видатків — зарплат у бюджетній сфері, ремонту доріг, інвестицій, — щоб звільнити кошти на виплати за вербування. Вартість одного контракту (загальні видатки на вербування в усіх регіонах, поділені на кількість контрактів) досі становить 1,9 млн рублів — майже на 30% більше, ніж рік тому.
▪️ Виходячи з ситуації регіони, на яких тиснуть, пробують різні методи залучення людей на службу. Цьогорічний тренд — виплати посередникам, як описано в попередньому дописі.
Наприкінці вересня прокурор Ленінського району Нижнього Тагілу виступив перед комісією міської думи з проханням припинити муніципальні виплати посередникам, які займаються вербуванням.
ℹ️ У Нижньому Тагілі вербувальник отримує 400 тисяч рублів ($4500) за кожного контрактника, якого йому вдалося залучити.
Прокурор нарікав, що до цього долучаються злочинні угруповання, а в їхніх схемах беруть участь корумповані поліцейські та працівники військкоматів. Через величезні виплати вербувальникам, за його словами, злочинність у районі зростає «в геометричній прогресії».
Однак заступник мера Нижнього Тагілу заперечив прокуророві, відмахнувшись, що це допомагає виконувати план. За його словами, поки виплати законні, місто й надалі ними користуватиметься. Так у 2025 році вербувальники в Нижньому Тагілі привели до військкоматів 580 чоловіків і отримали за це 260 млн рублів. На 2026 рік бюджетні документи передбачають виплати ще за 330 контрактів.
Janis Kluge, заступник керівника відділу Східної Європи та Євразії німецького інституту міжнародних відносин та безпеки, пише, що приклад Нижнього Тагілу показує, що виплати посередникам можуть бути дієвим, але небезпечним інструментом вербування. Вербувальникам просто платять за підписаний контракт, а де знаходити чоловіків і як їх переконувати — вирішують вони самі. І це «переконування» може передбачати насильство — як показує недавній випадок у Свердловській області, коли двоє злочинців силою змушували чоловіків підписувати контракти, а потім забирали їхні виплати.
Але регіонам, пише Клюге, байдуже, як відбувається вербування, доки вони виконують план.
Водночас децентралізована (і певною мірою хаотична) кампанія вербування вже виходить з-під контролю. Ставка на безжальність і винахідливість російських чиновників нижчого рівня, дедалі відчайдушніші методи вербування в районах, неконтрольовані посередники та «приватизований примус» з боку злочинних угруповань створюють ризики, які можуть бути ще більшими, ніж ризики загальної мобілізації, резюмує Janis Kluge.
💬 Тепер щодо вашого запитання про те, що відбувається між Росією та Україною. Так, це дуже небезпечна війна. Надзвичайно небезпечна, бо, відверто кажучи, зараз вона, схоже, зайшла в глухий кут, а глухі кути дуже небезпечні.
Бо з глухого кута є лише два виходи. Перший — переговорне врегулювання, за якого кожна сторона мусить чимось поступитися заради миру. Ми намагалися і продовжуватимемо робити все можливе, щоб сприяти врегулюванню цієї війни шляхом переговорів.
Другий вихід із глухого кута — ескалація. Одна зі сторін або обидві посилюють свої дії, щоб зламати супротивника і вийти з глухого кута. І це дуже небезпечно.
Особливо небезпечно це в контексті російсько-української війни, бо така ескалація може обернутися диверсійною кампанією в сусідніх країнах — членах НАТО. Це можуть бути удари, про які ви кажете. Це може бути й чимало іншого, що здатне швидко перетворити війну між двома країнами на значно ширший і набагато небезпечніший регіональний конфлікт.
Уперше репортер британського The Times — Maxim Tucker — побував на пункті управління 6-го батальйону 🦅 414-ї бригади «Птахи Мадяра», які працюють по логістиці росіян на шляху до Криму.
Їхня стратегія має дві мети. Перша — зробити утримання Криму настільки дорогим, щоб Путін був змушений погодитися на мирну угоду. Друга мета — унеможливити просування російських військ на інших напрямках.
Завдяки Starlink наші оператори мають технологічну перевагу над росіянами. А західні супутникові знімки потрапляють до українських військових за лічені години після зйомки.
Maxim Tucker поговорив з «Кучерявим Вусом» — одним із найдосвідченіших пілотів підрозділу — який залишив комфортне життя у Великій Британії — був розробником ПО в Лондоні, жив біля Квінз-парку — і приїхав воювати.
В репортажі також уперше можна побачити процес налаштування, запуску та пілотування [аж до самого ураження] дронів "Анубіс" та "Чаклун"
▪️ «Анубіс» — це великий апарат із потужною 42-кг бойовою частиною, створений для роботи навіть у зонах інтенсивного ворожого РЕБ
▪️ «Чаклун» — менший і повільніший, несе слабшу бойову частину, і його зазвичай використовують по рухомих цілях.
В репортажі Maxim Tucker став свідком ураження російського командного пункту з російськими операторами дронів та російської військової вантажівки.