Телеграм канал «In Factum»

🇺🇸🇵🇱 Трамп оголосив про досягнення «прогресу» на переговорах із Варшавою щодо створення американської військової бази на території Польщі

«ЧУДОВІ НОВИНИ! Завдяки рішучому лідерству мого друга, президента Польщі Кароля Навроцького, досягнуто значного прогресу в напрямку створення бази армії США в Польщі. Якщо це відбудеться, місце її розташування буде оголошено дуже скоро. Це стане історичним кроком для нашого великого американо-польського альянсу», — написав президент США.

The Financial Times

На перший погляд Saker Scout нічим не відрізняється від тисяч інших дронів, які нині патрулюють небо над українським фронтом. Чорний квадрокоптер із камерою: пілот керує ним дистанційно й доставляє до цілі 5 кг заряд. Але під корпусом ховається материнська плата — і саме вона може бути наступним кроком в еволюції війни. Її програмне забезпечення на основі машинного навчання розпізнає 47 категорій військової техніки — від танків до піхоти.

Перед запуском оператор обирає, які цілі найважливіші, задає поріг упевненості, потрібний для атаки, і визначає «зону ураження» — район, у якому ціллю є все. Опинившись у цій зоні, дрон може самостійно шукати, розпізнавати і, якщо показник упевненості достатній, атакувати — не чекаючи нової команди від людини.

Є одне принципове обмеження: дрон відрізнить танк від вантажівки чи піхоту від артилерії, але не визначить, українська це техніка чи російська. Тож система спирається на бойове припущення – усе військове всередині «зони ураження» належить противнику.

💬 Ви маєте бути впевнені, що там немає цивільних і своїх, — каже Ростислав Оленчин із української компанії Twist Robotics, яка створила Saker Scout. — Це дуже специфічна зброя, і застосовують її лише в окремих випадках і лише спеціальні підрозділи

Удари з наведенням на основі ШІ поки що доволі рідкісні, каже Олексій Бабенко, засновник української компанії Vyriy Drone

Можливо, 2% дронів використовують якийсь штучний інтелект, щоб самі розуміли, що є ціллю, і самі її знаходили… Утім 2% від п'яти мільйонів дронів — це чимало

❗️ Україна заявляє, що від початку 2026 року кількість ударів дронами з наведенням на основі ШІ зросла вдесятеро.

Є ще й роїння, коли машини розподіляють завдання між собою. Це можуть бути дрони й наземні роботи, які узгоджено евакуюють пораненого, або ударні апарати, що ділять між собою цілі, щоб перевантажити систему оборони. Масштабні автономні рої поки що переважно експериментальні, але невеликі групи вже діють спільно на полі бою.

Одна з компаній, що розробляє програмне забезпечення для роїння, — стартап Auterion. Лоренц Маєр, гендиректор Auterion, каже, що західним арміям все більше доведеться покладатися на автономні рої, бо вони не підготували достатньо пілотів дронів, щоб зрівнятися з російськими чи українськими спроможностями.

За останній рік російські війська теж наростили застосування дронів зі ШІ. У липні російський дрон навівся на заправку за допомогою ШІ — без рішення оператора про удар. Апарат врізався й вибухнув, убивши трьох людей; за повідомленнями, це перші задокументовані смерті від російського дрона із самонаведенням в Україні. А останніми тижнями РФ застосовує «шахеди» з ШІ-наведення проти українських суден у Чорному морі.

Зрештою Київ сподівається підняти свої ШІ-спроможності до рівня вироблення стратегії. Данило Цвок керує новоствореним центром, завдання якого — перетворити українські сили на «армію, керовану штучним інтелектом». Він описує гіпотетичний світ, у якому командир зможе озвучити ШІ-агенту свій задум — «я хочу втримати цю позицію» — і скласти план бою на основі рекомендацій системи.

Для багатьох в Україні, де бракує людей, щоб стримувати Росію, альтернативи майже немає.

💬 Мета — повна автономність, — каже Максим Саваневський, який відповідає за маркетинг в компанії The Fourth Law, що розробила дрони з донаведенням. — Ми називаємо це Мангеттенським проєктом XXI століття, бо це кардинально змінить поле бою

Натомість Артем Мартиненко, підполковник ЗСУ й один із творців української системи бойового управління «Дельта», каже, що «точно й автономно виявити солдата досі проблема». Проблему загострює те, що на фронті позиції часто перемішані.

💬 Правила кажуть, що рішення завжди має ухвалювати людина, — каже колишній працівник Palantir, який створював Maven [американський аналог Дельти]. — Проблема в тому, що комп'ютер видає список із тисячі цілей. А ти не встигаєш. Людський фактор стає вузьким місцем. І тому аналітику не завжди не байдуже. Він хоче піти додому або з'їсти чизбургер

Цей ризик наочно проявився в Ірані. Системи наведення з підтримкою ШІ дали США змогу уразити 13 тисяч цілей за перші 38 днів війни. Серед них була й школа для дівчат. Будівля колись входила до військового комплексу, але в 2016 році там відкрили школу.

Етичні питання породжує й процес формування цілей за допомогою ШІ під час ізраїльської кампанії в Газі. Там був «політичний тиск згори — уражати багато, щоб продемонструвати силу», каже Олів'є Шмітт, професор і керівник досліджень Інституту військових операцій Королівського данського оборонного коледжу. Це означало, що у військовому контексті «офіцери мали 15–20 секунд, щоб оцінити, чи є ціль легітимною».

За міжнародним гуманітарним правом те, чи можна вражати людину, залежить від її статусу, дій і обставин — а це потребує правових оцінок, недоступних комп'ютерові.

Добийте його, прошу 😈

По 10 гривень — два кліка — і все.

Розумію, що іноді і це западло. Але якщо є 10 гривень лишніх, якщо це сильно не вдарить по вашому благополуччю — то тут літунам дуже це треба 🥹

❤️ Моно : 4874 1000 3215 1634

https://send.monobank.ua/jar/47d8ndfe66

❤️ Приват: 5168 7521 6796 3779

https://www.privat24.ua/send/4xa6q

❤️ pc8250522@gmail.com [пишіть «54»]

Зеленський

...

Була доповідь Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого. Важливо, що є ще один позитивний результат випробувань перехоплювачів проти реактивних «шахедів»: було збиття. Дякую всім розробникам та нашим воїнам. Будемо масштабувати. Крок за кроком знаходимо відповіді на російські загрози і створюємо свої власні, українські засоби тиску на ворога. Готуємо нові активні й далекобійні операції.

☝️ За два крайні дні це вже другий заявлений президентом перехоплювач, який успішно пройшов випробування у збитті реактивних "Шахедів"

Чмут каже, що за останні тижні було знищено 2 ПУ С-300/400, які використовуються для обстрілу балістикою наземних цілей, а одну було уражено.

Тут головне, що є така технічна можливість.

І дійсно, почали активніше "ловити" пускові. Не знаю, чи з'явилися якісь додаткові інструменти для цього, чи просто посили роботу по цьому напрямку [додали екіпажі, посилили моніторинг, скоротили плече "виявив - уразив"] — але ж факт.

❗️ Важливо, що якщо "ловимо" пускові С-400, то логічно що маємо так само "ловити" й ПУ до "Іскандерів". І ніби як кілька випадків підловити такі були, навіть зривали розгортання для обстрілу нас. Але поки без доконаного факту ураження.

Український дрон-перехоплювач STING фіксує момент, як російський «Шахед» був збитий зенітною ракетою ППО.

Журналіст NV [та наш друг і фоловер] Сергій Окунєв зустрівся з представником компанії-виробника ракети-дрона “Барс” на виставці озброєння MSPO 2026. Представник "Барса" уперше розповів купу цікавих деталей про цей виріб.

...

💬 Ми зробили дрон deep strike на реактивній тязі, на маленькому реактивному двигуні. Почали з невеликої бойової частини — 22 кілограми, закривали радіус 700 кілометрів. .. [характеристики] змінювалися багато разів. Ми дійшли до того, що у нас бойові частини — 60 кілограмів, радіус застосування — понад 1000 кілометрів, швидкість — до 700 км/год.

💬 Зараз їх застосовують кожен день. Виготовляється понад 2000 одиниць на місяць, у різних модифікаціях та конфігураціях. У принципі немає такого, щоб вони десь лежали про запас — все їде в бій. Серед місій — нафтопереробні заводи, електростанції, підстанції. Крім того, саме наші дрони виконують деякі особливі завдання, про які поки повідомляють дуже мало або не повідомляють зовсім. Виконують їх саме тому, що мають параметри, яких не вистачає у звичайних, нереактивних дронів.

💬 Є модифікація Барса під middle strike, вона має камеру і працює на керуванні. Ці дрони також застосовувалися спецпідрозділами Сил оборони для особливих завдань. Все, що стосується акваторії Чорного та Азовського моря, Криму, інших тимчасово окупованих територій, — в усіх цих випадках працює middle strike версія.

💬 Ми мали певний відсоток дронів, який пройшов три ешелони російської ППО і мав вдалі влучання.

Q: У мережі побутувала непідтверджена інформація, що один Барс коштує 500 тисяч доларів.

💬 Скажу так: ділити треба якщо не на 10, то на… багато. Є базова модифікація, є модифікації з камерами, з потужними антенами, іншими особливостями. Ціна, відповідно, буде змінюватися, але все одно буде в рази менша, ніж 500 тисяч доларів, непорівнювано менша.

Q: Нещодавно з’явилася новина про те, що Барс хоче закупити Німеччина для власних збройних сил.

💬 Так, інтерес від Німеччини є. Ми готові до співпраці з європейцями. Але нас цікавить у першу чергу, що ми можемо отримати для України взамін? Якщо Німеччина, до прикладу, надає Україні дані супутникової навігації або додаткові фінансові можливості, якщо наш уряд погоджується з тим, що це в інтересах України — будемо тільки за.

Q: А крім Німеччини хтось виявляє інтерес?

💬 Велика Британія, Швеція, Норвегія, Данія, Франція, Бельгія, Об'єднані Арабські Емірати. Це першочергові напрямки, де йдуть конкретні перемовини та є успіхи, а не просто зацікавленість.

Q: Ви вже згадали про версію Барс 2.0

💬 Отримуючи запити від наших кінцевих користувачів, ми розуміємо, що вони хочуть дещо більшого. Масштабне застосування Барса 2.0 заплановане на перший квартал 2027 року. Водночас у нас є системи, які вже на етапі випробувань і навіть на етапі бойового застосування, і це значно більше, ніж Барс, та навіть більше, ніж Барс 2.0. Просто інший клас! Але про це поки більше сказати не можемо.