Телеграм канал «In Factum»

Хороший редакційний opinion на The Economist

...

Це прийшло не як окрема подія, а як відчуття, яке одночасно охопило всіх: Путін завів Росію в глухий кут, і ні в кого немає плану, як із нього вибратися. Першим проявом стала зміна мови високопосадовців, губернаторів і бізнесменів. Вони перестали вживати «ми», коли говорять про дії влади в країні.

Ще минулої весни все було «ми» і «наше». Війна Путіна проти України могла бути безрозсудною й невдалою, але вона була спільною. «Ми» перебували в ній разом, і всім «нам» було б краще, якби вона швидше закінчилася. Тепер вони говорять про те, що відбувається, як про «його» історію, а не «нашу». Не наш проєкт, не наша програма, не наша війна.

Його рішення називають «дивними». Ще дивніше те, що він взагалі щось вирішує. Йдеться не лише про падіння рейтингу схвалення. Майбутнє тепер обговорюють не як те, що вирішить Путін, а як щось, що розвиватиметься незалежно від нього — і, можливо, вже без нього.

Ця зміна мови не означає бунту. Авторитарна система може існувати ще довго завдяки страху, інерції та репресіям. Вона досі має монополію на насильство, але втратила монополію на формування майбутнього.

Раніше режим, попри всі брехні, мав якийсь проєкт, який міг пропонувати суспільству: «відновлення державності», статус «наддержави». Був навіть період «модернізації», перш ніж стався різкий поворот до ультраконсерватизму та війни.

Іронія полягає в тому, що Путін розпочав війну для того, щоб зберегти владу та систему, яку створив. А тепер, уперше з початку війни, росіяни починають уявляти майбутнє без нього.

Це стало можливим завдяки поєднанню чотирьох факторів

По-перше, ціна війни, що росте. Війна в Україні мала стати «спеціальною військовою операцією», яку проводили мотивовані грошима контрактники, а решта суспільства жила як раніше. Ця модель зруйнувалася, коли війна затягнулася. Вона призвела до інфляції, зростання податків, занепаду інфраструктури, посилення цензури та нескінченних заборон. Суспільство платить за війну, але не отримує жодної осмисленої мети.

По-друге, серед еліт, яких разом із капіталом змусили повернутися до Росії, зростає попит на чіткі правила. Раніше їхні права власності захищав Захід — лондонські суди, офшори, міжнародний арбітраж. Тепер конфлікти доводиться вирішувати всередині країни, де немає працюючих інститутів.

По-третє, зміна геополітичного клімату. Росія вважала, що перебудовує світовий порядок. Насправді вона лише каталізатор кризи. Тепер Росія опинилася у світі, де правила слабкі, а панують груба сила, економічна та технологічна міць.

По-четверте, посилення ідеологічного контролю без відчутних переваг. Попередній суспільний договір (держава не втручається в приватне життя, а громадяни — в політику) зруйнований. Раніше система купувала лояльність зручністю, послугами та споживанням. Тепер вона може запропонувати лише репресії та цензуру.

Усі чотири фактори створюють ситуацію, яку в шахах називають цугцванг — коли будь-який хід лише погіршує позицію. Система може існувати, поки при владі залишається Путін. Але кожен його крок, спрямований на збереження влади, лише прискорює занепад.

Міндіч, Фаєрпоінт та 300 млрд

Певний, що мало хто тут пропустив публікацію нових "плівок Міндіча" на УП, у яких згадувалася Firepoint. Плівки викликали купу різних емоцій, закликів і маніпуляцій, через що реальний стан справ залишився не зрозумілим. Так от Богдан Мірошніченко спробував розібратися у ситуації у своєму тексті на "Оборонці".

Одним із головних інформаційних вкидів стала теза про нібито “311 млрд грн для Fire Point”. У соцмережах і телеграм-каналах цю цифру почали подавати як обсяг коштів, який компанія отримала від держави. Втім мова не про контракт Fire Point, а про загальне збільшення бюджету Міноборони (Шрайк про це також писав). У самій компанії заявили, що виторг Fire Point за 2025 рік становив близько 29,3 млрд грн.

Попри скандал, компанія продовжує швидко масштабувати виробництво. За словами менеджменту, Fire Point уже вийшла на щомісячний випуск 6 тисяч далекобійних дронів FP-1 та десятків крилатих ракет “Фламінго”. Саме ці системи останнім часом дедалі частіше згадуються у контексті ударів по російських військових об’єктах, складах і підприємствах оборонної промисловості.

Окрему хвилю дискусій викликали слова Міндіча, який на записах називає Fire Point “своєю” структурою. Після публікації плівок Громадська антикорупційна рада Міноборони (ГАР МОУ) порушила питання про необхідність націоналізувати компанію. У розмові з "Оборонкою" голова ГАР МОУ Юрій Гудименко зізнається, що ідеологічно не вважає державу ефективним власником, а націоналізація – це погане розв'язання проблеми. Водночас, на його думку, іншого вибору не залишилось.

Водночас ідея націоналізації зіткнулась із критикою, адже сумніви викликає не тільки ефективність державного управління, але і юридичне оформлення цього процесу та його можливі наслідки. Спроба націоналізації може створити значні юридичні ризики, проблеми з міжнародними партнерами та навіть загрожувати зривом частини виробничих процесів. Особливо враховуючи, що Fire Point зараз активно масштабує виробництво та співпрацює з іноземними партнерами.

Після появи скандалу також почали ширитися заяви про можливий зрив міжнародної співпраці, зокрема з Данією, де планували запуск виробництва. За інформацією “Оборонки”, підписання контракту якщо і було зірване, то лише "в моменті", але загалом перемовини продовжуються й остаточно від проєкту ніхто не відмовився.

Водночас несправедливо буде стверджувати, що скандал взагалі ніяк не вплинув на діяльність компанії. Будь-які гальмування у підписанні важливих угод – це удар по ракетній програмі та відтермінування моменту виходу на масове виробництво.

У Fire Point також розповіли, що окрім підписання угоди з данцями на тлі публікації фрагментів плівок загальмували й інші процеси, пов'язані зі співпрацею з міжнародними компаніями.

🇪🇺🇺🇦 Євросоюз не забиратиме своїх дипломатів із Києва після попереджень Москви щодо евакуації з огляду на можливу ескалацію 9 травня.

«Ми не змінюватимемо нашу позицію чи присутність у Києві. Російські атаки, на жаль, є щоденною реальністю як у Києві, так і в інших частинах України», – зазначив речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні

Ізраїльські офіційні особи побоюються, що нова угода між США та Іраном не обмежить розвиток іранських балістичних ракет. Крім того, вони стурбовані, що угода може зв’язати руки ЦАХАЛу в Лівані та навіть призвести до вимоги вивести війська. Деякі дипломати попереджають, що ізраїльська армія в Лівані може опинитися фактично паралізованою, наголошує ізраїльське видання Ynet

Ізраїль також розчарований, що угода передбачає обмеження збагачення урану лише на 15 років, хоча Трамп неодноразово заявляв, що «Іран ніколи не матиме ядерної зброї».

💬 Чим це відрізняється від ядерної угоди Обами? — запитує один ізраїльський посадовець. — Іран тоді все одно обманював і буде обманювати далі, а потім, коли Трампа вже не буде, просто вийде на створення бомби

На початку операції «Ревучий лев» понад два місяці тому Ізраїль не оприлюднював офіційних цілей війни. Однак у статті Габі Сібони, головного кандидата Нетаньяху на посаду голови Ради національної безпеки, разом із бригадним генералом у відставці Ерезом Вінером були перелічені головні завдання:

▪️ гарантувати, що Іран ніколи не матиме ядерної зброї (фактично — знищити ядерну програму);
▪️ знищити балістичний ракетний потенціал;
▪️ підірвати здатність Ірану активувати своїх проксі-сил;
▪️ створити умови для падіння режиму.

Наразі можна оцінити, що з цих цілей було досягнуто, що — частково, а що — зовсім ні.

Ядерна програма

Попри масштабні удари за останній рік, значна частина збагаченого урану Ірану, ймовірно, залишилася прихована або похована під завалами. Угода обмежує збагачення лише на 15 років, після чого Іран зможе відновити програму. Тому ця ключова ціль не буде досягнута.

Балістичні ракети

Іран зберігає тисячі балістичних ракет, у тому числі в підземних сховищах. Угода не передбачає серйозного обмеження ракетної програми. Ця ціль також залишається невиконаною.

Проксі-сили

Хоча Ізраїль завдав серйозних ударів по Хезболлі, організація зберігає значний потенціал на північному кордоні. Неясно, чи передбачатиме угода реальне припинення постачання зброї та фінансування проксі-сил Іраном. Ця ціль досягнута лише частково.

Зміна режиму

Ізраїльські чиновники вважають, що угода, навпаки, рятує режим аятол. Вона розблокує мільярди доларів, які Тегеран зможе спрямувати на переозброєння та підтримку проксі-сил.

Один ізраїльський чиновник, знайомий з деталями, прямо заявив:

💬 Це жахлива угода для Ізраїлю. Це погана угода, яка лише продовжує існування режиму аятол. Вона стає для них рятувальним колом саме тоді, коли кожен день наближає їх до краху

⚡️ Сили оборони знову уразили ЛПДС "Пермь" безпілотниками "Лютий". Горить сектор з останніми чотирма резервуарами, решта знищена під час попередніх атак.

Координати: 57.796929910703476, 55.885560938631556

💠Dnipro Osint | Чат

Ще один показовий момент можливостей middle strike з пристойним БЧ.

Серія ударів дронами FP-2 по логістичній базі підрозділу 5-ї армії [в районі дислокації рязанської 15-ї мотострілецької бригади]

Було нанесено щонайменше 5 ударів майже по всім складам та ангарам логістичної бази [див. мінікарту]

📍 Безіменне, азовське узбережжя, Донецька обл. — 150 км від лінії

Кожна точка на карті позначає геолоковане відео ударів по військових об’єктах, техніці, піхоті для проєкту UAControlMap

Мапу агрегував Clément Molin

🔴 Червоні точки — удари по росіянах
🔵 Сині — по нам

На карті геолоковано понад 50 тисяч відео від 2023 року, коли лінія фронту фактично стала [якщо оцінювати зі стратегічного масштабу]