Коли Трамп дізнався, що над Іраном збили американський літак і двоє пілотів зникли безвісти, він кілька годин кричав на своїх помічників. «Європейці нам не допомагають», — постійно повторював тоді він. У його голові постійно спливали образи іранської кризи 1979 року [коли взяли американських дипломатів в заручники]. Про це The Wall Street Journal розповіли люди, які спілкувалися з ним.
Трамп вимагав, щоб військові негайно врятували пілотів. Однак США не мали наземної присутності в Ірані, а помічники не пускали президента в кімнату оперативних нарад, де надходили оновлення. Вони вважали, що його нетерпіння лише заважатиме. Вони інформували його лише в ключові моменти.
За словами людей, Трамп боїться віддавати накази, через які американські військові можуть постраждати або не повернутися додому. Тому Трамп відмовився від ідеї відправити американських солдатів на захоплення острова Харг через який йде 90% експорту іранської нафти. Йому сказали, що місія буде успішною і дасть контроль над протокою, але президент побоювався неприйнятно високих втрат серед американців.
💬 Вони стануть легкими мішенями, — сказав він.
Попри це, Трамп робив ризиковані заяви без консультацій зі своєю командою з національної безпеки — зокрема, допис про плани «знищити іранську цивілізацію». Він вважав, що виглядає непередбачуваним і це допоможе змусити іранців сісти за стіл переговорів. Невдовзі після цього великоднього допису Трампа його помічники отримали дзвінки від республіканських сенаторів і християнських лідерів. Вони запитували: чому він написав «Хвала Аллаху» саме на Великдень?
Люди по всьому світу були в шоці: що саме має намір зробити президент? За лаштунками посадовці вважали цей крок способом прискорити переговори. Державний секретар Рубіо в приватних розмовах казав, що саме це може змусити іранців піти на переговори.
Перед війною і після брифінгу від ізраїльського прем’єра Нетаньяху та розмов із групою зовнішніх союзників, до якої входив сенатор Грем, Трамп заявив, що довіряє військовим. Війна почалася зі страти аятоли Алі Хаменеї та інших високопосадовців. Трампу щодня показували відео потужних вибухів на іранській території. Радники розповідають, що президент захоплювався масштабом бомбардувань.
На фоні закриття протоки, у середині березня міністр енергетики Кріс Райт заявив, що війна закінчиться за кілька тижнів. Трамп коливався: в розмовах з радниками, зокрема з Райтом і міністром фінансів Бессентом, він зважував ризики, але водночас наполягав, що війну треба продовжувати.
Водночас Трамп розсердився на британського прем’єра Стармера за те, що той повільно дозволяв використовувати британські бази. Французького президента Трамп глузливо називав «Емманюелем». Коли генсек НАТО Рютте приїхав до Вашингтона, Трамп сказав чиновникам, що це була марна трата часу.
Перед початком війни Трамп запевняв свою команду, що іранський уряд, швидше за все, капітулює раніше, ніж закриє протоку, а якщо й спробує, американські військові легко впораються. А згодом сам дивувався, як легко іранці закрили протоку. «Один хлопець з дроном може її перекрити», — обурювався він.
Наприкінці березня Трамп наказав своїй переговорній команді знайти спосіб розпочати переговори.
Трамп постійно відповідав на дзвінки журналістів і найближчі радники переконували президента обмежити імпровізовані інтерв’ю, бо вони лише створюють у громадськості враження суперечливих меседжів. Деякі радники пропонували виступити з промовою до нації, вважаючи, що це заспокоїть американців і покаже, що в президента є план.
💬 Що я скажу? Я не можу оголосити перемогу. Я не знаю, чим це закінчиться, — казав Трамп помічникам. Але Зрештою його переконали виступити 1 квітня