Телеграм канал «In Factum»

Ще цікавого з інтерв'ю з комроти бомберів батальйону БпС «Боривітер» 🦅 95-ї десантної-штурмової бригади

...

💬 Неподалік від моїх позицій виявили позицію суміжників [пілотів] — туди прилетіло близько 12 КАБів.

💬 Щоб дрони не літали — я такого дня не пам’ятаю. Хоч туман, хоч що — можна летіти нижче. Погода більше впливає на FPV-дрони: їх тоді не так масово використовують.

💬 У підрозділі не один бомбер на весь підрозділ. Є певна кількість постів, які мають свої завдання. Одна частина залучається до вогневого ураження, інша може залучатися до мінування, а третя — логістична.

💬 Бувають випадки, що ми допомагаємо й суміжникам. .. Тобто мені не важливо, наша це піхота чи суміжники. Я доставлю воду і тим, і тим, і БК — і тим, і тим.

💬 У мене є пост, який працює на пілотів бригади. Є позиції, до яких досить важко доїхати. .. І, в принципі, вішали генератор на 26 кілограмів і доставляли. .. В мене навіть «Вампір» це зробив. Я прямо не очікував від нього, бо в нього за ТТХ до 15 кілограмів.

💬 Вони [росіяни] наростили дуже велику кількість екіпажів перехоплювачів. Вони зрозуміли, що бомберів у них у великих масштабах немає, а ми досить добре використовуємо тактику доставки повітрям. Вони це зрозуміли і б’ють по цій логістиці.

💬 Коли виявляють пілота [противника], це комплексна робота. Основний засіб ураження пілота — FPV-дрон. Моє першочергове завдання — вскрити вхід, щоб туди вже летіла не «десятка» з 3 кг, а «п’ятнадцятка» з 5 кг фугасу. Вона туди залітає, і просто видно, як бліндажик — пух — і піднявся. Ну і зрозуміло, що там уже всі “готові”.

💬 Є [в підрозділі] більшість виробів, які зараз використовуються. Це «Вампір» другої генерації, який ми допилюємо: ставимо на нього Starlink, віддалене керування. Це робить лабораторія підрозділу — вона його перепрошиває. Також на базі лабораторії проводять дефектовки й ремонти, які можна зробити без втручання виробника. .. хочеться побачити «Вампір» третьої генерації.

💬 «Heavy Shot» [бомбер], як правило, не залучається до ударної складової. Плюс не так давно я отримав важкий бомбер «Білий вовк». За розмірами він приблизно як «Хеві», але шестипроменевий. Зараз має відбутися його бойове хрещення. На обкатці він мені сподобався: дрон потягнув 27 кілограмів.

Для ураження ми здебільшого використовуємо саме «Вампір». .. «Кажани» [бомбер] працюють на доставку легших вантажів на ближчі позиції. Тобто на піхоту він не літає — доставку піхоті робить «Хеві Шот». А на ближчих дистанціях, де можна працювати саме «Кажанами». .. А ударна і мінувальна складова — це більше до «Вампіра»

Q: Якщо не помиляюся, саме «Вампір» третьої генерації має бути вже зі збільшеними батареями. 

💬 «Вампір» [наразі] приходить з 66 тисячами [міліампер-годин] — одна пара. Зараз це велика проблема, бо умови трохи змінилися. Щоб літати далі і з більшою вагою, треба використовувати дві пари — спарку. А борт приходить мені з однією. При втраті борта я втрачаю одразу дві батареї. Тож виходить, що другий борт уже без батареї. Тобто «Вампірів» може бути багато, але проблема в тому, що навіть купити батареї дуже дорого.

Цікаве інтерв'ю з командиром роти бомберів батальйону безпілотних систем «Боривітер» 🦅 95-ї десантної-штурмової бригади

Тут саме про специфіку роботи важких бомберів.

Командир розповідає, що нещодавно вразив російських пілотів-"мавікістів" за 17 км від своєї позиції. Це дуже близько. І пояснює, що російські оператори «мавіків» сидять дуже близько до фронту, одразу за своєю піхотою.

Натомість українські підрозділи ставлять на «мавіки» ємніші батареї та якісніші антени, тож мають значно більшу дальність і можуть працювати з глибшого тилу, ніж противник.

Уражено аеродром «Сеща» у Брянській області рф. Ступінь збитків уточнюється, — Генштаб

☝️ Аеродром «Сеща» — це ще й дронопорт, розташований в 150 км від нашого північного кордону. Імовірно, били саме через це.

З інтенсифікацію запусків реактивних "Гераней" ми зі свого боку почали інтенсивніше бити по дронопортах. За останні тижні кілька разів прилітало по дронопорту під Цимбуловою та Донецькому аеропорту, який так само є великим дронопортом.

Сили Оборони сьогодні повторно завдали удару по ЛВДС «Самара» в Самарській області.

Станція є важливим вузлом приймання, зберігання та подальшого транспортування нафти й має один із найбільших резервуарних парків у Європі. На території об’єкта спалахнула масштабна пожежа.

Російська МГВ така

Ефектні кадри палаючих віж ударів наших дронів російських фур, які ризикнули проїхатися сухопутним коридором до окупованого Криму [траса "Новоросія"]

The Wall Street Journal

На початку року дві російські балістичні ракети мчали до важливого урядового об’єкта в столиці. Обидві впали в Дніпро, перехоплені радіосигналом. Тоді ж навігаційні застосунки на телефонах у Києві показували, що користувачі перебувають десь у Перу. Це був фірмовий електронний «підпис» «Нічної варти» — підрозділу РЕБ, який заявляє, що збив ці ракети системою «Ліма».

За словами майора підрозділу з позивним «Алхімік», «Нічна варта» використовує систему «Ліма», щоб на відстані до 200 км випромінювати сигнали, які збивають дрони, ракети й керовані авіабомби. Цей метод називають спуфінгом.

Торік в листопаді «Нічна варта» перехопила ракету «Кинджал». За словами офіцерів, «Ліма» передала ракеті фальшивий сигнал, через що та змінила курс і розвалилася під навантаженням власної швидкості.

Українські офіцери визнають, що під час операцій «Ліма» іноді заважає і їхнім власним дронам.

Одного серпневого дня в сільській місцевості шість антен «Ліми» випромінювали сигнали, які генерують комп’ютери, підключені до щогл і сховані в захисних кейсах. Оператор отримав сигнал тривоги про загрозу балістичних ракет. Він зайшов до замаскованої позиції і повернув чотири ключі на панелі, щоб запустити шквал електронного шуму «Ліми».

Такі установки розкидані по всій країні й утворюють мережу сигналів, які зупиняють ракети, керовані бомби та дрони.

Наприкінці 2024 року «Нічна варта» виявила, що російські дрони й ракети використовують китайські антени з керованою діаграмою спрямованості (CRPA). Вони визначають, звідки надходить сигнал глушіння, і за допомогою алгоритмів його обходять.

💬 Для нас це була велика проблема, — каже офіцер із позивним «Френчі»

«Нічна варта» та компанія «Каскад», яка виробляє «Ліму», три місяці працювали цілодобово, щоб знайти рішення. Так з’явилася «Ліма Квант» – власний алгоритм, який знаходить пособи подолати такі антени.

Але потім росіяни подвоїли кількість антенних елементів — із чотирьох до восьми, потім до 16, а тепер до 32, щоразу реагуючи на нові оновлення «Ліми».