США та Іран досягли угоди про припинення бойових дій. Офіційна церемонія підписання очікується в п’ятницю, після чого розпочнуться детальніші переговори щодо ядерної програми Ірану.
Трамп підтвердив цю інформацію та заявив, що США знімають морську блокаду, а Іран, зі свого боку, має відкрити Ормузьку протоку.
Угоду підпишуть в електронному вигляді за посередництва Пакистану та Катару.
Ключові ядерні питання відкладено на наступні два місяці. А повне відновлення судноплавства через протоку може відбутися не одразу. Розмінування, ремонт інфраструктури та гарантування безпеки проходження суден потребуватиме часу.
Угода передбачає, що США та Іран протягом 60-денного періоду проведуть переговори щодо рівня збагачення урану Іраном та утилізації його високозбагаченого урану. США, зі свого боку, готові обговорювати послаблення санкцій та розблокування заморожених іранських активів. Послаблення санкцій буде прив’язане до виконання Іраном своїх зобов’язань.
❗️ Режим припинення вогню також поширюється на бойові дії між Ізраїлем та «Хезболлою» в Лівані.
Ізраїль завдав ударів по цілях «Хезболли» в Бейруті за кілька годин до очікуваного підписання, що спровокувало погрози Ірану вийти з угоди.
Іран вже здійснював оперативну підготовку до удару по Ізраїлю. Натомість американські переговірники разом з катарськими та пакистанськими посередниками доклали зусиль, щоб запобігти іранській атаці, яка, ймовірно, спричинила б жорстку відповідь Ізраїлю та зірвала б угоду.
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив іранським ЗМІ, що текст меморандуму про взаєморозуміння остаточно узгоджено. І зазначив, що зняття американської морської блокади почнеться з неділі ввечері.
Американська сторона вважає, що Іран зацікавлений у досягненні остаточної угоди, оскільки послаблення санкцій та доступ до заморожених коштів залежатимуть від прогресу на ядерному напрямку. З усім тим деякі «яструби» в США та Ізраїлі побоюються, що остаточної угоди може так і не бути, і війна завершиться без вирішення ядерних питань.
Після інтенсивних переговорів ми з радістю оголошуємо, що Мирна угода між Сполученими Штатами Америки та Ісламською Республікою Іран укладена. Обидві сторони оголосили про негайне та постійне припинення військових операцій на всіх фронтах, включно з Ліваном.
Офіційна церемонія підписання відбудеться в п’ятницю, 19 червня, у Швейцарії.
Ми хотіли б подякувати Сполученим Штатам Америки та Ісламській Республіці Іран за їхню відданість пошуку дипломатичного рішення конфлікту. Ми також хотіли б висловити щиру вдячність нашим братам у цих зусиллях з посередництва, видатному керівництву Катару, за їхню підтримку в досягненні цієї угоди. Я також особливо дякую візіонерському керівництву Королівства Саудівська Аравія та Республіки Туреччина за їхній величезний внесок у цьому напрямку.
З угодою, що тепер діє, посередники сприятимуть серії зустрічей цього тижня. Ці попередні обговорення щодо впровадження закладуть основу для технічних переговорів та офіційної церемонії підписання.
💬 Україна суттєво збільшила масштаб своєї кампанії глибоких ударів, — зазначає Фабіан Гінц, провідний аналітик з дронів і ракет. А деякі аналітики вважають, що Україна перевершила Росію за кількістю щомісячних запусків дронів дальньої дії, пише в новій статті Mark Urban на The Times
Це відбувається в той момент, коли багато спостерігачів вважають, що війна Путіна може наближатися до певної точки прийняття рішень. У нещодавній статті Найджел Гулд-Девіс з Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) стверджував, що витрати на війну стають надто високими для Росії і що «найближчим часом Кремль зіткнеться з вибором: або радикально посилити вимоги до російської економіки та суспільства, або скоротити воєнні цілі».
Натомість багато аналітиків скептично ставляться, що Путін близький до поразки. Водночас складається враження, що ефективніші українські операції, відновлення ланцюгів постачання зброї та підтримка з боку Європи виводять війну на такий рівень, де Росія зіткнеться з неприємними дилемами.
Питання здатності Росії продовжувати війну активно обговорюється в західних столицях. Тож чи вдалося Україні переламати хід війни на свою користь і як вона цього досягла?
Центральним елементом оптимістичних оцінок з Києва є висновок, що Україна нині “виводить з ладу” більше російських військових, ніж РФ здатна мобілізувати.
💬 Україна завдає Росії дуже високих втрат в особовому складі, і в деякі місяці російські втрати, ймовірно, перевищують темпи набору. Однак я б поки що не називав це переломним моментом, – каже Рубен Стюарт, аналітик з наземної війни в IISS
Здатність України нарощувати цей показник значною мірою залежатиме від військового виробництва та того, наскільки промислові потужності зможуть забезпечити необхідне зростання, зокрема безпілотних систем.
На полі бою нині домінують FPV-дрони. Минулої весни Україна планувала виробляти 3,5 мільйона FPV-дронів на рік, однак тепер ціль подвоїли. Натомість і Росія має план випустити цього року трохи більш як 7 мільйонів FPV
Аналогічно, Москва минулого року наростила виробництво дронів дальньої дії типу ”Герань”, подвоївши щоденний випуск до 200 одиниць. Водночас інвестиції, зокрема з європейських компаній, дозволяють Україні наздоганяти Росію. Експерти називають схожі цифри — близько 200 дронів на день — для українських моделей FP-1 та FP-2
Ще важливішим за битву цифр може стати рішення щодо припинення доступу Росії до системи Starlink. Фабіан Гінц вважає, що відключення Starlink для Росії мало «суттєвий вплив на дронову війну в Україні». За його словами, тепер «Україна має унікальну перевагу», особливо в діапазоні 50–200 км, де цілі надто віддалені для інших методів керування
У російському суспільстві зростає напруга та посилюється цензура. Водночас давно зрозуміло, що громадська думка навряд вплине на рішення Путіна. Але щоб відволікти увагу від можливого провалу або змінити баланс сил, Путін може вдатися до ескалації в інших регіонах.
Недооцінювати рішучість Путіна було б нерозумно. Однак вартість продовження війни для Росії, безумовно, зростає, а українці демонструють нову впевненість.
Понад три роки українські сили перебували в обороні. Поточні далекобійні удари разом з успіхами на землі стали першим відчутним знаком змін. Це наближає війну ближче до звичайних росіян, і демонструє, що Росія не є непереможною, аналізує The Economist
Аналіз даних свідчить, що українські deep strikes виявилися масштабнішими та завдали більшої шкоди російській економіці й військовому виробництву, ніж прийнято вважати. При цьому їхня інтенсивність продовжує зростати.
❗️ The Economist проаналізували 1 289 українських ударів, зафіксованих проєктом Armed Conflict Location and Event Data (ACLED), по цілях, розташованих не менше ніж за 100 км від кордону України. У період з 2022 до кінця 2024 року таким критеріям відповідало 335 ударів. У 2025 році Україна здійснила 658 таких ударів — вдвічі більше, ніж за попередні три роки разом узяті. Натомість цього року Україна за поточної динаміки може провести понад 800 "глибоких" ударів [1]
На основі даних з відкритих джерел та звітів моніторингових організацій The Economist склали перелік із 6 351 російських стратегічних об’єктів, розташованих щонайменше за 100 км від кордону. Було виявлено, що 2 377 із цих об’єктів знаходилися в радіусі 5 км від місця глибокого удару з боку України. Для порівняння: у 2022 році таких об’єктів було лише 32 — [2]
Зафіксовані удари є заниженими, адже навіть моніторинговим групам все складніше фіксувати усі атаки. Щоб оцінити кількість пропущених ударів, The Economist побудував модель, яка використовує дані про пожежі [різкі термальні коливання на знімках з супутника — FIRMS] поблизу стратегічних об’єктів як індикатор українських атак.
❗️ Впродовж 2025 року було зафіксовано приблизно втричі більше ударів, ніж рахували за методологією ACLED. Частина розбіжностей пояснюється повторними атаками по одних і тих самих об’єктах. Це відповідає новій тактиці України — завдавати ударів по російських об’єктах кілька разів.
Така тактика завдає економічної шкоди у два етапи. По-перше, ускладнює ремонт, що потребує значних вливань, які інакше могли б піти на військові потреби. Так дані Центрального банку показують, що з першого кварталу 2024 року обсяг кредитування нафтовидобувних компаній на ремонт НПЗ зріс на 22 мільярди доларів.
По-друге, атакуючи НПЗ, Україна частіше вражає найскладніші так звані «вторинні» установки, які переробляють базове паливо на високооктановий бензин та дизель.
Не всі українські глибокі удари є успішними. Наприклад, росіяни краще навчилися переміщувати та маскувати склади боєприпасів. Однак порти, нафтобази та НПЗ приховати неможливо, і проти них Україна ефективно використовує навіть обмежену вогневу потужність.
Модель The Economist також намагається оцінити реальний дефіцит доходів, аналізуючи залежність між експортними доходами Росії від викопного палива та ціною Brent. Результати свідчать, що з червня 2025 року РФ отримує менше доходів від викопного палива, ніж можна було б очікувати за поточних цін на Brent. У період з червня по грудень 2025 року експортні доходи були на 18 мільярдів доларів (12%) нижчими від очікуваного рівня. У перші чотири місяці 2026 року розрив сягнув вже 34% [3]
На заводі в штаті Луїзіана (США) вперше розпочато виробництво броньованих машин Mobile Strike Force Vehicle (MSFV) для України. Компанія Textron Systems оголосила про початок повноцінного серійного складання бронемашин на своєму підприємстві в Сліделлі, передає Defense Blog
Контракт на суму 163,4 мільйона доларів фінансується в межах Ініціативи сприяння безпеці України (USAI) через механізм іноземних військових продажів (Foreign Military Sales). Він передбачає постачання 65 бронемашин MSFV разом із комплектом запасних частин. Роботи мають бути завершені до 30 листопада 2028 року.
ℹ️ MSFV є вдосконаленою версією бронемашини M1117 Guardian — чотириколісного броньованого автомобіля, який компанія Cadillac Gage (попередниця Textron) розробила наприкінці 1990-х років для військової поліції армії США.
MSFV покращує базові характеристики M1117 у кількох важливих аспектах, які безпосередньо стосуються умов українського фронту. Корпус подовжено, встановлено додаткове бронювання та посилено захист днища
Україна вже експлуатує бронемашини M1117 Guardian, передані зі складів армії США
Контракт укладено напряму з Textron як єдиним виробником, здатним випускати MSFV. Уряд США визнав, що відновлення виробництва на потужностях Textron є найшвидшим способом поставити 65 нових машин Україні в установлені строки
Оскільки фінансування здійснюється через USAI, техніка закуповується новою, а не передається зі складів американської армії.
Після неодноразових ударів по мостах, що з’єднують Крим з окупованим Херсоном, українці почали встановлювати блокаду півострова, констатує аналітик Clément Molin.
Минулої ночі підрозділи Code 9.2 та 1 ОШП завдали низки ударів по цілях на дорогах і в районах, що ведуть до Криму.
Крим з материковою частиною України з’єднує лише кілька мостів. За повідомленнями, відомо про ураження шістьох з них [1], зокрема основні:
▪️ Генічеський міст
▪️ Чонгарський автомобільний міст
▪️ Чонгарський залізничний міст
▪️ Армянський міст
▪️ Мости біля Ставків і Мирного
Росія встановлює понтонні переправ у Чонгарі та Армянську, але вони значно уповільнюють рух, що дає Україні можливість завдавати ударів по військових колонах. Крім того, такі переправи набагато легше знищувати
Блокада Криму цікава й тим, що російські сили відчувають гостру нестачу засобів протиповітряної оборони для боротьби з українськими дронами. На карті [2] позначено всі ураження засобів ППО (синім) та радарів (жовтим), а також інші удари середньої дальності (білим)
Загалом вдалося зафіксувати 415 уражених вантажівок з початку травня. Це приблизно по 10 вантажівок щодня, і це лише підтверджені випадки.
Однак є тенденція, за якою варто спостерігати: росіяни намагаються повторити українську кампанію і завдають ударів по українській логістиці. Вони переважно використовують дрони типу “Герань”. Натомість ця кампанія ударів існує ще до української і триває досі
Проте українці адаптувалися:
▪️ Встановлюють протидронові сітки над ключовими дорогами
▪️ Розгортають групи перехоплювачів по всій лінії
▪️ Застосовують радіоелектронну боротьбу проти російських дронів типу «Молнія» та інших дронів середньої дальності
Таким чином, українська кампанія продовжує посилюватися і створює серйозні проблеми для російської логістики як у тактичній, так і в оперативній глибині. У найближчі дні очікується подальше посилення ударів по пунктах, що з’єднують Крим з окупованою територією, а також по другорядних дорогах у тилу.
Оператори батальйону Black Sky 🛡 бригади «Спартан» 🏹 2-го корпусу "Хартія" НГУ публікують хорошу добірку роботи "Хорнетами" по техніці та піхоті росіян на околицях Донецька.
📍 на 00:52 сек ураження вантажівки на донецькій кільцевій автотрасі [geo by Clément Molin]