Телеграм канал «In Factum»

З інтерв'ю Зеленського для Reuters

...

💬 Ми бачили документи і знаємо, що їм [росіянам] дозволяють атакувати інфраструктуру… логістику… дороги, школи, лікарні, щоб тиснути на людей і змусити їх залишити столицю, різні міста. Це мета операції

▪️ В ході українського контрнаступу під назвою «Вівальді» вдалося звільнити близько 140 км² Донбасу. Це тоді як РФ заявляє, що повний контроль над цим регіоном є умовою будь-якої мирної угоди.

💬 Ми мусимо відповідати всіма можливими способами. На їхні [російські] атаки по нашій енергетиці ми маємо відповідати по їхній енергетиці. Насамперед — по НПЗ, бо саме вони дають їм гроші на цю війну. Але ми, звісно, не відповідатимемо, як вони, по будь-яких цивільних об’єктах

▪️ Зеленський охоче зустрівся б із Путіним для мирних переговорів на саміті G20. І застеріг США від «ілюзій», що Росія припинить бойові дії, якщо отримає контроль над Донбасом.

▪️ США запропонували відновити тристоронні переговори в ОАЕ найближчими тижнями, але точну дату й місце цих переговорів на технічному рівні ще не визначено.

▪️ Україні доводиться значною мірою покладатися на винищувачі F-16 і МіГ, якими збивають близько 60% російських реактивних дронів. Але запаси 20-мм снарядів [для бортових гармат] для цих літаків закінчуються. Тому Київ терміново працює над іншими рішеннями, зокрема над посиленням засобів РЕБ.

💬 Я сказав їм [🔥 Fire Pоint]: де мій FP-9?. Нам потрібен FP-9. І FP-9 буде готовий цієї осені, я впевнений

▪️ Нещодавня серія вторгнень російських дронів і гібридних атак у Європі — це спроба залякати європейців і розколоти підтримку України. Натомість деякі європейські лідери починають це розуміти і посилюють свою позицію.

▪️ Після переговорів із європейськими посадовцями в Брюсселі цього тижня Україна знайшла кошти, щоб продовжити закупівлю дронів, потрібних для війни на початку 2027 року.

❗️ Українські посадовці разом з європейськими партнерами підготували план, як закрити цьогорічну діру в $27 млрд в оборонному бюджеті. План передбачає перерозподіл власних бюджетних ресурсів України, двосторонню допомогу та використання коштів із наступного траншу кредиту ЄС на €90 млрд.

Мілітарний зняв цікавий репортаж з випроуванням FireFly — модулю оптичного донаведення заряду під скид.

Модуль створили для того, щоб дрон-бомбер міг працювати з більших висот — від 200 до 500 метрів, де він менш вразливий до стрілецької зброї. Крім того, модуль дає змогу влучати в ціль із першого скиду, що економить боєкомплект.

На відео для випробування FireFly збудували імпровізований бліндаж і перекрили його бетонними плитами завтовшки 22 сантиметри. Сам заряд — КІЛ-9 — проникний фугас із затримкою. Власного виробництва. Заряд спочатку проникає, а вже потім детонує.

Систему розробляли кілька команд. Механічну частину — модель — розробила ГО «Аеророзвідка», а програмне забезпечення — один із підрозділів Міністерства оборони.

Наразі є два варіанти FireFly: FF-85 [меншого діаметра] і FF-120 [більшого діаметра]

Для FF-85 це, наприклад, ОГБ-1, 82-мм міна, а також інші боєприпаси вітчизняного виробництва. Для FF-120 лінійка ширша: наявні у військах МОА-400 і МОА-900, 105-мм артилерійський постріл, 120-мм міна.

Натомість для найбільшого ефекту радять саме власний 9-кг проникний фугас із затримкою — КІЛ-9. На відео випробовують саме його. Для вибухівки використовують УТ-2 — селітрова вибухівку вітчизняного виробництва.

За характером вирви видно, що влучання відбулося приблизно за півтора метра від входу в бліндаж. Плиту розламало навпіл і відкинуло. Ширина входу — близько пів метра. З висоти 300 метрів влучити в нього звичайним некерованим боєприпасом — це з галузі фантастики. А тут з першого скиду точно влучили в ціль.

FireFly уже постачається в деякі бригади. Налагоджено виробництво і постачання компонентів, а виробник готовий працювати як за прямими контрактами з в/ч, так і за держ. замовленням. Військові вже мфожуть замовляти Firefly різними способами: через АОЗ (Агенцію оборонних закупівель), через DOT-Chain Defence або за прямими контрактами.

Рідкісне відео, як наш штурмовик Су-25 зі складу 299-ї бригади тактичної авіації скидає французьку бомбу AASM «Hammer» на російські позиції.

Наш НРК збиває російський FPV сіткометом, який вмонтували в задню частини платформи.

Декілька інформованих співрозмовників РБК-Україна невисоко оцінюють шанси на досягнення сталого енергетичного перемир'я найближчим часом, хоча повністю такого сценарію не виключають. Один із можливих форматів домовленості, який обговорюється в політичних та експертних колах, передбачав би взаємне припинення ударів: Росія утримувалася б від атак на українську енергетичну інфраструктуру, а Україна — передусім на російські нафтопереробні заводи.

Для обох сторін взаємне обмеження ударів означало б серйозний компроміс. Однак готовність Москви до енергетичного перемир'я може залежати від того, на який сценарій подальшої війни робитиме ставку російське керівництво, припускає один з співрозмовників РБК-Україна.

Якщо Путін готовий ще роками вести бойові дії, повільно відгризаючи українські території, йому доведеться дбати про фінансові ресурси для продовження війни. За такої логіки Кремль може погодитися на взаємне припинення ударів по енергетиці, щоб отримати перепочинок, відновити пошкоджені НПЗ та зменшити втрати російського паливного сектору.

Але якщо в Москві розраховують якнайшвидше примусити Україну до капітуляції, логіка може бути протилежною. У такому разі Кремль може вирішити ще кілька місяців терпіти удари по власних НПЗ та економічні втрати, натомість зробивши ставку на масштабну зимову кампанію проти української енергетики.

За словами співрозмовників РБК-Україна у Силах оборони, наразі Росія виготовляє близько двох тисяч "Гераней-4" та "Гераней-5" на місяць. Наростити їхній випуск, за інформацією джерел, вдалося зокрема завдяки припиненню виробництва попередньої моделі – "Герань-3" – та переорієнтації частини комплектуючих на новіші зразки. Однак подальше масштабування поки стримує залежність від турбореактивних двигунів, які Москва отримує переважно з Китаю. Тому противник, за словами співрозмовників видання, намагається налагодити їхнє власне виробництво.

Окремий напрямок – створення нових українських дронів-перехоплювачів. За словами співрозмовників, успішні збиття новими зразками перехоплювачів поки залишаються поодинокими, однак позитивний результат уже показали кілька розробок.

❗️ Один із можливих шляхів – адаптація українських реактивних дронів, які зараз використовуються для далекобійних ударів. За інформацією джерел, окремі рішення на їхній основі вже продемонстрували хороші результати в ролі перехоплювачів. Втім, головне питання тепер полягає в тому, наскільки швидко вдасться здешевити такі перехоплювачі, організувати серійне виробництво та закупити їх у необхідній кількості.

За словами джерел, одним із ключових обмежень залишається фінансування – для цього Україна вже веде переговори з партнерами щодо залучення коштів для масштабування виробництва та закупівлі нових систем.

За інформацією співрозмовників РБК-Україна, протягом останніх тижнів українські військові активізували полювання за ракетними наземними балістичними комплексами ворога.

Одне з джерел пояснює: якщо раніше росіяни запускали балістику з пускових за 100 кілометрів від кордону, то тепер це змусило противника відвести частину пускових установок далі – приблизно за 200 кілометрів від кордону.

❗️ Співрозмовник РБК-Україна звертає на увагу на те, що це створює певні обмеження з дальності для таких ракет, як РМ-48У класу "земля-земля" для комплексів С-300 та С-400, дальність яких не перевищує 250 кілометрів.