Колонка начальника групи підтримки інноваційної діяльності ⛰ 425-у штурмовому полку "Скеля" Едгара Вінніка
...
Восени торік у 425-у ОШП створили Центр інновацій для пошук рішень, які дозволяють зменшувати безпосередню присутність військовослужбовців у небезпечних зонах. А вже 31 серпня 2026 року "Скеля" перемогла у конкурсі інноваційних кейсів у системі DELTA з бойового застосування безпілотних систем і отримала 300 єБалів – еквівалент 1,5 мільйона гривень.
Друге місце посіли ББпС "Булава" 72 ОМБр та 🦅 411-а бригада безпілотних систем "Яструби" СБС
Одним із ключових напрямів Центру інновацій стала робота з дронами, обладнаними Starlink. Полк також отримав авіаційні комплекси Raybird-3 від компанії Skyeton. Наступний крок – їхня модернізація. Планується встановити Starlink і використовувати дрони як повітряні ретранслятори для систем радіозв'язку Silvus.
Такий піднятий у повітря літак дозволятиме наземним групам або дронам передавати сигнал на значно більшій території, зокрема і там, де прямому зв'язку заважають рельєф або відстань. Raybird-3 може перебувати у повітрі 6 – 8 годин і весь цей час підтримувати передачу даних.
Ще один напрям – дистанційне керування. У полку вже впровадили дистанційне керування DJI Enterprise/Thermal без складного переобладнання пульта. До нього під'єднується USB/Ethernet, після чого керування можна передати оператору, який перебуває у безпечнішому місці. Таким програмним забезпеченням вже користуються близько 30 підрозділів Сил оборони України, зокрема підрозділи ССО, ГУР і морської піхоти.
Так само завершується проєкт дистанційного управління наземною станцією для цифрових FPV-систем Walksnail. Мета – використовувати всі наявні дрони у дистанційному режимі там, де це технічно можливо.
Окремий напрям – застосування ШІ. В полку завершують розробку FPV-системи з ШІ для чергування на визначених ділянках і ураження живої сили противника. Це умовний "ждун" можна буде розміщувати на напрямках, де існує ризик інфільтрації, а завдяки комп'ютерному зору система здатна сама виявляти та розпізнавати людину. Після виявлення цілі дрон активується, злітає та уражає ціль.
Також Центр іновацій "Скелі" провів апгрейд важких коптерів Vampire, якими в полку щодня виконують близько 150 логістичних вильотів для доставки піхоті води, продуктів, боєкомплекту тощо. Для Vampire було створено власне програмне рішення для дистанційної роботи і зараз ним користуються близько 20 інших підрозділів.
Окремо "Скеля" володіє трьома спеціалізованими літаками для аерофотозйомки. Вони систематично фотографують визначені райони, після чого отримані матеріали проходять автоматизовану обробку. Фотографії завантажуються у Clarity, де їх аналізують алгоритми ШІ. Система позначає підозрілі об'єкти, завдяки чому фахівці значно швидше дешифрують масиви зображень. Далі створюється актуальний ортофотоплан – точна карта місцевості, складена зі свіжих аерофотознімків. Ці матеріали додаються окремими шарами у систему DELTA, щоб штурмові підрозділи мали максимально актуальну картину місцевості.
Щоб оперативно ремонтувати й модернізувати техніку, "Скеля" побудувала власну майстерню з верстатами. Полк сам ремонтує обладнання та дрони, виготовляє антени й деталі, збирає ретранслятори та адаптує серійні системи під конкретні бойові завдання.
Окремий напрям – переобладнання FPV, які виробник спочатку створював для керування через оптоволокно. Інженери "Скелі" прибирають оптоволоконну систему і переобладнують їх під носії – для доставки іншого корисного навантаження.
"Скеля", пише Едгар, однією з перших почала використовувати дистанційно керований бойовий модуль "Хижак", який встановлюється на НРК. Він складається з турелі та кулемета M240, використовує алгоритми автоматизованого виявлення і супроводження цілей та підтримує зв'язок через Starlink. За два місяці застосування цим модулем знищили дві російські Zala, 25 "Молній", 25 FPV та чотирьох дронів-бомберів.
Окермо в полку тестується НРК, який за допомогою комп'ютерного зору може самостійно слідувати за піхотинцем і перевозити вантаж. Людина таким чином поступово відходить від ролі носія або водія. А в червні завершили проєкт переобладнання бронеавтомобіля "Новатор" під дистанційне керування. На фінальній стадії перебуває і проєкт дистанційного управління американською броньованою машиною M1117.
У підрозділі також працює відділ IT-інновацій, який створює власний софт для керування безпілотних систем. Один із прикладів – власне програмне рішення з функціональністю, подібною до R2D2. Це інфраструктура, яка допомагає організовувати мережеву передачу даних і дистанційну роботу обладнання. Так використання серійного маршрутизатора дозволило приблизно вчетверо здешевити рішення.
Минулого тижня бойові медики 1-го окремого медичного батальйону ЗСУ разом з наземним роботом MAUL їздили до Швеції, щоб поділитися досвідом евакуації поранених в умовах війни дронів. Там вони зустрілися з медичним персоналом полку Лейб-гвардії Збройних сил Швеції.
Про це йдеться в дописі самого полку у Facebook
💬 Йдеться про порятунок життів. Що більше людей ми зможемо безпечно евакуювати, то більше з них виживе, — наводить слова командира 1-го окремого медичного батальйону Асана Чарухова полк Лейб-гвардії у своєму дописі.
Чарухов зазначив, що деякі поранені, яких його підрозділ евакуював за допомогою НРК, найімовірніше, не вижили б за будь-якого іншого способу евакуації. За його словами, кожну місію планують з огляду на тяжкість поранення, рельєф місцевості та обстановку на місці.
Наземного робота MAUL виготовила українська компанія AIDronesUA. Її гендиректор Костянтин Гуща написав, що таким чином MAUL уперше виїхав за межі України. За його словами, шведські військові дізналися, як цю платформу використовують для евакуації поранених, і перейняти ширший досвід застосування наземних роботів у бойових умовах.
Під час візиту українська команда зустрілася з головнокомандувачем Збройних сил Швеції генералом Міхаелем Клаессоном. Генерал подякував українцям за знання, які Швеція зможе використати для зміцнення власної оборони.
ℹ️ Лейб-гвардія, офіційно Livgardet, — один із найстаріших військових полків у світі. Полк веде свою історію від гвардії з 25 чоловіків, яку шведський король Густав Ваза у 1521 році вибрав для своєї охорони під час повстання проти данського панування. Наразі полк поєднує функції механізованого та піхотного підрозділу, а також виконує церемоніальні завдання охорони шведської королівської родини.
‼️У Польщі, ймовірно, підпалили станцію Starlink, яка забезпечує зв’язок для України
Увечері 23 вересня у селищі Воля-Кробовська сталася пожежа на об'єкті супутникового зв'язку. Унаслідок займання пошкоджено антени та електрогенератор.
За словами міністра цифрових справ Польщі Кшиштофа Гавковського, є вагомі ознаки того, що це був навмисний підпал для порушення роботи станції. Разом із підстанцією в Литві цей об'єкт забезпечує інтернет-з’єднання для Центральної та Східної Європи, зокрема України.
За даними Генштабу, у Збройних силах України вже служать понад 76 тисяч жінок. Із них 57 тисяч — військовослужбовиці, а решта працюють на цивільних посадах.
ℹ️ Військова служба для жінок в Україні добровільна. Проте з жовтня 2023 року жінки віком від 18 до 60 років із медичною чи фармацевтичною освітою зобов'язані ставати на військовий облік. Тож якщо вони відповідають вимогам, їх можуть призвати на службу.
З березня 2026 року кількість жінок у війську зросла приблизно на тисячу. А станом на вересень понад 20 тисяч військовослужбовиць обіймають бойові посади.
❗️ Коли ми говоримо про "бойові посади", не варто зводити роль жінок у війні лише до перебування в окопах. Це операторки дронів, розвідниці, медикині, зв'язківиці, артилеристки, військові психологині, фахівчині з радіоелектронної боротьби тощо.
Станом на 2026 рік в Україні чотири жінки мають генеральське звання.
Зокрема це Тетяна Остащенко, яка 2021–2023 роках командувала Медичними силами. Вона стала першою жінкою, яка отримала звання бригадного генерала ще до початку повномасштабного вторгнення.
Ще дві жінки-генералки — Юлія Лапутіна та Людмила Шугалей — отримали звання генерал-майора під час служби в Службі безпеки України у 2018 і 2020 роках відповідно. А Тетяна Подашевська у 2004 році отримала звання генерала міліції за службу в Міністерстві внутрішніх справ.
Від початку повномасштабного вторгнення кількість жінок у війську зросла майже вдвічі. Проте жінки служать у ЗСУ ще з початку російської війни проти України у 2014 році. На практиці вони могли виконувати бойові завдання, але через законодавчі обмеження офіційно числилися на тилових посадах. Ці обмеження скасували лише у 2018 році.
Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, на засіданні Ради Безпеки ООН
...
Пане Голово, дозвольте мені сказати кілька додаткових речень. Міністр закордонних справ Російської Федерації згадав мене, і я вважаю, що маю відповісти.
По-перше, він називає події 2014 року в Києві кривавим переворотом. Я справді був там разом із міністрами закордонних справ Німеччини та Франції. Жодного перевороту не було. Президента України Януковича усунув від влади демократично обраний парламент України, і за це голосувала навіть його власна Партія регіонів. Причина — вчинена ним бійня, під час якої загинули сто або більше українських цивільних.
Пан Лавров також стверджує — цитую за стенограмою, — що на території України діє «повна заборона російської мови в усіх сферах». Десять днів тому я був у Києві під російськими бомбами. Можу запевнити його, що російською там говорять повсюдно.
Звісно, він має рацію в тому, що національні меншини мають право розмовляти своєю мовою в установах, судах і школах. Якщо він вимагає саме цього, то йому потрібне застосування Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин. Не думаю, що Україна заперечуватиме. Міжнародна спільнота, зокрема Польща, це підтримає. Він має право вимагати застосування цієї конвенції. Але він не має права відправляти в Україну танки й балістичні ракети.
По-третє, він називає уряд і президента України нацистами. Водночас вибори до російської Думи теж критикували як недостатньо демократичні. Тож я пропоную провести в Росії та Україні демократичні президентські вибори в один день і під міжнародним наглядом.
Пане Голово, як ви сказали і як ми чули з брифінгу заступниці Генерального секретаря Розмарі ДіКарло та інших доповідачів, Росія ескалує війну. Не маючи змоги просунутися на фронті, вона свідомо б'є по українських цивільних: пасажирах поїздів, вуличних торговцях, навіть велосипедистах. Вона атакує електростанції, заводи й торгівельні центри. Під ударами й порт Одеси, який, як тут уже зазначали, зазвичай експортує 50 мільйонів тонн зерна до Африки та Азії.
Тепер Росія переносить ту саму тактику до Європи. 13 вересня російський реактивний дрон влучив в український потяг лише за два кілометри від пункту пропуску на кордоні з Польщею. 17 вересня стався ще один такий удар. Дрони й ракети атакували також пункти пропуску на кордонах із Молдовою та Румунією. Росія підклала бойовий дрон в аеропорту Лейпцига в Німеччині. Російські дрони й літаки порушували повітряний простір, зокрема, Литви, Естонії, Норвегії та Фінляндії.
Російські групи вбивць скоювали вбивства в Іспанії, Британії, Польщі та Німеччині. Тепер вони дотягуються й через Атлантику. 15 вересня прокуратура Нью-Йорка висунула членам російської розвідувальної мережі обвинувачення у «змові з метою фінансування тероризму та вбивств на замовлення у Сполучених Штатах». Кібератаки, диверсії, таємні операції та військовий тиск — це не окремі інциденти. Це система.
Росія ескалує, бо її керівництво в паніці. Після понад чотирьох років безглуздої колоніальної війни Путін нічого не досяг. У нього закінчуються війська й ресурси, тож йому потрібен привід для мобілізації. Його непотрібна війна вже забрала життя або скалічила півтора мільйона росіян. Мільйони українців та інших європейців перебувають у все більшій небезпеці. Як уже казали інші, Путін будь-якої миті може спробувати спровокувати одну з країн НАТО й поширити війну далі.
Представникам Російської Федерації я скажу ось що. Ви намагаєтеся завоювати Донбас понад 12 років, а Київ — понад чотири. Вас зупинила героїчна Україна, ВВП якої становить десяту частину російського. Але ВВП Польщі — майже половина вашого. ВВП Європи вдесятеро більший за ваш. ВВП НАТО — у 25 разів більший.
Ви ще можете вбити багато людей, але перемогти не можете. Ви будь-коли можете зупинити цю імперську війну, яку самі обрали. Не наражайте на ще більшу небезпеку Європу та світ. Припиніть знищувати майбутнє Росії.
Сергію, я знаю, що ви слухаєте. Передайте своєму босові – досить.
Перш ніж Третій армійський корпус почав звільняти кілометри землі в рамках операції “Вівальді”, довелося місяцями перебудовувати управління, міняти командирів, відновлювати підрозділи, зшивати в одну систему розвідку, дрони, логістику й штаби. Тому головний результат "Вівальді" — не лише те, що змінилося на карті, а й зміни всередині системи ведення бою, пише полковник Родіон Кудряшов, заступник командира Третього армійського корпусу
До операції "Вівальді" йшли понад півроку. І саме цей шлях, на думку полковника, важливіший за стрілку на карті. Адже коли корпус заходив у смугу відповідальності, першим завданням був не наступ. Треба було зупинити погіршення ситуації й стабілізувати передній край. Противник тиснув, бойові порядки на ділянках втрачали цілісність, росіяни активно використовували тактику інфільтрації.
❗️ До червня вдалося стабілізувати фронт у смузі від Борової до Лиману. Відповідно першим етапом "Вівальді" стало не просування вперед, а створення умов, за яких це просування взагалі стало можливим.
Після формування Третього АК була змінена система управління. Частина бригад прийшла до корпусу після важких боїв, із втратами, проблемами комплектування і, що особливо важливо, з підірваною довірою до управління. Саме тоді Андрій Білецький сформулював один із ключових принципів – командир має відповідати за весь цикл — від підготовки бійця до результату на полі бою. Десь це означало — зміну командира, десь — переформатування штабу, десь — посилення сержантської вертикалі.
❗️ Саме тому зміна управлінської культури була не кадровою реформою заради реформи – це була підготовка поля бою.
Перед тим як солдат просунеться хоча б на кількасот метрів, має відбутися значно більша робота. У рамках "Вівальді" підрозділи безпілотних систем працювали по російській логістиці. Після ударів по трубопроводу та складах противнику довелося змінювати маршрути постачання ППМ. А для боротьби з інфільтрацією створили об'єднаний штаб, який координував спеціальні й розвідувальні підрозділи в межах єдиного задуму.
Білецький поставив перед нами завдання: технології мають компенсувати російську перевагу в ресурсах. Дрони вже забезпечують значну частину уражень противника, а наступним напрямком мають стати НРК. Ставилося завдання поступово забирати частину функцій із переднього краю, перекладаючи їх на роботизовані системи.
Ми багато говоримо про скорочення kill chain — ланцюга від виявлення цілі до її ураження. Але є ще один важливий цикл: "проблема — рішення — дія". Якщо молодший командир бачить зміну ситуації, але для реакції на неї мусить пройти п'ять рівнів погодження, противник може виявитися швидшим.
Гнучкість управління вимірюється дуже просто: скільки часу проходить між появою проблеми та її вирішенням. Саме тому корпус інвестував не лише в техніку, а й у сержантів, офіцерів, штабну підготовку, обмін досвідом, організацію розвідки та планування.
❗️ "Вівальді" — це не кількість звільнених квадратних кілометрів. Це чітка послідовність рішень. Треба було стабілізувати передній край, припинити інфільтрацію, перебудувати управління, поставити командирів, здатних ухвалювати рішення, сформувати нові команди, відновити підрозділи, налагодити систему спостереження та ураження, забезпечити передній край, накопичити боєприпаси, дрони й інший ресурс, зрозуміти противника та спланувати наступний крок ще до того, як завершено попередній.
Можна сказати й простіше: ми почали вигравати територію після того, як навчилися вигравати час — час від виявлення проблеми до рішення, від рішення до дії, від виявлення цілі до її ураження.