Телеграм канал «In Factum»

Це цікавіше виглядає, ніж радник міністра оборони Італії

Якщо стане можливим "хімію" Федоров — Карп [а вона, очевидно, є] конвертувати у щось практичне, ще із реальною користю для України — це буде тільки в респект екс-міністру.

Німеччина офіційно звинуватила російську військову розвідку (ГРУ) у причетності до атаки із застосуванням безпілотника та вибухівки в аеропорту Лейпциг/Галле 4 серпня. - Clash Report

Поруч з українськими вантажними літаками виявили квадрокоптер із вибухівкою Semtex і PETN та детонатором. Детонатор не спрацював.

ДНК та особливості конструкції безпілотника пов’язали з попередніми операціями ГРУ.

Відповідь: російського посла викликали до МЗС, російське консульство в Бонні розпорядилися закрити (18 вересня), «Російський дім» у Берліні буде закрито, а контроль за в’їздом громадян РФ посилять.

Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль:

Росія «свідомо вирішила ще більше суттєво погіршити наші й без того надзвичайно напружені двосторонні відносини».

Ймовірний майбутній командувач Сухопутних військ — Святослав Заїць, який наразі є командиром 20 АК

ℹ️ Про нього позитивно відгукувалися бійці, опитані для матеріалу УП про Олександрівський контрнатспуп, який вийшов 20 серпня.

...

hromadske пригадує, як на початку окупації Криму в 2014 році він відзначився виведенням своїх бійців на материкову Україну.

Тоді 26-річний Заїць перебував на навчаннях у Криму, коли росіяни розпочали окупацію півострова. Як командир розвідроти 25 повітряно-десантної бригади він відповідав за майже сотню бійців.

Протягом місяця десантники були заблоковані, але не прийняли умов окупаційних військ. Заїць вивів підрозділ на материкову Україну й продовжив службу у ДШВ.

☝️ За мірилами тих часів — коли у нас арміїї фактично не було — це був дійсно вчинок.

Десь так виходить

Правда, не дуже зрозуміло, де закінчується зона відповідальності умовного угроповування Прокопенка і починається зона відповідальності умовного угроповування Білецького.

Але точно Костянтинівка з лівим [по карті] флангом — точно під Білецьким.

hromadske написали велику статтю про великі перестановки головкома Драпатого

...

За місяць на посаді Драпатий уже почав впроваджувати зміни, однак поки що не зумів призначити на всі ключові посади нових людей. Кандидати мають отримати схвалення на Банковій, але там не поспішають погоджувати всі пропозиції.

❗️ В Офісі президента своєю чергою пояснюють, що призначень багато і потрібен час для перевірок і співбесід.

На порозі ключової битви за Донбас новий головком намагається стримати ворога й вибудувати нову культуру у війську. І попри складнощі з призначеннями, Драпатому вдалося отримати схвалення для кадрових змін у захисті східного фронту. За оборону Донеччини тепер відповідатимуть два новостворені угруповання військ під керівництвом командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького та командира Першого корпусу НГУ «Азов» Дениса Прокопенка.

❗️ Білецький відповідатиме за оборону Лиманського напрямку та Краматорсько-Костянтинівської агломерації, а Прокопенко — Добропілля й ділянки фронту на південний захід від міста. Відповідно, під командуванням Білецького будуть 3, 11 і 19 армійські корпуси, а «Азову» — 1 корпус НГУ, частина 7 корпусу ДШВ та 9 армійський корпус.

До створення нових угруповань у військах ставляться по-різному. Офіцер з одного з новостворених підрозділів вважає, що в такий спосіб усі корпуси, які ввійдуть до їхнього складу, зможуть підтягнутися до рівня топових — «Трійки» й «Азову». Співрозмовник з 11 корпусу натомість каже: це лише зайві надбудови.

💬 Це незрозуміле рішення, тому що свого часу, коли Драпатий був у нас командувачем ОТУ “Луганськ”, він казав, що бойове управління закінчується на бригаді, оперативне — на корпусі. Усе, що далі, — ОТУ, ГШ й так далі — непотрібні органи управління, тому що вони жодним чином у війні не воюють, а тільки заважають. А зараз як воно буде? Тобто виходить, що треба все УВ “Схід” закрити й сказати: “Усе, займайтеся своїми справами, будьте просто оперативним командуванням і щось там робіть”. Як воно буде в реальності?

Справді, незрозуміло, якою буде роль угруповання військ «Схід», яке очолює генерал-майор Віктор Ніколюк, якщо нові структури переберуть на себе більшу частину східного фронту. Співрозмовник hromadske в Генштабі каже, що створення нових УВ — лише частина задуму головкома.

❗️ Опитані hromadske військові також цікавляться, чи матимуть можливість Білецький і Прокопенко змінювати командирів у підпорядкованих їм корпусам та як спрацюються між собою.

«Трійка» отримає у своє підпорядкування два корпуси, де нещодавно змінили командирів. 11 і 19 корпуси, які відповідають за оборону Краматорська-Слов'янська і Костянтинівки відповідно, очолили десантники. Колишній начштабу 7 корпусу швидкого реагування ДШВ Валерій Скред став командиром 19 корпусу, а заступник командира 7 корпусу Еміль Ішкулов — 11 корпусу.

Ішкулов змінив на посаді Олексія Майстренка. За чотиримісячне командування останнього військові в розмовах називали 11 корпус «54 корпусом, адже Майстренко — колишній командир 54-ї ОМБр — привів у корпус своїх людей.

Ішкулова призначив на посаду вже Драпатий. Два роки тому Ішкулов потрапив у немилість до Сирського після того, як відмовився вести свою 80 бригаду на Курщину. Його зняли, а командиром 80 ОДШБр поставили Павла Розлача. Тоді офіцери бригади записали звернення на підтримку Ішкулова. Також на підтримку Ішкулова тоді виступив Білецький, назвавши його ефективним командиром [3-ка і 80-ка разом воювали в Бахмуті]

Ішкулова чекає складна ділянка. Росіяни за 10 кілометрів від Слов'янська і Краматорська. Попри те що цю ділянку вже за командування Драпатого посилюють додатковими підрозділами, ситуація лишається складною.

За Костянтинівку відповідає 19 корпус, який очолив Валерій Скред. Скред останні два місяці виконував обов'язки командира. На цю посаду його призначив Сирський після того, як попередній комкорпусу Олександр Бакулін потрапив у ДТП. За даними hromadske, Драпатий сказав Бакуліну, що призначатиме Скреда на штатну посаду, оскільки Костянтинівка — ключовий напрямок, який не може довго залишатися без постійного командира.

У 19 корпусі Скред вже призначив заступника — колишнього командира 100-ї бригади Руслана Ткачука.

Очолити Сухопутні війська Драпатий запропонував командиру 20-го корпусу Святославу Заїцю. 38-річний комкор уже мав співбесіду з президентом, але поки що його кандидатуру остаточно не затвердили.

ℹ️ Заїць — виходець із Десантно-штурмових військ. До нової посади був начальником штабу — заступником командира 8 корпусу ДШВ

У квітні він очолив 20 корпус замість Ніколюка. Військові, які працювали із Заїцем, характеризують його як сучасного офіцера, який розуміється на цифровізації війни. Своїм підлеглим у 20 корпусі він ставить завдання — стати найбільш цифровізованим корпусом у Силах оборони. Так, Заїць одним із перших комкорів завів усі бригади у Mission Control – цифрову систему управління операціями в реальному часі, яка дає можливість систематизувати дані та аналізувати виконання завдань.

Кілька розвалених та спалених фур обабіч автотраси "Новоросія" [сухопутний коридор] в районі Приазовського.

📍 geo by 99Dominik_

Інтерв'ю з Олександром «Фортуною», начальником штабу 🗡 Російського добровольчого корпусу, що воює в складі «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МОУ.

Частина 2.

Q: Про РДК. У вас зараз якась стратегія розвитку? Ви кілька разів в інтерв’ю казали — і Денис Капустін теж говорив, — що у вас уже кількасот людей. Чи вигідно вам, чи вигідно керівництву розширювати вас до батальйону?

💬 Давайте всі карти розкривати не будемо. Стратегія розвитку… Я можу озвучити нашу позицію. Вона абсолютно прозора і навряд чи для когось секрет. Про неї багато разів говорили.

Я вважаю: РДК як військовий підрозділ, як уже великий військовий колектив має ставити в основу підвищення рівня професіоналізму. Щоб бути досить відомим, ефективним і привабливим військовим брендом не лише в конфлікті Росії з Україною, а загалом на світовій арені. Це цілком реально.

Якщо взяти «Третю», «Азов» — це відомі військові колективи, які в певному варіанті майбутнього і в певному розвитку війни цілком можуть показати себе на світовій арені. Ми хотіли б прагнути подібного рівня.

Друге. Я вважаю: сьогодні РДК — не просто військовий підрозділ, не просто медійний чи політичний проєкт. РДК — це платформа, яка зібрала досить велику кількість російських пасіонаріїв. І сьогодні це такий прототип здорового російського суспільства: і культурного, і військового, і освітнього, і будь-якого соціального. Тобто це те російське суспільство, яке, як мені здається, за певного поштовху до розвитку зможе остаточно відмити нещасне ім’я російської людини в світлі нинішніх подій і розвинути цю концепцію далі.

Q: На чому базується сучасний російський націоналізм вашої версії?

💬 В основі російського націоналізму, якщо правильно сказати — російського, лежить головна ідея. Суть її в тому, що сьогодні Російська Федерація як держава не належить росіянам, хоча росіяни є в ній переважною більшістю. Тобто росіяни з етнічного погляду — громадяни РФ — є найбільш ущемленою етнічною групою на території Росії. У них найменше прав. Їх більше, ніж усіх інших, але прав у них значно менше, ніж у всіх інших. Росіяни — найбільш пригноблена, скажімо так, національність на території Російської Федерації.

.. Але було б не зовсім справедливо сказати, що РДК — це спільнота виключно російських націоналістів. Бо в нас представлений увесь політичний спектр. Є люди, які взагалі далекі від будь-яких філософських історій. Для них головне — війна. Війна за свою свободу, за свободу рідних, які залишаються в Росії. У них трохи простіше. Це теж, звісно, певною мірою націоналізм. Просто вони про це не знають. Він такий побутовий. Але все одно.

Q: Але у вас лишається ідеологія правоцентризму, правої орієнтації. Ви її тримаєте?

💬 Візьмемо приклад тих самих великих українських підрозділів, які згадували. «Азов», «Третя» тощо. Якщо на самому початку повномасштабної війни взяти статистику, хто пішов одразу, у перші дні, — це були здебільшого націоналісти і люди, які щонайменше поділяють певні погляди на життя. Зараз ідуть усі. Усі, хто вже хотів, уже там. Вони або загинули, або продовжують служити. Зараз ідуть інші люди.

Якщо на самому початку війни абсолютно будь-якому підрозділу в Україні треба було робити ставку на націоналістів — це з усіх боків було правильне рішення. Ідейні, мотивовані люди, готові без грошей, без забезпечення, без зарплат, без нічого брати до рук зброю і йти захищати країну. Це взагалі джекпот. І на цих людей, звісно, робили ставку всі. .. А сьогодні набирати людей лише за ознакою політичного спектра — сумнівна ідея. .. Бо мобілізаційний резерв не збільшується. Він тане.

Q: Хотіла спитати у вас знову ж про правоцентричну ідеологію. Ви страждали від цього кліше?

💬 Ніхто ні від чого не страждав, давайте так скажемо. Ми дуже добре спілкуємося з бойовими товаришами, колегами по цеху. Картина в усіх приблизно однакова.

Давайте візьмемо ситуацію. У якийсь момент у підрозділі з’являється націоналіст, якийсь ультрарадикальний, який зі свого ідеологічного погляду слабко керований. За ним увесь час треба дивитися, щоб він не демонстрував усі ці речі. А для нього це нормально. Його постійно треба хапати за комір і трохи гасити.

Але ця людина чудово воює. Він золотий штурмовик, золотий оператор дрона. Він для війни народився. І він не просто добре воює — він ще й постійно в цьому розвивається, іде вгору. І дивлячись на це, ми на одну шальку терезів кладемо певні переконання людини, які ми розуміємо. Можемо з ними погоджуватися чи ні, але розуміємо: людина розсудлива. На іншу кладемо вміння і навички як військовослужбовця і як людини, яка робить роботу за кількох. Що сьогодні важливіше? Я вважаю, що важливіше друге.

Q: Чи правда, що практикують тілесні покарання тих, хто опинився в карцері?

💬 Ні. Тілесні покарання застосовують до тих, хто згідно з нашим табелем вчинив певне правопорушення. У нас є система. Буки, шпіцрутени зі старої доброї прусської армії. Це банально биття палицями по спині.

Q: Як ви долаєте дезертирство? Як за це караєте?

💬 У нас такого не було, на моє велике щастя. І дезертирство… Для мене взагалі немислимо, щоб хтось… Були якісь спроби дезертирства серед хлопців із РДК. Але таку картину ми спостерігали в суміжників на фронті. Зараз не називатиму, хто. Але ми це бачили. .. Якщо люди це роблять і розуміють наслідки — гірше лише, не знаю, перехід на бік противника. Бо дезертирство — це завжди загибель людей. Завжди. Завжди через це хтось гине. Абсолютно.

Q: У вас таке було?

💬 У нас таке було, так. Через певні випадки дезертирства серед суміжників багато в чому загинув наш… Це була одна з причин, через яку загинув один із наших старих друзів — Антон «Турист». Він загинув під Куп’янськом. .. Це була людина, про яку всі думали, що вона не загине ніколи. Узагалі. Людина, у якої в мене десь збережений стрім: він іде полем бою, усе літає — а він іде і їсть чіпси. Він для цього народився. Абсолютно. І загинув у стрілецькому бою. Але все було так безглуздо. І багато в чому це можна було попередити. Дезертирство — страшна річ.

Про нового очільника ГУР генерал-лейтенанта Олега Іващенко

💬 Олег Іванович — людина досвідчена, доросла, усе життя в армії. Ми не так багато комунікували — я маю на увазі саме як старший керівник і внутрішній підрозділ. Але поки відгуки виключно позитивні. Олег Іванович і всі, хто приїжджає, усіх збирає, веде наради і розуміє, що відбувається. Усе на дуже високому професійному рівні.