За підтримки Brave1 вже понад 100 українських оборонних технологічних команд залучили більше $220 млн венчурних інвестицій.
Ось п’ять свіжих прикладів того, як українські стартапи залучають капітал від міжнародних інвесторів.
1. TRINITY ROBOTICS закрила раунд від Front Ventures, Hede Capital Partners, Defence Builder і Axendra. Кошти підуть на збільшення виробництва наземного робота «Konyk ONE» (логістика та евакуація поранених) до понад 150 одиниць на місяць.
2. Aerobavovna отримала фінансування від вашингтонського синдикату Pravo Ventures. Команда виробляє аеростатичні платформи, які цілодобово несуть датчики та системи зв’язку і забезпечують стабільне покриття поля бою з висоти.
3. DoD Solution залучила pre-seed інвестиції від Angel One Fund та американсько-українського фонду NETWORK VC DEFENSE. Капітал прискорить розвиток платформи AURA AI — системи автономної навігації, розпізнавання цілей і термінального наведення в умовах відсутності GPS, а також розвиток операційної системи AURA OS.
4. Astravidya отримала інвестиції від чеської промислової групи S-Tech Ventures a.s. після інвестиційного туру Brave1 у Мюнхені. Кошти дозволять розширити нову виробничу лінію до 50 000 електродвигунів на місяць із локалізацією понад 70%. Це зменшить залежність від китайських комплектуючих.
5. Vigilant Works залучила фінансування від Angel One Fund для масштабування автономної системи протидії дронам. Їхній перехоплювач Algiz-1 уже працює на фронті, а наступне покоління Algiz-2 (зі швидкістю понад 600 км/год) активно розробляється.
За даними аналітичної спільноти Black Bird Group у липні чистий приріст території російських військ в Україні склав приблизно 106 км². Це найшвидший російський наступ із січня, але здобутки залишаються вкрай обмеженими. Для прикладу, у липні 2025 року росіяни захопили майже вп’ятеро більше території.
...
▪️ Більшість російських успіхів припала на північ Донеччини на захід від Сіверська. Там 3-тя загальновійськова армія просувається в напрямку Краматорська. Невеликі здобутки також зафіксовані на схід від Костянтинівки (майже все місто зараз перебуває в сірій зоні) та біля Гуляйполя.
▪️ У прикордонних районах росіяни розширили операції з інфільтрації в Харківській і Сумській областях. Такі дії можливі через розтягнуту українську лінію фронту, але в найближчій перспективі навряд чи створять серйозні проблеми для України.
▪️ Хоча в липні російський наступ був найшвидшим із січня, справжнього наступального імпульсу немає. Дані показують, що протягом 2026 року Росія втратила значну частину своїх попередніх переваг. Водночас Україні також не вдалося перетворити це на стабільні власні здобутки.
▪️ У ширшій перспективі Росія фактично вичерпала варіанти на полі бою. Значні оперативні зрушення зараз малоймовірні.
▪️ Оскільки економіка страждає через українську далекобійну кампанію, Росія, ймовірно, спробує ескалювати війну. Як і в липні, варіанти ескалації в Росії обмежені.
Найімовірніший варіант — мобілізація, щоб компенсувати проблеми з набором добровольців. Це могло б дати Росії достатньо людей для формування нових підрозділів і створення загрози на нових ділянках українсько-російського кордону. Однак мобілізація матиме значну політичну ціну для російського керівництва. Тому вона навряд чи відбудеться до парламентських виборів у середині вересня.
▪️ Водночас відсутність результатів на полі бою та наростальні економічні потенційно можуть підштовхнути РФ до переговорів. Проте зараз немає чітких ознак того, що Росія дійсно зацікавлена в серйозних переговорах.
Підрозділ "Muramasa" [у складі 21-го полку БпС "KRAKEN" 3-го АК] на оперативній глибині Лиманського напрямку ріжуть логістику росіян middle strike дронами "Б-2"