Телеграм канал «In Factum»

Журналіст: Що ви думаєте про можливість того, що Росія найближчим часом вторгнеться в іншу європейську країну або нападе на неї?

Зеленський:

Що я думаю? Це довга розмова — справді довга. Можливо, ми ще матимемо нагоду поговорити про це докладніше. Можливо, не сьогодні.

Я вже не вперше розповідаю, що відбувається на фронті. Спробую коротко пояснити, як я це бачу.

Отже, що відбувається на полі бою? Він [Путін] не перемагає. І для нього це проблема, бо йому треба щось показати власному народу. Ідеться не про нас, не про американців, не про українців — він нікого не поважає. Його питання — це російський народ, власне суспільство і тиск зсередини. Він боїться лише своєї нації.

Бо коли на території іншої країни в тебе воює мільйон людей і щомісяця гине 32–33 тисячі, як ти поясниш, заради чого це все, якщо перемог немає?

Тому я вважаю: його питання постане трохи пізніше, але постане неминуче — коли ці люди повернуться додому. Саме цього він і боїться: що його солдати повернуться додому. А якщо він цього боїться, йому потрібна перемога. Що таке перемога? Донбас? Я не певен і не вірю в це. Як на мене, для нього перемога — це окупація України. Але зараз на полі бою він цього зробити не може.

То що робити? Якщо перемог тут немає, а єдине твоє «досягнення» — хаос і терор балістичними ракетами, що ти продаси власній нації?

І він почав діяти інакше. Перше завдання — розколоти єдність усередині Європи або єдність Європи зі США в підтримці України. Якщо підтримка зменшиться, він зможе тиснути на нас жорсткіше й успішніше. Це один шлях.

Як це зробити? Як розколоти єдність у Європі, яку ми збудували? До війни її не було — ми створили її спільно. То як її зруйнувати? Напасти на когось іще? Напасти й сказати: «Дивіться, я піду далі, якщо ви це не зупините»? Чи радше розколоти європейські суспільства, коли люди почнуть боятися?

Що він робить зараз? Дронами атакує Молдову, Румунію, порушує кордони Польщі, закриває аеропорти Німеччини, залітає до скандинавських країн. І він робитиме це й далі. Саме тому ризик нападу — дронами, ракетами або наземної операції — дуже високий для інших країн, які межують із Росією чи Білоруссю.

Тіпи з китайськими ПЗРК FN-6 👀

Раніше з таким самим ПЗРК були помічені бійці миколаївської 🦌 123-ї бригади ТрО. А ще раніше на озброєнні 🏰 160-ї механізованої бригади були помічені ПЗРК FN-16 — теж китайського виробництва.

Василь — оператор переносного зенітного комплексу в одній із численних мобільних груп ППО. Глянувши на екран, він засмутився: російський реактивний «шахед» летів у бік його позиції надто високо, щоб той міг його збити.

💬 Раніше "шахеди" літали нижче — на одному-півтора кілометрах, і ми могли по них працювати, — розповів боєць Reuters із позивним Racoon. Разом із побратимами він виконував завдання з прикриття Києва та області, озброєний переносним зенітно-ракетним комплексом.

А реактивні дрони тепер летять на чотирьох, п'яти, а то й семи кілометрах. Збити їх для нас нереально

Наслідки для бізнесу, роботи держави й повсякденного життя виявилися значно масштабнішими, ніж за попередні чотири з половиною роки війни від початку повномасштабного вторгнення

❗️ За словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, за перші три тижні вересня Росія випустила по Україні 2100 реактивних ударних дронів і 136 ракет. Загинуло 288 людей, зокрема четверо дітей. У серпні, за його словами, таких дронів було понад 2800.

Василь і його мобільний розрахунок із трьох людей мають лише секунди, щоб відреагувати на реактивний дрон. Для пропелерних «шахедів» у них були хвилини.

💬 Вони намагаються виснажити нашу ППО, — каже Василь. — Це виснажує, бо ми на чергуванні й фактично не спимо

Українські посадовці повідомляли про кілька успішних випадків бойового застосування дронів-перехоплювачів проти реактивних російських дронів. Але їхнє масове виробництво та інші можливі рішення потребують часу й грошей.

🇺🇦Рекомендуємо телеграм-канал Максима Жоріна, бойового командира з Трійки.

На війні як доброволець з 2014. За роки пройшов шлях від рядового солдата до підполковника ЗСУ. Командував полком АЗОВ, зараз - заступник командира Третього армійського корпусу при виконанні.

В своєму блозі з прикладами пояснює, як Трійка реформує армію та проводить бойову підготовку особового складу. На відміну від різних "експертів", Жорін знає на власному досвіді, про що говорить.

Ось посилання на канал: telemetr.me/+Jg1XU4X7gLBlYTJi

В українському оборонно-технологічному секторі з'являється все більше міжнародних спільних підприємств. Новий звіт Інституту KSE підтверджує щонайменше 180 партнерств у сферах виробництва, досліджень і розробок, а також обслуговування техніки.

Проте експортні обмеження та розпорошені процедури гальмують частину угод.

❗️ Третину цих партнерств уклали за останні 12 місяців. Найбільше партнерств мають німецькі компанії — 36. Далі йдуть Данія з 18 і США з 16

Перше місце посідають безпілотні системи — 26% усіх партнерств. Далі йдуть протиповітряна оборона (17%) та артилерія (10%).

Як ідеться у звіті, спільні підприємства роблять Україну ключовим партнером у світовій безпековій архітектурі, а не лише отримувачем допомоги. Україна отримує підтримку в ремонті, виробництві та вдосконаленні озброєння. Партнери ж на тлі погіршення геополітичної ситуації отримують доступ до критично важливих даних і технологій.

Водночас щонайменше 22% угод і меморандумів про взаєморозуміння загальмували. Причини — складне законодавство та незрозумілі регуляторні процедури.

💬 Наші партнери зацікавлені у співпраці з українською промисловістю і шукають одне вікно, в яке можна постукати. Але вікон багато, і треба знати, яке саме відчиняти в кожному конкретному випадку, — розповіла Kyiv Independent Олена Білоусова, яка співкерує центром оборонних досліджень Інституту KSE.

❗️ Згідно зі звітом, угоди з держкомпаніями гальмують частіше, ніж угоди між приватними. Серед партнерств приватного сектору діють 96%, а серед партнерств за участі державних компаній — лише 62%

Згідно зі звітом, одна з головних перепон для партнерств — експортні обмеження. У липні Державна служба експортного контролю спростила правила експорту товарів подвійного призначення. Проте отримати експортну ліцензію досі складно.

Оборонні компанії наголошують: експорт — єдиний спосіб розвиватися. Він також потрібен, щоб залучати інвестиції та знижувати витрати. Для більшості компаній, як українських, так і іноземних, українського ринку просто замало.

Поки що партнерства здебільшого застрягли у виробництві для внутрішнього ринку. Тут Міноборони запровадило два окремі напрями: Build with Ukraine і Build in Ukraine.

▪️ Build with Ukraine охоплює виробництво за кордоном для потреб України. У цьому напрямі 41 партнерство, зокрема угода Taf Industries з німецькою Wingcopter про виробництво дронів у Німеччині.

▪️ Build in Ukraine, навпаки, заохочує компанії працювати в Україні. У ньому беруть участь 41 компанія в межах 60 партнерств. Серед них — BAE Systems, яка має в Україні чотири центри обслуговування, ремонту та капремонту.

⭐ 66-а механізована бригада [прикомандирована до 3-го АК] ділиться хронікою знищення та зачистки опорного пункту росіян в Шандриголове, який ті облаштували в будинку культури в центрі села.

Спочатку відпрацювали бомбери та літуни, потім в бій пішла наша піхота.

На Гуляйпільському напрямку суміжники помітили вантажівку з БК, простежили, як машина заїхала в укриття у Гуляйполі, щоб потім оператори 225-го штурмового полку вразили ціль.

Удар координували із 7-м корпусом.

Влучання спричинило детонацію близько 60 артилерійських снарядів.