Телеграм канал «In Factum»

Стаття Еріка Шмідта на The Washington Post, в якій він кричуще намагається достукатися до інертного колективного вестерну

Дякую, Еріку 🫡

...

Однієї ночі цього літа, коли ми з колегами їхали зі сходу України до Києва, коли надійшло попередження, що у бік столиці летять десятки ракет. Ми прибули до Києва й кинулися в укриття. За кілька хвилин поруч прогриміла серія вибухів. Разом з нами там тиснулися сотні пасажирів, багато сімей з дітьми, і всі чекали, коли російський наліт вщухне.

Я багато разів бував в Україні впродовж цієї війни, допомагаючи розробляти передові технології. Але з останньої поїздки я повернувся стривоженим як ніколи від перших днів вторгнення.

Росія значно краще навчилася вести цю війну, і Вашингтон має нарешті побачити: РФ рухається до стратегії тотальної війни, мобілізуючи заводи й людей, щоб змусити Україну скоритися. Перемогти Росію тепер означає більше, ніж просто передавати зброю. Україні потрібно, щоб Захід зібрав свої ресурси в масштабі, достатньому, аби перевершити ворога у виробництві.

Значну частину війни головною перевагою України була здатність адаптуватися. Українські інженери могли створити нову зброю чи систему, випробувати її на фронті й доопрацювати за кілька тижнів. Децентралізовані мережі військових, інженерів і оборонних компаній проходили цикли вдосконалення швидше, ніж встигала російська військова бюрократія.

Ця перевага стрімко тане. Щойно Україна створила перехоплювачі, здатні нищити рої «шахедів», Росія пристосувалася й вивела на поле бою реактивні апарати, збити які складніше. Зараз вона розгортає супутникове угруповання — конкурента Starlink. Роками стратегія Кремля зводилася до того, щоб протиставляти промислову масу українській винахідливості. Тепер він поєднує цю масу з власними інноваціями.

В Україні я побачив поле бою, яке на початку війни годі було й уявити. Командири сидять під землею й стежать за відеопотоками з сенсорів, а тисячі дронів ведуть розвідку, доставляють вантажі й полюють на піхоту і техніку. Рух на поверхні став майже самогубством, а 80% українських втрат стається під час переміщення бійців між позиціями.

Але ця війна аж ніяк не статична. Вона є найшвидшим технологічним змаганням, яке ми коли-небудь бачили. Дрон, надзвичайно ефективний у момент появи, може стати непотрібним за кілька місяців.

Україна чудово справляється з цим процесом. Але самі лише інновації не розв'яжуть проблеми масштабування виробництва під потреби війни високої інтенсивності. Я говорив з командирами, які знають, що саме потрібно зробити, щоб зупинити росіян, — але не мають для цього засобів. Один із них розповів, що його підрозділ припинив шукати цілі, бо дронів не вистачає навіть на ті, які вже виявлено. Це визначальна риса війни. Довершений дрон, вироблений сотнями, — цікавий. Але хід війни змінює хороший дрон, вироблений сотнями тисяч.

Росія мобілізується для тотальної війни. Вона розглядає чергову масштабну хвилю призову і розбудовує промислові потужності для виробництва в надзвичайних обсягах. Самотужки Україна такої махини не перекриє. Найближча зима буде критичною. Росія вже користується браком української протиракетної оборони.

В України є інженери, воля й дух винахідливості, щоб вести цю тотальну війну. Їй бракує промислового масштабу, який можуть дати лише західні партнери. Україні терміново потрібні перехоплювачі, боєприпаси й далекобійна зброя, а разом з ними — інвестиції в розширення власного виробництва. Захід має ставитися до української оборонної промисловості як до продовження власної: спільно виробляти зброю, усувати вузькі місця в постачанні й зробити так, щоб українським командирам ніколи не доводилося економити цілі.

Загартована боями й надзвичайно смертоносна українська армія щодня творить на фронті майбутнє війни. Тісніше інтегруючись із нею, західні армії допоможуть забезпечити перемогу України, засвоять критично важливі уроки сучасної війни, здобуті дорогою ціною, і зміцнять міжнародний порядок проти загроз, які визначатимуть наступні десятиліття.

Коли тієї ночі безпосередня загроза минула, ми вийшли з укриття. Того разу Росія випустила по Києву десятки крилатих ракет, а також балістичні та гіперзвукові. Загинули 17 людей, а понад 40 дістали поранень. Понад чотири роки Україна тримає удари, які зламали б багато інших країн. Але здаватися не збирається.

Вихваляти українську стійкість — це не стратегія, і сама лише мужність не захистить міст і не виграє війни. Своєю кров'ю й винахідливістю своїх інженерів Україна купила Заходу чотири роки. Ми не можемо залишити її сам на сам ще з однією зимою під російськими бомбардуваннями.

Institute for the Study of War

...

Наступ хуситів із метою захопити території поблизу Баб-ель-Мандебської протоки просуває іранські цілі в межах нинішньої регіональної кампанії, яку Іран веде проти США та їхніх союзників. Останнім часом ця кампанія розгортається за такими напрямками: удари по американських військово-морських силах, атаки на американські війська по всьому регіону та порушення судноплавства в Ормузькій протоці.

Наразі хусити та Іран, можливо, мають спільну мету — контроль хуситів над узбережжям Червоного моря. Проте характер їхніх відносин означає, що хусити самостійно визначатимуть, наскільки глибоко долучатися до підтримки інших іранських цілей.

Захоплення хуситами порту Моха та повідомлення про їхні висадки на островах поблизу Баб-ель-Мандеба можуть створити умови для того, щоб вони спробували утвердитися як легітимна влада й гарант проходу через протоку — так, як Іран намагається робити в Ормузькій протоці.

Останніми днями хусити скористалися ситуацією на південному заході Ємену й провели наступ проти сил, що підтримують уряд Республіки Ємен, уздовж прибережної рівнини Червоного моря, захопивши Моху. За наявними повідомленнями, вони також намагалися відібрати в урядових сил острови в Червоному морі, з яких могли б атакувати міжнародне судноплавство.

Наступ на прибережній рівнині дав хуситам суттєві оперативні та стратегічні здобутки. Він послаблює здатність уряду Ємену зривати їхні дії, а також дає їм важіль тиску: у короткостроковій перспективі — на Саудівську Аравію, а потенційно в довгостроковій — і на міжнародну спільноту.

Хусити можуть спробувати захопити решту території прибережної рівнини на південь від Мохи, щоб убезпечити сполучення з островом Перім і встановити повний контроль над єменським узбережжям Червоного моря.

Наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед ібн Салман двічі телефонував Трампу в четвер, закликаючи його завдати ударів по хуситах — доки підтримуване Іраном угруповання наближалося до життєво важливої вузлової точки в Червоному морі.

Про це Axios повідомили двоє американських посадовців.

Трамп відмовив. В адміністрації наголосили, що наразі не планують безпосередньо втручатися у боротьбу з хуситами.

...

США занепокоєні стрімким загостренням боїв у Ємені й посилюють підтримку Саудівської Аравії, водночас намагаючись уникнути прямої воєнної участі. Командувач Центрального командування США адмірал Бред Купер учора вирушив до Саудівської Аравії на термінові координаційні зустрічі.

Протистояння між Саудівською Аравією та хуситами відновилося в липні, коли Ер-Ріяд не дозволив сісти в Сані [Столиця Ємену] іранському літаку, який віз високопосадовців хуситів додому з похорону колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.

Тоді Салман попросив у Трампа політичної підтримки для удару по аеропорту Сани, але дав зрозуміти, що військова допомога США Саудівській Аравії не потрібна. Трамп таку підтримку надав.

У відповідь хусити атакували саудівські танкери в Червоному морі, а згодом розширили удари на саудівські енергетичні об'єкти. Саудівська Аравія та її єменські союзники відповіли авіаударами й наземними наступами на позиції хуситів.

Прохання Ер-Ріяда про військове втручання США — різкий розворот порівняно з липнем, коли саудівці запевняли Вашингтон, що впораються з хуситами самотужки. Утім у міру загострення боїв вони почали просити все більшої американської підтримки.

Учора, коли хусити просувалися до прибережного міста Моха, а підтримувані Саудівською Аравією єменські сили відступали, Салман зателефонував Трампу, щоб поінформувати його про погіршення ситуації. За кілька годин він зателефонував знову й закликав Трампа наказати завдати ударів по хуситах.

Високопосадовець адміністрації Трампа дав зрозуміти, що пріоритет Вашингтона — тримати Червоне море відкритим, а ширшу боротьбу залишити регіональним партнерам.

Після 16-денної паузи Сили оборони відновили удари по складах маркетплейсу Ozon

Сьогодні прилетіло по складу в Саратові в 600 км від кордону.

Усі замовлення в інтернет-магазині Ozon у Саратовській області призупинено, а частину замовлень було скасовано.

Спільното, підсипте трошки [по можливості] на коко-джамбу 🏝

На принтера і пластик для безперебійного друку зарядів під скиди 💣

Збір йде на потреби літунів «Небесної кари» 🌜 54-ї ОМБр

❤️ Моно : 4874 1000 3215 1634

https://send.monobank.ua/jar/47d8ndfe66

❤️ Приват: 5168 7521 6796 3779

https://www.privat24.ua/send/4xa6q

❤️ pc8250522@gmail.com [пишіть «54»]

Звісно, на фоні цих "прекрасних" новин Брент різко виріс — 108 баксів.

Злетів знову до показників травня.

Днями CNN зняли репортаж з важливого острова Perim, який розташований між Ємененом та Африкою. Фактично посередині Баб-ель-Мандебської протоки.

На момент зйомок тут ще був гарнізон урядових сил.

❗️ Сьогодні в ході десантної операції хусити оволоділи цим остовом, відповідно ще міцніше взяли під контроль Баб-ель-Мандебську протоку 🤷‍♂️