Росіяни опублікували відео, в якому показана робота їхньої лазерної системи, яка, як йдеться в сюжеті, знищила вже кілька сотень українських дронів поблизу стратегічних об'єктів на південному заході РФ.
ℹ️ На відео росіяни перехоплюють FP-1 та FPV-дрон.
За наявними даними, система використовує радар та оптичні сенсори, щоб виявляти й супроводжувати повітряні цілі, а потім вражає їх лазером.
В сюжеті стверджується, що розробники працюють над другим поколінням лазерної системи, розрахованими на швидші цілі — зокрема на тактичну авіацію та крилаті ракети.
🦇 20-та бригада безпілотних систем «К-2» дронами middle strike типу DARTS, Анубіс, FP-2 розвалюють оперативний тил росіян на Донеччині від Горлівки до Маріуполя.
Цієї ночі армія США випустила з батарей Patriot в Йорданії від 96 до 160 перехоплювачів PAC-3 MSE проти 32–40 іранських балістичних ракет — по три-чотири ракети на кожну ціль, пише The Hormuz Letter
За ціни близько 4 мільйонів доларів за пуск це від 380 до 640 мільйонів, спалених за одну хвилю заради прикриття двох баз.
...
Відповідно до крайнього звіту CSIS, кількість зенітних ракет PAC-3 до Patriot на кінець липня оцінена у 759-827 одиниць.
Відповідно якщо узяти середній показник сьогоднішнього запуску PAC-3 MSE для відбиття іранської атаки — 128 ракет — то за одну цю хвилю США використали біля 15% свого боєзапасу PAC-3 MSE.
☝️ У червні білоруська "Радіо Свобода" зробили хороший аналіз основних дронопортів, які росіяни розгорнули вздовж нашого північного кордону. Журналісти встановили, що РФ вже створила щонайменше п'ять подібних дронопорітв для запуску «шахедів» по Україні
Зокрема цей величезний, уражений постом вище, «дронопорт» під Цимбуловою в Орловській області має розмір майже 2 на 4 км. І тільки за цю весну його площа зросла удвічі.
Ще одне ураження на дронопорті «Цимбулова» в Орлі та пояснення для людей, які думають, що якщо уразити пускові, то дрони літать не будуть. Масштаб всього дронпорту на другому знімку. Таке розїбати зможе тільки касетна балістика.
Жодного відомого випадку, коли косатка з'їла б білого ведмедя, немає. Але воно дає уявлення про хижацький світогляд Путіна, пише The Economist
Останнім часом країни НАТО дедалі більше непокоїть, куди рухаються його думки. Російська армія роками стоїть у глухому куті, щомісяця втрачаючи десятки тисяч убитими й тяжко пораненими. Війна перетворилася на руйнівне змагання дронових і ракетних ударів, які, хоч і нищівні для України, завдають відчутної шкоди й самій РФ. Та Путін не виявляє жодних ознак відступити. Побоювання полягає в тому, що він спробує вибратися з того, що росіяни називають «тупиком», у звичний для себе спосіб — знайшовши новий шлях ескалації.
Ознаки тривоги видно всюди. 25 серпня директор ЦРУ Реткліфф несподівано прилетів до Москви. Версії різняться: одні кажуть, що він мав застерегти Путіна від нападу на НАТО, інші — що змалював похмурі перспективи Росії й переконував сісти за стіл переговорів. Через три дні Фінляндія попросила шведські літаки й кораблі допомогти в моніторингу кордону з Росією.
Німеччина готується публічно звинуватити РФ в атаці на аеропорт Лейпцига 4 серпня і, найпевніше, запровадить нові санкції. Румунія повідомила, що знищила російський морський дрон, який атакував бурову платформу в її водах. Словаччина запобігла підпалу заводу з виробництва дронів.
Тим часом Путін порушив тривале мовчання щодо дедалі успішніших українських ударів дронами по російських НПЗ і логістичних центрах. У зверненні 22 серпня він звинуватив Україну у відкритті «скриньки Пандори» й пообіцяв «відповідь по найчутливіших секторах вашої економіки». Того ж дня, виступаючи перед «Єдиною Росією» він відкинув будь-яку думку про завершення війни.
Джерела, наближені до Кремля, кажуть, що після кількох тижнів роздумів Путін обрав ескалацію. І більше: за словами давнього знайомого Путіна, той, найімовірніше, сприйняв візит Реткліффа як ознаку американської слабкості. Саме так, каже джерело, президент витлумачив і приїзд до Москви в листопаді 2021 року Бернса, директора ЦРУ за Байдена, який застерігав його від вторгнення в Україну.
Одна з тривог Кремля — зникнення мовчазної згоди суспільства на війну. Удари українських дронів по НПЗ та ритейлерах разом з обмеженнями інтернету, зруйнували видимість нормального життя. За даними «Левада-Центру», 57% росіян описують ситуацію як «напружену»; респонденти згадують війну, кількість загиблих, мобілізацію, атаки дронів і брак відчуття майбутнього. Довіра до телевізійної пропаганди падає, а молодь публікує в соцмережах заклики завершити війну.
Серед еліт настрої ще похмуріші. Найбільша проблема, каже один інсайдер, не так економіка чи відсутність воєнних успіхів, як змарнований час: хоч би яким був результат, майже п'ять років — це провал. Все сильніше відчуття, що цар голий, каже інший представник еліти.
Путін може висловлювати свої цілі мовою геополітики, але насправді керується кримінальною логікою: ніколи не показуй слабкості. Російська система толерує насильство, але не прощає поразок. Він вважає, що завершення війни без досягнення бодай мінімальної мети — захоплення всього східного Донбасу — фізично для нього небезпечне. «Мене повісять», — сказав він якось своїм наближеним під час війни, за словами одного інсайдера.
Водночас продовжувати війну в нинішньому вигляді — теж не вихід.
💬 Інерційні сценарії для Кремля невигідні, — каже представник еліти: вони просто пожирають економічні ресурси й марнують політичний капітал.
Усе це начебто робить ескалацію привабливою. Але незрозуміло, у чому саме вона полягатиме. Росія, найімовірніше, посилить гібридну війну й диверсії проти союзників України та битиме по маршрутах постачання з Європи. Західні розвідки побоюються, що Росія може взятися за європейські заводи, які виробляють озброєння для України. Утім вони вважають, що прямої воєнної конфронтації з НАТО Путін не хоче.
Щодо самої України ескалація означає переважно нарощування того, що Росія вже й так робить. Україна вже очікує таких атак у межах тотального наступу, покликаного зламати її волю цієї зими.
Що ж до наземної війни, російські джерела кажуть, що Путін налаштований кинути в м'ясорубку ще 300–400 тисяч людей. Оголошувати нову хвилю мобілізації йому не потрібно — початковий мобілізаційний указ він так і не скасував. Додаткових людей, найпевніше, набиратимуть примусово силами регіональної влади.
Путін може також посилити репресії проти уявних «внутрішніх ворогів» тому, що йому треба демонструвати силу.
❗️ Але жодна з цих дій не розв'яже проблем Росії, резюмує The Economist.