Хегсет: Отже, вони ще не зламалися. Їхні ядерні об'єкти знищені, під землею, вони поховані, і ми спостерігаємо за ними цілодобово. Отже, ми знаємо, де будь-який ядерний матеріал...
Сміт: Ми мусили почати цю війну, ви щойно сказали, 60 днів тому, бо ядерна зброя була неминучою загрозою. Тепер ви кажете, що його повністю знищили?
Хегсет: Вони не відмовилися від ядерних амбіцій і мали звичайний щит із тисяч... [балістичних ракет]
Сміт: Тож операція «Північний молот» не дала нічого суттєвого? Це залишило нас у тому ж самому місці, де ми були раніше. Настільки, що нам довелося почати війну?
Хегсет: Їхні об'єкти були розбомблені та знищені, їхні амбіції продовжувалися, і вони будують звичайний [неядерний] щит. Це стратегія щодо Північної Кореї. Стратегія Північної Кореї полягала у використанні звичайних ракет, щоб ніхто не кидав їм виклик, і вони могли сповільнити шлях до зброї. Президент Трамп скористався слабкістю Ірану, щоб зміцнити позиції США як єдиного гаранта безпеки Ізраїлю, і забезпечив «щит» для захисту об'єктів
Демократ Палати представників від штату Вашингтон Адам Сміт до міністра оборони США Піта Хегсета
...
У регіоні є 50 000 військових, які досі перебувають під загрозою. Як ці тактичні перемоги перетворяться на якийсь стратегічний успіх?
І, до речі, це одна з тих речей, які визнає реалізм. Ви можете виграти багато дрібних битв і програти війну, тому ви й не випадково потрапите у війну. Але водночас ми робимо все це самостійно. Оскільки ми дедалі більше відштовхуємо всіх наших союзників, іноді просто тому, що хочемо робити те, що хочемо, ми не хочемо консультуватися з ними, іноді просто безпідставно їх ображати. Я маю на увазі, посеред цієї війни, коли ми просили НАТО приєднатися до нас, президент знайшов час, щоб образити президента Макрона та його дружину.
Добре, а як це допомагає нам принизити всіх у світі?
І також, для тих, хто критикує НАТО через цю війну, нагадаю, що НАТО — це оборонний альянс. Це означає, що кожна країна в ньому обіцяє захищати країну у разі нападу. І коли нас атакували 11 вересня, саме це зробило НАТО. Вони активували статтю 5 і впродовж 20 років воювали поруч із нами.
НАТО, якщо якась із країн вирішить односторонньо і необачно почати війну раптово, до якої мають приєднатися всі інші — це не так працює.
Тож принижувати наших союзників після цього і відштовхувати їх ще далі від нас — як це реально? Ми не лише спробуємо змінити Близький Схід, а й змінюємося самі, відштовхуючи усіх від себе.
Чесно кажучи, нас уже важко здивувати подібними сюжетами. Реальність останніх днів часом підкидає такі історії, що будь-який сценарій виглядає не таким уже й гіперболізованим 🤷♂️
Але саме тому цей фільм варто подивитись. Це не просто історія про зрив — це розбір того, як система, обставини і внутрішній надлом можуть вибухнути в одній точці.
Середа, як то кажуть — маленька п’ятниця 🍿 Тому посеред тижня корисно трохи видихнути, розслабитись увечері й увімкнути щось справді годне.
І цю годноту постійно підкидують на каналі Кіно Дайджест — там регулярно підбирають сильносюжетні фільми, які не просто “на фон” — вони дійсно чіпляють.
У центрі сюжету — Вільям Фостер у виконанні Майкла Дугласа, колишній оборонний інженер, якого щойно звільнили. Одного неймовірно спекотного дня, застрягши в мертвому заторі на шосе в Лос-Анджелесі, він просто не витримує: кидає свою машину просто посеред дороги і вирушає пішки на інший кінець міста, щоб потрапити на день народження до своєї маленької доньки. Ця подорож швидко перетворюється на жорстокий і неконтрольований хрестовий похід. Озброюючись по дорозі, він агресивно реагує на будь-які прояви суспільного абсурду чи несправедливості — від завищених цін у крамниці до бандитських нападів, залишаючи за собою слід із хаосу та смертей.
Історія Фостера залишає по собі важкий, але необхідний простір для роздумів: як звичайна, на перший погляд, соціалізована людина може дійти до межі й почати коїти настільки жахливі речі? Хто зна, що може зробити з людиною втрата всього — кар’єри, сім’ї чи хоча б людської гідності. Що може зробити з людиною байдужість та ворожість навколишнього світу? Ця стрічка слугує дуже незручним нагадуванням про те, що межа між цивілізованою поведінкою та руйнівним божевіллям є набагато тоншою, ніж нам хотілося б вірити. Чи можна було цьому запобігти? Чи можна було йому допомогти? Що взагалі можна було зробити?
🎬 З мене досить (1992)
реж. Джоел Шумахер
RT 75% IMDb 7.5
Демократ Палати представників від штату Вашингтон Адам Сміт прогріває міністра оборони США Піта Хегсета на слуханнях перед Конгресом
...
Сміт: Отже, щодо України. Понад рік тому, ваша порада, порада президента, полягала в тому, що у України не було жодних карт для гри. Що вони мають прийняти найкращу можливу угоду. Очевидно, це було неправильно. Що ви пропустили? Що ви пропустили у війні між Росією та Україною, з того, чого не бачили, що Україна зможе зробити те, що робила за останні 14 місяців?
Хегсет: Чого ми не пропустили, і ми слухаємо цей комітет, чи це Джо Байден без жодної відповідальності, пожертвував сотні мільярдів доларів нашої зброї для України, до результату, який ніколи б не стався якби президент Трамп був президентом. Тож він витягнув наш... ви про це не говорите. Зрештою, президент Трамп вважає, що має бути мирна угода між Росією та Україною, яка відповідатиме найкращим інтересам обох сторін.
Сміт: Але ви не очікували, що Україна буде там, де зараз. Я питаю вас з точки зору стратегії: що ви пропустили?
Хегсет: Я вважаю, що українці проявили велику мужність, і я ціную, що Європа тепер платить за будь-яку зброю, яку ми надаємо.