Телеграм канал «In Factum»

🌙 Друзі, щось пригальмували

Вже є 119 тисяч. З необхідних 200 тисяч. Відповідно треба ще 79 тис. 😎 Хулі.

Це ми збираємо на пікап для 2-го бату луганської 🎠 111-ї бригади ТрО. На Костянтинівський напрям. Важкий

По 10 гривень закиньмося, давайте, спільното.

Вам 10 гривень, а мужикам машина швидше поїде. Когось підкине, когось вивезе, може когось і врятує. Це шанс. Це менший ризик. Це зекономлений час. А час — це все.

❤️ https://send.monobank.ua/jar/7UgpB4cqyb

4874100038019686

❤️ https://www.privat24.ua/send/j73l2

5168752157866602

❤️ pc8250522@gmail.com [пишіть "111"]

🛸 475-й штурмовий полк CODE 9.2 публікує хорошу добірку middle strike ударів дронами «DOVBUSH Т20» та «DARTS»

Більшість кадрів — це атаки на відстані до 150 км за лінією фронту.

Добірка містить 59 ударів дронами «DARTS» та 11 ударів дронами «DOVBUSH Т20»

❗️ Один з ударів хї був нанесений по автоцистерні на стоянці [00:30 сек] в районі прикордонного пункту «Новоазовськ» — в 160 км від лінії [geo by moklasen]

Вашій увазі БПЛА А-32 «Лисиця», який виступає носієм дронів-перехоплювачів для протидії ворожим «Герберам» та «Гераням».

Лише за кілька тижнів після атак наприкінці зими українські сили знову здійснюють локальні наступальні дії на Дніпропетровщині.

З середини травня 🦅 79-та, 🦅 80-та та 🦅 95-та десантно-штурмові бригади розпочали операції в умовах суворої секретності. Російські канали ще з того часу поширювали чутки про активність у цьому районі.

У п’ятницю українська сторона відкрито визнала наступальні дії, які переважно проводять підрозділи десантно-штурмових військ — так само як і в лютому-березні.

...

Unit Observer повідоляє, що ділянка активності наших сил має ширину близько 20 кілометрів — від села Зелений Гай на півночі до Вороного на півдні [1]

Далі аналітик пояснює, чому південно-східна ділянка може стати вразливістю для російського угруповання «Восток» [див мапу 2]

▪️ Для початку треба сказати, що наступальні успіхи угруповання «Восток» впродовж 2025 та початку 2026 року змусили росіян значно розтягнути зони відповідальності загальновійськових армій — зокрема 36-ї та 29-ї. Це зробили для того, щоб зберегти чисельну перевагу на головному напрямку наступу — на північ і захід від Гуляйполя

▪️ Рано навесні угруповання «Восток» отримало посилення у вигляді 68-го армійського корпусу, 40-ї бригади морської піхоти, а також 55-ї та 120-ї дивізій морської піхоти. Ймовірно, це робилося для підтримання наступального темпу.

▪️ Водночас українські контратаки, які проводили 🦅 82-га та 95-та бригади (за підтримки 🔫 92-ї бригади та підрозділів ⛰ 425-го полку), змусили російське командування перекинути 68-й корпус і частини 120-ї дивізії на Олександрівський напрямок.

▪️ Тепер українські сили перенесли тиск північніше, залучивши дві додаткові бригади (натомість 82-гу бригаду, ймовірно, вивели на відновлення). Мета — використати слабкі місця 29-ї армії на ділянці між Січневим та Іванівкою, де оборону тримають лише два слабо моторизовані полки (656-й та 430-й)

▪️ Крім того, сектор між Андріївкою-Клевцовим та Іванівкою є стиком між угрупованнями «Восток» та «Центр». Це вразлива точка, де 90-та гвардійська танкова дивізія вже близько восьми місяців безуспішно намагається захопити Іванівку та Новопавлівку. Також є ознаки того, що частини 90-ї дивізії могли бути перекинуті в район Покровська, що ще більше послаблює російські позиції на цій ділянці

▪️ Після відносно успішної кампанії 2025 року, під час якої угруповання «Восток» просунулося на захід від Великої Новосілки, російський імпульс у цьому районі послабшав.

▪️ Окремо часткова стабілізація нестачі особового складу в Силах оборони разом із корпусною реформою дозволили Сирському збільшити кількість штурмових підрозділів, готових до проведення локальних контратак

▪️ У даному випадку для проведення контрударних дій перекинули 🦅 80-ту десантно-штурмову бригаду. До цього бригада майже рік обороняла Сумщину.

...

Попри те, що в Силах оборони існують серйозні системні проблеми, баланс сил (особового складу, техніки тощо) на окремих ділянках фронту став більш рівним порівняно з 2024–2025 роками, відмічає Unit Observer

Нещодавні відео підтверджують нові російські інфільтрації в північній частині Костянтинівки, водночас українські сили продовжують утримувати позиції на півдні міста, аналізує UkraineDailyUpdate

...

▪️ Геолоковані кадри з південної частини Костянтинівки показують українських військових. Це узгоджується з повідомленнями як російських, так і українських джерел про те, що російські сили проникають у місто із західного флангу — через Іллінівку. Останні кадри підтверджують, що українці досі присутні в Іллінівці, тоді як російські війська встановили контроль над Берестком.

▪️ Варто зазначити, що деякі російські канали, позначають великі території як «повністю під контролем Росії», ігноруючи українські позиції на півдні та той факт, що російські інфільтрації відбуваються із заходу, а не з півдня.

▪️ Костянтинівка розділена річкою та частково зруйнованими промисловими об’єктами, що значно ускладнює переміщення між районами міста.

▪️ Російських військових неодноразово фіксували вздовж головної дороги, що веде до західної частини міста. Це може ускладнити відхід українських підрозділів із південної частини західного району, оскільки вони більше не мають надійного маршруту постачання та ротації через підконтрольну територію. Тепер переміщення військ часто відбувається через зони, де тривають бої.

▪️ Схожі, хоча й менш масштабні процеси спостерігаються й у східній частині міста. В окремих випадках російські солдати проникали глибоко за українські позиції, а одного разу їх навіть помітили в районі багатоповерхівок. Однак основний напрямок проникнення — західна частина міста.

▪️ Причини виникнення поточної ситуації поки що не до кінця зрозумілі. Втрата відносно стабільної лінії зіткнення нагадує бої за Торецьк на початку 2025 року та за Покровськ улітку 2025-го. Якщо ця тенденція збережеться, бої за Костянтинівку можуть тривати ще кілька місяців. Натмоість наразі немає ознак того, що місто найближчим часом може перейти під контроль російських сил.

Dmytro Putiata, командир штабу 🦇 20-ї бригади «К2» СБС

...

Українські компанії, які займаються виробництвом дронів та програмного забезпечення для них, стикаються з низкою серйозних проблем. Деякі з них здатні випускати лише просту продукцію, яку потрібно швидко і в великих обсягах. Інші — бракує бізнес-мислення, у когось немає коштів, а хтось боїться стати публічним через ризик російських комбінованих ударів ракетами та дронами.

Цією ситуацією активно користуються американські компанії, які пропонують якісніші дрони і поступово захоплюють ринок.

Відверто кажучи, мене цікавить розвиток та просування саме українських розробок — особливо коли я бачу, що вони справді унікальні та варті інвестицій.

Є дві українські компанії, які виробляють відносно дешеві, але при цьому дуже якісні дрони з фіксованим крилом. Один — це розвідувальний дрон (ISR) вартістю близько 10 тисяч доларів, здатний виконувати польоти на відстань до 100 км. Другий — це дрон-камікадзе з фіксованим крилом, який може виконувати завдання, недоступні для більшості американських та європейських аналогів.

Наприклад, один екіпаж, який керує таким [той, що другий] розвідувальним дроном, може одночасно запускати до 10 дронів-камікадзе і вражати 5 різних цілей (або одну й ту ж ціль кілька разів) за один захід. Дрон самостійно летить до цілі, самостійно її розпізнає та атакує. І це далеко не всі його можливості

На жаль, ці компанії майже не публікують інформацію про себе. Я спілкувався з представниками однієї з них і намагався переконати їх стати більш відкритими, щоб не втратити можливості — особливо з огляду на те, що американські компанії активно намагаються переманювати українських інженерів.

❗️ Оцініть якість камери на дроні вартістю 10 тисяч доларів: 70 км від лінії фронту. Відстань до цілі — 2500 метрів.

Clément Molin

Чому українські удари по окупованих територіях викликають занепокоєння в Росії?

У травні 2026 року українська армія завдала ударів по сотнях вантажівок. Понад 200 з них зафіксовано на відео, а майже 80 — геолоковано. На мою думку, опубліковані кадри не відображають повну картину, адже українці публікують далеко не все.

Чому це важливо? Бо за останні два тижні травня інтенсивність ударів значно зросла. З 20 травня підтверджено щонайменше 120 уражених вантажівок. Така ситуація є абсолютно нестерпною як для військової, так і для цивільної логістики, особливо на півдні окупованих територій.

У Криму внаслідок багатомісячних ударів півострів опинився у послабленому стані: не вистачає радарів, засобів протиповітряної оборони та пального. Паралельно українці знищили майже всі пороми, що з’єднували Крим з Росією. Дорога Ростов — Крим фактично перебуває під вогневим контролем українських дронів. Єдиним відносно безпечним шляхом постачання залишається Керченський міст, оборона якого є для Росії пріоритетом.

Удари також все сильніше впливають на інші маршрути, зокрема в Донбасі, і поступово досягають безпосередньо фронту. Якщо така інтенсивність збережеться або зросте, то вже до кінця літа російські війська можуть відчувати нестачу боєприпасів, палива, продовольства та підкріплень.

❗️ Варто зазначити, що Росія наразі не проводить ударної кампанії порівнянного масштабу по українській логістиці на такій же відстані від лінії фронту (мова про удари мінімум за 15–20 км від передової).

Щодня, а тепер уже й по кілька разів на день, різні українські підрозділи публікують відео результатів своїх ударів, зокрема по російській логістиці. Ці удари означають серйозний зсув у ході війни на користь України — за значенням їх можна порівняти з появою у росіян авіабомб ФАБ з модулями планерування [УМПК]

Важко уявити, як Москва зможе швидко відреагувати на таку ситуацію, не сповільнивши при цьому свої наступальні дії, які й без того стикаються з труднощами через проблеми з логістикою.