⛰ 425-й штурмовий полк «Скеля» рапортує по просування його та суміжних сил вглиб окупованої частини Дніпропетровської області — одночасно на східному та південному напрямках. Це одна з найзначніших наступальних операцій українських сил цього літа.
Як це відбувалося: десятки штурмових груп розпочали наступ одночасно з району Великомихайлівки при цілодобовій авіаційній підтримці.
Результати операції:
▪️ 120-та дивізія морської піхоти РФ, яка тримала оборону на цій ділянці, зазнала критичних втрат.
▪️ Під вогневий контроль узято логістичний вузол у селі Темирівка, через який проходить важливий маршрут російського постачання. Там-таки знищено пункт зосередження особового складу 656-го мотострілецького полку РФ.
▪️ Сили оборони збільшили дальність ударів дронами вглиб окупованої території та встановила вогневий контроль над російськими логістичними маршрутами на цій ділянці фронту.
😁 Росіяни почали ходові містки накривати антидронними сітками
Маю сумніви, що це ефективно проти 100-кілограмової бойової частини FP-2. Але дякую, що вказали, що тактика вибиття суден через місток капітана — правильна
+11 суден за ніч в Азовському морі: 5 танкерів, 5 суховантажів та 1 буксир
116 суден за 9 діб впольовано в Азовському морі у межах операції “МоЛоЧКа”
❗️ Мадяр уперше дав коротке роз'яснення щодо цієї кампанії
Багато хто не розуміє, що відбувається навколо того морського бою. Звідки стіко тих суден-танкерів, яка їх місія і нащо Птахи СБС їх гамселять, не топлячи, але перетворюють у дрейфуючі морем примари.
Коротко поясню: ПАРАЛІЧ фідерного флоту рф (“курʼєрські” малі та середні 140-метрові плоскодонні танкери по 7000 тонн дедвейтом), як вагомої складової тіньового флоту рф, по суті унеможливлює вивіз на експорт “чорного золота” з баз портової нафтоперевалки та наливайок рф Волго-Донським каналом та Азовським морем до великих танкерів, що не проходять по осадці до нафтотерміналу чи порту і вимушено танкеруються (завантажуються) з ємкостей тих танкерів-курʼєрів у Чорному морі на рейді, приймаючи на борт обʼєм з 12-15 таких шниряючих водою плавзасобів.
Також випалювання цих хробачих верблюдів-танкерів (і буксирів, що їх наполегливо таскають морем після ураження), обмежує доставку дефіцитного бензину у Крим через вузьке горло мілководдя Азовського моря, залишаючи основним і дуже небезпечним способом доставку авто- та жд цистернами, котрі теж знаходяться під вогневим контролем Волелюбного Українського Птаху асфальтом чи коліями.
☝️ Впринципі все так, як було прописано в цьому дописі
Куди саме передислокували батареї С-300 і С-400 із Сєвєродвінська дає одна з підказок – доля операторів 1528-го зенітного ракетного полку, які загинули. Серед них — підполковник Володимир Спиридонов.
За даними TopCargo200, проєкту, що відстежує загибель старших російських офіцерів, 51-річний офіцер із Сєвєродвінська, ймовірно, командував дивізіоном, який експлуатував систему С-400
Спиридонов загинув в окупованому Криму 30 квітня 2024 року і повернувся додому в труні. Цвинтар, де його поховали, розташований за 500 метрів від позиції ППО на пагорбі Миронова — там він, імовірно, і служив, доки його полк не відправили в зону бойових дій.
Сєвєродвінськ розташований приблизно за 1 500 кілометрів від України, тобто в зоні досяжності і далекобійних дронів, і крилатих ракет.
Утім, Крістіан Отланд, експерт із російських військово-морських операцій вважає малоймовірним, що Україна навмисно атакуватиме російські підприємства з будівництва підводних човнів.
💬 Досі Україна не завдавала відомих ударів ані по російському атомному підводному флоту, ані по підприємствах атомного суднобудування в Сєвєродвінську. Натомість авіабази на кшталт Оленьї відіграють значно безпосереднішу роль у російській війні проти України, тому їх вважають імовірнішими цілями для українських дронів
Росія відчуває нестачу зенітних ракет через постійні хвилі українських дронових атак. Це змушує її перекидати системи протиповітряної оборони з віддалених регіонів, які раніше вважалися безпечно недосяжними для ударів з фронту. Внаслідок цього стратегічно важливі військові об'єкти на півночі РФ стали вразливішими.
Аналіз супутникових знімків, проведений виданням Barents Observer, свідчить, що з 2024 року з двох позицій ППО, що прикривали Сєвєродвінськ [північ РФ], вивели щонайменше два десятки машин з ракетних комплексів С-300 і С-400. Найімовірніше, ці системи передислокували на південь Росії, у Московську область або на окуповані території України.
Ідеться про дві вже фактично покинуті позиції — берегову ракетну батарею на острові Ягри та береговий дивізіон протиракетної оборони на пагорбі Миронова. Останній розташований за 12 кілометрів на південний захід від входу до затоки, що веде до суднобудівних заводів «Севмаш» і «Звьоздочка».
ℹ️ «Севмаш» — єдина в Росії верф, здатна будувати атомні підводні човни, а сусідня «Звьоздочка» — найбільше в країні підприємство з їхнього ремонту та модернізації
Острів Ягри
Батарея на Яграх складається з двох позицій: одна розташована на північному березі гирла Північної Двіни (Ягри-Північ — 1), інша — за кілька сотень метрів від Сєвєродвінська (Ягри-Центр — 2).
На позиції Ягри-Північ до липня 2024 року у бойовій готовності перебували шість пускових установок С-300. На ще новіших знімках більшість мобільних установок було приховано антидроновими сітками. Але сьогодні позиція виглядає покинутою: жодних машин забезпечення, техніки чи інших ознак активності. Два радари, які було видно до 2025 року, також зникли — так само як і ракетні контейнери, що використовуються для перезарядження установок
На позиціях Ягри-Центр комплекси С-300 чи С-400 не розгортали з літа 2022 року. Приблизно в той самий час радар на об'єкті демонтували й вивезли.
На супутникових знімках 2025 року видно близько десятка ракетних контейнерів, що досі зберігаються на майданчику біля одного з ангарів. Утім контейнери стоять на тому самому місці вже кілька років, а транспортні машини, потрібні для їхнього переміщення, зникли. На тих самих знімках видно три пускові установки, припарковані біля іншого ангара, а також кілька зенітних систем меншої дальності, розміщених в інших частинах комплексу.
Пагорб Миронова
Друга велика позиція ППО, що прикриває Сєвєродвінськ, — береговий дивізіон протиракетної оборони на пагорбі Миронова, приблизно за шість кілометрів на південь від узбережжя Білого моря.
ℹ️ Лише за 300 метрів звідти розташоване сховище твердих радіоактивних відходів. За часів Холодної війни та в наступні десятиліття туди звозили радіоактивні відходи, що утворювалися під час ремонту й демонтажу реакторів субмарин.
У 2024 році дивізіон на пагорбі Миронова мав на позиції вісім ПУ С-300. У центрі батареї було розгорнуто радар, а на північному краю об'єкта було видно другий радар. Проте знімки Google 2025 року показують зовсім іншу картину: ПУ, радари та машини забезпечення зникли. Відсутність техніки підтверджують і знімки європейських супутників Sentinel-2, зроблені в червні та липні 2026 року — [3]