Виснажений світ, можливо, й не хоче цього чути, але війна в Україні не добігає кінця — вона лише набирає обертів. Конфлікт поглиблюється та розширює масштаби. Усе більше далекоглядних урядів Північної Європи готуються до тривалої оборони від РФ на десятиліття вперед.
Показовим прикладом є прагматична Швеція. Минуло лише кілька років відтоді, як країна вступила до НАТО. Путінська агресія змусила її відмовитися від двохсотлітньої політики нейтралітету. Напередодні виборів 13 вересня підтримка України серед шведів є настільки беззаперечною, що тема війни майже не виникає у дебатах. Усі провідні партії — включно з правими та лівими популістами, які раніше симпатизували Росії, — одностайно підтримують військову й фінансову допомогу Україні та наголошують на необхідності зміцнення оборони.
У Стокгольмі вражає те, як часто високопосадовці вживають слово «наївний», описуючи підхід країни до Росії ще наприкінці 2000-х років. Політики як правого, так і лівого табору сьогодні з усіх сил намагаються продемонструвати свій прагматизм і холодний реалізм.
Консервативний коаліційний уряд Швеції відверто називає Росію слабшою, ніж вона намагається здаватися. Стокгольм звинувачує Путіна у використанні маніпулятивної статистики для приховування стану економіки, тоді як внутрішнє невдоволення придушується репресіями. Утім, прем'єр-міністр Ульф Крістерссон не вважає, що воєнна гарячка Путіна швидко мине. В інтерв'ю для проєкту «Inside Geopolitics» Крістерссон зазначив, що не бачить «ознак зміни базової логіки Росії у цій війні. Вони прагнуть підкорити Україну, і ми не знаємо, якими будуть їхні цілі після цього».
Крістерссон визнає, що Україна також відчуває все більший тиск. Ракети та дрони тероризують міста, які залишаються вразливими через брак перехоплювачів. Проте прем’єр застерігає, що очікувати на злам українського опору не варто, адже країна демонструє виняткову стійкість.
З погляду Стокгольма, зіткнення двох непохитних сил — російських неоімперських амбіцій та українського патріотизму — призвело до глухого кута. Ціна війни зростає, але поразка для обох сторін залишається ще болючішою. Прем’єр-міністр зізнається, що не знає, коли закінчиться конфлікт. «Проте те, як він завершиться, визначатиме архітектуру безпеки в нашому регіоні щонайменше на покоління вперед», — наголошує він.
Готуючись до цього, уряд прагне зробити Швецію довгостроковим оборонним та промисловим партнером України, передаючи та продаючи винищувачі Gripen. Країна розширює військовий призов і поглиблює оборонну співпрацю із сусідами та партнерами.
Позиція щодо Росії є безкомпромісною і серед центро-лівих сил, які, за даними опитувань, мають шанс перемогти на вересневих виборах. Лідери Соціал-демократичної партії, які за часів холодної війни виступали проти НАТО, тепер поділяють консенсус, що РФ становить «довгострокову екзистенційну загрозу».
У Стокгольмі завершення війни в Україні викликає водночас і надію, і побоювання. Високопосадовці хвилюються, що європейська єдність, яка досі трималася, опиниться під загрозою, якщо віддалені від Росії країни почнуть вимагати відновлення відносин із Путіним. Речник із закордонних справ Соціал-демократів і можливо майбутній міністр Морган Юганссон застерігає, що припинення вогню призведе до заморожування війни, а не до миру. На запитання, чи зможе Швеція знову довіряти Росії, він припускає лише далеке майбутнє з реформатором на зразок Горбачова. Але навіть тоді, наголошує Юганссон, шведи повинні «тримати вухо гостро» і не повторювати помилок, коли політики перестали боятися російської загрози й скоротили армію.
Оператори 🛡 4-ї бригади «Рубіж» зі складу 🏹 2-го корпусу «Хартія» НГУ [тимчасово прикомандирували до 🇺🇦 1-го корпусу "Азов" НГУ] діляться кадрами "стежки смерті". По ній росіяни пруть від Никанорівки в напрямку Білицького [Добропільський напрям]
Але феномен "Богдани" та колективу КЗВВ вражає. Що змогли і виєбали. Не завдяки, а всупереч
З 10% потужностей, з кількомастами працівників вигребли на початку великої війни і за такий короткий період стали виробником 70% артилерії, на якій працюють Сили оборони.
Краматорський завод важкого верстатобудування.. Здавалося б. А зробив те, що досі не можуть зробити росіяни усією своєю перегрітою оборонкою — повноцінно пустити в серію вітчизняну артилерійську систему.