Телеграм канал «In Factum»

Спільното, ми потрошки, але вже зібрали половину коко-джамби 🌴🎉

Для літунів «Небесної кари» 🌜 54-ї ОМБр [не вперше їм допомагаємо] збираємо на виготовлення коко-зарядів під скиди.

Сипаніть, прошу, потрошки — по 10 гривень. Маленьких внесків не буває — кожна копійка бустить спільну справу. Не соромтеся, друзі — навіть одна гривня йде в плюс ➕

❤️ Моно : 4874 1000 3215 1634

https://send.monobank.ua/jar/47d8ndfe66

❤️ Приват: 5168 7521 6796 3779

https://www.privat24.ua/send/4xa6q

❤️ pc8250522@gmail.com [пишіть «54»]

Краматорськ залишається одним з останніх українських оплотів на Донбасі, проте росіяни підійшли небезпечно близько. Майже всі мости зруйновано, а шквали керованих авіабомб і дронів стали щоденною реальністю.

💬 Атаки трапляються десятки разів на день. Уражено десятки автівок, комунальних, житлових, адміністративних будівель, гаражів — вони просто все підпалюють, — розповіла CNN у Ірина Рибакова, прес-офіцерка 93-ї механізованої бригади.

Ближче до вечора й уранці на вулицях майже нікого немає. А вдень усюди люди зі зброєю… усі ходять з автоматом: іде на каву — з автоматом, у магазин — з автоматом. Бо дрони тепер скрізь, і ніколи не знаєш. Вони можуть ударити будь-якої миті

За даними ISW, у серпні Росія просунулася або просочилася приблизно на 124 квадратних кілометри української території — це десь чверть від того, що вона захопила в цьому ж місяці торік. За розрахунками інституту, за нинішнього темпу російські війська опанують Донеччину не раніше 2032 року — якщо взагалі опанують.

За оцінками західних розвідок, Росія втрачає близько 40 тисяч військових на місяць — приблизно 340 військових на квадратний кілометр.

Натомість так званий “пояс фортець” ключовий і для оборони решти Донбасу, і для всього сходу та центру України. Рельєф, міста, а також дороги й залізниці, що їх з'єднують, утворюють природний бар'єр перед рівнинами на заході — малозаселеними й менш придатними для оборони. Побоювання полягає в тому, що, прорвавшись тут, Росія зможе просуватися вглиб України значно швидше.

Саме тому Україна кілька років вкладала ресурси в укріплення міст, які утворюють цю лінію: Слов'янська, Краматорська, Дружківки й Костянтинівки.

За чотири з половиною роки пояс фортець поступово руйнувався. Його південний якір, Костянтинівка, як опорний пункт фактично втрачений. Росіяни намагалися захопити місто майже рік, і хоча на півночі ще тримаються осередки українського опору, оперативної цінності для Києва воно вже давно не має.

Путін неодноразово — зокрема й на вихідних — давав зрозуміти, що не збирається відмовлятися від своїх цілей: захоплення всієї Донецької та Луганської областей. Наразі Росія окупувала близько 81% Донеччини й майже всю Луганщину.

За словами помічника Путіна й перемовника Юрія Ушакова, на зустрічі з Віткоффом і Кушнером російський президент заявив, що армія має «відчутні успіхи» на фронті й невдовзі досягне там своїх цілей.

За наявними повідомленнями, Путін розраховує, що російські війська захоплять решту двох областей до кінця року — після того, як 14 його попередніх дедлайнів уже минули.

❗️ За даними підконтрольної Києву Донецької обласної військової адміністрації, на території, яка залишається під українським контролем, досі живуть майже 93 тисячі людей, зокрема понад 4800 дітей.

За словами Рибакової, у Краматорську ще залишається чимало цивільних — хоча вона очікує, що ситуація зміниться.

Життя досі триває. Комендантську годину поки не запровадили… а це мало величезний вплив [у містах східніше] — увесь бізнес почав виїжджати. Кажуть, невдовзі запровадять


Краматорськ довго був стратегічним тиловим пунктом для українських підрозділів на сході — місцем, куди виснажені бійці могли відійти на кілька днів відпочинку перед завданням. Такої можливості вже немає.

Журналіст NV Сергій Окунєв розібрався, як 34-річний полковник Богдан Шевчук пройшов шлях від гучного звільнення з посади командира 59-ї ОШБр СБС до керівництва 20-м армійським корпусом ЗСУ.

Історія справді показова, бо ще навесні 2025 року Шевчук фактично опинився в опалі.

Під час командування 🪢59-ю ОШБр його жорстко критикували через ситуацію на Красногорівському напрямку. Звучали звинувачення у невдалих та нелогічних рішеннях, надмірному втручанні в управління підрозділами та діях, які могли призводити до зайвих втрат.

Ось тут в грудні 2025 року Богдан Шевчук в інтерв'ю NV згадує як керував 59-ю ОШБр, розповідає про інтенсивність атак кацапів на Красногорівку та наводить статистику бойової роботи бригади.

Після втрати Красногорівки й подальшого відступу [у травні 2025-го Сили оборони були змушені відступити майже на 30 кілометрів від цього міста] Шевчука звільнили. Офіційно командування заявило про прорахунки та недостовірні доповіді про стан військ.

Сам Шевчук пояснював своє усунення конфліктом через рішення самостійно вивести бійців із позицій, яким загрожувало оточення [за даними УП - це рішення було прийнято особисто екс-головнокомандуючим Олександром Сирським].

Після цього він опинився в батальйоні резерву [структурі, через яку, зокрема, проходять «проблемні» військовослужбовці або ті, кого повертають із СЗЧ].

Але вже за кілька тижнів отримав нове завдання - очолити 🐴141-шу ОМБр, яка перебувала на межі Донеччини та Дніпропетровської області у дуже важкому стані [джерело NV в командуванні Сухопутних військ стверджує, що бригада мала спроможності та показники на рівні хіба що укомплектованого батальйону].

❗️У січні 2025 року співвідношення безповоротних втрат у смузі відповідальності бригаді було 4:1, тобто на кожного знищеного окупанта припадало четверо загиблих українських військових.

І саме тут його кар’єра різко розвернулася.

За час командування Шевчука у 141-й ОМБр серйозно посилили безпілотні системи, ППО, мінування та застосування наземних роботизованих комплексів. Бригада почала працювати з іноземними добровольцями, перезапустила батальйон «Шквал» і вибудувала нову внутрішню систему традицій та мотивації.

Покращилися й бойові показники. За даними самої бригади, у березні 2026 року співвідношення втрат становило 1:9,8 на користь України (див. - фото 3).

Саме тому нове призначення Шевчука викликало настільки різні реакції.

Військова кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко висловила стриманий скепсис щодо призначення, в першу чергу згадуючи про перебування Шевчука на посаді командира 59-ї ОМБр.

Станом на 7 вересня полковник Богдан Шевчук вже керує 20-м армійським корпусом. Поки йдеться про тимчасове виконання обов’язків, оскільки наказу про постійне призначення ще немає - він очікується незабаром.

141-шу бригаду, за даними джерел NV, має очолити полковник Дмитро Добуш, який раніше командував 30-ю механізованою бригадою імені Князя Костянтина Острозького.

NV взяло коментар у представника команди, які розробили та представили на виставці MSPO-2026 вітчизняний зенітно-ракетний комплекс «Шершень»

Представник каже, що задум з’явився з огляду на міжнародний досвід. Коли в Україну почали надходити іноземні зенітні ракетні комплекси. З них лише SAMP/T і Patriot використовують спеціалізовані ракети. Усі інші — NASAMS, IRIS-T, Crotale — застосовують авіаційні засоби ураження класу «повітря — повітря».

Тому вирішили зробити мультиракетний зенітний комплекс. Він може приймати більшість авіаційних ракет радянського виробництва, а також американські авіаційні ракети, зокрема AIM-9 і AIM-132. Відповідно, завданням було зробити універсальну пускову платформу і універсальну систему управління.

Увесь комплекс це – радіолокатор супроводження, пункт бойового управління, і власне пускові — до чотирьох на один комплекс.

Ракети споряджають разом з авіаційними пусковими пристроями, встановлюють і заряджають у технічній батареї в контейнер. Потім його привозять безпосередньо до пускових установок. Завантаження робить транспортно-заряджальна машина.

Комплекс передбачає використання і ракет із радіолокаційним наведенням, і інфрачервоних авіаційних ракет. Для цього на кожній пусковій встановлено станцію підсвічування і керування — для радіолокаційних ракет. І дводіапазонну інфрачервону станцію — для ракет із інфрачервоним наведенням.

Маючи дані від зовнішньої системи – від іншого оглядового радара чи загалом від системи попередження – комплекс бачить, що наближається загроза. Далі за радіолокаційною обстановкою перша найнебезпечніша ціль береться на супроводження. Після цього проводиться така сама процедура пуску, як на літаках.

Основні цілі – аеродинамічні – дрони, крилаті ракети, літаки і гелікоптери. Натомість комплекс не допоможе проти балістичних ракет.

Комплекс вже проходив випробування в Україні. Перевіряли функціональність ракети, математику пуску, розрахунок траєкторії тощо. Як мішень використовували іноземний безпілотник типу Banshee.

❗️ Зі слів представника, він не знає про зацікавленість з боку Міністерства оборони. Каже, що поки більше цікавляться з ОАЕ та європейських країн.

🇺🇦 Літак українського президента Володимира Зеленського ледь не зіткнувся з безпілотником під час вильоту з Молдови, заявив прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

Інцидент стався вчора. Однак Стьоре не повідомив, звідки в нього ця інформація і наскільки близько від літака був безпілотник.

▪️Сьогодні Зеленський був присутній на похороні короля Норвегії Гаральда V. Він покинув країну, щойно закінчився похорон.

Фото: Офіс президента

@babel

До слова, сьогодні найглибше ураження РФ за весь час війни — уразили два обʼєкти газоконденсатної промисловості – Новоуренгойський та Пуровський заводи — здійснили підрозділи Deep Strike ССО 💪

До цілі дрони ССО подолали понад 3000 кілометрів. До сьогоднішнього дня це вважалося безпечним тилом для агресора.

ℹ️ Новоуренгойський ЗПКТ має потужність 19,5 млн тонн сировини на рік, а Пуровський ЗПК у 2025 році переробив 13,4 млн тонн газового конденсату.

Український виробник дронів KORT представив лінійку дронів Hunter Killer, яка складається з "мідлстрайк" і "діпстрайк" дронів, пише кореспонднт «Оборонки» з виставцки MSPO-2026 у Польщі.

Представлена лінійка включає борти із бойовими частинами вагою від 3 до 70 кг.

💬 Також ми працюємо над великими "діпстрайк" дронами та "мідлстрайк" дронами зі штовхаючими двигунами, тобто, пропелер знаходиться позаду дрона. Подібна зміна у конструкції робиться на прохання військових, щоб збільшити шанси уразити броньовані цілі, – розповідає представник компанії KORT.

Лінійку "мідлстрайків" відкриває Hunter Killer 3 [1]. Це дрон літакового типу. Компанія представляє три версії Hunter Killer 3 зі злітною вагою 10, 10,5 та 14 кг.

Залежно від модифікації, борт може перебувати у повітрі від 60 до 140 хвилин і долати відстань до 100-250 км. Бойова частина — 3 кг. Для керування використовуються радіозв'язок або Starlink Також дрони обладнані тепловізійними камерами та системою автоматичної навігації.

Старша лінійка представлена моделями Hunter Killer S, 10M [2], 15S, 15M, 15 та 20. Вони можуть використовуватися як "мідлстрайк", так і "діпстрайк" дрони.

Hunter Killer S, 10M, 15S та 15M належать до "мідлстрайк" дронів. Вони мають дальність до 300 км та можуть нести бойову частину вагою до 15 кг. Hunter Killer S і Hunter Killer 15S використовують Starlink, тоді як інші моделі цієї групи оснащені радіозв'язком.

Hunter Killer 15 та 20 належать до "діпстрайк" дронів. Вони здатні долати до 700 км та нести бойову частину вагою до 10 кг.

Найстарші моделі лінійки – Hunter Killer 50S та 70 [3] – перебувають на фінальному етапі випробувань. Hunter Killer 50S є "мідлстрайк" дроном із бойовою частиною в 60 кг та дальністю до 600 км. Hunter Killer 70 – "діпстрайк" дрон із бойовою частиною в 50 кг та дальністю до 1200 км. Крім того, компанія розробляє бойову частину вагою 70 кг.

❗️ Головною особливістю двох останніх моделей є змінні крила, які дозволяють збільшувати дальність польоту за рахунок збільшення площі крила.