Jack Watling аналізує переломний момент у російсько-українській війні.
Стверджує, що після провалу українського контрнаступу 2023 року траєкторія війни поступово змінює свою динаміку на нашу користь. Росія втрачає здатність домінувати на полі бою, тоді як Сили оборони, попри серйозні проблеми з особовим складом, поступово відновлюють боєздатність.
ℹ️ Jack Watling — британський військовий аналітик, експерт та старший науковий співробітник з питань сухопутної війни в Королівському інституті об'єднаних служб (Royal United Services Institute - RUSI)
Відповідно Watling вважає, що в таких умовах Росія не здатна досягти навіть мінімальної мети — повного захоплення Донбасу.
Але найголовніше це теза про те, що якщо у 2024–2025 роках Україна мала серйозну кризу з особовим складом (втрати перевищували поповнення, виснаження військ, масові СЗЧ), то з середини 2025 року почалися позитивні зміни:
▪️ створення армійських корпусів (покращення підготовки та управління).
▪️ збільшення тривалості базової підготовки.
▪️ краща інтеграція дронів, артилерії та піхоти.
▪️ зростання здатності завдавати ударів по російській логістиці (middle strike)
На фоні поліпшення ситуації з особовим складом в Силах оборони, стає все очевиднішою деградація російської армії:
▪️ Росія продовжує нести дуже високі втрати
▪️ низька якість підготовки новобранців
▪️ корупція та мотиваційні проблеми: хабарі за ухилення від штурмів, покарання відправкою на штурм.
▪️ погана координація, невідповідність наказів реальній обстановці
Відповідно в якійсь точці лінії обох тенденцій "зустрілися". І вже на початку 2026 року вперше за тривалий час в бойові підрозділи СОУ надходить більше військових, ніж вибуває 🤞
...
Повний переклад на Друкарні.
Читніть перед сном або вже завтра. Текст дуже хороший. Кайфовий, хоча і стриманий та з антикопіумними застереженнями.
Цікаві дані про експорт озброєння Болгарією у 2025 році (згідно з даними, поданими до ООН):
▪️ Болгарія експортувала до Великої Британії 18 одиниць 122-мм самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика», три МТ-ЛБ, кілька БРДМ-2 та три протитанкові гармати БС-3 калібру 100 мм. Уся ця техніка згодом, вірогідніше, надійшла в Україну.
▪️ До Чехії було продано 22 танки Т-72, 38 122-мм гаубиць Д-30, одну БМП-1, десятки МТ-ЛБ та два Humvee. Ця техніка також, вірогідно, була передана Україні через посередницьку компанію.
▪️ У сегменті стрілецької зброї та легкого озброєння Болгарія здійснювала більш прямі поставки в Україну. У 2025 році країна експортувала безпосередньо до України сотні великокаліберних кулеметів МГ-1М, зенітні установки ЗПУ-2, протитанкові гранатомети ATGL та варіанти протитанкового гранатомета Bulspike.
Чиновники Міністерства фінансів і Центрального банку Росії повідомили Кремлю, що поточний рівень запланованих оборонних витрат загрожує небезпечним зростанням бюджетного дефіциту. Про це Bloomberg розповіли джерела, знайомі з ситуацією, а також документи, з якими вдалося ознайомитися
Чиновники все більше занепокоєні станом російської економіки та державного бюджету, тому запропонували скоротити оборонні витрати. За їхніми словами, без подальшої оптимізації витрат буде вкрай складно виправити ситуацію з державними фінансами.
Водночас серед російського керівництва існує розкол. Чиновники Міністерства оборони та частина Кремля, які прагнуть досягти цілей Путіна у війні, наполягають на збереженні військових витрат. Вони стверджують, що їхнє скорочення завдасть серйозної шкоди економіці, оскільки значна кількість підприємств залежить від оборонних замовлень.
❗️ Путін доручив Міністерству фінансів знайти можливості для скорочення витрат в інших сферах бюджету, перш ніж торкатися оборонних статей, повідомили джерела.
За словами двох джерел, близьких до уряду, Міністерство оборони не лише чинить опір скороченням, а й вимагає додаткового фінансування. Військові витрати, за їхніми словами, доведеться збільшити, щоб покрити нестачу, яка цього року може сягнути трьох трильйонів рублів (36 мільярдів доларів).
Під час підготовки бюджету на 2026 рік чиновники вже розуміли, що у другій половині року може виникнути нестача коштів у розмірі приблизно 1,2–1,5 трильйона рублів, які, ймовірно, знадобляться оборонному сектору. Але тоді ще були сподівання, що війна в Україні завершиться після саміту в Алясці між Путіним та Трампом у серпні минулого року. У такому разі логічним кроком виглядало б скорочення оборонних витрат у другій половині 2026 року
Обговорення тривали як до, так і після початку війни з Іраном і досі ведуться серед вищого керівництва та Путіна. Вони відбуваються на тлі зростання напруги в російській економіці та фінансах та демонструють, що Путін стикається зі складним вибором.
Зростання цін на нафту через війну з Іраном не вирішить наявних проблем. За словами джерел, ціни на нафту мали б залишатися понад 100 доларів за барель щонайменше рік, щоб економіка покращилася. Крім того, додаткові доходи не вирішують структурних проблем, які впливають на зростання, інфляцію та банківський сектор.
Згідно з трирічним бюджетним планом Міністерства економіки до 2028 року, оборонні витрати мали залишатися приблизно на стабільному рівні. Після зростання майже на 30% у попередні роки для фінансування збільшення виробництва зброї, сектори, пов’язані з державними оборонними замовленнями, прогнозували зростання лише на 4–5% у 2026 році
Росія стоїть на порозі рецесії після того, як у травні знизила прогноз зростання економіки. Міністерство економіки тепер очікує зростання ВВП лише на 0,4% у 2026 році замість раніше прогнозованих 1,3%. Офіційні дані показують, що в першому кварталі економіка скоротилася вперше за три роки
Бюджетний дефіцит Росії зріс до рекордного рівня, попри зростання нафтових доходів через війну на Близькому Сході. За перші чотири місяці року дефіцит досяг 5,9 трильйона рублів, або 2,5% ВВП — це приблизно на 50% більше за річний план.
Сподівання на укладення угоди про завершення війни не справдилися. Тепер уряд має вирішити, як ліквідувати бюджетний дефіцит — на практиці це означає або скорочення витрат, або пошук нових джерел доходів. Натомість уряд песимістично оцінює перспективи збереження високих цін на нафту.
Росія розглядає можливість запровадження податку на надприбуток для деяких виробників сировини та банків, щоб закрити бюджетну діру. Уряд вже оголосив про скорочення витрат на зарплати та інвестиції після того, як доходи бюджету виявилися значно нижчими за очікувані.