Телеграм канал «In Factum»

Ажіотаж довкола поїздки Лумер відображає роки зусиль, які Україна та її прихильники вклали в подолання скепсису щодо української війни в MAGA-русі Трампа і самого президента. Він також показує, як розкол правих через війну з Іраном може перекроювати й політичні лінії розмежування щодо Росії та України, пише The New York Times

Проукраїнські організації давно наголошують на зруйнованих авіаударами церквах і на переслідуванні християн у Росії. Вони організовували поїздки в Україну для консервативних активістів, пасторів та інфлюенсерів. Одного разу навіть викупили білборд із біблійним віршем навпроти церкви спікера Майка Джонсона в Луїзіані.

Але пробитися до Трампа, його найближчих помічників і ключових правих голосів їм не вдавалося. Віткофф, друг Трампа і його спецпосланець, їздив на зустрічі з Путіним у Росію — але не в Україну. Такер Карлсон і далі вихваляв Путіна. А Трамп повторював, що довіряє російському лідерові.

💬 Зрештою, єдина людина, яка має значення, — це президент, — каже Мелінда Гарінг, радниця неприбуткової організації Razom for Ukraine, де вона керує напрямом взаємодії з адміністрацією Трампа.

Хоча багато постатей MAGA виявляють «особисту підтримку і співчуття» українській справі, зазначає Гарінг, вони «нічого не можуть із цим зробити, бо Трамп не змінив своєї думки». Саме тому Гарінг сподіваються, що візит Лумер стане переломним моментом.

Сама ж Лумер розповіла, що двічі телефонувала Трампу з України. І є певні ознаки, що Трамп починає більше дослухатися до українських аргументів, але сигналів про рішучу зміну курсу поки мало.

Лумер, яка здобула популярність у правих колах завдяки антимусульманським і гомофобним випадам, довела свій особистий вплив на Трампа торік, коли переконала його звільнити шістьох радників з нацбезпеки. Цього року вона ще більше зблизилася з ним, захищаючи його рішення атакувати Іран.

Саме правий розкол щодо Ірану та Ізраїлю, каже Лумер, і спричинив зміну її поглядів на Україну. Двоє її найбільших опонентів — Карлсон і подкастерка Кендіс Овенс — лише зміцнили проросійські позиції, критикуючи війну з Іраном і союз США з Ізраїлем. Візит Овенс на путінську конференцію в Санкт-Петербурзі в червні, за словами Лумер, лише посилив її рішучість поїхати в Україну.

❗️ Лумер каже, що її роботу фінансують донори, називати яких вона відмовляється. І написала, що витрати на поїздку в Україну «доповнили приватні американці, які турбувалися про її безпеку». За її словами, наприкінці травня з нею зв'язався американець і запропонував поїхати в Україну. Ця людина, яку Лумер відмовилася називати, працює в неприбутковому секторі й організувала чимало поїздок в Україну для тих, хто хоче більше дізнатися про війну.

Ця людина допомігла організувати Лорі подорож: домовився про транспорт і житло, знайти відеооператора, і забезпечити фінансову підтримку для покриття витрат на охорону. Ще до приїзду Лумер він організував низку поїздок — зокрема на завод з виробництва дронів, у бомбосховища й у численні місця поблизу лінії фронту, — а також зустрічі з високопосадовцями.

Стівен Мур, колишній керівник апарату республіканців у Конгресі та засновник благодійної організації на підтримку України, каже, що візит Лумер став переломним, бо зрівноважив вплив великих правих інфлюенсерів, які здебільшого транслювали антиукраїнські наративи.

Останніми місяцями Мур ухопився за українську дронову ударну кампанію, щоб зобразити Путіна тим, кого Трамп зневажає найбільше, — невдахою. Його організація Ukraine Freedom Project запустила рекламну кампанію «Путін — невдаха», що наголошувала на втратах на фронті, розгромі значної частини Чорноморського флоту й проблемах російської економіки.

💬 Ніхто не хоче асоціюватися з дурнем чи невдахою, — каже він. — Трамп любить переможців, любить асоціюватися з переможцями. А переможець зараз — Україна

У червні організація Мура провела поїздку в Україну для консервативних медіа, у якій узяв участь і фахівець із піару, що працює на Лумер, — Ендрю Мур. Група відвідала бойові підрозділи, побачила постраждалі від війни церкви й зустрілася з Кирилом Будановим, керівником Офісу президента.

Через півтора місяця в Україну приїхала й сама Лумер. Одним із перших вона зустрілася з рабином Моше Реувеном Асманом, чий син загинув у боях з росіянами.

💬 Рабин сказав мені, що його загиблий син-єврей не воював пліч-о-пліч із нацистами, — написала тоді в соцмережах Лумер.

Пізніше вона переформатувала аргумент на користь американської підтримки, подавши її не як акт благодійності — саме таку рамку давно просуває Трамп, — а як інвестицію в американську безпеку.

Джо Ліндслі, колишній помічник Роджера Ейлза, архітектора Fox News, каже, що це саме той аргумент, який може відгукнутися базі MAGA.

💬 Трампу потрібна мова, якою він міг би продати Україну американському народу, — сказав Ліндслі, який живе в Україні й обстоює американську підтримку. — І Лумер дає йому цю мову

Якось пропустили важливу інфу, що ☄️ оборонно-технологічна компанія SkyFall розробила далекобійний ударний дрон , який вже випробовують в операціях проти Росії.

Мова про боєприпас літакового типу з гвинтовим двигуном, який має розмах крила близько 3,5 метра і дальність щонайменше 600 кілометрів, як повідомила компанія на міжнародному авіашоу у Фарнборо, яка проходила минулого тижня.

❗️ Серійне виробництво планують розгорнути протягом кількох місяців.

...

SkyFall давно відома тим, що займає лідерські позиції майже в усіх сегментах повітряних дронів.

▪️ у сегменті важких бомберів компанія славиться своїми "Вампірами"
▪️ у сегменті FPV — дрони Shrike
▪️ серед інтерцепторів — всім відомий P1-SUN [звичайний | з ШІ-наведенням | надшвидкісний Jetkiller]

Тому бажаємо успіхів підкорити сегмент ударних middle-deep strike

Канал бойового офіцера Глущенко.

Пише про війну такою, якою бачить її щодня. Відверто говорить про мобілізацію, проблеми у війську та корупцію.

Підписуйтесь — рекомендуємо.

В липні РФ захопила близько 30 км² української території, аналізує Clément Molin

На карті [1] показано, скільки км² Росія взяла під контроль у сірій зоні за чотири тижні липня. А на цій карті [2] показано, скільки км² Україна втратила на користь сірої зони за той самий період.

▪️ Росія вже третій місяць поспіль веде наступ повільними темпами згідно з загальним графіком [3] просування. Графік враховує і неоголошені українські успіхи під Лиманом і Комаром, а також російський наступ у Костянтинівці.

▪️ Найважливіша битва — за Донбас — дала скромний результат: лише 9 км² за місяць [графік просування РФ в Донецькій області — 4]

Висновки щодо територіальних змін:

▪️ Цифри просування РФ зараз низькі, але в серпні можуть трохи зрости через успіхи в напрямках Костянтинівки, Слов’янська, Вовчанська та Добропілля.

За спостереженнями, ось головні напрямки за інтенсивністю боїв, кількістю сил і тим, хто наступає [за ким ініціатива]:
▪️ Костянтинівка 🇷🇺
▪️ Добропілля 🇷🇺
▪️ Слов’янськ 🇷🇺
▪️ Гуляйполе 🇷🇺
▪️ Покровське – Новопавлівка 🇺🇦
▪️ Лиман 🇷🇺🇺🇦
▪️ Куп’янськ 🇷🇺
▪️ Оріхів 🇺🇦
▪️ Харківський напрям [імовіно прикордоння] 🇷🇺
▪️ Борова 🇷🇺🇺🇦
▪️ Суми 🇷🇺

Отже, ініціатива загалом залишається за Росією. Однак темпи наступу далекі від 2024 і 2025 років, а втрати залишаються високими. Це серйозна проблема для Росії.

▪️ Тактика інфільтрацій показує свої межі, коли Україна застосовує активну оборону. Під Гуляйполем їй вдалося зупинити російський імпульс.

▪️ Чого Україні бракує — так це авіаударів, щоб бити по російських дронових екіпажах і скупченнях піхоти у містах.

Щодо middle strike кампанії з боку України

Clément Molin порахував, що у липні українські дронові підрозділи знищили 656 вантажівок на окупованих територіях [в червні було 586, а ще в квітні — лише 33]

Попри те, що Сили оборони в середньому щодня знищували 21 вантажівку, у липні нам не вдалося подвоїти кількість ударів середньої дальності по російській логістиці.

❗️ Проте, зазначає Clément, є велика кількість неврахованих машин, уражених на логістиних дорогах.

Понад чотири з половиною роки незламності та щоденного подвигу. Боротьба триває.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖

З перших хвилин російського повномасштабного вторгнення воїни Повітряних Сил стали на захист українського неба. У надскладних умовах, під масованими ракетними та авіаційними ударами, вони зберегли керованість системи протиповітряної оборони, підняли в небо винищувачі, вступили в бій і не дозволили ворогу досягти своєї головної мети — підкорити Україну.

Льотчики, зенітники, радіотехнічні війська, воїни безпілотних підрозділів, фахівці зв’язку та забезпечення — кожен на своєму місці щодня виборює перевагу в небі. Тисячі збитих ракет і дронів, десятки літаків та гелікоптерів, сотні знищених наземних цілей противника — це результат професіоналізму, мужності й самопожертви.

🔵 Із 24 лютого 2022 року протиповітряною обороною України знищено понад 445 000 повітряних цілей:
•91 аеробалістичну ракету Х-47М2 «Кинджал»
•794 крилаті ракети «Калібр»
•2809 крилатих ракет Х-101 (Х-555/Х-55)
•13 крилатих ракет Х-22/32
•12 протикорабельних ракет «Онікс»
•294 крилаті ракети «Іскандер-К»
•346 балістичних ракет «Іскандер-М» / KN-23
•12 протикорабельних ракет «Циркон»
•622 керовані авіаційні ракети
•понад 70 ракет інших типів

•65 618 ударних БпЛА типу Shahed
•20 286 розвідувальних БпЛА
•10 604 БпЛА «Lancet»
•342 585 інших типів БпЛА

🔵 Авіацією Повітряних Сил впродовж 2022–2026 років здійснено 38 367 літаковильотів, зокрема:
•12 280 — на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ
•21524 — на винищувальне авіаційне прикриття

🔵 За роки повномасштабної війни авіацією Сил оборони України знищено понад 12000 повітряних цілей, уражено командні пункти, об’єкти логістичного забезпечення, а також місця скупчення живої сили та техніки противника.
Ми пам’ятаємо полеглих побратимів. Пишаємось тими, хто досі в строю і продовжує бій. Дякуємо кожному, хто тримає небо.

🇺🇦 Разом — до Перемоги!

Створення повноцінного українського крила F-16 і перенапруження винищувальної авіації та ППО з обох боків через тривалі кампанії далекобійних ударів змінили саму природу повітряної війни, пише експерт з повітряних сил Джастін Бронк в аналізі повітряної війни в Україні для Королівського інституту з дослідження проблем оборони та безпеки (RUSI)

...

Перша фаза повітряної війни під час повномасштабного вторгнення в Україну характеризувалася нездатністю Повітряно-космічних сил Росії (ВКС) успішно провести кампанію з придушення і знищення української розгалуженої ППО. Через це основна маса винищувальної авіації РФ не могла суттєво впливати на перебіг війни на землі.

Натомість російська повітряна кампанія перших двох років зводилася переважно до далекобійних ударів крилатими й балістичними ракетами. Так само вплив на фронтову ситуацію українських винищувачів і штурмовиків радянського спадку обмежували російська наземна ППО та винищувачі ВКС на повітряних патрулях близько до лінії фронту.

Улітку 2026 року природа повітряної війни радикально інша. Ядром Повітряних сил України стали західні винищувачі — крило на F-16 і менша група на Mirage 2000-5. Україна досі експлуатує частину МіГ-29 і кілька Су-27 для прикриття неба, пусків ракет AGM-88 HARM для придушення російської ППО, а також завдає ударів планерними бомбами.

ℹ️ За оцінками, український флот наразі експлуатує 39 винищувачів F-16 із приблизно 79, обіцяних західноєвропейськими країнами. Україна також має на озброєнні приблизно чотири винищувачі Mirage 2000-5 із близько 20, обіцяних Францією, а також кілька винищувачів Су-27 та МіГ-29 радянської епохи.

Найпоширенішим типом завдань української авіації є вильоти на протиповітряну оборону – і це логічно. Українські F-16 і Mirage 2000-5 із початку 2025 року мають суттєві успіхи у збитті російських крилатих ракет, а самі лише F-16 знищили понад 2 500 «Гераней» і «Гербер».

❗️ Однак застосування винищувачів проти таких дронів “з'їдає” значну кількість льотного ресурсу планерів. Російська промисловість виробляє понад 6 000 ударних дронів на місяць, а винищувач має обмежений льотний ресурс, після якого потребує тривалого обслуговування на заводі силами фахових техніків.

Маючи незрівнянний бойовий досвід проти ударних дронів, українські пілоти F-16 тепер, де тільки можливо, застосовують 20-мм гармату і надані США некеровані ракети AGR-20 (відомі також як APKWS II), щоб зберегти ракети для цінніших цілей — як-от крилатих ракет.

Окрім основних завдань ППО, українські F-16, Mirage 2000 і МіГ-29 регулярно завдають ударів із дистанції по цілях на полі бою — бомбами на кшталт американської GBU-39, GBU-62 JDAM та французької AASM Hammer. Теоретично це дозволяє Повітряним силам України уражати широкий спектр цілей на глибину близько 60 км за російськими лініями. Проте потенціал для кращих результатів великий — якщо ширша структура командування Повітряних сил і ЗСУ дозволить F-16 гнучкіше планувати й виконувати місії.

Перенапруження російської ППО збільшує і можливості української авіації успішно застосовувати планерні бомби й крилаті ракети повітряного базування проти більших, укріплених цілей за десятки кілометрів від лінії фронту — тих, які неможливо знищити невеликими бойовими частинами ударних дронів.

У липні 2026 року також уперше було підтверджено знищення російського Су-35 українським F-16. Це збиття особливо вражає з огляду на різницю в характеристиках радарів і дальності ракет двох типів винищувачів, а також на постійну присутність російських далекобійних засобів ППО поблизу фронту. Це також свідчення зростаючого досвіду й потенціалу F-16 — воно здатне давати значно вагоміші оперативні результати, ніж вважалося досі, якщо створити для цього умови й забезпечити відповідним озброєнням.