Телеграм канал «In Factum»

Поки російські дрони та ракети продовжують завдавати ударів по пошкодженій енергетичній інфраструктурі України, Київ постає перед труднощами у пошуку фінансування на реалізацію «плану енергетичної стійкості» обсягом 5,4 млрд євро, про який було оголошено ще навесні.

Найближчі місяці — це перегони з часом, щоб підготуватися до чергової зими під постійними російськими обстрілами. Україна має не лише відновити обладнання після минулої зими, за яку РФ вивела з ладу дев’ять гігаватів потужностей генерації, а й створити резервні джерела електро- та водопостачання, а також звести захисні споруди навколо критично важливих об’єктів.

Відповіддю уряду на необхідність зберегти світло та тепло є «план енергетичної стійкості», який реалізується органами місцевого самоврядування по всій країні. Його мета — підготувати громади до відновлення атак Росії на енергосистему, а не шукати обладнання вже під час обстрілів.

Однак уряд зіткнувся з браком фінансування, як The Kyiv Independent розповіли четверо співрозмовників з енергетичного сектору. Хоча перемовини щодо фінансування з партнерами, зокрема з ЄС, тривають, наразі витрати несе український уряд, оскільки енергетичний сектор готується до зими в умовах жорсткого дефіциту часу.

План енергетичної стійкості вперше обговорювали серед урядовців у січні, а публічно його представив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба в березні.

Європейський Союз залишається найбільшим донором допомоги Україні в енергетичній сфері — за час вторгнення надавши 3 млрд євро. Водночас окремого пакету підтримки саме для плану енергетичної стійкості наразі не передбачено, повідомило джерело в Європейській Комісії.

❗️ За словами двох українських посадовців Київ розглядає можливість фінансувати план частково коштом 90-мільярдної кредитної програми, яка надається траншами на потреби оборони та цивільного сектору.

Тим часом уряд уже виділив на це понад 25 млрд грн з державного бюджету, а ще 40 млрд грн очікують на схвалення парламенту.

Фізичний захист уже зводять навколо вразливих об’єктів критичної інфраструктури, а найближчим часом розпочнеться закупівля нових модульних котелень. Серед пріоритетів також — забезпечення безперебійного водопостачання та надійного теплопостачання.

Водночас багато регіонів відстають від дедлайну з виконання плану. Одна з найбільш критичних ситуацій склалася в Києві, який минулої зими постраждав особливо сильно. Підготовчі роботи в столиці наразі відстають від графіка. 5 червня уряд затвердив додаткове фінансування в розмірі 2 млрд грн, щоб прискорити роботи в Києві.

Удари США по Ірану вчора увечері мали на меті відновити певний тиск, але були розраховані так, щоб ніхто не загинув і можливість укладення угоди не була втрачена, розповів Axios високопоставлений американський чиновник. Одночасно катарські посередники проводили перемовини в Тегерані, намагаючись повернути переговори в робоче русло.

Емісари Трампа та регіональні посередники продовжують спроби зібрати угоду докупи, однак останні заяви президента можуть свідчити про те, що його терпіння вичерпується.

На момент ухвалення рішення про військову відповідь США ще не встановили, чи Іран навмисно збив американський вертоліт Apache. Два чиновники Білого дому повідомили Axios, що навіть якщо зіткнення вертольота з іранським дроном було випадковим, США все одно мали відповісти, щоб показати неприйнятність дій Ірану. Водночас посадовці підкреслили, що удари США були «пропорційними та точковими», спрямовані на радіолокаційні системи та системи управління дронами.

За кілька годин до ударів Білий дім намагався отримати від Ірану чітку відповідь на останню пропозицію Трампа, однак безуспішно. Іранці відповіли, що ще не мають остаточної відповіді, і попередили, що відреагують на будь-який американський удар.

У вівторок, коли американські винищувачі були в повітрі, Білий дім повідомив іранській стороні, що удари будуть завдані виключно по військових об’єктах.

💬 Ми сказали іранцям: якби наші пілоти загинули, сьогодні ми були б у зовсім іншій ситуації, — заявив американський чиновник.

Трамп міг би укласти угоду з Іраном ще наприкінці минулого місяця, якби погодився на умови, які узгодили його емісари. Натомість після наради 29 травня президент вирішив надіслати Ірану два доповнення до проєкту меморандуму щодо завершення війни.

Трамп вимагав, щоб Іран погодився протягом 60 днів переробити збагачений уран та взяв зобов’язання не обкладати судна, що проходять протокою. Натомість Трамп був готовий дозволити переробку урану на території Ірану під контролем МАГАТЕ — це було поступкою, оскільки раніше він наполягав на вивезенні урану за кордон.

Міністр закордонних справ Ірану Арагчі повідомив американській стороні, що йому знадобиться чотири-п’ять днів для відповіді. Це перетворилося майже на двотижневе очікування, протягом якого Трамп все більше дратувався через подекуди глузливе висвітлення в ЗМІ його нездійснених обіцянок щодо угоди.

Ситуацію ускладнювало й те, що іранці заявляли, що очікують на розблокування частини заморожених активів наперед. Американський чиновник зазначив, що Трампа дратували такі заяви. Водночас іранці могли б отримати доступ до мільярдів заморожених коштів, розпочавши виконання ядерних вимог Трампа.

Протягом останніх 12 днів американські переговірники та регіональні посередники попереджали іранців, що ті мають надати відповідь до того, як з’являться «саботажники», які можуть зірвати переговори.

У минулу суботу Арагчі повідомив посередникам, що надіслав іранську відповідь на затвердження верховному лідеру Моджтабі Хаменеї і сподівається передати її до Білого дому в неділю. Але наступного дня Ізраїль завдав удару по Бейруту, а Іран здійснив ракетний обстріл Ізраїлю. Ізраїльтяни у відповідь атакували Тегеран.

💬 Ми сказали іранцям, що вони зробили велику помилку, атакувавши Ізраїль, бо дали Бібі золоту можливість зірвати переговори, — заявило джерело.

Джерела стверджують, що США та Іран були близькі до укладення угоди. Але після обміну ударами іранці вже побоювалися виглядати так, ніби підкоряються ізраїльським ударам, погоджуючись на угоду.

Потім стався інцидент з вертольотом і нові погрози Трампа. Катарці намагалися організувати тристоронню зустріч для обговорення розбіжностей, однак іранська сторона відмовилася.

Два американські чиновники заявили, що сподіваються, що удари у вівторок допоможуть змусити іранців активізуватися та відповісти на пропозицію Трампа.

💬 Угода досі на столі, але президент готовий змусити іранців заплатити ціну, якщо вони й надалі затягуватимуть час

Оператори 🦇 20-ї бригади безпілотних систем «К-2» middle strike дронами DARTS кучно попалили логістичний транспорт росіян на трасі Горлівка — Єнакієве

Издание The War Zone опубликовало эксклюзивное интервью с офицером подразделения беспилотных систем 1-го корпуса НГУ "Азов", который рассказал об украинской кампании ударов по российской логистике в оперативной глубине.

Подготовил для вас выжимку самого основного:

• В настоящее время подразделение офицера использует модифицированные ударные дроны самолетного типа, включая Hornet, Darts и другие пока не раскрытые платформы, которые применяются не только у линии фронта, но и на глубине до 250 км.

• Их главная задача заключается не в разовых ударах по отдельным целям, а в постоянной охоте на грузовики, топливозаправщики, железнодорожные составы и другие элементы снабжения, от которых напрямую зависит работа российской армии.

• Логика здесь достаточно проста: чем дальше от линии фронта находится логистика, тем больше грузов концентрируется в одной цели и тем большую территорию России необходимо прикрывать средствами противодействия — РЭБ, антидроновыми сетками, наблюдательными постами, дронами-перехватчиками и стрелками.

• Если у передовой уничтожение машины с канистрами может означать потерю примерно 40 литров топлива, то поражение автоцистерны в глубине уже превращается в потерю нескольких тонн ресурсов.

• Именно поэтому удары по маршрутам, проходящим через Ростов, Мариуполь и Донецк, а также ведущим в Запорожскую область и Крым, уже создают нехватку топлива и способны снижать общий темп российских операций.

• Отдельно важны технические изменения самих дронов. По словам офицера, Hornet в базовой конфигурации представляет собой тактический БпЛА с максимальной дальностью около 50 км, однако украинские подразделения дорабатывают системы связи и общую конфигурацию аппаратов, превращая их в средства оперативного уровня.

• Для связи используются Starlink и другие пока не раскрытые системы, а искусственный интеллект применяется на конечном участке полета, помогает с наведением, навигацией, ориентацией и распознаванием целей.

• При этом, согласно принятой подразделением политике, окончательное решение об ударе принимает оператор, хотя технически вся процедура может проходить и без участия человека.

• Россия уже пытается адаптироваться к таким ударам. На дорогах появляются грузовики с необычной контрастной окраской, которая, предположительно, должна затруднять работу алгоритмов распознавания. Также используются антидроновые сетки, наблюдательные посты и люди с ружьями вдоль критически важных маршрутов.

• Однако пока, по оценке украинской стороны, Россия не выработала эффективной тактики противодействия таким ударам.

• Главный вывод материала заключается в том, что современные дроны все меньше похожи на готовое изделие "из коробки" и все больше зависят от способности подразделений самостоятельно и быстро переделывать платформы под конкретные задачи.

• Поэтому каждое подразделение должно иметь собственную лабораторию, которая сможет постоянно перенастраивать, модифицировать и адаптировать аппараты к постоянно меняющимся условиям войны.

@yigal_levin

Трамп

...

Я вже кілька місяців веду перемовини з Іраном, і вони мали б підписати угоду. Це хороша угода. Вона не дає їм права мати ядерну зброю. Навпаки — вона повністю забороняє їм будь-коли її отримати.

Але вони просто затягують час. Я не розумію, що вони роблять. Тоді вони збили наш вертоліт — до речі, дуже дорогий вертоліт. Але найголовніше, що двоє наших військових, на щастя, вціліли. Рятувальна операція була просто вражаючою. Якби ви побачили цей ролик, то не повірили б, наскільки все було продумано й професійно.

Ми маємо найсильнішу армію у світі. І я дав їм паузу на прохання Пакистану. Фельдмаршал і прем’єр-міністр Пакистану — дуже порядні люди. Ми не допустили війни між Пакистаном та Індією. Якби не я, там могла б початися ядерна війна.

Вони стали до мене прихильно ставитися і продовжують підтримувати зв’язок з Іраном, намагаючись переконати їх діяти правильно. Але ми хочемо угоди, яка матиме реальний зміст. Угоди, яка працюватиме. Ми не хочемо чергової угоди на кшталт тієї, яку уклав Барак Хусейн Обама — JCPOA, найгіршої угоди з усіх можливих.

Та угода була шляхом до створення ядерної зброї. А наша угода — це шлях проти ядерної зброї. Вони не матимуть права на ядерну зброю.

За часів Обами Іран активно розвивав свою ядерну програму. Якби в них з’явилася ядерна зброя, то не було б ані Ізраїлю, ані Близького Сходу в нинішньому вигляді. І вони б точно відкрили вогонь по нас.

Побачимо, що буде далі.

Вчора ми завдали їм сильного удару, і сьогодні, якщо ви не вмикали телебачення, ми знову вдаримо жорстко. Подивимося, що буде з угодою. Ми були дуже близькі до її укладення, але вони продовжують нас водити за ніс. Вони грають з нами, бо звикли мати справу з дуже слабкими президентами. Мені прикро це говорити, але так воно і є.

Andrew Perpetua

...

▪️ Усі наявні дані свідчать про те, що Сили оборони просунулися далі на північ від Лиману, ніж це відображають поточні карти. Росіяни самі заявляють, що українські війська захопили населені пункти та території, які раніше були під їхнім міцним контролем, а тепер є спірними.

▪️ Я намагаюся вести карту виключно на основі перевірених фактів, тому моя оцінка значно стриманіша [1]. Натомість росіяни стверджують, що Сили оборони просунулися приблизно так [2]

▪️ А якщо брати максимально оптимістичний варіант на основі тих заяв, які я бачив, то просування може виглядати приблизно так [3]

...

☝️ Кількома тижнями раніше стало відомо, що у зоні відповідальності 3-й АК проводилися контрударні маневри. Зокрема наші піхотинці при підтримці броні вбили клин між селами Нове і Катеринівкою. А вчора з відео від росіян стало відомо, що на іншому фланзі Сили оборони зайняли тактично важливий лісомасив.

GrandpaRoy2 десь знайшов брошуру, де росіяни своїм пояснюють як алгоритми ШІ дрона «Hornet» обирають військові транспортні засоби для удару

...

Пишуть, що "Хорнет" має гіростабілізовану EO/IR камеру (звичайна + тепловізійна). Бачить вдень і вночі, у тумані, частково крізь дим. Бортовий ШІ (Edge AI) працює без інтернету.

ШІ навчений на тисячах реальних фото та відео військової техніки. Розпізнає конкретні класи техніки:
▪️ Артилерія (гаубиці, РСЗВ, самохідні гармати)
▪️ Бронетехніка (танки, БМП, БТР, розвідувальні машини типу БРДМ-2)
▪️ Колісна та гусенична військова техніка
▪️ Вантажівки забезпечення, логістична техніка, паливозаправники
▪️ Командні пункти, інженерна техніка, ремонтні підрозділи, причепи, склади
▪️ Військові транспортні засоби, легка службова техніка
▪️ Особовий склад і пікапи

Важливо: Цивільні автомобілі, автобуси, фургони та пікапи без військового вантажу або в нестандартному вигляді ШІ ігнорує (вбудовані правила не дозволяють бити по цивільних об’єктах)

Силует і форма — найважливіший фактор. ШІ аналізує контури, пропорції та характерні елементи (башта, гусениці, кількість осей, форма паливного бака, антена тощо). Дрон може використовувати як звичайну, так і тепловізійну камеру, тому колір має другорядне значення. Також ШІ стійкий до зміни кольору, оскільки навчався на фото в різних умовах освітлення, маскування, бруду та снігу. Зелена або сіра техніка в маскуванні є типовою ціллю, а яскраво-червона, біла або техніка без вантажу — малоймовірно, що буде атакована.

Важливими індикаторами є теплова сигнатура двигуна, вихлоп, люди всередині. Якщо силует відповідає типовій військовій техніці (наприклад, вантажівка з тентом) — вона класифікується як військова ціль

ШІ аналізує кожен об’єкт, класифікує техніку (танк? артилерія?), оцінює ймовірність ураження та пріоритезує цілі. Обирає найбільш цінну/найближчу ціль, яка відповідає завданню. Якщо цілей кілька — вибирає ту, де шанс ураження найвищий. Потім ШІ передає знімок цілі оператору через захищений канал зв’язку. Оператор натискає «підтвердити». Дані проходять навіть в умовах радіоелектронної боротьби.

На кінцевій ділянці (зазвичай 500–800 метрів) дрон переходить у режим автономної атаки з точним наведенням. На швидкості (понад 220 км/год) і з точним наведенням ймовірність ураження військового транспорту дуже висока.

❗️ В бюлетені радять при русі в тилових районах обирати маршрути в обхід двох основних доріг, які найбільш активно атакуються. Також просять обмежувати пересування між населеними пунктами вночі.

ℹ️ Оригінальні сторінки брошури російською є в коментах.