Італійський бронетранспортер Puma, який відносно нещодавно передали 🐻 68-й аеромобільній бригаді [раніше єгерській]
ℹ️ На відео дві версії Puma — з колісною формулою 4х4 та 6х6. Остання є у 🦅 81-й аеромобільній бригаді — про неї також є частина сюжету.
▪️ Бійці кажуть, що машина дуже добре тримає кулю 7,62 і уламки. Хоча про колеса такого сказати не можна
▪️ В десантному відділенні Puma 6х6 розміщається до шести десантників. На відео в машині встановлено лише три крісла, але за необхідності можна до встановлювати решту.
▪️ Бійці скаржаться на слабенький двигун IVECO – 180 к.с. Тому погано їде в горку. Хоча сама машинка доволі маневрена.
Також є автоматична коробка, але за необхідності можна переключитися на ручну. Максимальна швидкість 105 кілометрів по асфальту і по ґрунтовій дорозі – 70. Запас ходу на 720 кілометрів
▪️ Ті, хто каталися на «Хаммері», кажуть, що «Пума» більш комфортніша.
...
Загалом Міністерство оборони Італії замовило 580 таких машин [з колісною формулою 6х6 та 4х4]. Скільки з них було передано нам – невідомо. Італія не афішує такі передачі.
Моцарт: Я служив у «Альфі». Моя основна спеціальність — бойовий медик. Головна роль у групі. Це були різні антитерористичні операції. Це було ще ООС. Тобто відрядження на Донбас. Майже вся Луганська область, Донецька область, різні завдання. Про багато з них я говорити не можу. Але «Альфа» — це, як на мене, найкращий підрозділ щодо навчання, військової підготовки, підготовки спецпризначенців. Це чудова школа.
Роб Лі: А що ви робили під час битви за Київ?
Моцарт: Було смішно, бо вторгнення почалося 24 лютого, а 23-го я заступив на чергування. ..І коли я йшов на роботу, проходив повз магазин Roshen — і подумав, що хочу печива. Бо подумав: якщо завтра війна, то я хочу печива. І завтра дійсно почалася війна.
Що ми робили спершу… Це були справді важкі часи, бо ніхто не знав, що відбувається і що буде далі. Тож насамперед я подбав, щоб мою родину евакуювали на захід України. Потім ми чекали, коли зникне мобільний зв'язок, коли зникне все. Але не зникло. А далі почали працювати по Києву: затримували агентів, російських агентів, ходили від будівлі до будівлі, шукали їх і брали. Була низка операцій у Київській області, доволі цікавих.
Роб Лі: Чи був той період — початок війни, коли вони зайшли — своєрідним золотим віком для спецоперацій? Бо з мого погляду виглядало так: заходить велика конвенційна сила, координація в неї не надто добра, цілей багато, а місцевість чудово підходить для рейдів, засідок і подібних речей.
Моцарт: Загалом це були важкі й справді страшні часи. Але так, для сил спеціальних операцій це був золотий час для роботи.
Роб Лі: А де ви були після битви за Київ?
Моцарт: Далі була Херсонська область, коли українські сили почали атакувати росіян і рухатися на Херсон. Ми штурмували і зачищали міста й села Херсонщини.
Роб Лі: Яку роль ви тоді відігравали? Ви йшли попереду конвенційних сил чи разом із ними?
Моцарт: Разом із ними. Як ми казали, це був золотий час для спецоперацій. Тож ми виконали дуже багато роботи. Наприклад, з одним танковим батальйоном ми літали на Mavic і коригували їхній вогонь. Потім працювали як розвідгрупа. Далі з іншими підрозділами зачищали Архангельське, Високопілля
Роб Лі: А наскільки швидко ви тоді перейшли на БпЛА? Це були лише Mavic для розвідки — чи ви вже агресивніше заходили в дрони?
Моцарт: «Альфа», гадаю, зараз один із найсучасніших і найтехнологічніших підрозділів. Тож вони справді швидко вдосконалюються — і саме в БпЛА. Спершу Mavic, потім одні з перших FPV. Потім бомбери й багато-багато іншого.
Роб Лі: Пізніше ви були в Бахмуті, так? Що ви там робили?
Моцарт: У Бахмуті мій підрозділ був мінометною групою, але водночас це були і Mavic, і FPV, і розвідка, і багато іншого.
Роб Лі: А що було після Бахмута?
Моцарт: Після Бахмута був шпиталь. Це було моє перше поранення. Це теж сталося під час однієї з операцій, коли, до речі, хлопці з кожної групи виконували своє завдання. У них виникли проблеми, і майже весь наш підрозділ узявся їх звідти витягати.
Роб Лі: Я говорив із снайперами в Бахмуті, і вони казали, що та битва була, по суті, золотим віком снайперської справи. «Альфа» теж робила це головним пріоритетом у тій битві?
Моцарт: Так — власне, усе одночасно. Бахмут справді був місцем, де можна було робити майже будь-яку роботу, яку хочеш: снайпер, FPV, міномет, будь-що. І це справді була величезна суміш різних підрозділів. Але, як ви казали про погану російську координацію на початку, — гадаю, можна визнати, що і в українських збройних силах час від часу трапляються ті самі проблеми.
Роб Лі: Щодо мінометної групи: ви ж досі використовуєте міномети? Як змінилося їхнє застосування?
Моцарт: Абсолютно змінилося. Міномет — це щось на кшталт снайпера. Справді: через велику зону ураження, особливо на відкритій місцевості, як у Запоріжжі, ти майже не можеш використовувати ані снайперів, ані міномети. І, наприклад, ПТРК — теж уже малокорисна річ.
Роб Лі: Яким ви бачите майбутнє спецоперацій? Я помічаю дискусію в арміях НАТО про те, які уроки їхні сили спецоперацій мають винести з цієї війни. Але які уроки винесли ви і що, на вашу думку, має засвоїти спецпризначенці НАТО?
Моцарт: Гадаю, майбутнє сил спеціальних операцій — це правильна філософія підрозділу. Це має бути технологічний підрозділ. Піхоти в ньому має бути 25, максимум 30% — не більше. І дуже потужний БпЛА-компонент. Бо, як я казав, майбутнє спецоперацій — комплексне. Комплексність і здатність адаптуватися, бо ситуація постійно змінюється, і змінюється швидко. І справді правильні командири. Коли командир хоче зберегти свій особовий склад, своїх хлопців, — ось у цьому, гадаю, майбутнє.
Елітний спецпризначенець “Моцарт”, який кілька років прослужив у 🗡 ЦСО «А» СБУ, а потім перейшов до Міжнародного легіону 🦉 ГУР [зараз на посаді командира роти] дав цікаве інтерв’ю Робу Лі, американському військовий експерт, старшому науковому співробітнику Інституту досліджень зовнішньої політики (FPRI)
Попри те, що спеціалізація підрозділу — засідки, рейди, диверсії, водночас група Моцарта може виконувати й звичайну піхотну роботу.
Я виділив ті питання — відповіді, які мені здалися цікавими.
❗️ Важливий контекст: група працює на Запорізькому напрямку
Частина 1/2
…
Роб Лі: Яку роль відіграють дрони в організації вашої роти?
Моцарт: БпЛА, наземні комплекси — величезну. У нас є власні екіпажі БпЛА, підрозділи «єнотів», власна вогнева підтримка. Але водночас Легіон, як ціле, нам допомагає, якщо треба: великі крила або бронетехніка, або медична евакуація.
Роб Лі: Здебільшого FPV, Mavic, важкі бомбери?
Моцарт: Mavic, FPV, великі крила, бомбери типу «Вампір». «Вампір», власне, більше для логістики, наземні дрони — і все, що можемо застосувати проти ворога. Плюс наші команди використовують малі дрони для розвідки — наприклад, DJI Avata і подібні.
Роб Лі: Яка зараз ситуація на лінії?
Моцарт: Ситуація нормальна — значно краща, ніж рік тому чи навіть пів року тому. Дуже велика кількість різних підрозділів, але все працює як єдиний механізм, і координація класна. Складно, але контрольована.
Роб Лі: Яка там російська тактика?
Моцарт: Щуряча тактика, як у В'єтнамі. По суті, це «зроби або помри». У них практично немає евакуації. Вони відправляють своїх людей в один бік: або зробиш, або загинеш.
Роб Лі: А в росіян там великі бункери, потужні фортифікації? Я завжди думав, що порівняно з іншими ділянками фронту російські дронові екіпажі сидять у дуже добре прикритих позиціях, і дістати їх складніше.
Моцарт: Залежить від екіпажу, бо в них цікава тактика. Нові пілоти або, не знаю, пілоти невисокої якості підходять ближче до фронту і погано маскуються. А ефективніші групи, з довшим стажем, намагаються відходити далі від фронту, але працюють на більшій дистанції.
Роб Лі: А що ви думаєте про російський спецназ?
Моцарт: Фактично на такій місцевості, як Запоріжжя, з великими відкритими просторами, їм важко. Якщо ж говорити про більш лісисту місцевість — Сумщину, можливо, Донбас, Чернігівщину і так далі, — вони хороші. Це справді високоякісні бійці й серйозний противник.
Роб Лі: Який відсоток втрат, на вашу думку, спричиняють дрони?
Моцарт: Гадаю, щонайменше 80%, а то й 90.
Роб Лі: З обох боків?
Моцарт: Так. Прямий бій трапляється справді нечасто, я і артилерія
Роб Лі: А керовані авіабомби? Це велика проблема на вашій ділянці?
Моцарт: Їх найбільше застосовують по Запоріжжю або найближчих селах, як-от Комишуваха. Головне тут — терор. Насправді КАБ не такий уже й ефективний, бо треба точно знати координати позиції. Наприклад, коли я був у полі, одного разу довкола нашої позиції прилетіло вісім КАБів. Не так уже й близько — і жодних пошкоджень.
Роб Лі: Ви казали, що артилерія зараз відіграє не таку велику роль. Вона взагалі відіграє роль з обох боків? Це досі проблема?
Моцарт: Так, це досі проблема. Це велика проблема, бо в росіян багато артилерії, різних артилерійських систем. Замінити систему для них не проблема. Тож якщо ми знищили якийсь міномет чи щось іще, думаю, день-два максимум — і вони його замінять.
Роб Лі: У міських умовах усі постійно сидять у підвалах?
Моцарт: Залежить від типу будівлі, але зазвичай це підвал. Але якщо говорити про велику багатоповерхову будівлю, то ми маємо час від часу виходити на поверх і облаштовувати позицію, щоб бачити, що відбувається.
Роб Лі: Снайпери відіграють помітну роль?
Моцарт: Ні. Якщо взяти 100% ефективності, то снайпер зараз, гадаю, ефективний на 10%.
Роб Лі: А коли ви робите рейди — які зазвичай цілі?
Моцарт: Зазвичай це солдати, позиції солдатів. Бо головне — перетнути лінію фронту, зробити це якісно і нагнати ворогові страху.
Роб Лі: Антитермальні костюми працюють чи не дуже ефективні?
Моцарт: Залежить від виробника, бо звична ситуація, коли багато приватних фабрик просто хочуть заробити і продають низьку якість. Тож коли костюм хороший — він працює.
Роб Лі: А росіяни часто їх використовують?
Моцарт: Так.
Роб Лі: І на їхньому боці це працює?
Моцарт: Залежить від нашої дронової команди, наскільки якісно вона працює. Але воно працює.
Роб Лі: Поговорімо про сам ваш підрозділ. Легіон — це, очевидно, багато іноземців. З яких країн вони приїжджають?
Моцарт: Якщо говорити конкретно про мій підрозділ, то в нас є люди з Норвегії, США, Нідерландів, Канади, до речі, з Білорусі, навіть росіяни. Було дев'ятеро нігерійців. Їх уже перевели в інший підрозділ, але вони були. Італієць. І, звісно, українці.
Роб Лі: Який відсоток українців у Легіоні?
Моцарт: Залежить від конкретного підрозділу. Але, думаю, можна говорити про 40–50%.