Телеграм канал «In Factum»

Журналістка Ірина Ромалійська поспілкувалася з начальником штабу Третього армійського корпусу Петром Горбатенком та Юрієм Бутусовим, командиром роти БпЛА 23-го штурмового полку бригади «Хартія» про операцію "Вівальді" зі зрізу Лиманського виступу.

...

Горбатенко

💬 Потрібно розуміти, що підготовка до дій тривала заздалегідь. Першим завданням було зупинити противника і стабілізувати ситуацію. З цим підрозділи корпусу впоралися. Далі командир поставив завдання розробити план активних наступальних дій. Бо будь-яка оборона після успішного проведення вимагає наступу.

Ситуація з цим виступом загрожувала логістиці всієї донбаської агломерації. Була загроза охоплення Лимана з півночі і його втрати. А далі — охоплення всієї агломерації. Так противник хотів закінчити битву за Донбас. Тому одразу після стабілізації обстановки почали активні дії у своєму тилу: створювали умови для операції, били по тилу противника, нарощували власні спроможності і знижували спроможності ворога.

💬 Окремого наступального угруповання чи додаткових резервів не було. Ті бригади, які оборонялися, самі почали рух уперед.
Зрозуміло, що дії корпусу повністю приховати неможливо. Але ми перейшли до тактики введення противника в оману. А він і сам себе вводить в оману: малює уявні лінії і «окуповані» Святогірськ, Лиман і так далі. Цим шансом ми скористалися.

Бутусов

💬 Третій корпус за допомогою кількох частин БпЛА організував ізоляцію району бойових дій. Повністю відсік ворога від планового забезпечення. Заблокував маневр на тактичному рівні. У результаті великий плацдарм на західному березі Жеребця, попри підтримку двох російських армій, зрізали і зачистили. З великими втратами росіян — убитими і полоненими.

Ромалійська: це просто успішна локальна операція? Чи успіх дав ще й той управлінський крок — коли командиру дали не лише власні бригади, а ширше угруповання?

Горбатенко

💬 Ні. Операція готувалася раніше і тривала раніше. Командир прийняв угруповання лише два дні тому. Далі вона триватиме силами Третього армійського корпусу. Там працювали і працюють також придані підрозділи, але їх небагато. Загалом задіюються саме підрозділи Третього армійського корпусу.

Бутусов

💬 В основі успіху — ретельне планування. Уперше в такому масштабі ворога вибито майже з 80 квадратних кілометрів. Це досить велика площа, яку він до того справді захопив. 80 квадратних кілометрів зрізано. І все це — поступово, крок за кроком. Без масованих штурмів великими силами. Великих колон не застосовували. Кілька разів точково працювали невеликі бронегрупи, висаджували десант.

Проти інфільтрації ворога поставили нашу тактику дій піхоти. На оперативному рівні, на рівні корпусу, зразково організували взаємодію підрозділів БпЛА, піхоти, РЕБ, РЕР і артилерії. Велику увагу приділили боротьбі з позиціями безпілотних систем противника, придушенню російських операторів дронів і знищенню російської артилерії. Окремо — повній ізоляції району бойових дій і глибокому ураженню логістичних маршрутів противника.

Ось ці комплексні зусилля, сплановані корпусом і впроваджені багатьма бригадами та приданими підрозділами, протягом кількох місяців дали не просто перелом, а повний розгром противника і повну зачистку плацдарму на західному березі Жеребця.

Горбатенко

💬 По-перше, ми ще не заявляли про повне зачищення «клішні». Усе триває. Стежте за новинами з офіційної сторінки.

Чому це важливо: це був один із флангів угруповання противника, яке мало оточити всю агломерацію, зійтися на півдні від Ізюма і так виграти битву за Донбас. Це дало б їм стратегічну перевагу на території Харківської, Дніпропетровської та Полтавської областей. Можливо, у поєднанні з ударами з півночі.

Це ламає задум противника не лише на 2026 рік, а можливо і на початок 2027-го. Йому доведеться шукати інші шляхи. Також на міжнародному рівні можна показати: позиції російської армії не такі сильні, як вони заявляють. Вони не можуть проводити ті активні наступальні дії, якими лякають увесь світ і когось навіть заворожують удаваною могутністю. А ми бачимо: навіть без особливих додаткових ресурсів противника можна не лише зупинити, а розбити і деокупувати територію.

Раніше, у 2025 році, ворог створив умови, коли нависав з півночі і погрожував вийти на Слов’янськ і Краматорськ саме з півночі. Постійно бив дронами по трасі Барвінкове – Слов’янськ. Зараз теж б’є. Але погрожував підійти близько і встановити щільний вогневий контроль над однією з основних трас постачання. Тепер можна розуміти: ворог не зможе блокувати наземні шляхи сполучення. Це однозначно підвищує стійкість наших бойових порядків у Слов’янську і Краматорську. І створює реальні умови побудувати надійний захист — таку саму стабільну лінію оборони, яка є в Третього корпусу на Лимані.

❗️ Тепер, завдяки угрупованню військ «Центр» на чолі з командиром Третього корпусу Андрієм Білецьким, є можливість: якщо корпус отримає посилення, забезпечення, дрони і поповнення — побудувати таку саму надійну смугу. Не ту, що відступає, а ту, що наступає безпосередньо на фронті Слов’янськ – Краматорськ.

Ромалійська: Білецький каже, що це лише перша частина. Ще три варто чекати, як у Вівальді: взимку, влітку, навесні?

Горбатенко

💬 Не прив’язуйтеся до пір року. Пори року — одне, симфонія — інше. Ми продовжуємо дії. Як завжди, важливо дозволяти противнику користуватися його власною дурістю. Побачимо. Усе попереду

Графік The Economist показує deepstrike України по Росії [по її суверенній території]. Цілі щонайменше за 100 км від кордону

Три типи цілей:

▪️ сірий — інші об’єкти
▪️ синій — порти
▪️ червоний — НПЗ і нафтова інфраструктура

Джерело: ACLED. Дані до 7 вересня 2026

▪️2022–початок 2023. Майже пусто. Поодинокі удари.
▪️кінець 2023–2024. Приблизно 15–25 ударів за період. З’являється стабільний червоний шар: НПЗ уже стають регулярною ціллю, але основа все одно «інше».
▪️2025. Стрибок. 50–75 ударів. Червоний шар вже помітно товщий.
▪️2026 (до 7 вересня). Найрізкіше зростання. Два останні стовпчики — близько 140–150 ударів. Помітно з'являється новий синій шар: удари по портах.

Цей графік The Economist порівнює виробництво сталі в Україні у 2025 і 2026 роках [тисячі тонн на місяць]

▪️ персиковий — 2025
▪️ червоний — 2026

Джерело: Укрметалургпром.

По місяцях.

▪️ Січень–лютий. 2026-й слабший. Близько 480 тис. тонн проти майже 550–580 тис. у 2025-му.
▪️ Березень. Різкий стрибок 2026-го. Майже 680 тис. тонн — найвищий стовпчик на графіку. Вище за березень-2025.
▪️ Квітень. Відкат. 2026-й знову нижчий: близько 490 тис. проти майже 670 тис. рік тому.
▪️ Травень. Майже паритет. Обидва роки близько 600 тис. тонн.
▪️ Червень. 2026-й знову сильніший. Близько 660 тис. проти 590 тис. у 2025-му.
▪️ Липень. Нове падіння. 2026-й — близько 430 тис., 2025-й — близько 550 тис.

❗️ Серпень. Найглибший спад. 2026-й падає приблизно до 240–250 тис. тонн. У серпні 2025-го було близько 620 тис. Різниця майже в 2,5 раза.

💥Влаштували ВЕЛИЧЕЗНИЙ БУМ на Запоріжжі!

Нещодавно оператори ДАД ГУР МОУ виявили склад із паливно-мастильними матеріалами та боєприпасами.

🔥 Під час наступного вильоту весь цей стратегічний запас перетворився на дуже гучну і феєричну подію.

Будівля із вмістом повністю знищена, а росіянам, схоже, доведеться провести ще одну інвентаризацію — перевірити, хто встиг розбігтися.

💻 Департамент на зв’язку:

◾️️Сайт Департаменту ◾️️Telegram
◾️️Instagram ◾️️ Facebook ◾️️ YouTube

Раніше сьогодні оператори СБУ показали перехоплення реактивної «Герані-5» [має швидкість до 600 км/год] власним дроном-перехоплювачем.

У серпні колишній міністр оборони Федоров відвідав одне з виробництв цього реактивного дрона-перехоплювача. Поки назву не вказують, як і виробника.

"Дикі Шершні" показали перше бойове відео свого нового дрона-перехоплювача STING S, який успішно знищив російську реактивну «Герань-5» — найшвидкісну наразі реактивну версію лінійки "Герань"

Перехоплення виконав екіпаж 1020-го зенітного ракетного полку.

Графік показує експорт зерна з України в мільйонах тонн з 2020-го по 2025-й.

Три культури:

▪️ червоний — кукурудза
▪️ персиковий — пшениця і суміш пшениці з житом (meslin)
▪️ синій — ячмінь

Що видно по роках.

2020 - 21— стабільно високий експорт. Домінує кукурудза. Пшениця домінує в 3-му кварталі. Окремі періоди сягають 18 млн тонн.

2022 — різке падіння на початку — 3 млн тонн. Це початок повномасштабного вторгнення, блокада портів. Далі експорт частково відновлюється, але вже нижче довоєнного рівня.

2023 — відновлення. Кілька періодів по 13–15 млн тонн.

2024 — один із найсильніших відрізків після 2021-го. Є стовпчики на рівні 15–16 млн тонн.

2025 — спад. Останні стовпчики [3-4 квартали] вже в діапазоні приблизно 5–8 млн тонн.