Стаття The Guardian розповідає про український розвідувальний підрозділ, який цього року почав набирати добровольців із Китаю.
ℹ️ Багато українських підрозділів мають власний бренд і публічність, але в цьому випадку командир підрозділу просить не розкривати ні назву, ні обличчя його бійців з Китаю.
💬 Це насамперед заради них самих, — каже командир із позивним «Муза»
За словами «Музи», п’ятеро китайців, які раніше приєдналися до підрозділу, після навчання повернулися до Китаю через тиск китайської влади. Натомість наразі в підрозділі вже воює близько десятка китайців.
Китайські добровольці особливо вразливі до тиску з боку власного уряду. Китайське законодавство прямо не забороняє служити в іноземних арміях, але кілька китайських добровольців розповіли, що спецслужби вже допитували їх або їхніх родичів.
А дехто вже з української сторони побоюється, що китайські військові в Україні можуть передавати Пекіну цінні військові дані. Але «Музу» це не турбує.
💬 У цій ситуації нам, командирам, українському народу, підходить будь-хто. Бо людей не вистачає, — каже він. До того ж додає він, китайці дуже працьовиті.
Так доброволець Тім ремонтує дрони. За один тиждень він полагодив близько 10 «мавіків» і 15 FPV. «Муза» жартує, що «краще мати одного китайця, ніж десять українців».
Китайські добровольці потрапляють до підрозділу через соцмережі та знайомих. Центральні органи в Києві проводять поверхову перевірку, але основний відбір «Муза» доручає Тімові, який особисто проводить кілька співбесід.
За словами Тіма, найбільше він зважає на відданість демократії та суверенітету України і вміння добре спілкуватися.
💬 Я категорично проти того, щоб брати когось, ким рухає лише ненависть до власної країни, — каже він
Відтоді як Тім приєднався до підрозділу в січні, він уже відхилив понад 30 китайських кандидатів. Він також намагається відсіювати людей із кримінальним минулим.
36-річний Ваня з провінції Хубей приєднався до підрозділу влітку. Розповідає, що життя в Китаї стало «задушливим». Обходячи через VPN інтернет-цензуру, він читав про війну в Україні й познайомився з «ідеями демократії та свободи». Ваня давно цікавився армією, але для служби в Китаї вже застарий.
37-річний Неро з провінції Фуцзянь писав в інтернеті на підтримку України і став відомим інфлюенсером. Проте цькування за підтримку України з боку російських спам-акаунтів підштовхнуло його піти добровольцем. Тут він навчається на пілота FPV.
💬 Я хочу, щоб люди знали: не всі китайці підтримують російську агресію. Багато китайців, як і я, добрі люди і хочуть допомогти Україні, — каже він
Добровольці погоджуються, що через увагу китайської влади повернутися додому буде важко.
💬 Якщо я зараз повернуся, знову виїхати буде складно, — каже Цзіньму, зварювальник за фахом, який працює інженером-електриком і спеціалізується на вибухівці та акумуляторах.
23 вересня один із їхніх китайських побратимів загинув. Дізнавшись про це, один із добровольців – медик – вирішив піти з підрозділу. Решта наполягли на тому, щоб залишитися.
🇭🇺В Угорщині можуть судити Орбана за арешт інкасаторів Ощадбанку, справу підготували, - FT
Кримінальна справа проти Орбана вже готується, пише Financial Times. І саме епізод з затриманням українських інкасаторів може стати першим і успішним у суді.
Експрокурор Пал Фюрхт у березні вів справу проти українських інкасаторів. Він заявив, що Орбан "особисто віддав розпорядження спецслужбам затримати українських кур'єрів із готівкою".
Спільне розслідування The Telegraph і Welt показало, що російський байкер Олег Левушкін, імовірно, спланував невдалу спробу підкласти вибухівку в німецькому аеропорту Лейпциг/Галле, коли дрон із вибухівкою влетів у крило українського вантажного літака Ан-124 «Руслан»
Згідно із секретними розвідувальними документами Левушкін разом з «одноразовим агентом» приїхав до Німеччини, щоб здійснити диверсію. Німецькі слідчі підозрюють, що Левушкін спланував атаку, а виконати її доручив Андрію Каршакову — білоруському агентові-посереднику.
Левушкін, пристрасний мотоцикліст, за наявними даними, роками підтримував зв’язок із Денисом Смоляніновим. Смолянінова вважають головним планувальником російських терактів у Європі. У звіті литовської розвідки ідеться, що Смолянінов очолює відділ ГРУ. А самі документи розкривають зв’язки між атакою в Лейпцигу та ширшою мережею диверсій по всій Європі.
В 2019 році Левушкін брав участь в мотомарафоні на витривалість — від крайнього північного сходу Росії до південного краю Криму. Тоді він розповідав журналістам, що найбільше під час поїздки йому запам’яталися ведмеді.
У соцмережах він веде непримітне життя з дружиною та доньками: рибалка, лижі, мотоподорожі Європою. Але поза цим Левушкін живе іншим життям – бере участь у таємних операціях у самому серці Європи.
За даними німецької розвідки, цього літа він приїхав до Німеччини через Туреччину, щоб підготувати атаку на аеропорт Лейпциг/Галле. Тоді Левушкін орендував автомобіль в аеропорту Берліна за тиждень до атаки і впродовж кількох днів об’їздив на ньому кілька ймовірних схованок зі зброєю. Вибухівку для операції — 1,8 кг семтексу — привезли до Німеччини через Болгарію та Сербію в схованках у вантажівках.
Через п’ять днів дрон влучив у крило українського вантажного літака, що стояв на стоянці, і впав, не вибухнувши. У баках «Руслана» було 25 тисяч літрів авіапального. Вибух охопив би аеропорт полум’ям і завдав би серйозних руйнувань.
Поліція знайшла уламки ще двох дронів, а також саморобну антену, примотану скотчем до дерева поблизу. Вона слугувала ретранслятором для керування.
❗️ За інформацією Welt, слідчі вже тоді знали про в’їзд Левушкіна до країни і про його зв’язок із ГРУ. Проте після прибуття за ним не встановили стеження.
Німецька влада підозрює, що Левушкін організував доставку вибухівки, а потім доручив здійснити безпосередньо атаку Каршакову. Окремо на фрагменті рукавички, прикріпленому до антени в Лейпцигу, знайшли ДНК, що збігається з ДНК Каршакова.