СПИШ?
Світла нема. Води нема. Опалення нема.
А що ж є?
Є сусідка, яка на кожному поверсі розклеїла оголошення: у неї є газова плита. На крайній випадок, якщо буде потреба, вона зробить окріп для чаю або просто складе компанію тепло поговорити.
Є кішка, що тулиться під бік і поводиться так, ніби вона вже не вважає себе головною, а вас — невихованим гігантським кріпаком. Наче все життя так жили — пліч-о-пліч. Можна навіть погладити животик.
Є листування з людиною у застосунку знайомств. «Чого не просиш, як більшість, показати фото в білизні?» «Та, мабуть, давай, коли опалення вже дадуть. Чого ти будеш мерзнути, знімаючи рейтузи?»
Є хлопець, що ховає в куртці обручку. Зручний момент — вони з дівчиною запалять вдома свічки перед вечерею, ніхто й не подумає, що це запланована романтика.
Є цілих два з половиною метри крижаної дороги біля під’їзду. Якщо дивитися на цю ковзанку з вікна пів години, можна побачити, скільки дорослих насправді зовсім не дорослі. І як їм не хочеться на роботу.
Є весна. У нас точно буде весна.
І це гріє.