Таких текстів не вистачає дуже в українському правовому дискурсі --
Про хірсей і причандал
"Отже, за рекомендацією іншого професора з університету я почала читати книжку «Моє життя в суді» Луї Найзера, відомого нью-йоркського адвоката. У книзі адвокат описав 6 своїх найцікавіших процесів. Перш ніж її закинути, я прочитала про два процеси, перший з яких називається «Репутація». У цьому відомому процесі Найзер представляв воєнного кореспондента у Другій світовій Квентіна Рейнольдса у справі за його ж позовом про дифамацію. Квентін Рейнольдз подав позов про письмову дифамацію (libel) до іншого журналіста, володаря Пулітцерівської премії Вестбрука Пеглера. Суть полягала у тому, що Пеглер в одній зі своїх публікацій назвав Рейнольдса боягузом та «одним з великих вигодонабувачів війни», оскільки той начебто брав участь в шахрайських воєнних контрактах. На додачу він стверджував, що Рейнольдс був нудистом та брав участь в мало не нудистських пляжних оргіях, був прихильником комунізму, а також що одного разу він та його дівчина прогулювалися повністю голими у будинку їх з Пеглером спільного друга.
Найзер дуже детально описує стратегію, а також усі події в суді та допити: як вони викликали дуже поважних свідків, щоб спростувати заяви про боягузтво Рейнольдса, оскільки він брав участь як воєнний кореспондент і перебував в багатьох небезпечних ситуаціях, користувався повагою військових, виділяв величезні суми на підтримку солдатів, що довело його самого до банкрутства. А ще Рейнолдс мав алергію на сонце, тому ніяк неміг брати участь в пляжних оргіях!
Цікаво спостерігати, що під час перехресного допиту Найзер просто розбив Пеглера питаннями про те, що він сам робив під час війни, де виявилося, що він був клерком у якомусь готелі в Лондоні та ще й отримав кошти для організації чи то ферми чи то саду для себе. Дуже кінематографічним моментом було те, як Найзер зачитував у залі компліментарні уривки про комунізм зі статей самого Пеглера, вдаючи, що це уривки його клієнта. Пеглер не розпізнавав свої ж дифірамби комунізму, вважаючи, що це тексти та заяви Рейнольдса.
Якщо ж підійти ближче до хірсей, то в одній зі своїх книжок Пеглер заявляв, що Рейнолдс не лише розходжував голим по будинку свого друга разом зі своєю подругою, але й принаджував господарку своїм «причандалом, який погойдувався».
Так, на допиті свідок сказав, що нібито чув історію про те, як Рейнольдс стояв у воді та попросив дружину свого друга покатати його в човні. Вона сказала, що підпливла до нього, і вважаючи, що на ньому були плавки, запросила його сісти в човен. Але коли він заліз у човен, вона виявила, що він був повністю голий. Вона старалася відвести погляд та не дивитися, зосереджуючись на небі та деревах, але він сидів у човні, і «його причандал погойдувався» (в оригіналі “pendant” — в перекладі підвіс або кулон, але ні підвіс, ні кулон щось ніяк не лягає в цей текст).
Ця історія не лише смішна, але й виконує дві функції у моїй розповіді. По-перше, мені особисто вона показує, наскільки судове дослідження доказів може бути кропітким та подекуди непристойно-дріб’язковим".
Повний доробок партнерки Ліди Климків із Axon Partners та свіженаверненої магістерки американського права ось тут, на Медіумі.
Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб