Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Влада кварталу: «Мистецтво жити в борг», який сплатять інші. А й справді, як ми його повернемо?" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=RQ6VA-3OeGQ
===
Сьогодні без довшого вступного допису – не встигаю. Тема ніби вже й проговорена не раз: як фатально нині зростає не просто державний борг України, але ще критичніше борг, який розподіляється на кожного громадянина. І чому цей процес так жорстко рвонув лише під час сповненого дурману й свавілля правління влади злих клоунів? А головне – що нам, простим українцям, які ще залишаться в країні на час оплати (чи розплати), до того? Адже ж не будуть ходити дворами й квартирами якісь міжнародні кредитори, не будуть вилучати наше майно на покриття тих $7200 на кожного з нас нині, чи вже $10.000 через рік? Не будуть, звісно. Але різниця між країнами з відповідальною владою й відповідальним вибором громадян і такими, як у нас, у тому, хто насправді заплатить? У більшості країн це лягає незначним доважком на бюджетні ресурси, не впливаючи на добробут людей, соціальні програми, середовище їхнього життя, не призводить до підняття податків. А у безвідповідальних? А в нас усе навпаки. На такий випадок і заготована фраза про оті паски, які чомусь усім треба затягувати, але зовсім не тим, хто призвів до такої біди.
Про всі ці деталі, але простою мовою без зайвої термінології, формул і наукових викладок у пропонованому вам сюжеті. Так, це про наше дуже близьке майбутнє…
Думаю, що хтось вирішив гарненько підставити Zейла. Це я про 10-річні санкції проти його екс-голови ОПи Андрія Богдана. Ні, жодної емпатії до того, хто розпочав побудову цієї узурпаторської влади, чим і вихвалявся. Хоча, звісно, справедливості заради, санкції проти нього, як громадянина України, абсолютно незаконні. Ну, проти Петра Порошенка вони тричі незаконні. Але Порошенко цивілізований опонент, який ще й у першу чергу оглядається на інтереси України під час війни. А Богдан, звиняйте, з того самого тіста, що й уся та зграя.
Звісно, що це вже пішло зведення особистих порахунків у оточенні. Та й сам Zейло — тваринка дріб'язкова і мстива. Йому могли вкласти у вуха щось на зразок, що за останніми зливами "плівок Міндіча" чи за одкровеннями Мендель та інших, стоїть колишній канцелярист. А далі в Zе мозок відключається (якщо він там ще взагалі колись включений буває).
А для Богдана логічним буде так само мститися, бо ж інформації в нього навалом. І то з підписами й відбитками... І це може бути захоплива венедета. Якщо превентивно щось десь не затиснули. На всяк випадок, треба запастися поп-корном. Хоча це санкціотворення вже таке дріб'язкове й принизливе... Ще б на Мендель санкції наклав.
Ця цитата Zеленського в декого викликала якісь сподівання, що буде реакція на нові викриття:
❗️Є кадрові питання, які потребують вирішення, — Zеленський
По деяких кадрових позиціях треба продовжити діалог із парламентарями. Частину кадрових питань на рівні рішень Кабінету Міністрів України домовилися забезпечити наступного тижня.
Ні, це про інше - підуть чергові дерибани посад. Або не підуть — торги відкрили. Те, що на плівках, вимагає кадрового реагування щодо конкретно секретаря РНБО Умерова, а це персональна відповідальність Zе. Про звільнення Пишного він і думти не захоче. Тож висновків не буде...
Міжнародне право більше не працює, оскільки одна з країн-гарантів є агресором. Про це спілкувалися під час панелі на Форумі IDU.
20 лютого 2014 року, коли росія, будучи постійним членом Ради Безпеки ООН, напала на Україну, було знищено повоєнну систему безпеки. Вона більше не працює.
Зараз європейці повинні усвідомити реальність. Якщо вони хочуть бути впевненими у системі безпеки континенту, потрібно діяти. Мені ненависна думка, що європейська безпека залежить від прізвищ певних політиків. Система повинна працювати незалежно.
І, безумовно, європейська система безпеки була б сильнішою, якби українські Збройні Сили були б її частиною. Наша участь у безпековій системі не повинна бути залежною від нашого майбутнього членства в Європейському Союзі. Ці процеси повинні тривати паралельно. Що швидше Україна стане частиною європейською системи, то краще.
Європейська система безпеки — це не про гроші. Не лише про оборонну галузь. Вона — про єдність, солідарність та силу. Ми будемо сильними лише доти, доки будемо єдиними.
Порошенка з увагою та повагою слухають світові лідери на саміті Міжнародного Демократичного Союзу. І це той випадок, коли участь у важливих заходах зрілих і мудрих політиків з України хоч трохи рятує нашу репутацію. А ще стримує від дуже небезпечного й згубного об'єктного, маркетингового підходу до України, до якого світ привчає Zеленський: ви мені, головне, давайте гроші. А ми вам і живим щитом, і чим завгодно послужимо. Візити Порошенка відновлюють підхід до діалогу рівних. Шкода, що тільки такими виступами й нечисленними візитами не перекрити оту zелену діарею вояжів нашого вирока...
⬇️⬇️⬇️