Отакі спостереження з мого рідного, в минулому вільнолюбного єввропейського Львова. Там пройшла одна з кількох акцій проти нового Цивільного Кодексу, який переносить в Україну чимало з московських скрєп. Є питання, в яких я з учасниками не погоджуюся, хоча основне - перетворення України на рашу — це аж надто тут явно.
Але показова реакція влади. Кілька тисяч дармоїдів-поліцаїв, сотні автозаків на групку протестуючих. Це нагадування отим, які розказували в 2019-му: "Як він щось не так робитиме, то ми його знесем". Ну, як там наші "знесуни"? Хіба яєчко під себе знесли...
Ніхто й ніколи, навіть янукович, не готувався настільки жорстко до розгону майбутніх акцій протесту. Той Майдан після війни та скасування воєнного стану зіткнеться із страшною масою мусорні та владних пригодованих тітушок. Нас ще чекатимуть дуже драматичні події. Або нічого не буде. Бо одні просто махнуть рукою й виїдуть, розуміючи, що їхїні Небесні Тисячі плебс потопче біля виборчих урн, а інші вирішать, що і в совєтском союзє ж якось люди жили...
Побачив у колеги Олександра Бригинця цю цитату Камали Харріс (сам якось пропустив), де вона називає головним переможцем у війні США проти Ірану расєю, а головною країною, що програла, Україну:
«Хочете знати, хто є головним переможцем у війні з Іраном? росія. Через питання нафти. Трамп зняв санкції з росії. Знаєте, що це означає? Вони заробляють гроші на продажі нафти, яку вони не могли б продавати інакше. Що ще це означає? Ми відправляємо артилерію, боєприпаси, засоби ППО, які в іншому випадку пішли б в Україну. Тому наслідки серйозні».
І знову те саме відчуття: як я мрію, щоб з мене підсміювалися за провальні прогнози.
Ще на першому тижні війни в Затоці оцінив перспективи, що переможцями себе назвуть усі, виграє, насправді, ерефія, а програє у всіх параметрах Україна. Тих давніших оцінок довго шукати не став, а оце насочив відразу з трошки пізнішого часу за два тижнів від початку атак:
"Коротше, першими себе оголосили переможцями (цілковитими й безумовними!) знову синхронно США й Іран. Трохи подумавши до переможців себе записав Нетаньяху, що було трохи складно, бо в цей час у бік Ізраїлю вже летіли іранські ракети, а від Єрусалима вимагалося припинити відповіді на удари. До обіду сьогодні переможцем себе назвали й Об'єднані Арабські Емірати... Про Пакистан і згадувати зайве. Ще залишилося, щоб раша себе в переможці записала.
Здається, поразку доведеться визнавати в тій далекій війні лише Україні. Ми до того побоїща були ніби ж жодним боком, але наш віслюк Апокаліпсису таки зробив нас не лише учасниками, але й тими, хто найбільше програє... Колись таких називали лохами, а нині виборцями Zеленського...
От мені цікаво, а якщо вибухне якась велика війна десь між Папуа й Індонезією, чи зуміє цей Zе все влаштувати так, щоб ми й там отримали найбільший програш?
Зараз, о 12:00 починаємо ефір із Сергієм амаєвим на його каналі спецпроєктів. Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=ns3KRewwodg
==
Моїх власних відео на ютюб сьогодні може й не бути. Криза жанру. Розумію, що роблю те, що практично нікому вже не потрібно - спад переглядів іде бувально по днях, а популярний для більшості солодкий сиропчик лити не стану. Пораджуся ще з колегами, але не виключаю згортання певних проєктів. Або може якихось змін по формі.
Зразу двох колишніх міністрів оборони засудили до смертної кари за корупцію й розкрадання. На жаль, це не про наших Умерова й Рєзнікова. Та й Федоров при владі zе-мародерів також може почуватися в безпеці. Вирок оголосили зразу двом екс-міністрам оборони, але в Китаї, не у нас. Наше злочинне кодло розкрадачів та корупціонерів не розстрілює, а береже, як зіницю ока.
Під розстрільний вирок потрапили екс-міністри: Вей Фенхе і Лі Шанфу. Щоправда, ймовірно, розстрілювати обох не стануть. Там дивний для нас вирок — розстріл з відтермінуванням на два роки. Так поступають, коли з часом мають його замінити на довічне ув'язнення без права на помилування. Ще обом конфіскували все майно Ну, для таких виродків, як Умеров та вся ця шобла мародерів, також був би адекватний варіант.
Пам'ятаємо, скорбимо, прагнемо ніколи не допустити повторення... Хоча воно вже прийшло на землю України, якій першій доводиться зупиняти відроджений нацизм із його власовськими стрічками й реваншистським та неофашистським гаслом: "Можем павтаріть".
Шкода, що так багато людей не вчаться на гіркому й кривавому досвіді і другої світової, й своєї власної війни за спасіння України. Ми дуже часто говорили тоді в 2019-му, що вони не десь у далекому майбутньому, а вже зараз відкривають двері страшній війні. Не послухали...
Що за дурня пішла про китайський борг на суму $30,8 мільярда доларів. Що Китай відмовив у відтермінуваннях боргу на таку суму. От нахіба гнату дурню? Що насправді з боргом? Він є. І там засвічені дві дуже цікаві постаті: соратник януковича юрій Іванющенко і близький до нього нинішній герой дронової війни, а тоді один з керівників Державної зернової корпорації України Роберт Броуді (Мадяр).
На закупівлю українського зерна для постачання в Китай ДЗКУ під гарантії держави взяла борг в китайського Ексім-банку на суму півтора мільярди доларів. Саме ця сума й була стартовою, а не 30,8 мільярдів. Угоду не виконали з різних причин. Частково через тиск США, але найперше через те, що гроші тупо розікрали.
Хто основний винуватець, можна сперечатися. Але на верхівці цієї афери офіційно засвітилися двоє людей: Іванющенко та Бровді. Очевидно, що розкрасти такі ресурси могла лише певна корупційна група з верхівки партії регіонів. Роль і відповідальність Бровді оцінюється дуже по різному. Офіційних судових рішень не було, але торік його добряче пресували.
Частково той кредит у півтора мільярда був реструктуризований і в різний спосіб погашений. Нині офіційно визнаний і підтверджений КНР борг становить $0,83 мільярда. Його неодноразово реструктуризовували й відтерміновували. І не чув я про вимоги термінового погашення. Скорше Пекін затягування з боргом обміняє на інші зобов'язання, тому й не було поспіху з поверненням. Можна було піти на сплату "натурою" - ресурсами.
Але Трамп навіть не так задля захоплення наших надр, як з метою не віддати їх Китаю, дотиснув угоду, яку, до речі, повіз йому дрібний злодюга Zеленський ще до американських виборів. Далі Трамп витиснув усе. А Zе віддав не за інтереси України, а за лояльнсть особисто до себе й за право не завершувати війну та не йти тривалий час на вибори.
Це збурило Китай, який розраховував на частку в цих ресурсах на розмір боргу. Пішов тиск і у вересні уряд Свириденко підтвердив суму боргу, державні гарантії й зобов'язання його погасити. Цікаво, що саме тоді колись дуже незалежний у політичному плані Бровді, який розказував, що по війні вивезе всіх своїх бійців до Європи на гідну працю, аби тут їх не використали різні політики, раптово став дуже ручним і почав вихваляти Zейла і всю його владу. Тепер він під zеленим ковпаком.
А от проти іванющенка, попри звернення НАБУ, СБУ відмовилося відкривати провадження в рамках своєї юрисдикції. І це багато про що говорить.