Телеграм канал «Тарас Чорновіл 🇺🇦»

Одеса цієї ночі. Влучання в житловий будинок. Є поранені. Співчуваємо.

москалі — не люди.

Там Флеш учора звично лякав українців, як на московії готують нові дешеві й дуже дошкульні крилаті ракети, які зможуть запускати сотнями, як нині шахеди. А в нас усе поставлено на паузу. Тільки якесь Zейло онанує на своїй "потужності" й ні в біса не робить, лише краде...

Але населення задоволене, дякує Бубочці й дуууже хоче під його керівництвом воювати хоч до нескінченності (це за даними КМІСу). От лише, коли ваш вєрховний на на нашій стороні , воно якось не дуже спідручно воюється.

Усі радіють аж пританцьовують... Ну, для українчиків це традиція, чим гірша загальна ситуація, тим більше фестивалимо. Зараз могли навіть Мадяру з його потішними підпаленими пів пустими бочками дати вихідний. Сьогодні хоч святковий день оголошуй.

Законопроект про санкції Ліндсі Грема проти росії цієї ночі (за київським часом) проголосований і прийнятий остаточно! 262 - «за», 159 -"проти" в Палаті представників і було 86 "за" та 11 - "проти" в Сенаті.
Залишився підпис Трампа. Дехто в нас з гіркотою добавляє: ну, він буде тягнути, але все ж підпише, тому "Ура, таваріщі!!! Так пабєдім!"
Ні-ні не сумнівайтеся - він підпише. Бо не має підстав не підписати.

Перепрошую, що звично псую всім святковий настрій. А ви бачили ті зміни, які були внесені в чудовий законопроєкт Грема-Блюменталя спершу ще самим Ліндсі Гремом на прохання Білого Дому, потім, особливо жорстко зразу після його смерті? А ви не задумувалися, чому демократи, яким усе менше хочеться підтримувати Україну, але поки вони все ж в авангарді підтримки для нас і санкцій для раші на противагу Трампу, так негативно ставилися до голосування й ледве зібрали голоси?

На жаль, це давно не той первісний закон про смертельні санкції. І передбачає він право, а не обов'язок президента вводити певний набір санкцій. Або не вводити... Нема жодного імпереативу. І коефіцієнти знижені з колишніх 500 до 0-100. А ще це тепер уже закон не про санкції проти рф, а й про Іран (вгадайте з одного разу, яким буде пріоритет?)

І що робитиме в цій ситуації з паливним блоком санкцій Трамп (ще раз — він сам за цим законом ухвалює рішення), коли він нині звинувачує не агресора, а жертву агресії. І саме на Україну повісив відповідальність за створену його недолугою війною в Затоці глобальну паливну кризу. Так, це ми винуваті, а бідна расєюшка хоче своєю нафтою врятувати світ і він прагне їй у цьому допомогти та затюкати злу Україну.

Ну? Запал трохи спав? А основні мішені санкцій не раша, а Індія, Китай та інші великі покупці рашистських енергоресурсів. І з ними Трамп хоче погратися в шантаж та підкуп.Санкції по видобутку на півночі рф були б болісними, але ж Трамп сам мріє скасувати навіть санкції з арктичного проєкту видобутку. І ще раз: він отримав одноосібне право вирішувати, що робити. Ну, є там ще певні банківські санкції. Послаблені, але дієві. Якщо їх буде застосовано. Або ні...

А тепер про мотивацію для санкційного тиску. пуйло в телефонній розмові облизав Трампа й запевнив, що москва прагне миру й лише Україна та Zеленський усе зривають. І Трамп публічно повторив цю маячню путіна. Трамп, як маятник, може й в інший бік хитнутися. Але ж для цього в путіна є Zеленський і він зараз планомірно драконить Трампа напередодні зустрічі в ООН. Усе робиться так, щоб Трамп не задіяв санкції проти раші, а скорше обернув усі важелі тиску й увесь свій гнів проти України.

Тому наші друзі так негативно сприйняли остаточну версію закону. А в нас фестивалять. І не думають, що доки Україною править Zейло і його команда ліквідаторів, для нас усе і скрізь буде під гору в дощ і проти вітру...

Звіт закінчив. Можете продовжити святкування.

🌀 Комунікаційний контраст: Ще вчора з трибун обіцяли «План перемоги», а сьогодні оголошують, що перемога перестала існувати.
​Це психологічна обробка українців перед тим, як представити фінальну конфігурацію заморожування чи важких компромісів.
Виходить, «План перемоги» трансформувався в «План звикання до того, що перемоги не буде».

А ви звернули увагу на таку примітну деталь щодо двосторонніх стосунків:

* у пуйловської раші є свій спецпредставник президента США Віткофф;

* у лукашенківської Білорусі є свій представник президента США Коул;

* у поzеленілої України є пуйловський представник президента США Віткофф.

У нас був спецпредставником друг України та вмілий політик Кіт Келлог. Але спершу Єрмак, а потім і Zеленський аж надто відверто демонстрували бажання співпрацювати саме з рашистським представником, а Келлога тріумфально приймали, але співпраці з ним після інцидентів у кінці лютого 2025 року уникали. Маєм тепер расєйського представника. Напросили...

До ілюстрації — Джон Коул хвалиться, що ще одна група політв'язнів вийшли на волю. Але тут нема іншої згадки, що після таких монстрів, як Білоруськалій та Бєлавія, одна за одною лукашенківські компанії виходять з-під санкцій. Зараз ще два підприємства вивели з американського санкційного списку. А Коул тисне на Україну, Литву та Польщу, щоб ті погодилися транзитувати калійні добрива з Білорусі до своїх портів. У нас планувався порт Південний під Одесою, але загострилася ситуація й тему відклали.

Як же добре мати в таких складних умовах свого спецпредставника США. І як погано мати спецпредставника чужого. Гірше тільки мати чужого преzєдєнта...

Не забули про цей день? Ну, що ж... До всім відомої приповідки, що час розкидати каміння і час його збирати, можна добавити нову: "Одним відкривати двері в Європу, а іншим їх замуровувати...

Петро Порошенко:

Дванадцять років тому, 16 вересня 2014 року, ми у Верховній Раді України зробили крок, який назавжди змінив траєкторію України.

Я дуже добре пам’ятаю той емоційний історичний день. Верховна Рада у Києві та Європейський Парламент у Страсбурзі одночасно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, перебуваючи на прямому відеозв’язку. Два демократичні парламенти. Дві столиці. Один європейський вибір.

Це голосування було більшим, ніж чергова ратифікація міжнародної угоди. Це була спільна політична обіцянка про те, що майбутнє України і майбутнє Європи відтепер нерозривно пов’язані.
Відтоді ми подолали неймовірно тяжкий шлях. Російська агресія. Окупація. Повномасштабна війна. Мільйони зламаних доль. Боротьба за реформи, демократію і право самим визначати своє майбутнє. І всі ці роки Європейський Союз залишався одним із найбільш послідовних друзів України: підтримував нашу державу, нашу армію, наші реформи та наше право бути частиною об’єднаної Європи.

Символічно, що саме сьогодні, у річницю того історичного голосування, Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй промові про стан Європейського Союзу знову поставила посилення підтримки України, зміцнення європейської оборони та здатність Європи діяти серед стратегічних пріоритетів Союзу.

Вдячний нашим європейським партнерам за готовність зміцнити Сили Оборони України, нашу протиповітряну оборону, спільне оборонне виробництво, нашу енергетичну стійкість, а також посилити санкції проти російського агресора.

Не менш важливою є підтримка України у зміцненні демократії, незалежних інституцій, дієвого парламенту, верховенства права, політичного плюралізму і свободи. Україні потрібен швидкий, але чесний і заснований на заслугах шлях до повноправного членства в ЄС. Коли Україна виконує критерії, наступні переговорні кластери мають відкриватися без жодних політично вмотивованих затримок.

Дванадцять років тому, голосуючи за ратифікацію Угоди про асоціацію, ми зробили наш європейський вибір незворотнім і відкрили двері до нашого європейського майбутнього. Сьогодні наше спільне завдання — об’єднати зусилля всіх політичних сил, бізнесу, громадянського суспільства і пройти цей шлях до кінця.

Сильна армія захищає Україну від зовнішнього ворога.
Сильна демократія захищає Україну зсередини.
Європейська ідея об’єднує всю Україну.

То що ж усе таки згоріло: склад з костюмами й реквізитом 95 кварталу, чи приміщення фундації Олени Zеленської??? Бо повідомлення в медіа йдуть про ту саму споруду, а зміст абсолютно різний.

Але мені б це все було цілком байдуже, якби не нюанс, на який не всі звернуть увагу. А тут таке собі тупе й примітивне жлобство з криміналом. Нехай і по мєлочовці, але ж ці покидьки без такого не можуть. Бо отой zе-квартал — структура комерційна, а фундація - організація доброчинна (ну, принаймні, так зареєстрована).

І за всі дії комерційної організації та за оренду й інші правочини треба платити зовсім інші суми та й податки. При таких значних площах, як показували від ДСНС, це чималі кошти. А для доброчинних організацій пільгові тарифи за оренду, а як державне чи комунальне майно, то й задурно вибили б. І оподаткування нема...

Склад чи реквізиторський цех кварталу з усіма їхніми численними розважальними бізнесами — це реально діюче підприємство, де не лише зберігають, але й готують, доробляють, змінюють, пристосовують чи утилізують реквізит. І це все без жодної копійки державі, бо заховано в приміщення зареєстровані під доброчинну організацію, яка там займала якийсь куточок, не більше.

Узагалі то за це й штрафи та навіть термін передбачено. Але хто ж їх посадить, якщо в них дахівником сам Zеленський працює. Ну, хіба б зведений хор ДСНС проспівав там на місці "Горіла хата, палала..."

Але таке дрібне жлобство чомусь вражає найбільше...

На вечір треба хоч щось приємне відшукати. Одіозну прес-секретаршу ("дєвачьку") Zеленського, а нині вже агітаторку московських сил (хоча, ці обидві її роботи дуже близькі за духом) Мендель не пропустили в будівлю Європарламенту, де рашистська партія АдН проводила свій пропагандистський захід.

Мендель там якраз мала не про Zеленського розповідати (тут хоч якийсь сенс є, бо вона таки здає раз за разом раніше приховані факти), а агітувати за рашу й проти України. Це виходячи з теми дискусії, де вона була заявлена головною доповідачкою на панелі (от написав і пару разів повторити захотілося!). Фактично, організатори вже озвучили головну тезу, задля якої її туди притягнули: припинення будь-якої підтримки для України — це "дорога до миру".

Отже пропагандистці відмовили в доступі з причин безпеки, а вона сама стверджувала, що без озвучення причин, але так не буває. Опісля вона пробувала це списати на санкції. Але не виходить. На Петра Порошенка її колишній шеф уже понад півтора року, як незаконно санкції наклав, а він у Європарламенті завжди бажаний гість. Зрештою, й неоднозначні персоналії з сумнівними поглядами, яких Zе також незаконно піддав санкціям, не мали проблем з відвідуванням приміщень Європарламенту ні в Страсбурзі, ні в Брюсселі.

Таки Мендель зуміла підхопити вірус московського тероризму, через що її присутність в євроустановах вважається небажаною. Але схоже, що той вірус вона виплекала значно раніше, ще коли її Zеленський до себе прилаштував. Та за те ж і взяв.