Телеграм канал «Тарас Чорновіл 🇺🇦»

Посилання на денний випуск у мене на ютюб-каналі: "Діалог-ВІДВЕРТО №987/18.04. Що буде з Єрмаком? Міндіч піде в Цахал? Звідки ця ненависть до Порошенка? Та інше…" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=Bd5txi7uraE
===
Нижче перелік і хронометраж запитань сьогоднішнього випуску:

00:00 Короткий вступ.

02:00 «Чи може КСУ відсторонити простроченого? Це в його компетенції?»

05:50 «Яка може бути подальша доля Єрмака? Він людина зла та мстива і відпускати такого з поля зору небезпечно не тільки для Зеленського. Закриють, як Коломойського?»

14:06 «У мене таке питання: де пан Олег Коростельов? ️ По телебаченню пропаганда Зе почала вихваляти псевдоконстуктора штілермана , який в будуванні ракет такий спеціаліст, як з мене балерина. З преси стало відомо, що він раніше був затриманий фсб рф. Я не вірю штілерману . Ви побачите: ракетна програма на чолі штілермана буде провалена. Скажуть, що зрадник виклав локацію і всі ракети знищенні».

26:50 «Знаю що в Ізраїлі всі військовозобов'язані, навіть жінки. Питання таке: а в Цахал теж можна намастити відкупний і не воювати? Питаю, тому що чекаю на новину про штурмовика міндіча. Він же тепер справжній єврей без українських домішок. І дуже сподіваюсь, що там воно не відмажеться й піде захищати рідну країну!»

35:07 «На каналі "Бригинець.Аналітика" пан Олександр навів статистичні дані щодо кількості українців з окупованих територій, які зараз воюють на боці лаптестану. Виявляється, що це кожний десятий. Ці зрадники вбивають за гроші, чи їх насильно погнали на утилізацію?»

45:10 «Дивлюся на нинішніх "лідерів думок" (Стерненка, Лачена, Притулу та інших) і бачу чистий комсомол 20-х років СРСР. Тоді молодих фанатиків теж використовували для розкуркулення та цькування інтелігенції, а зараз "зелені комсомольці" через цифрові інструменти випалюють будь-яку опозицію та державність. Це і є оцифрований "сценарій 1999"?»

50:10 «Уявіть, що ви зустрілися з Петром Порошенком. Що б ви йому сказали?»

56:06 «Ви відповідали про Майдан у майбутньому. Дивлячись на людей, спілкування між населенням, особисто маю сумніви стосовно Майдану, можливо, що Майдан переросте… так як Ви і казали. Вже тисячу разів питав: чому така ненависть до пана Порошенка? Не розумію! Так, він не ідеальний, але нема іншої особи, яка зможе переламати хребет "зеленій плісняві". Не применшую роль пана Залужного».

1:03:30 «Проясніть будь ласка законопроект №13009»

1:09:40 «Відчуваю другий захІд в КИЇВ. Уже влітку і не з мамоном, а будуть пробиватися інші війська, я вже 3 роки служу, трохи воював, якщо зайдуть з Позняків, що робити будете?»

1:14:30 «…Не дивуйтесь тому, що "мудрі" люди ставлять питання, не знаючи "мат-частину". Коли на каналах, де і Ви завжди присутні, "гості" розповідають, що опозиція не "працює", навіть один "лікар-депутат" кричав на опозицію не один раз. І ті двоє хлопців так само звинувачують опозицію. Тому Ваші глядачі і втягують різний "інформаційний бруд", бо то "свої" поширюють цей бруд. Як Ви вважаєте, навчиться населення МИСЛИТИ, фільтрувати інформацію?»

1:20:40 [Ще раз питання від інфопровокатора чи корисного ідіота рашистської пропаганди, який не слухає відповідей на свої питання, а ставить претензії. Тут узагалі якась дурість]

От просто ніколи не забуваймо, що довкола нас ходять люди, і їх більшість, які проголосували саме за це. Вони не могли цього не бачити й не знати - все було до неможливого публічно та навіть демонстративно, вони до самих виборів за ті 5 років не мали жодного анінайменшого натяку, що там щось мало б помінятися в тих мізках. І вони цілком свідомо голосували саме за це...

рашисти вже починають готувати видобуток украдених в України надр (тих, які Zе здав русні ще в лютому 2022, а не Трампу в квітні 2025-го). Проходять оформлення документів, зміна співвласників у компаній, яким ворог віддав украдені родовища марганцевих руд. Ідеться про Велико-Токмацьке родовище, яке одне з найбільших у світі із запасами орієнтовно 1,7 млрд. тон. Цікаво, Zеленському відкупні за це куди перерахували? До приходу Zейла Україна була другою в світі за покладами марганцю. Нікопольське родовище Zе вже віддав Трампу, а це рашистам. Тепер у нас ще щось своє залишається, чи вже все?

Згідно проєкту збираються будувати гірничо-збагачувальний комбінат, під який залучають до 100 мільярдів рублів інвестицій. Окупанти віддали родовище такій собі «Реале Инженеринг Инвест», а в ній 16,7% вже отримало якесь АО "Флагман", власник якого дехто жабін раніше копалинами не займався й працював на ринку нерухомості, тож може бути й підставною особою.

Нема сенсу розбирати деталі цієї бандитської оборудки із перепродажу краденого, якби не один нюанс — там уже пішли крутитися гроші. Перерахувати мільярди рублів і заморозити їх на роки бізнес навряд чи став би, навіть рашистський. А родовище й плановані підприємства зовсім близько до фронту. То що? Таки пішов договорняк про якусь мирову з гарантіями для кремлядських скупників краденого, що Україна не буде їм докучати ні збройно, ні санкційно? Чи це щось інше?

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Поминаєм Олега Барну… Закон один для всіх? Активістка Ар’єва й убивця Богуцька – подвійні стандарти…" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=n6thd_-PRMM
===
Є люди, перед якими ми ніколи сповна не сплатимо свою данину пам’яті та вдячності. Тому на початку я не про нинішню тему, а про пам’ять Олега Барни, який загинув цього дня 17 квітня 2023 року, саме напередодні свого дня народження. І Україну захищати пішов добровольцем, і в той останній бій вирішив іти сам… Жив без півтонів, так і відійшов у вічність. Отак завжди, коли таких людей не стає, усвідомлюєш, як багато всього важливого слід було проговорити за тих не надто частих нагод, а не отой нерідко буденний дріб’язок… Був категоричним до ворогів зовнішніх і внутрішніх і дуже людяний і легкий у спілкуванні з однодумцями. Дуже характерна й показова його заочна перепалка з московським блазнем. Ще тоді все вже було розставлено по своїх місцях, що й підтвердилося в наступні роки. Принаймні, чесно: ворог має ненавидіти українських патріотів. Тоді це було без блазнювання й відверто та брутально. Загибель Олега Барни – це один з тих проломів в українському строї, який уже нема кому заповнити…

А тепер про основну тему дня. Тут переказувати нема сенсу. Якщо коротко, то сьогодні всі обговорюють вирок суду Ярині Ар’євій – 5 років умовно за аварію, коли за всіма обставинами справи, могло бути лише адміністративне покарання, яке й було вже виконане невдовзі після події. Але хтось сукотить ніжками, не може простити батькові Ярини жорстку критику, а їй самій численні акції проти московських попів в Україні. Мало того, що будь-яке кримінальне додаткове покарання тут уже незаконне, а під тиском влади пси-прокурори хочуть оскаржувати вирок і замінити на реальний термін за фальшивими звинуваченнями. Трохи освіжую в пам’яті всі ці обставини цілковитого безправ’я та беззаконня.

Але особливо показове наше кривосуддя та чисто совкова репресивна практика з подвійними стандартами, коли згадати ще одну аварію й іншу фігурантку – ватну дєятєльку з обозу біснуватого Саакашвілі Єлізавєту Багуцкую. На ранньому старті виборчих перегонів, восени 2018 року вона, порушивши правила руху, на смерть збила людину. А далі ще й купа обтяжуючих обставин. На противаги процесу над Арієвою, де карне звинувачення взагалі ніяк не могло виноситися, у Багуцкай навіть теоретично не було шансів уникнути суду. А вийшло все навпаки. Бо Петро Порошенко, на відміну від Зеленського, на суд і слідство ніколи не тиснув, а рятувати затяту шельмувальницю тодішньої української влади, викликався одіозний міністр Аваков, якому була потрібна отака нагла торпеда проти Порошенка в інтересах імовірних кандидатів від Коломойського. До виборів справу замнув, а після виборів і повністю поховав. А Богуцкую ще й нагородили (за вбивство, чи за лайнометання?) мандатом нардепа від слуг… От про ці дикі подвійні стандарти сьогоднішній вечірній сюжет.

Його величність Король Швеції Карл XVI Густав у Львові. Дякуємо за увагу й повагу до полеглих захисників України. І за наочний приклад, як виглядає справжній королівський аристократизм, а не гопницький образ сцарьків...

Олег Барна завжди боровся за Україну та її вільне майбутнє.

Уже третій рік, як його немає з нами, а досі важко до цього звикнути.

Його смерть тоді стала для мене ударом, цілковитою несподіванкою, хоча на фронті смертельна загроза всюди. Олег загинув під час штурму ворожих позицій за день до свого дня народження 17 квітня, біля села Павлівка на Донбасі. До останнього подиху він виконував те, у що вірив: Україна повинна бути сильною та незалежною. І нічому російському немає місця на нашій землі.

Олег завжди був серед перших: мав гаряче серце, був чесним і прямолінійним. Ніколи не стояв осторонь, коли Україна кликала: ні тоді, коли був студентом і брав участь у голодних протестах, ні коли став народним депутатом.

У лютому 2014 року ми разом були на Майдані. Тоді в Маріїнському парку Олега поранили під час протистоянь із силовиками. Він показав, що не боїться пролити власну кров за гідність і свободу українців, за наше європейське майбутнє. Таким принциповим я і знав Олега весь час нашої дружби та державної роботи.

А ще Олег був дуже впертим і завжди наполягав на своєму. Попри травми він пішов добровольцем на фронт, коли на сході України розпочалася війна. Взяв до рук зброю і в 2022 році, хоча вже був непридатний до служби, і домігся, щоб його взяли саме до штурмової бригади.

«Ми маємо залишити нашим дітям захищену, безпечну країну, щоб вони більше не знали, що таке війна й убивства, які несе російський чобіт», — казав Олег.

Друже, ти давно вже в небесному війську, а ми тут продовжуємо твою боротьбу.

📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

Навіть важко уявити, що вже три роки, як загинув у бою наш спільний друг і приклад для всіх Олег Барна. 17 квітня вийшов на бойове завдання і не вернувся. А за день — 18 квітня мав би відзначити своє 56-річчя, так і залишився навіки на отій майже круглій позначців в 55 років...

Був дійсно прикладом, як жити повним і справжнім життям, а не отак — навпіл. Принциповий до краю і неймовірно спокійний, навіть лагідний у нормальному людському спілкуванні. Не раз, бувало, після спільних ефірів відвозив його до помешкання — досі пригадую те, що можна назвати радістю спілкування. Таке буває далеко не з усіма й ой, як не часто...

А коли йшлося про принципове — там був украй жорстким. Коли Яценюк загрався в інтриги, виніс його зза трибуни, нарвавшись на атаку всієї фракції Народного Фронту. А найпоказовішим був конфлікт з тоді ще дешевим московським блазнем Zеленським. За його антиукраїнські випади Барна жорстко висловився проти покидька, а оте обіжене й напугане, кинулося в ефірах посилати Барну й цілі флешмоби з такими самими виродками влаштовувати... І знаєте, це, принаймні, було зрозуміло, на відміну від нинішнього кривляння, бо московські зрадники ненавидяять патріотів України й чесніше, коли вони гавкають відверто, а не падлюче гадять втихаря.

А Олега пам'ятаємо й ніколи не забудемо... Це один з тих проломів в українському строї, який уже нема кому заповнити...

Більше й краще про Олега Барну скаже його друг Петро Порошенко.
⬇️⬇️⬇️