Телеграм канал «Тарас Чорновіл 🇺🇦»

І, щоб знову не забути, ще в понеділок мав також для Прямого запис із Дашею Щасливою. Опублікували його вчора, а я сьогодні поділюся з вами:
https://www.youtube.com/watch?v=bv4junRurUw

Мені нагадали, що в ютюб на каналі Прямого вже виставили сьогоднішнє ранішнє інтерв'ю із Славою Вардою. Оскільки запасу електроенергії, щоб зробити свій власний запис, у мене трохи малувато (світло й воду досі не включають від десь 5 ранку), то пропоную таку дуже гідну заміну, створену Славою. Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=5_7vWcS88Qk

Десь там писали, що світло й вода в нас появляться о 17:00. Не судилося. Зроблю паузу тут. Гляну, що потратив на зарядному.

Жодна пускова установка, жоден дроно-порт не постражадли. Схоже, що з цієї атаки взагалі ніщо у ворога не постраждало. Те, що я вже не раз казав: нпз й напів порожні бочки на раші горять від рідкісних влучань міндічівсько-zеленсько-даніловських етажерок тільки тоді, коли їх дозвлено палити й знято від них ппо та залишено лише вохру з автоматами.

У мене були різні припущення, навіщо колективному пуйлу потрібно завдавати не критичної, але все ж шкоди своїм заводам. Аж тут через Трампа і взнали, для чого це путін замовляв, а Zе руками покірного Броуді виконував...

Ще одна біографія може піти в утиль? Екс-очільник СБУ Василь Малюк особа дуже контраверсійна. Він атакував і звинувачував без суду Червінського й той зараз судиться проти Малюка. Але й запам'ятався першими після Баканова заходами проти московської армії в рясах, операціює "Павутина", тим, що розвинув чисто бойові підрозділи СБУ з управління дронами, які, на відміну від СБС Броуді, б'ють не по потішних, а по реально бойових цілях. Та й інше. І зараз Zейло сватає Малюка очолити держзаколот у місті Києві та захопити владу замість обраного людьми міського голови Кличка. Попри те, що до управління містом генерал СБУ, як я до балету.

Погодиться чи таки вистачить мужності відмовити? Не знаю. Але просто певної миті навіть хороші біографії закінчуються великою ганьбою...
========
А я вам тут зараз розповім одну бувальщину. Саме з моєї подачі вона колись стала не надто поширеним, але реальним анекдотом. Це сталося, коли ще неймовірно давно ми з родиною відпочивли на півдні Італії в Калабрії на кемпінгу біля руїн знаменитого давньогрецького міста Сібарі (звідти й пішло "сибаритство"). Раз я сам виїхав на оглядини одного маленького містечка в горах і тупо заблудився: карти й реальні дороги цілковито не співпадали. Зупинився розпитати біля столика, де зовсім біля дороги обідали старий італієць з дружиною (там так люблять, навіть на дорогу можуть столи винести.

Дідусь уже підхмелів і ледь не силою посадив мене пообідати з ними й випити винця. Моя італійська й тоді була слабенька, але якось поспілкуватися міг. І коли я запитав, як проїхати туди то, він став мені доволі бурхливо і зі сміхом розказувати знамениту в Калабрії історію про тамтешнього дона. Там було стільки міміки й жестів, що й мову не конче було знати. А я потім переробив це вже в дотеп від першої особи й так само давно його опублікував у нас, як напоумлення декому... Отже:

Старий дон з маленького містечка ображено розповідає внукам сумну історію своєї слави та її падіння:
Я був героєм першої світової, обирався до ради комуни і навіть раз до провінції. Воював у другій світовій війні. Отримав нагороди від Дуче, а потім від американців. Узяв під контроль усе містечко й правив ним на славу та на користь землякам. Мене всі шанували, кланялися на дорозі, йшли до мене, як до судді, сам губернатор мав за честь запрошувати мене до себе на пораду... І все йшло гарно й чинно, і так би я й увійшов у історію, як поважний і статечний чоловік... Але ж смикнув мене дідько після пляшечки ґраппи підкрастися ззаду до тієї кози...
===
То Малюку б задуматися, бо пропозиція Zеленського — це і є ота коза поважного, але збезчещеного італійського дона. Один раз не зважився сказати "ні" сцарьку і вся біографія козі під хвіст... Запам'ятають лише те, що ти козолуп, тільки гірше - у політичному й суспільному сенсі...

Тут до мене затесався троль із чисто ботівським неймом "Іван академік". Це їх звичні приколи. От лише я дуже прискіпливо фільтрую запити на приєднання до чату, а таку кликуху точно б не пропустив і не забув би. Тому йшов під якимсь ніком Іван Іваненко, а потім перелогінився. Так дуже рідко буває з людьми й дуже часто з тролями й ботами. Хамити мені тут у чаті неспідручно, бо я не панькаюся й баню без дискусій. Тому тролі лізуть з підмазочками, але далі женуть поставлене замовлення.

Отже, я цьому "академіку" дуже вдячний. Так, реально. Він від своїх хазяїв підтвердив правдивість припущень з отим новим мирним планом Трампа, який я тут описував учора. План дуже неприємний і підступний, але на те його виставили на переговори представників України, Європи і США, щоб ще мати змогу щось підкорегувати. І саме з тієї наради триголовий змій Арахамо-Умеро-Буданга втік на вимогу Zейла. Мене той план тривожить і аж ніяк не захоплює. Але, вочевидь, його автентичність і реальність отримати припинення війни внаслідок такої політики Трампа ще більше стурбувала Банкову, де Zе і його прислуга бояться закінчення бойових дій, як нечисть свяченої водиці.

Тому, попри всі мої жорсткі висловлювання на адресу його сцарька, той "Іван академік" злякався тільки цього порівняно нейтрального та не надто емоційного матеріалу й моїх коментарів до нього. Так понесло, що саме за це й тільки за це держзраду мені інкримінував. А що це означає? А те, що джерело Девіда Ігнатіуса з Washington Post сказало правду. І щось отаке готується. Бо нащо б інакше zе-тролям так казитися від якогось нейтрального фейку?

Так-так. На фоні того, що в Україні нема грошей ні на армію, ні на захист міст, слуги зняли з розгляду або відкладають усі проєкти, під які ще Євросоюз готовий продовжувати фінансування. Буквально вчора знали з розгляду навіть кастровану урядом Антикорупційну стратегію — навіть вона Zеленському пекельним вогнем пече! У мої часи це б назвали ворожою диверсією. Прямою диверсією, без ніяких метафор та пів тонів.