Буквально зараз, о 17:00 починаємо ефір з паном Дмитром на його каналі Дмитро Ньюс. Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=JzYZLt2GabY
Чомусь знову не появляється гіперпосилання...
І ще вчорашній запис для Прямого із Славою Вардою:
https://www.youtube.com/watch?v=42j0ed4KRAI
===
Це, як заміна, доки я своїх випусків ще не зважуюся готувати, бо трохи слабуватий...
Щойно відпрацював півтора годинний запис для колег з Прямого на завтра. Трохи ще хворий, тож геть охляв — давно не було аж так... А за ще півтори годинки буде ефір з паном Дмитром на його каналі Дмитро Ньюс. То я поки піду доліковуватися, а вам залишу тут два записи, які перед тим зробили з ведучими Прямого. Тут спершу ще понеділковий із Дашею Щасливою. Він доволі коротенький:
https://www.youtube.com/watch?v=77zicwmRodE
Як бачите, я таки зважився трохи підвестися з ліжка й почати щось тут робити. На власний запис у ютюб ще сьогодні не витягую — дуже слабо. Але два для колег мушу відпрацювати. Один робимо завчасу, а другий буде в прямому ефрі з паном Дмитром сьогодні о 17:00. Поки ж мушу трохи відлежуватися.
Жорстко збивав тиск, а так і не дозбив. Ледве встаю й зовсім не надовго. Таке буває. Трохи прихопило. Але основне, що вже явно йду на покращення. Сподіваюся до завтра остаточно виздоровіти й узятися вже за планомірну роботу.
Я дуже радий, що нам таки вдалося всім разом це зробити в останні три дні. Наша товаришка з чату настільки зворушливо добивалася вшанування й нагородження її брата-героя, який загинув торік у Покровську, що зворушила й змусила нас усіх цим перейнятися. Просто нагадаю, що десь із 18 тисяч підписів Вікторія зуміла зібрати власними силами, доки ще приєдналася до нашого товариства. А далі з 25 серпня залишалося ще багато підписів і зовсім мало днів.
Але спільними зусиллями це вдалося зробити. Дякую друзям, до яких також довелося звертатися, коли наш ресурс небайдужих став вичерпуватися. Олександр Бригинець двічі закликав своїх читачів долучитися. Дякую Віктору Уколову, Вікторії Максименко, всім іншим. А що мені особливо приємно, останні штрихи, коли вже була паніка, де взяти ті кілька сотень підписів, поставила разом із своїми читачами Світлана Самарська.
Це ще не рішення, але надійний початок дороги. З тими нагородженнями в нас усе геть паскудно. Але після петиції (звісно, без уваги й власної волі того Zе — він же їх не читає) клопотання буде розглядатися в нагородному відділі. Й там уже самій родині доведеться попрацювати з колегами та командирами полеглого героя, щоб були належні клопотання тощо. Думаю, що й так уже це все робиться... А всім вам дуже дякую.
От не буває дня без якоїсь чергової ганьби, коли б наш "принижень України" (за влучною характеристикою його прихвостня Тимофія Мілованова) не обробився на сором усій країні. А ще більше приниження, що наші українчики це лайно готові їсти й прицмокувати: який у них потужний лідор...
Найновіша історія... чи, може, доки я хворію, ще щось начудив? Отже із новішого. Zейло вже давніше посварився з поляками, назвав Польщу для себе небезпечною й недружньою країною й тепер вилітає у свої постійні вояжі з аеропорту Кишинева. І це при тому, що його літачок зберігається, обслуговується та заправляяється у польському Кракові... А аеропрт Жешува (Ряшева) в силу військової логістики та особливої охорони є одним із найбільш убезпеченим від будь-яких загроз, на відміну від аеропорту Кишинева, де й до так званого Придністоров'я близько, й купа рашистської агентури в самій країні. Але рашистів наш "мужній лідор" не боїться — вони ж його бережуть, як зіницю ока.
=====
А тепер про саму ганьбу. Zе по прильоту в Осло влаштував там дристливу вже сто п'ятсоту істерику, як його такого найвеличнішого знову хотіли вбити зловмисні москалі. Розповів прем'єру, як його літак при вильоті атакував рашистський дрон і багато іншої лабуди. Прем'єр, який не звик до того, що політики в Європі можуть брехати, сприйняв це на віру й сам уже публічно переповів оте zе-дристання пресі в найдраматичніших нюансах. Прем'єр-міністр Норвегії Стере публічно заявив, що літак українського президента нібито «майже був уражений» дроном під час вильоту з Молдови. І вже за пару годин був зганьблений, коли журналісти отримали з Кишинева реальні обставини того "інциденту".
А насправді, заблукалий дрон, яким "атакували" Zеленського перебував від його літака за приблизно 160 кілометрів, рухався в іншому напрямку й упав біля села Стурзень. Був ще один дрон, який менш глибоко проник на територію Молдови на значно більшій відстані від Кишинева та, очевидно, повернув знову в Україну. Тому його служби з авіабезпеки не відстежували. Наш "найстійкіший лідор сучасності" наказав чекати, доки дрон остаточно зник з радарів о 17:15 і лише після цього наказав стартувати.
У Норвегії прем'єр мусив тихо попросити пробачення у своїх журналістів та громадян, що дезінформував їх. А в нас і досі та брехня офіційно не спростована! І українчики продовжують їсти ті zелені какашки. Але ж, народ! 160 кілометрів та в іншому напрямку, а ваш найвеличніший і тут обісрався!...
І знову нагадуюся про своє прохання. Нас усіх дуже зворушила наша товаришка по чату пані Віта, яка збирає голоси під петицію для вшанування й нагородження її брата-героя, що загинув торік у Покровську. Люди, ви неймовірні, спільними зусиллями вдалося зібрати майже всі голоси, бракує вже менше пів тисячі, але й часу мізер — тільки останні неповні 4 дні. Уявляєте, який біль буде рідним, коли на останніх парі сотень підписів усе провалиться?
І знову нагадаю: так, я знаю, до кого ця петиція. Але він їх і так не читає, просто штампануть факсимілє на відповідь, але саме клопотання таки відправлять у нагородний відділ і там уже буде хоч якась надія й поле дій для родини, побратимів і командирів полеглого героя. Тому прошу: не злегковажимо цей шанс допомогти нашій товаришці.
⬇️⬇️⬇️
Vika Pliukhina:
Прошу підписати петицію для брата , Петиція критична 💔🙏🏻 залишилось 3дні Залишилось зібрати всього 518підписи🫂🙏🏻💔