Телеграм канал «Тарас Чорновіл 🇺🇦»

І скажіть мені, що це не про сьогоднішній день...

Журнал "Перець" №7 1955 рік.

Зараз, о 20:00 розпочинаємо наш спільний ефір з Володимиром Цибульком на каналі Олександра Близнюка "Близнюк НАЖИВО". Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=362QkHoTc8Q

Те, що на па-раші все з економікою котиться в тартарари, відома річ. Але якось не часто роблять співставлення із окремими сусідніми країнами. Коли рівняють із США, Китаєм, G-7, там і так усе ясно, тому й не дуже вражає. Все очікувано. А от якось усе одно побутує та нав'язана думка, що русня відстала від найрозвинутіших країн світу, але все одно в групі економічних лідерів, а тому... Далі вже купа різного політиканства.

А от Польщу, особливо завдяки zе-пропаганді, в нас якось сприймали дещо зверхньо. А тут пішли перші вже валові, а не на душу населення показники з перевагою. Отже, Поьща вперше обігнала па-рашу за показником валового експорту. А що там в Україні? Не при такій владі, не при цьому житті, не при тому населенню...

Доки Zеленський з путіним добивають Україну, Трамп просто перемелює залишки адекватного світопрядку. Покидьок для всього цивілізованого світу бульбяний тарган лукашенко матиме змогу прибути в США й поспілкуватися з Трампом на першому засіданні так званої "ради миру", в яку Трамп збирає переважно те зло, якому раніше завжди протистояла Америка. Нема офіційного підтвердження, але запрошення ніби надіслали всім, кого запросили й хто погодився — лукашенко проходить в обох категоріях.

За інформацією білоруського опозиціонера Ігоря Лосика, вчора була організована відео-конференція з кремлем для узгодження позиції у випадку реальності зустрічі Трампа з бульбяним тарганом. Жодних вимог про демократію Трамп не ставить. Єдине, ще раніше з Келлогом обумовили, що тарган має продемонструвати "жесть доброї волі" й випустити частину політв'язнів. Оскільки їх не лише звільняють, але й видворяють з Білорусі, луці лише плюс — у себе менше проблем, а колишні політв'язні за кордоном уже встигли так пережертися, що становлять меншу загрозу, ніж навіть у тюрмах. Читаю деякі їхні ресурси — їм уже й не до луки.

Кіт Келлог мав бути адвокатом України перед Трампом і його адміністрацією. Але укрвлада, тоді ще переважно зусиллями Єрмака, продемонструвала більшу готовність вести переговори з рашистським лобістом Віткоффом. Келлог щиро й уміло підтримував Україну. Зараз без любові й щирості, але не менш уміло проводить тему легалізації режиму лукашенка. Так завжди трапляється, якщо у вас у власній хаті проблеми...

У продовження до попередньої теми. Але тепер уже не про ТЦК. Я ту тему не надто педалюю, бо основні їхні клієнти, яких вони бусифікують і добивають — це "добровольці"... Не спішіть обурюватися, не ті добровольці, які пішли на фронт добровільно. Ні, звісно, переважно це ті, хто добровільно для себе й для нас усіх у 2019-му, попри численні попередження, обрав занепад замість процвітання, кам'яний вік та концтабір замість європейського майбутнього, війну замість впевненого й спокійного завтра. Ні, є винятки, коли їхніми жертвами стають абсолютно інші люди, справжні бійці, поранені, колишні полонені, важливі спеціалісти, але переважно все таки ті скандальні історії стосуються отих наших ходячих відсотків.

Тому я десь частково розглядаю ТЦК як кармічний бумеранг. Ще раз: не без винятків, але переважно. Хоча толку з того, якщо для таких усе одно будуть винуватцями не їхні обранці та вони самі за свій вибір, а незмінно їм завинили: Україна, Європа, Америка, Порошенко, як же без нього...

Тому тут уже не про ТЦК, а про проституцію. Про медіа-хвойд і медіа-шлюшок. Я сам трошки пропрацював у незалежній журналістиці й нині в мене щелепа відвисає від спостереження за тим, як у нас умирає професія. І не просто відходить у минуле чи втрачає професійність. Ні, якраз дико скурвлюється. Оті ж усі медіа-хвойди — вони ж навіть не питання ставлять, вони демонструють прогин і позу з надією, що хтось десь оцінить, поставлять на довольствіє, кісточку в будку кинуть, ланцюг продовжать. Вони реально працюють на це.

Тут чергова така бере інтерв'ю в Білецького. Не знаю, що він там далі говорив, припускаю, що в чисто владних трендах і з прицілом на подальший розкол суспільства. Але навіть у нього я б не очікував отакого монологу з надривом і з отим "...оті бідні ТЦК, їм діватися нікуди..." Журналістика продана. Залишилися ще якісь одиниці вимираючих зразків колишньої професії. Сумно...

У продовження до попередньої теми. Але тепер уже не про ТЦК. Я тут тему не надто педалюю, бо основні їхні клієнти, яких вони бусифікують і добивають — це "добровольці"... Не спішіть обурюватися, не ті добровольці, які пішли на фронт добровільно, переважно це ті, хто добровільно для себе й для нас усіх у 2019-му, попри всі попередження, обрав занепад замість процвітання, кам'яний вік та концтабір замість європейського майбутнього, в

Ну... Це епічно!

Як повідомляють одеські канали із суду: співробітник ТЦК проведе 7 років у тюрмі за пограбування бабульки посеред вулиці Космонавтів у Одесі. Він підстеріг бабку під магазином, вирвав у неї сумочку, де були мобільний, ліхтарик парасоля, трохи продуктів і пенсійне посвідчення. Про наявність грошей у повідомленні не згадують. Це вже не вписується в жодні нормальні уявлення навіть про бандитську логіку.

Пограбування відбулося ще в жовтні минулого року. Зараз справа в суді. А пояснення тецеківця ще тупіші та ідіотськіші за сам його злочин. Він, мовляв, розмовляв по телефону й згадав про свою роботу в ТЦК. А стара пані, почувши це, почала негативно висловлюватися про його роботу. А ще, на його погляд бабка мала проросійські погляди. От мужній боєць ТЦК вирішив відомстити кривдниці. Не спонтанно і в приступі афекту, а простежив за бабулькою і грабанув її після відвідин крамниці.

А тепер найтрешовіше: в суді з'ясувалося, що боєць тилового фронту з ТЦК має колоритне минуле — він грабіжник-рецидивіст. Звідти й такий великий термін за ніби невелике пограбування. Чи треба ставити питання, як особа з такими "високими моральними якостями" змогла працювати на такій відповідальній роботі й забезпечувати мобілізацію? Про те, як наявність таких істот впливає на суспільні настрої й підтримку армії, зокрема, в дуже непростому місті Одесі, я вже промовчу...