Телеграм канал «Тарас Чорновіл 🇺🇦»

Відбувся суд за оскарженням Аслана Хакімова проти злочнного рішення Держміграційної служби російської федерації України. Це часткова перемога. Суд задовільнив скаргу Аслана не повністю, але заборонив безпосереднє видворення на московську федерацію. Ухвала доволі дивна, хоча злочинне рішення держміграції узагалі шокувало — вони навіть сьогодні в суді посилалися на запит рф до Інтерполу про видачу Хакімова!!!

Тепер плани Zеленського приписати Хакімова до чергової групи полонених і так видати його на смерть ворогу буде прямим порушенням рішення суду. Але перше - а коли рішення суду зупиняло цього узурпатора? І друге - суд заборонив цю дію держміграції, а не, скажімо, СБУ, центру з поводження із полоненими тощо. А ще нема заборони на видачу Аслана, скажімо, Білорусі, якійсь із арабських країн, з якими в раші добрі стосунки й звідки їй можуть його передати. Це може бути провернуто за запитом такої країни або у вигляді депортації, якщо вдасться приліпити хоч якусь прив'язку до тієї країни. Але це коротке оголошення ухвали. Можливо, більше конкретики взнаємо в повному рішенні суду.

Перепрошую, сьогодні все шкереберть, тому тільки зараз ставлю посилання на денний випуск у мене на ютюб-каналі: "Діалог-ВІДВЕРТО №1034/17.06. Усіка тягнуть у президенти? Укрполітики проти України? Що не так з НПЗ? Та інше…" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=B8LvgMeWmZ8
===
Нижче перелік і хронометраж запитань сьогоднішнього випуску:

00:00 Короткий вступ.

01:16 [Післяслово до історії про 5 років за критику Зе].

05:00 «Після зустрічі з президентом Трампом знову всі (свої-не свої), почали висувати боксера Усіка на кандидата в президенти?»

13:46 «Чому одиночний пікет Олександра Москалюка пройшов майже непоміченим? Це ж справжній герой нашого часу».

19:52 «Якщо путін вже поза грою, то до якої вежі тепер належить його гаманець Абрамович?»

30:30 «Побачив новину, що наші влупили по НПЗ в москві. Але нам постійно кажуть, що в москві забагато ППО і туди немає сенсу бити. Але ж НПЗ той вразили? То, може, і по якихось корисних в контексті війни об'єктах цілком можна було б бити? Чи є цьому якесь пояснення?»

36:20 «У світлі останніх подій у мене виникають підозри щодо координування (чи замовлення) з боку нашого "легітимного" деяких тих страшних ка**пських прильотів по Києву. Спочатку відбирають 40 млрд. з оборонки, потім після прильоту по Печерській Лаврі воно відразу заявляє: "Слава Богу, в нас є Резервний фонд, бо депутати проголосували". Щось виглядає дуже підозріло…»

41:45 «Країни ЄС домовилися відкрити перший кластер переговорів про вступ із Україною та Молдовою. Чи пройдемо ми цей шлях?»

46:07 «Чесно кажучи, я в шоці. Знаєте, який коментар я сьогодні прочитала? "В Лавру прилетіла ракета тому що (!!!) Лавру захопили раскольники з ПЦУ, прийшли на все готове, що роками будувала УПЦ КП (нє, я не можу), а вони прийшли, болгарками все порізали і тепер панують. Ще про якісь сніданки та танці приплели… І такий шабаш під тим коментом з адептів онуфрія! От що з тим поробиш?»

54:20 [Довге питання від постійного глядача з окупованого Харцизька про зрадницький лист 148 депутатів партії регіонів, кпу та позафракційних, що в червні 2013 року просили польський Сейм звинуватити українців у скоєнні геноциду проти поляків. І ще пару супутніх питань. А чим торішні підігрування Зеленського антиукраїнському шовінізму відрізнялися від зради за ініціативою вадима колєсніченка?]

1:06:41 «Трохи стану на бік лауреата. Він умив цього Федоренка, Федоренко не в курсі, як працювала Україна з 2014 року по 2019, а далі пан Лауреат облив брудом ЄС».

1:11:40 «Усе ж дайте відповідь стосовно хору "Гомін", було б дуже цікаво почути Вашу думку!»

З хорошого. Маємо пару не кардинально, але все ж позитивніших новин з французького Евіана, де вчора на G-7 обговорили допомогу Україні. Я на прикладі вже не десятків, а сотень ситуацій переконуюся, що результати були б кращі, якби там не заважала ця пожована особа в френчику "а-ля Кім". Але то ми розуміємо, інші товктимуть у ступі словесну полову про "геніальні досягнення zе-дипломатії".

А реально головний позитив, що Трампу знову приснився остаточний мир з Іраном. Як наслідок, він не торпедував тему України й залишився на українській сесії та навіть на щось там погоджувався. Половина з того не буде реалізована, коли в Затоці все знову підірветься, чи Трамп задумає щось інше. Але з позитиву маємо, згідно комюніке лідерів об'єднання, основну позицію — вони обіцяють, що збільшать постачання ППО, посилять далекобійність та допоможуть у виробництві власної зброї.

Згадані такі кроки:

▪️Посилення неба: термінове збільшення постачання комплексів ППО, додаткових зенітних систем та ракет-перехоплювачів.
▪️Далекобійність: G7 суттєво збільшить передачу засобів для ударів у тил ворога.
▪️Військове виробництво: спеціальні ліцензії, які дозволять Україні легально та масштабно збільшити виробництво іноземного озброєння на українських заводах.
▪️Тиск на рф: лідери планують запровадити новий сильний пакет санкцій, який буде націлений на нафтовий та газовий сектори росії.

Те, що багатьом не сподобається: тема пошуку шляхів закінчення війни, як і в Лондоні, була розмита й стала другорядною — якщо вдасться, а ні, то ні. Саме під такий результат на всі саміти й наради проривається наше неголене. Але він, напевно, правий. Бо ж усі, в тому числі на Заході, бачили результати опитування, де наші респонденти дружньо відповідають, що бажають воювати "скільки буде треба". І не потрібно тут про брехню від соціологів. От не треба. Частина таких опитувань узагалі на замовлення західних організацій.

А брехати треба відучитися українцям: і самим собі, й соціологам. Бо всім дуже хочеться виглядати дюже правильними. А наші партнери отримують отакі результати й погоджуються: "Правду казав Zе — українцям подобається воювати, вони довіряють цьому Zеленському" та інше...

Я не спеціаліст, але все ж вивчав трохи основи стратегії ведення війни. Може з певністю сказати, що цей наш вєрховний робить усе діаметрально протилежно до напрацювань світової воєнної науки. Але мене вражає, як це легко заходить населенню.

От є відома норма, що у випадку обміну ударами ви маєте входити в такі боєзіткнення й не уникати їх лише у випадку, якщо ваші втрати, збитки чи наслідки будуть меншими, ніж у ворога, не симетричними йому й коли у вас є ресурс для безболісного поновлення знищеного ресурсу. Майже дослівно.

У нас доблесний пропагувальник міндічівських етажерок Броуді-Мадяр нахвалює удари по рашистських НПЗ, хоча вартість цього для нашого військового бюджету завищена в десяток разів, а ефективність найнижча в світі — може пару відсотків узагалі кудись долітають. 0,1-0,3% мають шанс влучити. У світі за такі результати під трибунал віддають, а у нас приз глядацьких симпатій!

Але тратячи на це десятки мільярдів ми таки добилися... Ну, чого не добилися взагалі - це впливу на спроможність раші вести війну. Про це є прямий висновок експертів Пентагону. Але на па-раші дійсно спостерігається дефіцит легких нафтопродуктів і черги на заправках виключно для цивільних. Нестачі нафтопродуктів для їхньої мілітарної орди не було й нема.

У нас у той самий час ворог активно квадратно-гніздовим способом знищує заправки в окремих прифронтових і не тільки регіонах. Минулої ночі знищено ВСІ заправки на Тростянеччині. Це вже не черги, це повна втрата можливостей. Але це серйозно впливає на заправку й можливості військового транспорту, на який централізовано укрсучвлада нічого не виділяє. Однак, у нас усі до усрачки радіють від черг на раші й плювати хотіли від втрат у нас.

То що, не бити по об'єктах ворога? Та звісно, що бити. Але, якби не оте золоте корито Zеленського-Міндіча, тих ударів могло б бути у 8-10 разів більше. Якість могла б бути в рази краща. А ще, не під рівень закупівлі й витрати етажерок збагачувати zе-міндічів, а поміняти тактику атак і бити по реальній логістиці, військових об'єктах тощо, а не підігрувати у війні однієї вежі кремля проти іншої. До речі, саме це в нас роблять ССО, окремі інші підрозділи з ГУР чи СБУ. Але народні улюбленці не вони, а ті, що підняли багато диму від підпаленої ємності чи ушкодженої перегонної колони...

Ну, це називається: "На замовлення публіки". А те, що війни так не виграють і про це написали всі автори від Конфуція до командувачів під час модерних воєн, включно з нашим Залужним, це ж дурня. Особливо, коли стратегію війни задають чотирикратний ухилянт і давній соратник Юри Єнакіївського-Іванющенка по освоєнню китайського кредиту, але з нулем військової освіти...

Ніч починається трагічно. Проклята Богом і людьми русня влаштувала пекло в Запоріжжі. Є загиблі й поранені.

На жаль, розбився наш літак СУ-24М на Хмельниччині. Обоє пілотів: майор Богдан Загорулькор й старший лейтенант Богдан Бабенко загинули...

Скорбимо за захисниками Українського Неба

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Україні відкрили переговорні кластери! Вова, чому фізіономія така кисла? А святкує чомусь опозиція". Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=nd5uK9S77wM
===
Сьогодні не буде розгорнутого вступного допису – не встигаю. Зрештою, в сюжеті все детально розклав по поличках. Отже, це, попри неймовірну затримку, таки сталося. Нам почали відкривати переговорні кластери для можливості приєднання до Євросоюзу. Очікував, що влада буде патетично заявляти про небувалу перемогу й результат видатної зе-дипломатії, хоча таке затягування чисто процедурного рішення – це вже навіть не провал дипломатії, а умисний саботаж усієї владної мафії. Однак, був здивований: чомусь учора взагалі всі, хто орієнтуються на владу, чи їй прислуговують, ніби води в рота набрали. Сам Зе з аеропорту Кишинева відговорив включення на Раду ЄС із явно погаслим видом про атаку на Лавру, про свій вояж зараз у Молдову (на зло Польщі), а далі на G-7, ще всяке інше й ледь витиснув із себе вдячність за це важливе рішення.

От у сьогоднішньому сюжеті розбираю, найперше, чому такий саботаж із стартом процедури переговорів, від чого у влади настрій геть не святковий, а радість випромінює лише опозиція на чолі з Петром Порошенком? І що ж це за етап зараз починається, чому для одних він, як кістка в горлі, а нам хоч і не надто велика, але все ж надія. А також, що тепер буде відбуватися з нашою євроінтеграцією й чому після отого всього Зе-бикування й регресу не слід плекати надмірного оптимізму та швидких рішень.