Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Саміт з розширення ЄС. Читати після «АЛЕ…» Регрес&прогрес? Вистріл в ногу, чи контрольний в голову". Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=bOB5_JqEof8
===
Сьогодні в Брюсселі відбулася доволі важлива подія — Саміт щодо розширення ЄС. Ніби ж надважливий для України захід. Якщо, звісно, ця тема для нас ще актуальна… А хіба може бути інакше? Чітка норма в Конституції, воля народу, згідно всіх соціологій. Мабуть, ці всі чинники не мають аж надто суттєвого значення, коли когось зовсім не влаштовує перспектива жити за європейськими правилами та дотримуватися критеріїв і норм демократичної спільноти. Колись янукович дуже вірив, що «ми їм потрібні більше, ніж вони нам – нікуди не дінуться, підпишуть». Тоді ще готували Угоду про Асоціацію. Нині вже йдеться про остаточні переговори щодо членства, які укрвлада вже понад рік саботує, не виконуючи вимог і зобов’язань. Головне для Зе, що йому й далі підсипають компліментиків та купають у теплій ванні. І ніхто іти на конфлікти та звинувачення з керівництвом України не стане. Бо навіщо? Нас готові брати в свою родину, якщо ми самі будемо готові. А ні, то ні. Януковича ще пробували вмовити. Зеленського вже ні.
Єврокомісія нам не виносить вироку, вона, як сказав мій колега Володимир Цибулько, ставить діагноз. Рішення лікуватися, чи ні за Україною. Доки Зе-влада буде заколисувати себе та українчиків переказуванням красивих фраз, які йдуть до отого красномовного «АЛЕ…», доти надій на оздоровлення і рух до Європи нема. А після «але» дуже багато всього того, з чим до Євросоюзу ніколи не увійти. Чи не вперше в коментарі щодо нинішньої ситуації в Україні прозвучало слово «регрес». Для євроінтеграції це, ніби крок з мосту для самогубця.
Для нас тут суцільні, на жаль. Але чи всі аж так сприймають усе серйозніші застереження? Чи постійний саботаж під заспокійливу колискову – це лише тупість і відсутність критичного мислення? Чи все ж ідеться про злу й умисну волю? Я б схилявся до варіанту з тупістю. Бо ж навіть таке мірило дна, як янукович, реально прагнув до Євросоюзу. Але ми з таким безвідповідальним вибором, як у 2019-му, докотилися до рівня, коли «знизу постукали». Минулої ночі, якраз напередодні важливого засідання й ухвалення звітів, репресивна машина режиму влаштувала аж настільки демонстративну провокацію і вияв показового беззаконня, що це важко назвати співпадінням. На Банковій були поінформовані про всі застереження й негативні закиди на свою адресу. І вибрали той сценарій їх відторгнення, який не можна не помітити, та продемонстрували із себе вже абсолютно кінчених свавільних беззаконників. Мовляв: «Відчепіться від нас нарешті! Яка з нас Європа. У нас зовсім інші цілі й масні бажання…» Поки нас ще не відкидають. До кінця війни ніхто не задіє положення єврозакону про скасування кандидатського статусу, щоб тут не натворили пси режиму. Але поїзд євроінтеграції готується до відправлення. Ніхто не скасував граничних термінів. А ми вже й так не вкладаємося…
Для обкладинки використано рисунок Олега Коваленка.