Телеграм канал «Тарас Чорновіл 🇺🇦»

До попереднього допису про Болгарію. Не попалося під руки кадрів із тієї геть брутальної в наркотичному дурмані перепалки Zейла з тодішнім президентом Болгарії Радевим, який зараз має шанс очолити країну вже як прем'єр. Але натрапив на інші кадри саме того дня 6 липня 2023 року в Болгарії. Ви подивіться на це жахіття. То можу вас запевнитим, що з президентом країни він говорив набагато вульгарніше, а його стан був ще більш явним. До тречі, згаданий переломний для Словацьких виборів зальот Zеленського туди за пару днів був уже взагалі цілковито клінічним.

У Болгарії проходять парламентські вибори. За попередніми оцінками, перемогу може здобути партія "Прогресивна Болгарія" на чолі з екс-президентом Руменом Радевим. Це той самий Радев, якому Zеленський 6 липня 2023 року тупо бикував під час свого візиту до Софії.

Він перебував у такому неадекватному стані глибокого одурманення з приступами агресії, що наробив неймовірно багато біди. Не лише в Болгарії, але особливо відзначився в Словаччині. Його тодішні наркотичні вихлопи добавили аргументів та голосів партії Фіцо, який відразу перекваліфікував свою кампанію з євроскептичної на антиукраїнську.

До Радева Zейло взагалі кидалося, як якийсь когут. Тоді просто перервали (як і пізніше в Білому Домі) зустріч і Zейла вивели з президентської канцелярії. І з того часу ми отримали ще одного ворога. А зараз він може стати новим прем'єром, а для нас ще й новим Орбаном. Дякуємо, дуже дякуємо...

А тепер про проросійськість. Так, вона в риториці Радева тоді була, але можна було просто не напрошуватися на ту зустріч - роль президента в Болгарії незначна, а коаліція й уряд були на нашій стороні. Та й тодішні заяви Радева скорше данина типовій і популярній серед болгар риториці. Головне, Радев неймовірно гордився, що він перший у Європі президент — натівський генерал. Чи стане він, якщо отримає посаду прем'єра, чисто проросійським — це ще питання, а от що буде жорстко антиукраїнським, тут і до ворожки не ходи.

Зрештою, колись ми ж мали й Орбана, й Трампа Порошенкових і проукраїнських, а потім побачли Орбана й Трампа під Zеленського. Мерзенне видовище, скажу вам. Але може із Zеленським тут основна проблема?

Трамп похвалився журналістці своїм улюбленим фото, із свіжачка. Яке ж воно реально кінчене й безумовно хворе. Зрештою, наше нічим не краще. Хіба різниця, що Трамп несе американцям усе більше ганьби, а Zе крові й руїн...

Учора про це на ютюб казав: зло дуже заразне й швидко самовідтворюється. І від самих терористів чи дегенератів-хуліганів, чи ще більше від дурних дій влади, яка для своїх цілей бреше про неіснуючі напади на Zейла, ставить дешеві постановочки з "луцьким терористом" та дуже багато іншого. Це підштовхує психічно некстійких до дії. А цинічних і підлих заряджає впевненістю в результативності методів терору проти населення.

Сьогодні, от щойно, стрілянина в Чернігові. Попередньо, без потерпілих, були повідомлення ніби про хуліганство зі стартовим пістолетом, але це ще неофіційно. Одного з двох учасників уже затримали (на відео). Ну, коли побачили, що зброя не бойова, то й ці💩 зразу осміліли.

Тему вже хтось зачепив, тому на авторство ідеї претендувати не можу. Але коли лише появилося відео озброєної й захищеної броніками мусорні, яка покинула напризволяще наступну жертву терориста-одиночки й здристанула... Коли згадую, що там же і в спокійніші часи на кожному кроці мусори товклися — їхні заклади поряд, а тут усе позаникувалося як таргани по шпарах... От при всіх цих спостереженнях відразу виринуло щось дуже далеке й відсторонене: а на якого біса ще хтось відкриває рота (найперше, zелена макака) й кричить, що, якби в нас ядерку не забрали, то ми б... то на нас би...

Коли ви обираєте таке, як Zеленський, вам жодна ядерка не допоможе. Бо щоб віддати наказ застосувати її навіть у відповідь, треба бути не отим блазнем, який готував країну до здачі ворогу, а державником, який би ризикнув усім і своїм майбутнім також, щоб дати таку відповідь чи хоч реально нею пригрозити. Просто уявіть собі, що там, де мали віддати й де повинні були б виконати цей наказ, сидітимуть моральні нікчеми на зразок отієї мусорні, яка лише вдесятьох проти одного цивільного в героях, чи того ж таки московського блазня...

Сьогодні річниця (чи вже доречніше казати роковини?) того щоу на стадіоні. Я б, може й не згадав, бо після того вже котрий рік пожинаємо криваві покоси тієї дурості й безвідповідальності. Але відкрив телеграм і вмить нагадали. Краще за інших переказувати те, що тоді відбулося, мені годі — якось ті спогади ніби в тумані — напевно все, що сталося потім, перекрило ту картинку. Тому просто добавлю щось трошки про свої емоції.

Усі згадують про те дійство, як про якийсь жах. Zелінскі бикував і кривлявся, на це було соромно дивитися. Я не раз згадував, як мені пару років доводилося до свого видавництва проходити через затишний парк Львівської обласної психлікарні. Я ж колись мріяв стати лікарем-психіатром... Минулося, але все одно завжди зупинявся поспостерігати й послухати те, що неслося з вікон закритих відділень. У мене, коли дивився на отого недокурка на сцені, незмінно виринали спогади про львівську божевільню… Хіба, на жаль, санітари не прибігли й усе це не припинили.

На самому стадіоні не довелося побувати, бо сидів у ефірі Прямого: спершу прямо в студії дивилися на оту історію, а потім уже обговорювали під пильним наглядом Ганапольського, щоб чогось жорсткішого ніхто про Бубочку не сказав. Але я пригадую якесь подвійне відчуття. Ні, не те, що отруйний туман розвіється й виявиться, що це лише якась ідіотська постановка й не більше. От мені не хотілося вірити, що українці в своїй основній масі виявляться настільки кінченими й погодяться жерти отаке московське лайно. Дещо пізніше взнав з перших рук, що і в Коломойського, і в кремляді також на початках були кращої думки про українців, тому аж до кінця лютого обидві антиукраїнські команди робили ставку на Жульку Тимошенко, бо не могли повірити, що обраний ними в ролі зливного бачка покидьок може перемогти.

У мене також ілюзій залишилося геть мало ще від січня. А от у цей день 7 років тому щось раптом ніби трішечки десь у глибині прокинулося. Ну не міг же я так не поважати українців, щоб припустити, що вони таке заковтнуть. Тому мій особистий спогад — як «Contra spem spero!» (без надії сподіваюся - десь саме так).

Ніхто ж навіть особливо не закликав прийти на той стадіон і підтримати Українського Президента, а в zелені аж із штанів вискакували. На самому стадіоні видно було співвідношення чисельності прихильників обох. Звісно, виборці Zейла із тієї категорії, щоб перед відкриттям дверей у ліфті чи вагоні насмердіти й вийти... Але ж тоді на стадіоні — мудрий і виважений справжній президент, розумні слова, підкріплені ділами, а напроти якась макака, що смикалася проти нього. За Порошенком військові, за Zе виродки на зразок лисого з кварталу із його похабщиною.

Ну, як могли нормальні люди проголосувати за примітивну московську мавпочку, яка навіть свої кривляння й бикування мала зачитувати з папірця, бо неспроможна самостійно й двох фраз сформулювати. Я ж не наївний, але ту годинку, доки дивився на це протиставлення величного, мудрого й українського й отого зеленого сміття, чесно, я переживав зовсім не найгірші хвилини з того періоду нашої історії. Це не можна назвати надією, її тоді вже не було, а оте "без надії сподіваюся" дало мені дійсно приплив добрих емоцій. А ще коли, блазень прогнозовано здристанув і не пішов на офіційні, передбачені законом теледебати…

От є таке підступне слово "якби". Якби українці були українцями, а не малоросами, якби вистачило Порошенку часу й хоч трохи підтримки й розуміння, щоб зростити, виховати з насєлєнія націю, то нація, народ гарантовано ніколи б не пішли за московським блазнем, який так ганебно й блювотно виглядав на тому дійстві і у всьому іншому своєму огидному житті-бутті. Того "якби" не сталося. Занадто багато сил зла кинули проти українського Президента. І надто вже примітивні й низькі почуття повитягували з нутра. Але на тому стадіоні я для себе побачив те, що хотів — свого гідного Президента й отримав годинку безнадійних, але сподівань…

🇺🇦 Шановна громадо!
Нещодавно ми зібрали 270.000 на РЕБ для десантно-штурмової роти 40 Окремої Бригади Морської Піхоти.
Борці його отримали. Хай він їх захищає!
Дякую за кожен донат і кожне поширення закликів - разом ми це зробили!

А зараз не менш важлива робота 👇
Ми вже зібрали 170.000+ на ремонт техніки для 428 ОББпС ТІНЬ
Близько 80.000  вже пішли в роботу.
🫙Банка - це оперативні витрати,
💌 Конверт - це стратегічні закупки.
Ще треба 1️⃣2️⃣6️⃣.0️⃣0️⃣0️⃣
Приєднуйся!

🫙
https://send.monobank.ua/jar/45A8fWbf6H
💳🫙 4874 1000 2438 7782

💌
https://www.privat24.ua/send/jh4b0
💳💌
5168 7521 3484 5323

Слава ЗСУ!