Zеленський в Анкарі... А хто ж нам замість генштабу рашистської педерації анонс ударів прогундосить??? А про них, доки Бубочка не вернувся, попередження вже публікують.
Вночі висока загроза балістичних ударів по Києву.
📡Ворог продовжує проводити активну розвідку різних об'єктів у столиці.
🔴Основа ціль атаки — різні склади, ворог намагається вгадати де Україна збирає дрони.
❗️❗У Брянській області є 24 пускові установки Іскандер-М;
❗️❗У Курській області 6 пускових установок ракет Циркон;
Ну, цілей у ворога багато. Й серед них житлові будинки цивільна інфраструктура та багато всього. А тепер у мене просте питання на засипку: розвідка має докази про розташування пускових установок балістичних ракет. Більше того, такі попередження роблять і по авіа- й по наземних ударах саме за фактом підвезення ракет і їх підвіски до літаків чи встановлення на пускові.
Щоб мати такі дані потрібні візуальні підтвердження, розвідка, космічні знимки... А якщо вони є, то якого ... понад 300 міндічівських етажерок полетять за сотні й тисячі кілометрів до чергового нпз, а не за якусь сотню до цих пускових??? Чому всі удари по стратегічних аеродромах наносилися коли завгодно, лише не напередодні бойових злетів, коли в нас були так авторитетно підтверджені факти про вже підвішені ракети???
А якщо навіть із наднизьким ККД для цих міндічівських етажерок нанести удар на малій дистанції і особливо кучно та з додатковим об'ємом бойової частини — чим менше треба пального, тим більше закладаєте вибухівки... До Мадяра в мене питань нема — після відновлення провадження по китайському кредиту він виконує тільки те, що накажуть. А отой, "хто накажуть" не хотів би на це відповісти? Чи йому також "накажуть"?
Хтось там кепкував щодо реакції Євросоюзу на злочинні санкції РНБО? Ну-ну. Ось резолюція Європараламенту щодо вступу України до ЄС, ухвалена кілька годин тому, параграф 54, цитую:
«54. Європарламент закликає українську владу утриматися від політично мотивованих судових переслідувань; не запроваджувати персональні санкції проти представників опозиції; не запроваджувати персональні санкції проти лідерів громадянського суспільства, оскільки така практика підриває демократичні стандарти і суспільну довіру»
Крім позитивних оцінок боротьби України за свободу та незалежність, у резолюції можна виділити 26 окремих критичних або проблемних зауважень, які напряму вплинуть на євроінтеграцію. Не буду перераховувати всі, наведу найжорсткіші:
* повільне виконання плану реформ Кос-Качка (15 % виконання);
* тиск на НАБУ і САП;
* політично мотивованого правосуддя та санкцій проти опозиції;
* погіршення балансу між урядом і парламентом;
* свобода медіа та тиску на журналістів;
* втручання у діяльність профспілок;
* невиконання окремих судових реформ;
* політичний тиск на громадянське суспільство;
* безстрокові воєнні обмеження, які є незмінними і непропорційними поточній ситуації.
На жаль, польським правим вдалось просунути маніпулятивну поправку щодо діяльності УПА, хоч і не в такому вигляді, як вони хотіли, а у значно мʼякшому.
Європарламент при цьому підтримав подальшу допомогу Україні та процес європейської інтеграції. Проте, якщо влада України буде далі не помічати критичні рекомендації, то сама стане перешкодою для вступу України в ЄС.
Якщо в когось ще є сумніви, куди Zеленський веде Україну: в Євросоюз чи до "тайожного союзу" з путінською рашею та лукашенківською Білоруссю, то просто співставте події. Не конче за довші відрізки часу, бо там уже буде Еверест доказів, а хоча б за день-два. На сьогодні було заплановане й відбулося засідання Європарламенту з питання перспектив вступу України до Євросоюзу. Укрсучвлада була про це поінформована й поспіхом таки встигла внести свою лепту до нинішнього розгляду й резолюції, яку ухвалили буквально пару годин тому.
До бульварної сварки з польськими ультра-правими й перетворення маргінального історичного конфлікту на тотальну образу Польщі і поляків, що нам зовсім не на користь і відбилося, на жаль, у тексті резолюції (а при Порохові про подібне й думки не допускали!), додався цілий "джентельменський набір". Умисне затягування з рішенням щодо незаконних санкцій проти П.Порошенка; нові санкції з політичних мотивів проти громадянина України Б.Берези; три ганебні епізоди з прямим тиском на свободу слова та розслідувачів і антикорупціонерів; явні ознаки тиску на суди в цілому ряді проваджень, зокрема у справах проти Романа Червінського... Так, це буквально в ці пару днів!
З таким набором скелетів у шафі тільки до одкб та суб'єктом роспедерації можуть прийняти! Мав намір написати більше про рішення Європарламенту, але бачу, що вже є якісний і компактний виклад у дописі Володимира Ар'єва, то я краще його текст поширю.
⬇️⬇️⬇️
До свого дня народження наш народний Головнокомандувач Валерій Залужний опублікував дуже важливу для прочитання й розуміння ситуації та перспектив статтю. Вона вийшла сьогодні синхронно в The Telegraph під заголовком "Не варто вважати, що росія програла війну (Сучасна війна більше не винагороджує тактичні перемоги так, як колись)".
https://www.telegraph.co.uk/world-news/2026/07/08/ukraine-ambassador-do-not-assume-russia-has-lost-war/
І в Україні рідною мовою в колонці на Інтерфакс із заголовком "Поразка росії чи фантазії перед катастрофою".
https://interfax.com.ua/news/blog/1183097.html
Стаття доволі об'ємна, хвилин 10 треба присвятити, а з глибшим осмисленням і більше. Але вона просто необхідна для глибшого розуміння, що відбувається. Ні, там нема простих і банальних відповідей у стилі Буданова (бачу і в мене тут його сектанти оселилися), а про рівень інтелекту Zеленського й згадувати зайве.
Стаття вийшла на фоні апофеозу переможних реляцій, як ми вже перемогли, як воно все неймовірно й швидко закінчиться, що раша вже валиться і розсипається, а будь-який, навіть ядерний удар по нас — це ж пряме підтвердження нашої перемоги... Ні, я не дофантазовую, саме таку бузу несуть низькоінтелектуальні особинки на зразок пияка Кулеби або ненажери Дикого. Але й ті, хто пробують імітувати інтелектуальність, як той же Безсмертний, від них далеко не відступилися.
Стаття Залужного і їм, і нам, як відро холодної води на голову для протверезіння. Нема там однозначних тез і залишається деяке відчуття незавершеності. Але головне те, що Залужний повертає нас від світу брехливої zе-пропаганди у світ реальності. Починає він словами:
"Я не належу до людей, які якимось чином лояльні до Росії. Проте вважаю, що нехтування здоровим глуздом через відсутність критичного мислення вже принесло Україні невидані у 21-му столітті страждання, які можуть поширитись всією Європою. А вона фактично залишається єдиною надією України як на виживання, так і на майбутнє.
Все більше і більше ми бачимо в інформаційному просторі думки аналітиків, у тому числі з Європи та вже й США, що Росія програла війну. Звісно, причиною тому є пряме трактування подій війни українським та європейським інформаційним простором, у якому достатньо посилань саме на успіхи на полі бою та удари по логістиці і критичній інфраструктурі.
Проте чи є цей розвиток подій сталим і чи можна вважати, що кінець війни вже близько? Або ситуація все ж таки інша та може змінюватися? ...
А далі заходьте за посиланнями і читайте самостійно. Це потрібно знати й розуміти.
Є люди, чиє ім’я назавжди стає частиною історії країни. Бо в найтяжчий момент саме вони допомагають народові повірити: вистояти — можливо. І перемогти — можливо також.
Разом із мільйонами українців хочу подякувати Вам, Валерію Федоровичу, за службу Україні, за мужність, професіоналізм і відповідальність. За те, що разом з українськими воїнами Ви зробили неможливе: зупинили ворога, зберегли державу і віру народу у власні сили.
У лютому 2022 року Україна потребувала не лише зброї. Вона потребувала спокою, волі й довіри. І знайшла їх у наших воїнах та їхньому Головнокомандувачеві.
Переконаний: Ваші знання, військовий досвід, стратегічне мислення і нова дипломатична місія ще не раз знадобляться Україні. Попереду — побудова сильної, безпечної, демократичної та європейської держави, яку сьогодні на фронті виборюють наші воїни.
Бажаю здоров’я, сил, Божої опіки та здійснення всіх задумів! Бо знаю: вони нерозривно пов’язані з майбутнім України.
Сьогодні уродини нашого народного Головкома Валерія Залужного. Ми маємо за що бути йому вдячними, бо не виконав наказ головного зрадника здати Україну ворогу. Чи буде та сама вдячність за політичну діяльність? Хтось свято вірить, хтось сумнівається. А я просто зізнаюся, що не знаю. Пан Валерій один із небагатьох знакових для України державних діячів, з ким мені ніколи, ніде й ніяк не довелося перетнутися в житті. Навіть через інших близьких знайомих. Просто хочу в нього вірити. Й бачу тут довіру від Петра Порошенка.
Але поза всіма сумнівами й непевностями, дякуємо, наш Головкоме, за врятовану Україну й бажаємо вистояти у ще важчому бою, коли проти Вас лізе уся ця нечисть у середині країни.
Многая літа і численних перемог!!! Приєднуюся до вітання від Петра Порошенка.
⬇️⬇️⬇️
А доки в Анкарі тривав отой беззмістовний пінг-понг фразами, у нас і надалі гинуть люди. Сьогодні від рашистських ударів, як сповістив мер Кличко, вже троє загиблих і десять постраждалих...
Співчуваємо, сумуємо.
І на цьому трагічному тлі навіть від тих двох неадекватів якось геть не смішно...