Телеграм канал «Тарас Чорновіл 🇺🇦»

Пригадую, колись у 1970-их у Парку культури й відпочинку (здається, так він називався) у Львові безупину крутили пісню Пугачової про чарівника-недоучку, який постійно хотів начарувати щось корисного, а виходили якісь ніби мутовані чорнобильські монстри. А оте недоучене й придурошне або обкурене шарахалося від породжених ним жахіть, але ніяк не могло спинитится й співало: "Єслі долго мучіться, што нібудь получітса".

Це мені щойно Zейло нагадало:

❗️Україна просувається вперед у дипломатії, нам має щось вдатися на перемовинах, — Зеленський

Йому щось має вдатися! Курва! У нього ж ще солдатики й мирнячки в запасі є... Дайте йому ще вісім років, він научиться!

⬆️⬆️⬆️
А тепер про Україну на тому саміті трьох старих диктаторів. Нам напічкують, що там ми будемо в центрі уваги. Формально навіть про щось подібне й сам Трамп сказав, а за годину вже казав щось протилежне... Річ у тому, що ця зустріч буде дуже своєрідним виявом того, як домовляються про Україну без України. Але завдяки Zейлу я вже й не проти, щоб якісь домовленості були без нього та його триголового переговорного гада Умеро-буданго-арахімії. Від них лише гірше. Бо для того вони й лізуть на всі панелі й площадки. Але цього разу в тій розмові трьох таки під столом уже лежатиме велика купа, яку там устиг накласти той віслюк апокаліпсису й своїм смородом отруїть будь-які перспективи для України.

Ще задовго до тих переговорів, згадайте, чим і на що Zе (де)мотивував майбутніх учасників. Колективного пуйла він мотивує цілковитою незахищеністю України й українців цієї зими. Враховуючи колективний метод управління тим монстром, там саме така тактика переконування й мотивації ворога до продовження війни ще на цю зиму, бо ж "отут таки доб'ємо укрів, от ще трошечки", є успішною. Якщо хтось і бачить безперспективність подальших активних бойових дій і рівень плюшок від Трампа, то його інші в тому політбюро затопчуть.

Трампа Zе "мотивував" підтримати Україну щоденними персональними випадами й провокаціями. Вже й затяті противники скаженого Донні молять це Zе заткнутися, а воно несе й несе словесний понос, який гарантовано не надихає самозакоханого нарциса Трампа підтримати Україну й штовхає до па-раші.

Сі Цзіньпін, попри несприйняття за рознарядкою в нашій блогосфері, міг бути найкращим нашим посередником і підштовхнути до позитивного результату. Але від 2022 року щоразу, коли Пекін починає продукувати чи то "План миру товариша Сі", чи додаткові ініціативи, а я вже мовчу про повноцінні мирні переговори в Катарі весною-літом 2024 року, Zе зривається, ніби з ланцюга й починає гавкати й кусатися. Це повторено вже багато разів, і непередодні оголошення ініціативи про ці листопадові переговори Zе виліз із дописом авторства свого московського спічрайтера, де обхаяв Китай, за що, звісно, нарвався і підставив Україну.

Тому переговори трьох авторитарних старперів не будуть з чистого аркуша й на чистому повітрі, коли там, звиняйте, але вже на*рав наш віслюк апокаліпсису. Бо ж у нього ще є солдатіки, як і в пуйла. І їм обом поки вигідно ще повоювати...
=========
Звісно, ще можна б поговорити про ті переговори, які, за словами Zе, неодмінно б принесли мир, якщо Трамп йому їх організує на саміті G-20 на Флориді в грудні у складі: Zе—пу—Трамп. Але я поки не бачу сенсу про них навіть задумуватися. Бо пуйло запрошений, як член двадцятки, але на 99% не приїде — є обставини... А Zейла туди ніхто запрошувати не обіцяє. А це ж виключне право господаря зустрічі. Але так, щоб бикувати пів року, а потім: запросіть мене! — то це вже навряд. Хіба би для "культурної" програми в стилі бидло-кварталу. Але злі язики кажуть, що в резиденції Трампа нема старого піаніно, яке б не шкода викинути зразу після номера...

А тепер про ті переговори, які вже очевидно відбудуться. Це зустріч трьох авторитарних дідуганів на саміті в Китаї. Туди можна без остраху транспортувати ляльку путіна, що й підтвердили з кремля, Сі — господар, Трамп — ініціатор і зацікавлена сторона. Тому їх проведення вже, найімовірніше, річ вирішена.

Чого лише в нас не понаписували про ту здибанку! І нова Ялта, й світ будуть ділити, і вияв поразки пуйла перед Китаєм, і нова архітектура (не)безпеки... Сперечатися з авторами гучних тез до події — це, як уже згадана вчора дискусія із Свідками Єгови про релігію... Сперечатися з ними опісля, коли вони вмить забудуть про всі безумовно не здійснені прогнози й почнуть вигадувати нові — просто пуста трата часу. Ще раз нагадую правило: чим гучніші заголовки, тим порожніший текст.

Маю і своє припущення, що там нічого не відбудеться. Анічогісінького (це про тристоронній формат). Усі три сторони не мають цілей або й намірів щось зараз реально вирішувати ні у власних стосунках, ні про долю світу, ні про Україну. Планується саміт імітацій на трьох.

Бурхливими ініціативами фонтанує лише Трамп, але там нічого конкретного, а основне — позаглядати в задниці двом коханим диктаторам. Якби туди ще Кім Чен Ина притягнути... Трампу треба набратися тез на майбутній період, як він "урятував світ від ядерної / третьої світової / марсіанської воєн..." коли його притиснуть після проміжних виборів (якщо таки притиснуть).

У путіна є лише ціль демонструвати, що його помийка знову за столом із сильними світу цього. Зрештою, там навіть зняття санкцій і нові проєкти не будуть обговорювати - не до місця і Сі може приревнувати. А ще Zейло сповнив пуйла надією на вирішальний погром в Україні цієї зими і йому будь-які зобов'язання зараз недоречні. До того саміту нас б'ють планомірно, але тихо, а після нього може початися вже реально геноцидна стратегія тотальних ударів.

Сі хіба демонструє свою велику роль головного кормчого між двома нікчемами. Але свої плани з Трампом він уже порішав і від санкцій за торгівлю з рф застрахувався. А з рашею домовлятися при Трампі точно не з руки. Він не хоче ділити майбутнього васала. До речі, не спішіть із визнанням остаточної залежності москви від Пекіна — там відбувся різкий реверс. І Сі вимагає від раші двосторонніх домовленостей. На біса йому третій у цьому зляганні???
⬇️⬇️⬇️

Давайте розберемо дещо із отими всіма анонсованими переговорами на листопад-грудень, про які всі пишуть так, ніби хоч щось знають, що там має бути. А насправді, можете використовувати принцип: чим гучніші заголовки, тим менше інформації та проавдоподібності.

Щодо так званих перемовин на початку листопада, то це вже абсолютно не цікаво. Здається, лише нашим журнашлюшкам велено чогось від них очікувати. На па-раші їх уже зневажливо називають "пристрілочними". У випадку країни-терористки формулювання більш, ніж красномовне.

Про переговори середнього рівня на трьох — це більше схоже на пусті вигадки. Не схильний на це сподіватися. Нема ні сенсу, ні предмету розмви, ні бажання щось міняти в цій нескінченній війні. А з боку двох американських перемовників навіть розуміння, що ж насправді відбувається, нема, бо й заморочуватися не хочуть. Більшість гучних заголовків і прогнозів порожні. От як і з місцем. Тисяча журналістів у світі написали, що ті переговори за участі родича та спецпосланця Трампа й, імовірно, американських військових і розвідників пройдуть в Абу-Дабі, й навіть в голову авторам не прийшло, що в цей самий час із тих же ОАЕ американці, навпаки, вивозять сім'ї дипломатів і радять американцям виїздити. В отаких деталях криється рівень пустого трьопу.

Ще одні попарні переговори Україна—США, па-раша—США? А який сенс??? Цей формат має сенс, коли хоч одна сторона (окрім посередника) має бажання закінчити війну. Саме в таких переговорах два наперсточники торік весною топили цілком нормальний план Кіта Келлога. Ще раз зіграти в подвійну дурочку з піруетом?

Спроба звести нікчем з Києва й москви, як торік у Стамбулі? Ну і... Єдина там мета була — переконати Трампа, якого тоді ще боялися, а сьогодні вже ніхто не сприймає серйозно, що вони ж так активно спілкуються, так домовляються, а воно, ніби то, не лізе. Але результат навіть не передбачався, бо ті переговори були виключно імітацією.

Ми собі навіть уявити боїмося, як далеко деградували від часу Мінських переговорних груп... Тому про всі ці двійки, трійки чи попарно — краще нехай хореографи або психіатри сперечаються. А я не буду нагромаджувати буквочки й пару тез про інші ймовірні переговори зроблю зараз наступним дописом.

Звернули увагу: найчастіше нас повчають і закликають перестати багато говорити й писати, а "взятися до реальних справ, почати щось ламати чи будувати, когось виводити чи кудись заводити", саме ті, які ніколи ані на холодну воду не подмухали. Та й чиї власні судження, а не осудження інших, переважно в стилі "нє фсьо так однозначно"...

Найчастіше саме зараз під час воєнного стану отакі обурюються, що всі від Порошенка й аж до мене скромного не ведуть народ на Майдан і революцію. Саме ті, хто ні на одному попередньому й носа не висовували, а на жоден майбутній точно не потикнуться. Коли мені це ще було цікаво й не надокучило, я таких час відчасу провокував на відвертість і врешті, там це все й проривало.

Але такі вумники в стилі "вперед орли, а я за вами... можливо... колись... якось, але в інший бік" дуже обурюються, коли їх у це носами тикаєш. Не мав досвіду з повіями, але читав, що найбільше обуриться за звинувачення в проституції саме заправська потаскуха.

Так, серед них є і тролі, хоча далеко не в більшості. І це не вигадки від мене. Перше, коли їх зачепиш, вони ж вибухають і паляться. А ще не забувайте, я певний час попрацював з політтехнологіями. Сам це лайно не наймав, але бачив наживо їх відбір та інструктаж. А когось і по нині за стилем старих методичок упізнаю. Тому знаю, про що тут пишу.

Але більшість — просто наділені пустодзвонством та нарцисизмом і обділені інтелектом та рішучістю повчальники. І в них це просто класика: у всьому тому де самі по вуха, винуватять неодмінно інших. Але стільки апломбу. Послухати, аж запитати хочеться: на яких колчаковських фронтах воював, які Майдани організовував, скільки років каторги за свою мужність відсидів.

От зараз тих двох категорій стало щось аж надто багато. В тому числі й тут. Але саме в цей час я схильний це списувати на осінні загострення. Вдарять морози й прийде часткова ремісія. Найкраще таких пустобрехів карати безпосереднім ігноруванням, а як і хочеться на щось відповісти, то відсторонено і в третій особі. Бо дискутувати з такими — річ марна, а їм або заробіток від погонича з фабрики тролів, або психологічне підживлення від почуття своєї значимості.

Раптово й несподівано в усіх мережах став дуже популярним Коломойський, який щось там оцінює, дуркує, пробує прогнозувати й просто триндить під час перев у судових засіданнях. Мене він не дуже цікавив, бо, як доказано його власною долею, оракул з нього нульовий.

Ну, про реальний, а не дутий курс долара до гривні в 150... Усіх дуже шокувало. А ви чого очікували? Тут я б якраз до оцінки олгірха поставився з увагою. Ні, не вмить, але за короткий час, коли після зупинення бойових дій Україні остаточно перестануть допомагати й потік валюти вичерпається, а влада на останок влупить друкарський верстат, саме такий курс найбільш реальний. Штучне стримування адмінметодами лише поглибить падіння.

Що переговори з рашею безперспективні. Ну, а хто їх від нас проводить? Та ж ті, кому припинення війни, як смертний вирок. Не помудрішав і в оцінках своєї ролі в національній катастрофі — промугикав, щоправда, не з першого разу, що не жаліє з тогочавсного свого вибору підтримати ліквідатора України. Чим там тішаться різні блогери з діаметрально протилежними позиціями? Як на мене, таку одіозну постать сприймати, як джерело якоїсь аналітики — це вже дно саме по собі. Тим більше, що він красномовний, але брехун.

А головну свою оцінку у вигляді побажання, але ж таки пророчу! він оголосив ще в кінці 2019 року. Тоді дуже заохочував нову владу оголосити дефолт (відмову виконувати боргові зобов'язання), бо йому такий варіант був персонально дуже вигідним. А коли йому нагадали, що за цим іде тотальна ізоляція й страшні злидні, зверхньо прорік: "Ну, у Венесуелі також люди якось живуть". Дефолту не оголошували, Zе й без того перетворив країну на банкрута. А про те, як живуть у Венесуелі, українцям Бєня таки накаркав. Маємо десятикратно... Як на мене, то був останній, хоч і прихований, але реалістичний прогноз олігарха. А решта — обіцянки щось неймовірне сповістити, а далі знову договорняки й пустий трьоп...

У Сербії проходять дочасні вибори, від яких може дуже багато всього помінятися. До речі, незалежно навіть від переможця. Бо по старому вже все зберігати буде важко. Дуже знакові вони для кремляді. Тому й відправили нашого Zейла в Бєлград підіграти прорашистській лінії Вучича. І йому самому порадили з'їздити до Zеленського. Але щось пішло не так, а впевнена перемога, на яку розраховував Вучич почала вислизати з рук.

А що? Вучича забули попередити про віслюка апокаліпсису? Після візиту Zейла до Бєлграда замість плюсів у Прогресивної партії Вучича чомусь усе пішло шкереберть. А відвідавши в останні тижні правління ще й недо-саміт у Буковелі, Вучич уперше отримав реально тривожну соціологію. Вучич умисно оголосив вибори з випередженням термінів, сподіваючись використати позитивні тенденції. Й відмовився від посади президента, маючи тверде переконання, що зовсім скоро стане прем'єром і саме в уряді зосередить усю повноту влади. Зрештою, в таких країнах, як Сербія, екзит-поли ненадійні й суб'єктивні, тому остатчні результати оцінимо вже завтра.

Але західні медіа все серйозніше пророкували його поразку від партії-скороспілки "Студентський список". Вона виникла внаслідок заворушень після трагедії — обвалу склепіння вокзалу в Нові-Сад у 2024 році. Про нову партію ходить багато легенд, які розносять самі ж активісти, оскільки остаточної політичної лінії й чіткої ідеології в них поки ще не напрацьовано. Вони переважно "за все хороше й проти всього поганого". Проти корупції, за свободу слова, реформу системи держуправління. Звісно, за Європу (Вучич також завжди стверджує, що за вступ до ЄС), але й проти антирашистських санкцій. Ну, тут уже все укомплектовано... Мені вони чимось нагадують достатньо облагроджених і в сто разів адекватніших, але отаких собі балканських слуг народу. Хоча, з нашим zе-бидлом рівняти в Європі можна хіба вандалів-погромників під час нинішніх безчинств.

Ні, ймовірні переможці в Сербії (а їм таки ще треба ту перемогу здобути і головне — втримати!) — це далеко не "бульдозерна революція", рух Одпор та Воїслав Коштуниця. Але якісь зміни наближаються. Навіть зберігши владу, Вучич не матиме вже того спокою.

А той факт, що всі, хто мають справу з нашим віслюком апокаліпсису, приречені на проблеми, катиаклізми й поразки, уже давно підтвердження не потребує. Біда наша в тому, що ця тварина своїми копитами добиває до страшної катастрофи саме нашу країну...