То що, й далі слухаємо рашистське ІПСО у виконанні Zейла, який торочить про підготовку нападу лукашенка й Білорусі на Україну. Тут і наші вже деякі, ніби поважні, цьому вторять. Навіщо це москві? Вони регулярно стають ревнувати й нервувати, коли виплеканий ними бульбяний тарган починає забагато активностей власних проявляти та сепаратно виходити з-під санкцій.
лукашенко й так заслуговує на осуд і зневагу за тисячі злодіянь, а особливо за підтримку та забезпечення вторгнення в 2022 році. Але з того часу він перейшов під оперативний контроль і захист Китаю, а паралельно налагодив стосунки із США. І з рашею, найперше, грає в гру: "Дай бабла, а я спляшу".
То для чого ця мсасована брехня від Zейла? Ну, перше — йому треба відвертати увагу від власної дикої корупції, зриву євроінтеграції, усього того, від чого все важче відділяти його пожовану персону. А друге? Читайте вище про потреби москви. Zе давно й регулярно ретранслює рашистські ІПСО. От недавно нарвався за розгонку умисних вкидів для дестабілізації в країнах Балтії та зневіри в НАТО.
А щодо Білорусі, то там нічого хорошого - терористичний диктаторський режим. Але він навчився себе продавати західному світу. Поки США, але не тільки. І коли у вас виникає питання, чому в цивілізованому світі готові терпіти нашого огидного диктаторчика, який душить усі права й свободи у власній країні, згадайте про лукашенку. Той уже улюбленець Трампа й поступово до його сприйняття схиляються європейські країни. І це попри всю дикість того режиму... Тому, на цьому фоні, не надто очікуйте, що європейці за нас виконають нашу роботу. Вони поступово звикаються із авторитарним сусідством. А Що? Українчики ж задоволені — ви на соціологію подивіться!
А тепер для ілюстрації один із основних мотивів, чому тарган ні з ким воювати не стане й й сприяти новому вторгненню із своєї території зараз не буде:
https://d1ci7ydyxzbviz.cloudfront.net/a/33762521.html
Бо це гроші, мільярди доларів. США зняли з Білорусі ряд санкцій, а головне — з їхнього калію. І не тільки. Але й це ще не все. США офіційно листом спецпредставника у справах Білорусі Джона Коула до урядів Польщі, Литви й України (!!!) попоросили ці країни зняти санкції з білоруського калію й дозволити його транспортувати через свої території.
Скажете, що це щось немислиме? Звісно, що так. А як же з тим, що вже навіть не білоруську якусь, а чисто рашистську нафту наше Zейло справно качає. Тільки трошки пограв у вар'єте, щоб тепер брехати, що це на вимогу Європи. А до того?
То що, й далі слухаємо рашистське ІПСО у виконанні Zейла, який торочить про підготовку нападу лукашенка й Білорусі на Україну. Тут і наші вже деякі, ніби поважні, цьому вторять. Навіщо це москві? Вони регулярно починають ревнувати й нервувати, коли виплеканий ними бульбяний тарган починає забагато активностей власних проявляти та сепаратно виходити з-під санкцій.
лукашенко й так заслуговує на осуд і зневагу за тисячі злодіянь, а особливо за підтримку вторгнення в 2022 році. Але з того часу він перейшов під оперативний контроль і захист Китаю, а паралельно налагодив стосунки із США. І з рашею, найперше, грає в гру: "Дай бабла, а я спляшу".
То для чого ця мсасована брехня від Zейла? Ну, перше — йому треба відвертати увагу від власної дикої корупції, зриву євроінтеграції, усього того, від чого все важче відділяти його пожовану персону. А друге? Читайте вище про потреби москви. Zе давно й регулярно ретранслює рашистські ІПСО. От недавно нарвався за розгонку умисних вкидів для дестабілізації в країнах Балтії та зневіри в НАТО.
А щодо Білорусі, то там нічого хорошого - терористичний диктаторський режим. Але він навчився себе продавати західному світу. Поки США, але не тільки. І коли у вас виникає питання, чому в цивілізованому світі готові терпіти нашого огидного диктаторчика, який душить усі права й свободи у власній країні, згадайте про лукашенку. Той уже улюбленець Трампа й поступово до його сприйняття схиляються європейські країни. І це попри всю дикість того режиму... Тому, на цьому фоні, не надто очікуйте, що європейці за нас виконають нашу роботу. Вони поступово звикаються із авторитарним сусідством. А Що? Українчики ж задоволені — ви на соціологію подивіться!
А тепер для ілюстрації один із основних мотивів, чому тарган ні з ким воювати не стане й й сприяти новому вторгненню із своєї території зараз не буде:
Бо це гроші, мільярди доларів. США знали з Білорусі ряд санкцій, а головне — з їхнього калію. І не тільки. Але й це ще не все. США офіційно листом спецпредставника у справах Білорусі Джона Коула до урядів Польщі, Литви й України (!!!) попоросили ці країни зняти санкції з білоруського калію й дозволити його транспортувати через свої території.
Скажете, що це щось немислиме? Звісно, що так. А вже навіть не білоруську якусь, а чисто рашистську нафту наше Zейло справно качає. Тільки трошки пограв у вар'єте, щоб тепер брехати, що це на вимогу Європи. А до того?
Сьогодні вночі до Києва доставили останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини. Домовини виставили у соборі для загального вшанування. Упродовж 22 та 23 травня кожен охочий може прийти до храму на молитву та віддати шану. У соборі безперервно лунає молитва за упокій.
Фото: Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ у Києві/Facebook
Я дуже скептично поставився до цього перепоховання в рамках кампанії відбілювання промосковського блазня Zейла за рахуно дійсно великих українців.
Ще гірше, що провідника ОУН Андрія Мельника перепоховають на вже скандальному Меморіальному військовому кладовищі в тих болотах та на тлі всіх скандалів і дикого мародерства на мертвих. І не менш тривожить, що Zейло вирішив зібрати прах великих лідерів українства саме під час війни, як мішень для рашистського удару. Про реальні мотиви можуть свідчити не фальшиві фрази блазня, а його ставлення до знищеного рашистським ударом музею й місця останнього бою Романа Шухевича. Порошенко був готовий невідкладно профінансувати й організувати відновлення в лічені тижні, але слухняний Садовий за наказом з Банкової заборонив проводити відновлення!!! Отаке ставлення...
Але то щодо мотивів цього режиму внутрішньої окупації, який, коли треба, спекулює на пам'яті великих українців. А полковник Андрій Мельник - постать видатна в українській історії. І віддати шану йому в патріаршому соборі УГКЦ — річ гідна. Сам неодмінно прийду помолитися за його вічний упокій у Царстві Небесному.
До речі, для мене він ще й безпосередній лідер, бо я 1990-го пройшов вишкіл і прийняв присягу саме в мельниківській частині ОУН, а членство в організації довічне.
⬇️⬇️⬇️
Ми маємо звичку, як заворожені дивитися на цитатки, буквально видерті з контексту в західних медіа, якщо в них трапляється щось, що нам хочеться почути. Особливо стараються zе-пропагандисти: "От дивіться, як нашого вихваляють..." Ну про вихваляють, просто нагадаю, що є таке явище, як складно-підрядні речення, де основна сенсовна частина йде після "але", яким завершується частина компліментарна.
Тому зміст навіть цитованої замітки чи виступу європейського лідера може бути діаметрально протилежним до того, що ми прочитали в короткому уривку навіть не з цілого, а з половини речення.
Але я зараз навіть не про Zе. От я майже ніколи не читаю Bloomberg, бо якось руки не доходили. Й тому уяви зеленої не маю про основні акценти видання. Але, як і ви, щодня бачу по пару отаких віддертих від якоїсь статті пару слів. Учора чи позавчора бачив щось на зразок, що війна скоро не закінчиться, бо путіну доповідають викривлену ситуацію й він має сподівання на успіх. Зовсім перед тим ніби прогноз, що війна закінчиться в найближчі місяці через вичерпання ресурсів рф. А сьогодні дві підряд так само вицарапані дві цитатки:
російська еліта нервує: деякі високопоставлені кремлівські чиновники вважають, що війна зайшла у глухий кут і не має очевидного вирішення, —Bloomberg
І вслід за нею наступна:
Путін хоче завершити війну до кінця року, але на своїх умовах, — —Bloomberg з посиланням на джерела в рф.
І ці всі матеріали теоретично могли б бути частиною єдиного тексту та зовсім не суперечити одне обному, якби ми мали саму статтю, повноцінне цитування, а ще краще переглянули весь випуск. А отакі цитатки в наших ТК — це виключно для психотерапевтичного ефекту або чиєїсь політичної кон'юнктури...