Є завдання, про які не розповідають у новинах. Є маршрути, яких немає на картах. Є операції, про які всі дізнаються вже тоді, коли ворог рахує втрати. Це робота Сил спеціальних операцій.
Розвідка. Рейди в тилу. Точні удари. Робота за лінією фронту. Завдання, де потрібні холодна голова, витримка та абсолютна професійність.
Ворог не бачить їхніх облич. Але він добре знає наслідки їхньої роботи. Знає, як раптово зникають склади, техніка, командні пункти і плани окупантів. З 2016 року українські ССО стали одними з тих, хто змінив хід цієї війни.
Дякую воїнам Сил спеціальних операцій за службу, мужність і результат!
Не хотів зайвий раз проходитися по темі дикої та неетичної поведінки в ставленні до одного із найбільших національних героїв 20 століття Голови Проводу ОУН Андрія Мельника. Саме в контексті того ганебного перепоховання. Та й, коли дивився на поширювані фотожаби, хотів вірити, що оте позорище таки подомальовували для гротеску. Але зараз зайшов на президентський сайт у фотогалереї й жахнувся — оте зібрання бомжів було насправді!!! Хіба Віктор Ющенко виявив адекватну повагу.
Хотів би сказати ще про військових, але, на жаль, їх уже привчили при цій бикуватій владі належно дбати про зовнішній вигляд українського офіцера навіть не думати. Щоб не виділялися й не було аж надто чітко видно, що трєнік гопників 90-их на Zейлі не має нічого спільного з будь-якою військовою формою.
А статути ж велять на урочисті заходи, а особливо ж це має проявитися на похороні видатних українців, бути в парадній формі. От по статуту були вбрані лише рядові військові почесної варти-похоронної команди. Є офіцерська форма, є генеральська. А у військово-польовій — на маневри, до їдальні тощо. Навіть у місто в ній виходити не дозволялося. Але це, як чув, у нас прямо заборонили при Zейлі... Ще один такий вияв зневаги до армії.
Ну, а ота недорікувата істота, стюардеса-прем'єрка з рукавами довшими за руки... Це ж уже знущання навіть не над пам'яттю тих, кого хоронять, а навіть над здоровим глуздом і естетичними почуттями. Отакими нас і бачать у світі... Клятий іспанський сором!
Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Три роки, чи 6 місяців – скільки хоче воювати Зе? Коли придумали вічну війну і для чого ця брехня?" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=9nEzW2Ef--Y
===
Цей сюжет, властиво, про пару ракурсів однієї проблеми, а саме: скільки ж насправді бажає повоювати живими, не олов’яними солдатиками наш «найстійкіший лідор сучасності». Бо аж надто синхронно появилися два кардинально різні припущення. The Economist учора «втішив» українців, посилаючись на декого з урядовців і якогось високого офіцера розвідки, що Зеленський планує воювати ще 2-3 роки й віддав реальний наказ готуватися саме до такого терміну. І це, напевно, не викличе приступу радості в більшості якраз виборців Зе та його нинішніх почитателів. От зовсім не викличе… Але цитати й переказ слів українських посадовців передає настільки типові підходи цієї влади, що появляється навіть враження, що про ті три роки умисно злив робили, розраховуючи на якісь політичні бонуси та на чергове перемикання уваги суспільства зі злодійства Зе і його слуг на патріотичну переможну реляцію.
Однак, схоже, що хтось таки перебив цю ідею втовкмачивши в ті голови розуміння, що з такими посилами можна звертатися до кого завгодно, але тільки не до тих, чию прихильність прагне відновити Зеленський. Стаття у серйозному виданні назад не відкочується й по велінню інфанта не переписується. Тож виникла вже інша ідея – випередити й перебити непопулярну інформацію про наказ воювати ще три роки на щось солодше - про шість місяців, а там може якось і мир прийде… Або не прийде. Мав це превентивно перед самою появою статті в The Economist десь озвучити сам Зе. Тому й виникла така собі, не зовсім певна підверсія: чи не була однією з цілей скликання того збіговиська хазяїна із його слугами озвучення саме цієї, кардинально іншої тези про листопад. От лише і сам Зе зіграв роль геть бездарно, і слуги тупо проспали «коронну точку» млявої політінформації. Тож довелося пояснювати, куди треба дивитися і звідки треба слухати, а звідки ні, шуваловському політтехнологу Дмітрію Літвіну. От він і взявся доказувати, що The Economist, а властиво, ті посадовці зе-влади, які йому це коментували, цілковито брешуть, бо ж сам Вова вам день до того назвав інші терміни: не три, а лише пів року.
Але в брехні ноги короткі, тому й це все якось не дуже зайшло, а я тим часом вирішив нагадати вам, коли і як Зе почав нав’язувати західним союзникам тезу: «В мене є ресурс (людський) ще на три роки війни. І я вас цей час можу прикривати, а ви тим часом справно давайте мені ресурс фінансовий». Хто не впадає в зелену амнезію, може згадати ці події й етапи формування та утвердження того підходу. Але основне навіть не це. А те, що всі ці цинічні ігрища навколо війни, усі маніпуляції й перебріхування не мають аж такого великого сенсу, бо коли появляться якісь серйозні домовленості про закінчення війни, то в нашого інфантильного лідора його думки ніхто особливо й питатися не стане. Тож усе це лише іміджмейкерство та піар на крові…
⚡❗️Рішення про депортацію Аслана Хакімова призупинено. ЄСПЛ заборонив Україні видворяти Аслана Хакімова на час розгляду справи.
Ще 20 травня Восьмий апеляційний адмінсуд відкрив апеляційне провадження та зупинив виконання рішення про видворення. Але вже наступного дня з ухвали вилучили пункт про зупинення виконання рішення, що фактично означало можливість депортації будь-якої миті.
Після звернення до ЄСПЛ із запитом про застосування термінових заходів відповідно до Правила 39 Регламенту Суду, ЄСПЛ ухвалив рішення заборонити видворення пана Хакімова до завершення розгляду справи.
Рішення ЄСПЛ очікується в період з 16 по 23 червня. Цей той показовий момент, коли європейській правовій системі на житті людини залежить більше, ніж українській державі...
А завтра, 28 травня об 11:00 у Львові буде розглядатись апеляція у справі Аслана Хакімова.
📅 28 травня 2026 року
🕚 11:00
📍 м. Львів, вул. Саксаганського, 13
🏛 Восьмий апеляційний адміністративний суд, зал №3
📌 Справа №461/2365/26
Хороші новини! Але трохи сумно, бо приходять вони не від наших влади чи правосуддя, а від міжанродих чи іноземних інституцій... Ну, від хороших своїх відмовилися ще в 2019-му. Добре, що хоч у світі про справедливість для українців деколи згадують.
⬇️⬇️⬇️
Думу на сумній бандурі про "обрання Чорновола" голосніш за всіх співають ті, хто його і не планували обирати. Вони тоді проголосували за Кравчука , а в 2019 проголосували за Зеленського)
Після цього в них почалася нова сумна пісня - "Ойййй, грабували Україну 30 років"
Вони не бачать того, що в принципі кожні 5 років їм надається можливість змінити ситуацію. Але в цей момент вони відкладають сумну бандуру і йдуть голосувати за "красівого" або за "нове обличчя"