Телеграм канал «Тарас Чорновіл 🇺🇦»

Посилання на денний випуск у мене на ютюб-каналі: "Діалог-ВІДВЕРТО №1019/30.05. Чи скасує Зе санкції? Маніпуляції торжествують? Що ховають Зе-«фортеці»? Та інше…" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=iXWql6tIEP0
===
Нижче перелік і хронометраж запитань сьогоднішнього випуску:

00:00 Короткий вступ.

01:40 «Вас не ображає, коли кажуть так звані історики, а за ними й люди, що незалежність дісталася нам без боротьби? Мене це ображає? А вас?

05:40 «На "Є питання" Рейтеровича просили прокоментувати можливість зняття санкцій з Порошенка в світлі останніх подій (зустрічі зе і П.О.). Рейтерович назвав це малоймовірним (ну нє па пацанскі це), але припустив, що в обмін на підтримку певних законопроектів, зе зняв би тиск на суддів і вони нарешті винесли б законне рішення по скасуванню санкцій. Думаю, зе міг би навіть вигідно це продати і всередині і назовні: "верховенство права, торжество демократії" і т.д. Як оцінюєте таку ймовірність ви? Якщо це станеться, Рейтерович порівняв ще з хрущовською "відлигою". Не знаю, плакати чи сміятись…»

15:51 «У Констанці [насправді, в Галаці] російський дрон влучив у житловий будинок. У коментарях "наші люди" зловтішаються й кажуть, що ті нездатні збивати дрони, інші, що ми їх захищаємо, хоча це повна дурня. У нас уже люди геть деградували?»

22:21 «Як дубінський має і веде свій ютуб канал? Чи правда що Ко розглядав його як президента?»

30:04 «З'явилась петиція щодо перейменування станції метро Лук'янівська на Фортеця Лук'янівська. І не набридне ніяк насєлєнію оце блазнювання і гайпування на крові. Одні фортеці в голові. А мало би бути питання - як так сталось, що по Києву, особливо по Лук'янівці, постійно прилітає? Де наше ППО? Якого найвеличнішого воно прикриває?»

36:14 «Почались масові вкиди, що "Порох ліг під Зе". Вже декілька знайомих повелися і кажуть, що не очікували».

42:02 «Ми з Вами одного віку й мені дуже цікаво, як Вам вдається підтримувати такий високий рівень працездатності і ясності розуму?»

50:05 «Пройшла сота річниця смерті Симона Петлюри. Цікавить Ваше сприйняття цієї особистості, особливо у зіставленні з Павлом Скоропадським. Траплялися закиди в його лівизні, надмірній амбітності; хочеться знати, наскільки вони обґрунтовані. Досить часто, принаймні в ФБ, прихильники Петра Олексійовича проводять аналогії зі Скоропадським. Але ж, якщо пошукати, то хіба не можна знайти аналогії і з Петлюрою».

1:04:20 «Насправді, весь безлад в країні може зупинити одна людина - Іван Вигівський. А поки правоохоронна система прогнулась під Зе, нічого хорошого не буде. Коли Порошенко реформував систему, в країні було безпечно, незважаючи на АТО».

1:10:47 «(…) 20 травня 2019 року на інавгурації Зеленського голова СБУ Василь Грицак і голова ССО Ігор Луньов не віддали честь новому президентові. Мабуть, щось знали. Що зараз з ними?»

І ще одна аналогія, яка підходить для Zеленського і є відповіддю тим, які міряють його досягнення кількістю візитів, відосіків, меморандумів та інших пересувань власної дупи.

Вирушають дві експедиції в невідомі місця. Чудові спеціалісти, видатні діячі, героїчні люди. Але за правилами мають підібрати собі провідника, який має їх вивести до місця завершення експедиції й виконання там підсумкових робіт. Нехай це буде: остаточне закінчення війни, повернення втрачених територій, зростання економіки щоквартально і вступ у ЄС та НАТО. Дві експедиції. У нашому випадку все ж, одна йшла за другою.

Старт. Перший провідник іде чітко за маршрутом. Має проблеми з командою, де одні "усталі от вайни", іншим корупція й чужі інтереси привиджуються, та всі ми тих жульок, ляшків, садових пам'ятаємо. Але провідник веде і приводить до цілі. У нашому випадку група відмовляється і змінює провідника майже на підході. Але ми зараз не про Україну, а про аналогії. Напрям руху був вірним і всі пересування, попри затримки, були виключно в керунку поставленої мети. От лише критики носики морщать: а що там він провів — яких 10 тисяч кроків. Навіть не цікаво.

І другий провідник — на старті повів у протилежний бік. Там заблукав між трьох сосен і вдтупцяв ті самі десять тисяч кроків фактично на одному місці. Десь зрушив у ще кілька боків, виходу не видно, віддаль до цілі зросла у два рази. Експедиція зазнає великих людських втрат. Ніхто не знає, чи взагалі вдасться вийти з дебрів. Але учасники поріділої експедиції та пазітівні експерти, що спостерігають збоку, захоплено вигукують: "Ах ти ж наш Бубочка! Він неймовірний! Ми з ним уже пройшли сто тисяч кроків. Уперше в історії! Не то що ваш Парашенка з його десятьма тисячами!"

Тут пробуємо втрутитися ми з вами й пояснити їм,що результат геть не той. До цілі ж таки реально було лише десять, а не сто тисч кроків. І зараз нас завели на позицію, яка від цієї цілі лише віддалилася ще на, скажімо, двадцять тисяч кроків. Але нас обзивають рашистськими іпсошниками й парахаботамита радісно повторюють про оте "вперше в історії": "А чи мав ваш Порошенко розмови з президентами Східного Тимору або Мозамбіку? І з Трампом, і з усіма королями й шейхами по сто п'ятсот разів бачився!" Пояснити для чого це було потрібно, якщо не веде до мети — краще не питайте, бо лише на агресію нарветеся.
+++++++++++++++
Просто згадав на останок фінальну сцену з чудового фільму Тенгіза Абуладзе "Покаяння". Пригадуєте,там така дивна й незрозуміла для насєлєнія бабуся запитує, чи ця вулиця веде до храму? Господиня квартири відповідає, що "ні, це вулиця Варалама Аравідзе (об'єднаний образ гітлера, сталіна й берії), вона не веде до храму". "То навіщо потрібна вулиця, яка не веде до храму?" — каже бабуся й відходить... Фільм узагалі не для тупих, тому в ті часи в кінотеатрі половина ржали, а інші клубок в горлі відчували... На цю тезу три чверті глядачів тоді в 80-их уже вставали і йшди на вихід чи тупо либилися.

От саме вони й обрали нам провідника, який провадить Україну вулицею Варалама Аравідзе, яка не веде до храму...

Дуже часто, коли щось не заходить прямо, краще пошукати аналогії чи алегорії. Ця політтехнологія бере свій початок з Євангелія. Пригадуєте, там в одному епізоді Ісус каже до учнів, що їм відкриває істини й каже прямо, а всім іншим людям навколо через притчі? Ми з вами в питаннях сучасної політики й суспільного життя можемо оцінювати й розуміти сам фактаж, а до когось з тих, кого пробуємо переконати, дійде через порівняння накоєного Zе з аналогічними діями певних одіозних персонажів. Особливо багато він перейняв у януковича.

Але й ці — це дуже добре, бо набагато більше тих, до кого не зайде вже нічого й ніколи: хоч під рашистськими ракетами, хоч би слуги Zе й шкіру з них дерли собі на обшивку меблів. Там усе безнадійно: Vоvа лудший, а винуваті в усьому американці, ЄС, НАТО й неодмінно Порошенко.
++++++++++++++++
То прийшли мені сьогодні зранку дві отакі аналогії Zейла:

Тут поки перша — це справжній, а не міфологізований рашистською імперією Іван Сусанін. Тоді до москви пробиралася ніяка не польська армія, а невелика диверсійно-терористична група у складі поляків, литовців та, найімовірніше, українців, якій треба було добиратися лісами, аби не засвітитися, пройти в село Доміно на Костромщині й ліквідувати новопризначеного царька Міхаіла, який міг започаткувати нову династію. Типова операція тих часів. В одному з сусідніх сіл Дєрєвєньки на межі болотистого лісу група напитала собі провідника, що мав би їх вивести до недалекого села Доміно, де знаходилась вотчина Романових. Глуш унікальна.

Викликався місцевий типовий руцкій, який за горілку й гроші хоч маму рідну здав би. Про жодні патріотичні мотиви, звісно, не йшлося, тільки гроші й пійло. Але проблема в тому, що той кріпак лісу толком не знав, бо власниця села черниця Марфа Шестова, до речі, мати отого Міхуїла, забороняла селянам лісом користуватися. Сусанін щось чув про стежки, але тупо зайшов сам і завів наймачів до глухих боліт. Та й ніби не вбивали його там, а сам втопився, бо йшов попереду.

Тому про Сусаніна справжня версія вкладається в десь такий текстик, яким ми ще в школі висміювали ту історію: "Куди ти завів нас, паршивий старик? — Не **цитє ви, **яті, я сам заблудився".

Десь так і сталося з Zеленським. Тільки вже не поляки, а москалі пообіцяли гарні перспективи й допомогли отримати владу, щоб він здав їм Україну. А для нього українці та Україна виявилися тим глухим і невідомим лісом, через який він дороги не знав. Щиро хотів допомогти і навіть увірував, що веде вірною дорогою, обіцяв "Кієф за два дня, Украіна за двє-трі нєдєлі", а зайшов і своїх доброчинців у непролазні болота цієї вічної війни завів. Не на таке москвини сподівалися, не за це гроші платили. Але ж більше ніхто не викликався, а цей від усієї душі хотів. То що ж, проти нього ракету за таке запускати? Ще доки не втопився, хай пошукає стежку, а може й виведе, — думають у кремлі...

Гарна зустріч із Куртом Волкером, колишнім спеціальним представником США з питань України.

Багато говорили про стратегію досягнення припинення вогню як важливого кроку на шляху до справжніх мирних переговорів. Висловив переконання, що будь-які дипломатичні зусилля мають спиратися на силу, а не на ілюзії щодо готовності росії виконувати взяті на себе зобов’язання. Саме тому критично важливими залишаються подальше зміцнення оборонних спроможностей України та посилення тиску на агресора.

Обмінялися думками щодо підходів до співпраці з чинною Адміністрацією Президента США, Конгресом США та можливих подальших кроків для зміцнення підтримки України. Важливу увагу приділили збереженню та посиленню двопартійної підтримки України, а також подальшому розвитку стратегічного партнерства між Україною та Сполученими Штатами.

Одним із пріоритетів залишається посилення української протиповітряної оборони. В умовах постійних російських ракетних і дронових атак критично важливими є подальше зміцнення системи ППО, збільшення кількості сучасних комплексів та поповнення арсеналу ракет до систем Patriot, які щодня рятують життя українців і захищають нашу державу.

Дякую за цікаві ідеї та відвертий обмін думками.

📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Іти, чи не йти? Про лайномети, низький ККД із Зе, до чого тут В.Чорновіл і чому воно того варте?" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=iJo4udB4b9g
===
Ще вчора в програмі «Діалогу» пообіцяв, що тему: чи треба було Порошенкові погоджуватися на зустріч з Зеленським та що відповідати проплаченим лайнометам Банкової, винесу в окремий вечірній випуск. Бо тут змішалося багато всього, найперше - потреба використати шанс чогось досягнути, навіть, якщо він зовсім ілюзорний. А я люблю шукати для доказу аналогії. Пригадуєте, коли минулого разу Петро Порошенко був на Банковій із Зеленським? Зранку 24 лютого 2022 року. Прийшов і наполіг, щоб із складів МВС у самому Києві негайно видали 8 тисяч автоматів та іншу амуніцію для тероборони столиці. Чи треба було йти до явного зрадника, який готував до здачі ворогу Київ і всю Україну? Коли тиском навіть своєї присутності та його страху вдалося отримати результат, то звісно, що так!

Чи має лідер опозиції, парламентської парті і фракції сам вимагати зустрічі з посідачем президентського крісла, тим більше, в парламентсько-президентській республіці, а тим паче відмовитися від запрошення, яке вперше появилося від цього перепужіного за всі 7 років? Напевно, що питання риторичне.А чи є сенс сподіватися на результат? Ну, тут уже складніше. У таких організмів, як це Зе, домінують інстинкти. Доки він боїться, а одне місце в нього підгоряє, шанс на правильні рішення під таким впливом зростає. Коли він утверджується в думці, що вдасться «прапєтлять», шанси обвалюються вниз. Я тут наводжу приклад спілкування Вячеслава Чорновола з його ідейним противником, який урешті відправив той Камаз, що перекрив дорогу Чорноволу – з Кучмою. Він приходив до нього практично щомісяця, іноді й частіше. І пропонував, вимагав, рекомендував. Відмова від ратифікацій статуту СНД, вступу в ОДКБ, здачі стратегічних трубопроводів та багато іншого – це прямі результати такого впливу, бо всі перед тим уже знали, що Кучма ухвалив протилежні рішення. Напевно, я б отой коефіцієнт корисної дії там нарахував у 25% або й вище. На жаль, Зе не Кучма і навіть не янукович. Тому рівень сподівань, чи той ККД я б оцінював, як 0,25%. Але й це статистично значимий шанс, який ігнорувати не можна.

Про всі ці обставини сьогоднішній сюжет. А на початку я таки згадав про оті технології «кругового лайнометання», які задіяли проти Порошенка та його фракції пси режиму. Хоч у випадку з неголосуванням закону про порнографію – якби проголосував, лили б бруд з іншого боку й ще активніше. Хоч у випадку візиту на Банкову. За демарш шельмували б ще дикіше, а що головне – ті самі говоруни… Бо це стара технологія лиття бруду. Шкода, що населення не переросло той рівень, коли його можна так легко «пользувати» в брудних маніпуляціях.

І коли вже згадав Вячеслава Чорновола то наведу на останок його цитату в подібній ситуації:
«Нам потрібна незалежна, демократична, національна Українська держава. Нам потрібна багата людяна держава вільних, заможних людей, упевнених у своєму майбутті. Ми будуватимемо таку державу! А тому не дозволимо собі розкіш відсидітися по глухих хутірцях, демонструючи з-під тину свій радикалізм, який нікого не лякає, бо хутірський, і нікого не цікавить, бо непопулярний[…]»

Уявляю, як гірко від цієї новини заридав тецекашник з Київщини, в якого виявили тільки чи то два, чи чотири золоті злитки...

Щойно було гучно. Пишуть, що балістика по Києву. Усім бажаю без втрат і шкоди прожити ці вечір та ніч.