Учора записали сюжет з Дашею Щасливою для Прямого. Щойно побачив, ділюся:
https://www.youtube.com/watch?v=PRVD-ieQ7sw
===
Єдине, не звертайте увагу на патетичні заголовки. То вже тема для жартів. Звісно, що це ні я, ні ведуча не вигадали. Є редактор, який придумує щось, що мало б увагу привертати. Та й менше з тим...
Цікаво, а коли Zе тепер остаточно звільнить ще й Сибігу? Бо той фактично сказав, що Zе ідіот і не розуміє, що творить та базікає.
Наш в/о міністра поспілкувався зі своїм іранським візаві міністром Аракчі й постарався зняти напругу, яка б навряд чи дійшла до пусків іранської балістики по Україні, але хто зна... Хоча, з раші є чіткі обмеження щодо цілей і днів атак (коли Zе нема в Києві), а з Іраном таких домовленостей нема. Могло б нашого Бубочку налякати та й прямо на Банкову полетіти. Тому міг і приказати Сибізі просити пробачення, як саме колись перед кадировим шмарклі розмазувало. У підсумку Сибіга коментує, що:
Україна ніколи не мала на меті завдавати ударів по цивільних суднах чи людям, але Іран не повинен допускати ескалації та припинити будь-яку підтримку війни рф проти України.
А іранський міністр Аракчі аналогічно сказав, що:
Іран не хоче ескалації, але Україна має відшкодувати збитки за знищене судно.
Отже, Аракчі пообіцяв, що Іран по Україні самостійно ракети не запускатиме, а Сибіга фактично мусив просити пробачення у приспішника рашистської агресії. Компенсації навряд, чи хтось платитиме, хоча приниження таки в цьому раунді отримали ми. От якби один інфантильний недоучка просто помовчав і не видавав зайвих звуків ротом, то все б пройшло на типових військових "непонятках". Але ж воно захотіло повимахуватися й оголосити на весь світ себе героєм ще однієї війни... і обі**алося, точніше, закаляло всю країну. Хєрой хрєнів...
============
І щоб двічі не повертатися. В ютюб сьогодні на питання, чи планує Zе зустрітися й вести у Вашингтоні переговори з Нетаньяху, відповів, що вирок би й не проти, але Нетаньяху, найімовірніше, відмовить. Але вони перетнуться на похороні й Zе зобразить гнівнуо-мужню морду ліца для штатного фотографа, щоб його зобразили дуууже прінципіальним, як на інавгурації Мілея в Аргентині з Орбаном. І що? Не так усе відбулося?
Костянтин Корсун жорстко пройшовся по учасниках Zе/Fе-майданів. Десь так, як я не вмію, бо мені ще буває шкода людей, які тупо ведуться й дають себе "зробити" та покористувати. Щоправда, до дуже чіткої межі, доки їхні потуги переважно смішні, як у нинішніх картонок із закликами в стилі: "Кучма, верни нам медведчука! янукович, негайно повертай нам азарова! Zеленський поверни Федорова міністром оборони!" А вже коли вони коять те, що зробили такі ж самі, як і ці, в 2019 році, тоді вже вибачайте, ні.
Допис Корсуна перегляньте на його ресурсах або в мене в чаті, сам дублювати не стану, бо він частково суперечить певним моїм прогнозам і оцінкам того всього шапітолію. А от останні стрічки реально хочу тут процитувати. Бо якраз це вже відбулося й стало реальністю. Й слухняні хом'ячки, які борються за кращий сорт Fе-лайна, реально зробили свій внесок у те, щоб наступного разу, коли Майдан буде справжнім, лише Небесною Сотнею не обмежилося. Вони подарували додаткову віру Zейлу, що з уим населенням і його протестами можна робити все. І робитиме...
Далі цитую кінцівку в Костянтина Корсуна:
(...) І ще одне. Тепер ви, Дія-хом’ячки, навчили Зеленського, що тактика “ігнор протестів” – цілком робоча. “Дякую, дуже дякую” (С).
Тепер, після випаровування “Мішиного майдану”– Зеля може утнути будь-яку тоталітарну дичину – і ніхто вже не вийде на протест. Бо втомилися. Бо розчарувалися. Суспільство побачило, що це не працює.
Тепер Зеленський вже навчений методам протидіяти протестам. Тепер він знає, що “так можна було” - у липні 2025.
І ви, федороволюби, “зробили це разом”.
Знову ж. Я не зовсім поділяю ці висновки, по моєму там трошки по іншому це все працює, але ці zе/fе-шоу ситуацію на майбутнє для України точно не покращили.
«Землю мають тримати живі.
Тут в раю вже достатньо дітей і героїв.
Що ж. Піду на підмогу.
Подай мені піксель і зброю…»
Чотири роки, як росія вбила нашого Гліба Бабіча… Здається, ніби ми давно б мали звикнутись, а виходить зовсім навпаки. З кожним роком все гостріше і гостріше розумієш, скільки всього наш «Лєнтяй» не встиг.
Гліб встигав так багато за короткий час, що іноді видавалось, що для нього існує якийсь інший вимір часу, не наш. Шість ротацій на фронті, і при цьому — написані вірші, видана книга, заснована громадська організація. А поруч завжди були побратими, яких він тягнув на собі навіть тоді, коли сам був виснажений.
Він не ділив своє життя на «військове» та «цивільне». Для нього воно було єдиним, бо необхідно було боронити і землю, і сенс, заради якого цю землю треба відстояти.
Миколаїв пам’ятає його своїм. Побратими з «Едельвейсів» пам’ятають командира, який ішов у бій першим. «Брати по Зброї» носять тепер його ім’я, як зобов’язання. І вулиці, за які ми боролись в Києві та Миколаєві — це наш спосіб зробити так, щоб про нього згодом питали діти, які ніколи його не знали.
Найважче — це моменти, коли розумієш, що більше не почуєш, як він регоче на весь Будинок офіцерів, чи як буркотить, коли щось робиться не так, як він задумав. Той регіт і те буркотіння — вони й досі десь орієнтир, коли важко.
Чотири роки без тебе, Глібе. Прапор несемо й далі. Честь, брате!
Гліб Бабич... Цього дня 2022 року. Біль не згасне вже ніколи.
https://www.youtube.com/watch?v=L1xwIsPmFeI&list=RDL1xwIsPmFeI&start_radio=1
Гинуть найкращі, хто ж їх зможе замістити. Майже фізично відчуваю, як уже нема кому перекривати ті криваві прогалини в строю. Мабуть, для цього, попри всі вікна можливостей зупинити чи й закінчити війну, оті зовнішній і внутрішній ворог не спішать. Ще не всі полягли?
Інсайдів і витоків про зустріч Zе з президентом Трампом поки нема. Усі коментарі від укр-zе-пропаганди до уваги брати в принципі не можна, а серйозні американські джерела зосереджені на візиті Нетаньяху. А оскільки сторони анонсували, що уникнуть розкриття всіх деталей переговорів (не з Zе, а з прем'єром Ізраїлю), то це лише добавило інтриги.
Що у Вашингтоні перебував наш вирок і зранку того ж дня зустрічався з Трампом, серйозні коментатори помітять лише за день-два. А ширше посвітитися з гастролями в США Zеленському Білий Дім згоди не дав. Принципове рішення: тільки одноденний візит, попри запит на понад пів тижня.
Тому все, що маємо зараз — це заява Zе і його поплічників, що "була хороша зустріч, обговорили..." І маємо фото української делегації. Так і хочеться гукнути до них: "Ей! Саботажники! Чому мордяки такі кислі? Ваш лідор же повідомив, що зустріч успішна. Негайно всім оптимізм випрмінювати!" А воно якось не випромінюється. Бо ж самі можете зрозуміти, які то успіхи бикоко-дипломатії Zеленського...
Ми вже всі й насміятися, й наплюватися встигли від п'яних виходок екс-міністра МЗС Дмитра Кулеби. То він лякає українців голодом, то закликає втікати з Києва "туди, не знаю куди", а разом із співмешканкою радять зігріватися секс-іграшками з підігрівом із її крамниці. Але, попри коливання дози випитого, а Кулеба регулярно в запої, політична лінія й сенси озвученого екс-міністром завжди коливається чітко разом із коливаннями лінії партії. Усе, як колись у срср. Цьому є дуже серйозна причина. І це зовсім не той скандал з п'яним дебошем на конференції в польському Ополє, через який Кулебу, хоча йому протегував Єрмак, довелося зняти.
Насправді, Кулеба фактично попався на крупному й дуже брудному розкраданні. Ні-ні, ніхто самому Кулебі жодних звинувачень не озвучував і підозру не вручав. Але в МЗС чимало ображених. Одні, що з ними не поділилися, а інші, бо знову все зіпхнули на цапа-відбувайла, й можуть появитися ще нові, а верхівка схеми поки безкарна.
Саме так — ідеться про ті розкрадені з 2022 до 2024 року 38 мільйонів гривень міжнародної допомоги. НАБУ звинуватило тодішнього держсекретаря МЗС О.Банькова й ще групу подільників. Але в справі фігурують далеко не всі кошти від міжнародних структур і країн та громадян, які надходили через МЗС але потім не дійшли до реального призначення. Тільки біля 38 мільйонів лишень гривень і лише одна г/о, тобто, один епізод, у якому прямо не засвітився сам міністр. І що цікаво, крім екс-держсекретаря міністерства і його керівника апарату, які ніби становили відокремлену злочинну групу, є ще один цікавий персонаж, який якраз і оприходував кошти. Це керівник підконтрольної ГО, на яку спрямовували й через яку відмивали кошти. І ця особа дивним чином виявилася радником самого міністра Кулеби! Усе було під чітким контролем.
Поки Кулебу не рухають, бо:
— слухняний;
— дуже слухняний і віднині "фільтрує базар" навіть під шафе;
— ділився у значних обсягах, кажуть, що навіть на Династію внесок здавав;
— прямо з грошима не попався, погорів Баньков, а кошти, які перераховували на прохання самого Кулеби поки не світять;
— усі учасники згодні на варіант цапа-відбувайла, бо, як мені сказали, там десь приблизно така сума, але не в гривнях, а в євро прокручувался. Краще сісти самим, але за менше. А з решти вкраденого можна вернути оті засвічені збитки й відбутися дрібним покаранням лише за шахрайство. Це вже я як юрист припускаю.
Але отой пункт перший для Кулеби нині — це сенс його життя. Бо справамає дуже тривалий термін давності. А Фінмоніторинг улюбленця Zе Проніна звично покриває всі мега-розкрадання, але ж Пронін не завжди на коні і вже сам сухарі сушить.
А ще обіцяне Zеленським перетрушування всієї дипслужби — це терміново переведення в інші місця тих послів, які за наказом з Михайлівської просили закордонних партнерів перерахувати кошти допомоги на цю злодійську гошку. Щоб місцеве правосуддя до них не добралося. Імунітет-імунітетом, але скандали можуть розгорітися в парі десятків країн.
Ще ніколи в Україні не було такої тотальної корупції, а дипломатичну службу перетворити на корупційну клоаку зумів тільки Zейло при допомозі відданого й слухняного, хоча вічно бухого Кулеби.
А ще колеги відшукали, що при признченні отого держсекретаря Банькова 15.07.20 сам Кулеба його отак характеризував: «Олександр чудово розуміє систему МЗС, знає як в щоденному режимі адмініструвати її з максимальною ефективністю і запроваджувати зміни, які мають відбуватися в дипломатичній службі». Хоча краще тут би звучало: знає, де що лежить і як чужі гроші собі адмініструвати на приватні рахунки. А кар'єра його якраз без особливих досягнень, звичний кар'єрний дипломат, тому знали, під що брали.
Отака, мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, дурничка получилася. А Кулеба, коли розказує чи підтакує про секс-іграшки в одному місці, то непогано розуміє, про що насправді йдеться...