Реакція "знищеної далекобійними санкціями" Zейла і його слухняного Броуді економіки па-раші на дике рішення Трампа про часткове зняття санкцій з паливного сектора ерефії.
Тут думати, аналізувати й шукати протидію й вихід для України треба, а не тупі демарші влаштовувати. Але ж у нас править московський блазень. Після цього чергвого дипломатичного провалу його бикоко-дипломатії очікую різкого зростання підтримки й довіри до свого лідора серед бездумних ходячих шлуночків.
Колись широко відомою була жорстка й матюклива опозиційна до Кучми журналістка Таня Коробова. У неї згадую коронну фразу про суспільну думку "мудрого наріду":
"Нас **ут, а ми крєпчаєм".
Ну-ну... Ідіть почитайте солоденьких запевнень у якогось Яковенка чи в наших, навіть опозиційних "свідків смерті рашистської економіки".
Не хочете згадати всіх, хто вам соловейками виспівували про мега-потужний закон Грема-Блюменталя, як він позбавить рашу ресурсів для ведення війни? Був лише один такий нитик Чорновіл, який не полінувався і той закон в його остаточній формі прочитав і жахнувся та пробував пояснити, що нічого доброго та потрібного для реального тиску на рашу там не залишилося. Але ж Чорновіл завжди подібне пише, що його слухати. Можна фестивалити й радіти! Ну, пораділи. Учора (за нашим часом уночі) вам було продемонстровано реальний зміст того закону, який уже став не законом Грема, а законом всевладності Трампа. Я про це не раз і тут, і в ютюб попереджав. Але нема нічого безперспективнішого, ніж пробувати переконати радісний натовп баранів, які з неабияким завзяттям пруть на бойню. Переконався і в 2019-му, і з курською аферою, і з фаєрпонтом, і з тими ударами Броуді "на дєрєвню дєдушкє". І в мене в чаті тільки перепощували радісні хрюкання.
Ну, то ось вам саме цей закон у дії. Трамп тепер абсолютно незалежний у виборі санкційних заходів проти раші та її торгівельних партнерів. І він вирішив скасувати основні санкції на постачання рашистських нафтопродуктів світу (і повірте мені, це тільки початок). А санкції прямо чи опосередковано введуть проти України.
Трамп, користуючись наданими йому цим законом дуже розмитими правами, заявив про домовленість з путіним щодо поставок мільйонів тон російського дизельного палива на американський та світовий ринки. ерефія негайно поставить 300 тисяч тон дизелю, ще 500 тисяч тон у листопаді та 1 мільйон тон пізніше. У подальшому поставки можуть збільшитися ще на 3 мільйони тон. Мінфін США за вказівкою Трампа терміново видає тимчасовий дозвіл (аж до 7 квітня 2027 року!) на постачання російського дизельного пального на світові ринки. Як вам "пекельні санкції" проти москви? Надихає? А Трамп ще й дякує пуйлу, що той зійшов з небес і так самовіддано допоміг Трампу рятувати па-рашу: "Я хочу подякувати путіну, якщо чесно. Ця угода з росією — дуже важлива справа".
І рашистський ринок після змови Трампа з пуйлом різко рвонув угору. Ну, процитуйте мені тут наших гарних (реально гарних) економістів, того ж Омеляна, якого тут мені свої ж регулярно протиставляють, чи хароших рускіх, усіх тих яковенків, про колапс рашистської економіки. Колапс є, але завдяки політиці Zе, тільки в Україні.
Хоча, зараз вилізуть і ті самі, й нові експерди, які розкажуть, що в раші нема тих обсягів нафтопродуктів, що наш Бубочка із своїм слухняним Броуді все там спалили. І це про пустоту, бо "далекобійні санкції" і "добрі дрони" позбавили кремлядь такого ресурсу. Знову ж, маса пофестивалить, бо ж нам усі просторікували про це, крім того самого єдиного нитика Чорновола, що пояснював вам, що то імітація за домовленістю. І реальні запаси, й поточне виробництво на підйомі. Он і пуйло, ініціатор цього безчинства, розказує про готовність продавати наффтопродукти. А вся та історія для раші була грою в довгу, щоб санкції, замість москви, впали на Київ. І Трамп уже їх обіцяє саме нам.
А що там Zейло, яке провалило підготовчу роботу (або умисно саботувало)? Воно зараз робить істеричні верески ротом, щоб наслідки для України були особливо важкими. Замість пошуку порятунку з катастрофічної ситуації й вишукування хоч якихось кроків для України (а хіба воно йому потрібно?), він особисто образив Трампа. Про заяви Zе щодо слабкості американського лідера вже журналісти сповістили Трампу, тобто, він публічно принижений і хоч якось, а відомстить, або погіршить свої вимоги до капітуляції України. Раніше на це працювали двоє з трьох: пуйло і Zейло, тепер будуть усі троє разом з Трампом. До речі, у Маямі за наказом Zе, замість шукати рятівний вихід, укрделегація зрадників і мародерів влаштувала демарш і покинула переговори, відмовившись від другого дня, де можна було опрацювати безпекові компенсація. Демарш, наскільки бачу, не було скоординовано навіть з нашими європейськими партнерами, які залишилися в Маямі. Зате Zе раптом згадав про механізм екстренного засідання ООН. Ото Мельник відіграється.
У США вже погрожують відключити для нас оперативні розвіддані. Наступним кроком може бути ембарго на постачання певних видів озброєнь. Але для ідіотів це не аргумент. Головне ж, як патріотічнєнько наш Бубочка загнув, Трампа слабким назвав. А ті розвіддані й американська зброя, вони й так нам не потрібні — лопатами відбиватися будемо й із супутничків Притули спостерігатимемо. Хоча, про що я тут розповідаю. Особа, яка звинуватила США у слабкості й ударі в спину, аж захлиналася, так прагнула транзитувати через Україну криваву нафту путіна. Ця змова пуйла з Трампом (на жаль, не остання) дає путіну поки $4,5 мільярди, а Zеленський забезпечує транзит кривавої нафти на $7 мілярдів. Тому не вірте в гучні фрази, особливо від московського блазня.
А про закон Грема-Блюменталя, то ось вам його реальна і вбивча суть. Хоча, фестивалити ж приємніше...
Доки тут мав записи для колег, прозівав новину, що у Відні затримали й навіть арештували не лише дурного та влазливого Ткача з оператором, які там винюхували Кравченка для чергової імітації сенсацій в Укр-неПравді. Там попалися два офіцери з Служби Зовнішньої Розвідки!!! Австрійські журналісти назвали їх представниками військової поліції, але це, схоже, помилково. А тепер про основну суть скандалу, який набирає обертів.
Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер підтвердив, що цього тижня у Відні за підозрою у шпигунстві затримали не двох, а чотирьох громадян України. Одного з них (Ткача) на той час уже відпустили, троє залишаються під вартою (оператор УП вже ніби теж звільнений). Але всім чотирьом було повіломлено про підозру в шпигунстві. І австрійці пов'язують дії Ткача з завданням спецслужб. Ткач винюхував місце перебування екс-генпрокурора Кравченка. І якщо його дії поєднують із тим, що робили представники укррозвідки, то це визнання факту, що Ткач був задіяний у тому самому злочині. Раз випустили на свободу, то це не виправдання, а припущення, що його могли використовувати всліпу.
У чому уся критичність проблеми? Кравченко — для нас злочинець-корупціонер, який покривав своїх підлеглих, що займалися кримінальними оборудками. Але кримінального провадження проти нього досі не відкрито й у міжнародний розшук не оголошено. Тому для австрійської влади він кандидат на отримання притулку у зв'язку з "політичним переслідуванням в Україні та загрозам його життю". І вже на цій стадії він перебуває під захистом Австрійської держави.
Припертися у Відень і там винюхувати тупо й помітно такого втікача — це можуть тільки наші самовпевненні й переконані у вічній безкарності провладні журналісти. А приїзд паралельно двох інших спецслужбістів, які вели подібні спостереження явно тягне на організовану терористично-розвідувальну групу. Там трохи потовкли оператора. Ну, коли ти займаєшся незаконною й незареєстрованою в країні детективною діяльністю, а у влади є підозра, що для скоєння теракту — убивства екс-генпрокурора України, то церемонитися не стануть.
Жорсткість затримання і досі не повернуті засоби зв'язку можуть свідчити, що ця парочка з УП може застрягнути в Австрії доволі довго й проти своєї волі. Або їх можуть видворити з забороною на в'їзд в Євросоюз років на десять. І так цим самовпевненим і треба. Бо не поважати закони європейських країн — це бити по іміджу України.
А тепер про основне й найгірше. Ніхто ж не забув, як у Монако та сама СЗР підірвала бізнесюка Єрмолаєва. Чи це був наказ верхівки влади, чи їхні офіцери тупо працювали на інший мафіозний бізнес? Але не просто засвітилися, а спалили репутацію країни. Убивство встановленими офіцерами розвідки виконавиці й витік усіх фактів — це вже контрольний в голову. Ті ідіоти, які направляли у Відень і двох журналюг, і обох розвідників, хоч розуміли, як після того в ЄС ставляться до кожного українця, який щось там у них винюхує й пробує встановити місце перебування та особливості поведінки якого завгодно втікача????
Я колись мав певний контакт з інститутом СЗР (його тоді шифрували під іншою назвою) та їхнім генералом-керівником. Там був надзвичайний рівень підготовки розвідників і диверсантів. Наша розвідка багато шастала по світу й часто не з зовсім гідними завданнями (я маю на увазі різні форми економічного шпіонажу), але ніхто ніколи не попався! А тут другий інцидент за короткий час і у формі тероризму. Чи планували ці два розвідники убити Кравченка, чи його викрассти або залякати? Поняття не маю. Судячи із того, що всі злочинні накази віддає особисто Zеленський, а струкутру очолює бандюк Умеров, приїхали вони туди не, щоб з ним дружньо випити кави...
Україна отримала черговий мінус. І це вже стає симптоматично. А ще це точно використають для відповідної атмосфери в судах проти двох наших офіцерів, яких німці звинувачують у підриві північних потоків... У виграші тільки Кравченко. Яка б не була остаточна версія появи офіцерів, притулок і охорона йому вже, напевно забезпечені.
Зараз, о 12:00 починаємо ефір із Сергієм Мамаєвим на його каналі спецпроєктів. Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=qu4TfY-74J4
===
Свій власний денний випуск ще навіть не починав готувати — забігався. Неодмінно запишу, але то вже буде знову під вечір. Уже вибачайте.
А ви звернули увагу, яка пішла маніпуляція? Після відходу Олексія Гончаренка у вільне плавання (під створення свого партійного проєкту) владні пропагандисти почали малювати абсолютно неприродну схему. І світ навколо нас поділили, виходячи з розділення виключно опозиції та цілковито "забувши" про себе коханих. Отже, Гончаренка із поки ще не оголошеним, але очікуваним його партійним проєктом велено величати "партією миру". А Європейську Солідарність, з якою він цілком коректно й без скандалів розійшовся в ідейних підходах, у темниках наказано називати "партією війни".
І в цьому одночасно й брехня, і маніпуляція. Не про Гончаренка, він дійсно взявся перехоплювати електорат Zеленського, використовуючи лозунги, з якими той ішов на вибори в 2019 році. Тому я й не надто розкидаюся "зрадами" про Олексія, бо це аж надто в нього театрально й політтехнологічно. Від його рішень і заяв, війна не закінчиться й поступки визначає не він, а Zеленський. Але той обманув своїх виборців.
Ну, він усіх і завжди обманює, але це вже було аж надто демонстративно. Вони мали фактичний мир від Порошенка, а Zе їм це обзивав війною й обіцяв мир абсолютний, а натомість, приніс тотальну війну. І зараз саме Zеленський, навіть більше за колективного путіна, зацікавлений у максимальному продовженні війни та все для цього робить. Це не мої слова, а Трампа і Рубіо. А Гончаренко тим обманутим виборцям Zеленського пропонує те саме, що їхній колишній кумир пропонував ще в 2019-му й підло обманув. Тому логічний розподіл: Гончаренко обіцяє створити партію миру, а zеленський — це вже закореніла партія жорстокої, нескінченної, умисно підживлюваної кривавим пінг-понгом двох тиранів війни.
Але ж це болісно й прикро — отак визнати себе обманщиком і убивцею (поряд з пуйлом) українців. Тому розподіл ролей zе-пропаганда вирішила намалювати в середині опозиції. А це маніпуляція, бо у вирішальних для країни питаннях поділ може йти між владою, яка втілює свою політику вічної війни, і опозицією, яка пропонує альтернативу.
То було про маніпуляцію. А тепер про брехню. У той час, як zе-влада реалізує свій план війни без краю і без захисту для людей, саме Петро Порошенко (а навіть не Гончаренко) є головним критиком цієї убивчої стратегії і в Україні, й на міжнародних площадках. Так. Ті, кого називають партією війни, виявилися її протилежністю. Просто, відмінність між поглядами й вимогами Порошенка та Гончаренка в питанні миру стосується засобів та ціни його досягнення. Гончаренко копіює старі й доволі популістські заклики Zеленського, бо він поки бореться не за їх реалізацію, від нього ж і так нічого не залежить, а за руйнування електорального поля Zе і його слуг та перетягування цього потенціалу на себе. Тому його заяви слід розглядати не як провокацію чи зраду, а лише, як політтехнологію.
А Порошенко 5-ий президент і визнаний у світі лідер і він вимагає миру у дуже прагматичний спосіб: спершу тиск на ворога всією антипутінською коаліцією, яку створив він, а Zе вже доруйновує. І далі припинення вогню та перемир'я без попередніх умов. Чи можуть далі бути якісь компроміси? Не виключає. Але то вже тривалі переговори. А українці повинні жити в умовах мирної України без атак, ракет, руїн і трагедій. Ну, як жили при ньому, доки повільно реалізовувався план остаточного миру і, зауважте, практично без поступок з нашого боку. Точніше, поступки були, але стосувалися тільки ОРДЛО і на 3 роки, а не всієї України й навічно, як запропонував Zеленський.
То скажіть мені, Хто є партією війни, а хто миру? Очевидно, що в Україні є єдина партія війни — і це сам Zеленський, його слуги й інші пригодовані владою орки, які наживаються на війні. Є задекларована партія миру з дуже непевною платформою, бо ж її, поза заявами, ще просто не існує — це майбутній проєкт Гончаренка. І є партія миру Петра Порошенка. І головне, в час свого президенства й попереднього вторгнення ерефії він уже доказав, що це реалістично і що він уміє це реалізовувати.
А zе-пропагандисти й далі брешуть та маніпулюють. Одночасно в одній неправдивій тезі...