Телеграм канал «Тарас Чорновіл 🇺🇦»

Трамп похвалився журналістці своїм улюбленим фото, із свіжачка. Яке ж воно реально кінчене й безумовно хворе. Зрештою, наше нічим не краще. Хіба різниця, що Трамп несе американцям усе більше ганьби, а Zе крові й руїн...

Учора про це на ютюб казав: зло дуже заразне й швидко самовідтворюється. І від самих терористів чи дегенератів-хуліганів, чи ще більше від дурних дій влади, яка для своїх цілей бреше про неіснуючі напади на Zейла, ставить дешеві постановочки з "луцьким терористом" та дуже багато іншого. Це підштовхує психічно некстійких до дії. А цинічних і підлих заряджає впевненістю в результативності методів терору проти населення.

Сьогодні, от щойно, стрілянина в Чернігові. Попередньо, без потерпілих, були повідомлення ніби про хуліганство зі стартовим пістолетом, але це ще неофіційно. Одного з двох учасників уже затримали (на відео). Ну, коли побачили, що зброя не бойова, то й ці💩 зразу осміліли.

Тему вже хтось зачепив, тому на авторство ідеї претендувати не можу. Але коли лише появилося відео озброєної й захищеної броніками мусорні, яка покинула напризволяще наступну жертву терориста-одиночки й здристанула... Коли згадую, що там же і в спокійніші часи на кожному кроці мусори товклися — їхні заклади поряд, а тут усе позаникувалося як таргани по шпарах... От при всіх цих спостереженнях відразу виринуло щось дуже далеке й відсторонене: а на якого біса ще хтось відкриває рота (найперше, zелена макака) й кричить, що, якби в нас ядерку не забрали, то ми б... то на нас би...

Коли ви обираєте таке, як Zеленський, вам жодна ядерка не допоможе. Бо щоб віддати наказ застосувати її навіть у відповідь, треба бути не отим блазнем, який готував країну до здачі ворогу, а державником, який би ризикнув усім і своїм майбутнім також, щоб дати таку відповідь чи хоч реально нею пригрозити. Просто уявіть собі, що там, де мали віддати й де повинні були б виконати цей наказ, сидітимуть моральні нікчеми на зразок отієї мусорні, яка лише вдесятьох проти одного цивільного в героях, чи того ж таки московського блазня...

Сьогодні річниця (чи вже доречніше казати роковини?) того щоу на стадіоні. Я б, може й не згадав, бо після того вже котрий рік пожинаємо криваві покоси тієї дурості й безвідповідальності. Але відкрив телеграм і вмить нагадали. Краще за інших переказувати те, що тоді відбулося, мені годі — якось ті спогади ніби в тумані — напевно все, що сталося потім, перекрило ту картинку. Тому просто добавлю щось трошки про свої емоції.

Усі згадують про те дійство, як про якийсь жах. Zелінскі бикував і кривлявся, на це було соромно дивитися. Я не раз згадував, як мені пару років доводилося до свого видавництва проходити через затишний парк Львівської обласної психлікарні. Я ж колись мріяв стати лікарем-психіатром... Минулося, але все одно завжди зупинявся поспостерігати й послухати те, що неслося з вікон закритих відділень. У мене, коли дивився на отого недокурка на сцені, незмінно виринали спогади про львівську божевільню… Хіба, на жаль, санітари не прибігли й усе це не припинили.

На самому стадіоні не довелося побувати, бо сидів у ефірі Прямого: спершу прямо в студії дивилися на оту історію, а потім уже обговорювали під пильним наглядом Ганапольського, щоб чогось жорсткішого ніхто про Бубочку не сказав. Але я пригадую якесь подвійне відчуття. Ні, не те, що отруйний туман розвіється й виявиться, що це лише якась ідіотська постановка й не більше. От мені не хотілося вірити, що українці в своїй основній масі виявляться настільки кінченими й погодяться жерти отаке московське лайно. Дещо пізніше взнав з перших рук, що і в Коломойського, і в кремляді також на початках були кращої думки про українців, тому аж до кінця лютого обидві антиукраїнські команди робили ставку на Жульку Тимошенко, бо не могли повірити, що обраний ними в ролі зливного бачка покидьок може перемогти.

У мене також ілюзій залишилося геть мало ще від січня. А от у цей день 7 років тому щось раптом ніби трішечки десь у глибині прокинулося. Ну не міг же я так не поважати українців, щоб припустити, що вони таке заковтнуть. Тому мій особистий спогад — як «Contra spem spero!» (без надії сподіваюся - десь саме так).

Ніхто ж навіть особливо не закликав прийти на той стадіон і підтримати Українського Президента, а в zелені аж із штанів вискакували. На самому стадіоні видно було співвідношення чисельності прихильників обох. Звісно, виборці Zейла із тієї категорії, щоб перед відкриттям дверей у ліфті чи вагоні насмердіти й вийти... Але ж тоді на стадіоні — мудрий і виважений справжній президент, розумні слова, підкріплені ділами, а напроти якась макака, що смикалася проти нього. За Порошенком військові, за Zе виродки на зразок лисого з кварталу із його похабщиною.

Ну, як могли нормальні люди проголосувати за примітивну московську мавпочку, яка навіть свої кривляння й бикування мала зачитувати з папірця, бо неспроможна самостійно й двох фраз сформулювати. Я ж не наївний, але ту годинку, доки дивився на це протиставлення величного, мудрого й українського й отого зеленого сміття, чесно, я переживав зовсім не найгірші хвилини з того періоду нашої історії. Це не можна назвати надією, її тоді вже не було, а оте "без надії сподіваюся" дало мені дійсно приплив добрих емоцій. А ще коли, блазень прогнозовано здристанув і не пішов на офіційні, передбачені законом теледебати…

От є таке підступне слово "якби". Якби українці були українцями, а не малоросами, якби вистачило Порошенку часу й хоч трохи підтримки й розуміння, щоб зростити, виховати з насєлєнія націю, то нація, народ гарантовано ніколи б не пішли за московським блазнем, який так ганебно й блювотно виглядав на тому дійстві і у всьому іншому своєму огидному житті-бутті. Того "якби" не сталося. Занадто багато сил зла кинули проти українського Президента. І надто вже примітивні й низькі почуття повитягували з нутра. Але на тому стадіоні я для себе побачив те, що хотів — свого гідного Президента й отримав годинку безнадійних, але сподівань…

🇺🇦 Шановна громадо!
Нещодавно ми зібрали 270.000 на РЕБ для десантно-штурмової роти 40 Окремої Бригади Морської Піхоти.
Борці його отримали. Хай він їх захищає!
Дякую за кожен донат і кожне поширення закликів - разом ми це зробили!

А зараз не менш важлива робота 👇
Ми вже зібрали 170.000+ на ремонт техніки для 428 ОББпС ТІНЬ
Близько 80.000  вже пішли в роботу.
🫙Банка - це оперативні витрати,
💌 Конверт - це стратегічні закупки.
Ще треба 1️⃣2️⃣6️⃣.0️⃣0️⃣0️⃣
Приєднуйся!

🫙
https://send.monobank.ua/jar/45A8fWbf6H
💳🫙 4874 1000 2438 7782

💌
https://www.privat24.ua/send/jh4b0
💳💌
5168 7521 3484 5323

Слава ЗСУ!

Наш невтомний товариш Олександр Бригинець звітує про реалізацію попереднього збору — необхідне обладнання закуплено й передано військовим і просить нас усіх долучитися до продовження ще однієї збірки. Ми ж знаємо, що його участь у збірці — це гарантія ччесності й крайній потреби, притулятиною він нас ніколи годувати не стане.
⬇️⬇️⬇️

У нас хоч щось збережеться після того, як Україну стоптав цей віслюк Апокаліпсису? Одна з найдивовижніших та найкрасивіших фортець України — Хотинська. Тут стався частковий обвал муру. Шкода... Всієї України шкода... Ще більше жаль, що її не шкодують ні ця влада, ні її виборці.