Телеграм канал «Аналітика Куща»

Министерство экономики нашло способ использования статуса критичности предприятий для бронирования сотрудников с целью увеличения сбора налогов.

Одна из новаций - увеличение заработной платы сотрудников для подтверждения статуса критичности с 21 600 до 26 000 гривен в месяц.

Данная новация принесет в бюджет дополнительно 10-15 млрд грн налогов с з/п в год.

Раньше для роста налогов правительство повышало минимальную з/п.

Сейчас инструментом фискализации зарплат стал лимит по бронированию.

В итоге, через пару лет у нас смогут бронироваться лишь банки, несколько творческих коллективов и офисы ФПГ.

Явно ошибочное решение - определять критичность через размер зарплат.

Но в "либертарианском духе" - идея социального имущественного ценза при определении социальной "важности и нужности".


Кабмин изменил правила бронирования, сообщил министр экономики Алексей Соболев.

По его словам, новый порог зарплаты для бронирования будет повышен до 26 000 гривен. Для прифронтовых территорий требование останется без изменений – 21 600 гривен.

Работники, которые уже имеют отсрочку и работают по совместительству, будут учитываться в квоте только один раз – по основному месту работы. Ранее их можно было учитывать сразу на нескольких предприятиях.

Также, по словам Соболева, центральные и региональные органы власти обязаны в течение месяца пересмотреть и переутвердить свои критерии для определения предприятий критически важными.

Наши чиновники на переговорах с ЕС попали в ловушку "посылок" и "налогов на рикш".

Речь о том, что ЕС якобы настаивает на введении "налога на посылки" для разблокирования финансирования Украины.

На самом деле, это не так.

Европа требовала от нашего правительства предоставить план бюджетной фискальной консолидации.

Простыми словами, Украина должна была показать как с помощью новой налоговой модели наша страна сможет начать поступательно снижать свою зависимость от внешних кредитов.

О полной финансовой самостоятельности Украины в условиях войны речь не идет.

Европе нужен план поступательного снижения этой зависимости: хотя бы на несколько процентов в год. Но это должен быть реалистичный план.

Налоговая консолидация - это либо повышение ставок налогов, либо введение новых налогов, либо детенизация.

Какие инструменты применять - это суверенное право Украины и ЕС никогда тут не давал жестких "рекомендаций".

Поэтому наше правительство могло разработать план фискальной консолидации, основанный на:

- введении налога социальной солидарности на люксовые авто (импорт на 1 млрд евро в год);

- повышение НДС на лакшери-товары и вип-услуги;

- введение прогрессивной ставки налога на доходы физических лиц (хотя бы вторая ступень шкалы для больших доходов по ставке 25%, которая могла охватить примерно 5-10% налогоплательщиков);

- повышение рентной платы за добычу природных ресурсов, прежде всего, железной руды;

- отмена льготной ставки НДС при экспорте сырья ("отмена возмещения НДС" при экспорте сырья);

- наведение порядка на таможне путем введения мониторинга зеркальной статистической отчетности со странами - торговыми партнерами для выявления контрабанды по конкретным таможенным пунктам и партиям товара;

Все эти направления фискальной консолидации, конечно, не могут принести триллионы гривен дополнительных бюджетных доходов в год. Но до 500 млрд грн в год - вполне могли бы.

Но вместо этого, правительство предложило провести фискальную консолидацию за счет налогообложения курьеров "Глово" ("налог на рикш") и налогообложения посылок.

Все эти новации могут принести максимум до 20 млрд грн в год, но при этом они крайне токсичны для социума.

Например, те же посылки - это социальная логистическая эко-система, которая соединяет рассеянное украинство во время войны, связывая родственников живущих в Украине и за границей.

И теперь правительство оказалось в плену своей "ловушки", так как ЕС требует выполнения предоставленного плана и не хочет ждать появление нового.

В демократической стране такие казусы разрешаются отставкой правительства.

Простими словами, Україні треба оцифрувати свої інновації та зібрати масиви даних на мережевоцентричній цифровій платформі.

Таким чином створити базові технологічні портфоліо для ключових видів дронової зброї, щоб поширити їх у вигляді продуктів військово-технічного "франчайзингу" (в такому випадку, це був би перший проект військового франчайзингу подібного масштабу в історії).

І тоді з´явиться, так би мовити, "військовий макдональдс", що запрацює на користь України. Тільки замість гамбургерів будуть дрони. Інакше, такий "макдональдс" побудують інші.

https://www.dsnews.ua/ukr/economics/viyskoviy-makdonalds-yak-ukrajini-z-koristyu-zadovolniti-apetiti-pentagonu-i-palantir-21052026-459851?fbclid=IwdGRjcAR9h6JjbGNrBH2Hm2V4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkDDM1MDY4NTUzMTcyOAABHii_7nMXWrWPavaVuwb32QMq4B1Vjj0BZ8QCW4fnHrKj26rXDEofFF1hWihA_aem_YWdncwDI_AgHi6ObWBk9xwyGH_kr&brid=YWdncwFzcHqqzdutaM99hIZMN3bb#google_vignette

- Який зараз режим відтоку за кордон інформації, запакованої у стартапи? Мова про бази даних щодо роботи українських дронів.

- Як контролюється доступ до такої інформації приватних інвесторів? По суті вона має бути у державній власності, адже це терабайти унікальних даних, які можна опрацювати машинним інтелектом.

- Чи варто державі встановити право власності на масиви такої інформації? І тоді передавати її виключно у рамках спільних проектів України та іноземних партнерів із розробки готових продуктів та софту.

Простими словами, державі необхідно контролювати відтік такої інформації за кордон, аби продавати у результаті саме готовий продукт.

Тому що компанія з терабайтами унікальних даних купується на ринку за пару сотень мільйонів доларів, а готові продукти на її базі коштуватимуть мільярди та десятки мільярдів доларів.

І якщо наша держава не встановить право власності на такі масиви інформації, ми за пару років купуватимемо готові продукти у того ж Palantir і витрачатимемо на це гроші військового бюджету замість продавати такі продукти.

Отже, "цивілізаційні голодні ігри" між США та Китаєм, трансформаційні процеси капіталізму в технократизм, формування Технологічної Спарти — це все має цікавити нас лише задля геополітичної обізнаності.

На практиці вже зараз Україна на рівні Міністерства оборони має формувати "цифрову вулицю майстрів" у вигляді окремої платформи держзамовлень, зокрема із залученням малого і середнього бізнесу для відбору найкращих винаходів та технологій у секторі оборони.

Ця платформа має функціонувати в інтерактивному режимі, із зворотнім зв'язком виробників та військових.

Тобто, "вулиця майстрів" — це цифровий інструмент для запуску горизонтальної конкуренції між винаходами.

Системний коворкінг та бізнес-акселератор, коли держава стає своєрідним "бізнес-ангелом" таких проектів.

А потім через систему оборонних замовлень "витягує" переможців по вертикалі, забезпечуючи вже ринкову конкурентоспроможність для вітчизняних виробників.

Це своєрідна вертикально-горизонтальна акселерація проектів оборонного замовлення.

Умовно, аналог DARPA у США чи Agency for Defense Development, ADD у Південній Кореї, але з використанням українського досвіду війни.

А співробітництво з Palantir та аналогічними компаніями треба налагоджувати на рівні взаємодії цифрових платформ стартапів в Україні та у США, коли масиви інформації (а це найкоштовніша цифрова "сировина") залишатимуться у власності України, а співпраця відбуватиметься лише за лінійкою готових продуктів.

Ми маємо експортувати не інформацію про війну, а вироби, які були розроблені під час війни і на базі досвіду війни.

Україна зараз планує концептуально розгорнути свій військтех у форматі універсальної програми співробітництва у галузі виробництва зброї (передусім дронів) з західними партнерами — Drone Deal.

Так, за інформацією Bloomberg, США в рамках відповідної угоди, яку ще належить ухвалити на найвищому рівні, хочуть отримати доступ до критично важливих українських технологій та прав інтелектуальної власності, які дозволили б їм відтворити цю продукцію.

А перед цим Пентагон зажадав випробувань низки продуктів українського ОПК, зокрема безпілотників та систем РЕБ.

Тобто зараз ситуація з Drone Deal — це своєрідна оферта з боку України: заклик приєднатися до випуску безпілотників на базі українських технологій.

США, натомість, хочуть провести випробування цієї продукції та отримати доступ до унікальних масивів інформації та нематеріальних активів, які були згенеровані в Україні в горнилі війни.

Ключова проблема тут ось у чому: саму програму з боку України презентують чиновники та державні діячі, тоді як виробництво дронів дедалі більше концентрується в приватних руках.

Тобто Україна пропонує оферту, але не має платформи для її розгортання та масштабування.

А так відбувається через відсутність тієї самої "цифрової вулиці майстрів", яка б належала державі (з контролем Києва над зовнішньою дифузією вироблених там інновацій, масивів інформації та нематеріальних активів).

Отже, прискорення інновацій та прогресу залежить від співпраці держави та технологічних корпорацій, таких як Palantir.

Про це, зокрема, йдеться в книжці "Технологічна республіка", яку написали СЕО Palantir Technologies Олександр Карп та Ніколас Заміск, начальник відділу корпоративних зв'язків компанії.

Ця робота — одна з найобговорюваніших у політичному істеблішменті США та серед топів Кремнієвої долини. Автори викривають провал у технологічному розвитку США, сфокусованому на секторі послуг, розваг та фінансів.

Робиться висновок, що внаслідок цього Штати почали здавати позиції Китаю в промисловості та безпеці. По суті Карп та Заміск закликають відродити синергію потенціалів держави та технологічного бізнесу, як під час Другої світової.

І от нещодавно вийшов 22-пунктовий маніфест компанії Palantir, який вибухово поширився соцмережами, зокрема й в українському сегменті.

Це розшивка ідей Карпа, викладених у "Технологічній республіці".

Йдеться про мілітаризацію суспільства, Кремнієву долину та застосування цифрових сервісів побутового контролю за суспільством.

А також про запровадження загальної служби в армії та перевагу одних культур над іншими. Згадується й надмірна "геополітична кастрація" Японії та Німеччини після Другої світової війни.

Тепер цим державам потрібно вставити "імпланти" у вигляді зубів та пазурів і відродити Дух Ямато та Тевтонський Дух.

Маніфест припускає і відвертий расизм:

"Певні культури та субкультури творили чудеса, тоді як інші виявлялися посередніми або, що ще гірше, — регресивними та шкідливими".

Тут більшість антропологи явно не погодилися б — для них культура, наприклад бушменів, не менш важлива для історії людства, ніж тих же англосаксів.

Крім того, маніфест проголошує завершення доби ядерного стримування та початок нової епохи "нападу" з використанням продуктів ШІ з метою захоплення ресурсів.

На нас чекає своєрідна геополітична гра у го за участю штучного інтелекту.

"Питання не в тому, чи буде створено зброю на базі ШІ, а в тому, хто і з якою метою її створить.

Наші супротивники не гаятимуть часу на показні дебати про доцільність розробки технологій з критично важливим значенням для армії та національної безпеки — вони просто діятимуть", — декларує Palantir, наголошуючи на знятті морально-етичних фільтрів з розвитку продуктів штучного інтелекту.

У вужчому сенсі цей маніфест — спроба уникнути "здуття фондової бульбашки" масмаркету ШІ в секторі бігтеху (як це сталося під час кризи доткомів 2001-му). А запобігти такій масштабній фінансовій кризі можна лише завдяки важливості ШІ в рамках глобальної цивілізаційної конкуренції з "чужими культурами".

Словом, йдеться про відвертий лобізм, для посилення якого використовується весь набір геополітичних страхів, особливо у вигляді "приходу Іншого" та "перемоги Чужого".

Критичність чинника цивілізаційного протистояння формується з допомогою расистської концепції "регресивних культур" , які слід зупинити з допомогою ШІ.

А тепер повернімося до можливості України використати ці глобальні трансформації.

"Вулиця майстрів" і Drone Deal: як розвивати оборонні технології

Почнемо з прикладу. Один з перших проектів продемонстрував як сильні, так і слабкі сторони такої співпраці.

Відомий стартап у галузі defencetech з "українськими коренями" Swarmer спеціалізується на створенні продуктів автономної координації та керуванні "роями" дронів з використанням ШІ. Платформа мала випустити програмний продукт, за допомогою якого один оператор отримає змогу керувати десятками і навіть сотнями беспілотників.

Програмне забезпечення компанії розробляється на основі 100 тис. бойових та розвідувальних польотів дронів, записаних на відео під час війни в Україні. Цю інформацію тепер можна опрацювати машинним інтелектом.

Після виходу стартапа з IPO на американський ринок, ціни на його акцію з піку перейшли у тривале плато . За період з дати випуску по 18 травня 2026 р. акції принесли б інвестору збиток у 7% або мінус 19% річної прибутковості.

Тут варто звернути увагу на такі питання:

"Військовий макдональдс".

Як Україні з користю для себе задовольнити апетити Пентагону і Palantir

Останнім часом активізувалися розмови про технологічне співробітництва між оборонним сектором України та західними країнами, зокрема США.

Завдання не лише досягти домовленостей на кшталт Drone Deal, а й укласти їх з реальною вигодою для нас

Раціональне зерно тут безумовно міститься — в Україні є терабайти інформації, отриманої з зони реальних бойових дій, зокрема з дронів.

В українців є досвід та креатив. А на Заході, передусім у США — виробничий сектор, високі технології та багатомільярдні інвестиції.

Помітною подією цього місяця стала зустріч президента України Володимира Зеленського та генерального директора Palantir Technologies Алекса Карпа.

Palantir — одна за найбільших компаній світового бігтеху з величезним інноваційним потенціалом.

Вона розробляє програмне забезпечення для аналізу великих масивів даних. Спеціалізується, зокрема, на обробці даних з використанням штучного інтелекту (ШІ).

Серед замовників Palantir — ЦРУ, ФБР, Міністерство війни, Військово-повітряні сили, Корпус морської піхоти, Командування спеціальних операцій США, Військова академія США, міські поліцейські департаменти Нью-Йорка і Лос-Анджелеса, JP Morgan Chase, Bank of America, SAC Capital та інші.

"Домовилися, що наші команди будуть на зв’язку", — написав президент Зеленський за підсумками зустрічі, тобто реальної моделі співпраці поки що немає.

А якою вона мала б бути?

Мета Palantir — стати лідером кіберфізичних технологій, передусім у секторі ОПК.

Україна цікава компанії як осереддя унікальних масивів інформації про ведення сучасної повномасштабної технологічної війни.

А Palantir та інші компанії оборонного бігтеху цікаві Україні виробничими можливостями, інноваціями та фінансовими ресурсами у вигляді інвестицій.

Але спершу спробуємо розібратись, чи справді в США формується новий бігтех як політичний лобіст?

Доба Технологічної Спарти

Популярна сьогодні концепція Технологічної Спарти може бути реалізована із застосуванням кіберфізичних технологій у недалекому майбутньому.

Мета — досягти розвитку суспільства і нової стадії технологічної акселерації задля подолання точки технологічної сингулярності з урахуванням перспектив розвитку ШІ.

Можна припустити, що основні процеси "технологізації" світ-економіки та світ-системи розпочнуться не раніше 2028 р.

Для їхнього старту потрібна одна з базових передумов — політична воля.

Справа в тому, що перехід до шостої технологічної парадигми на базі ШІ можливий лише за повного перезавантаження не лише основних політекономічних відносин, а й самої архітектоніки і дизайну світової моделі за лінією "суспільство — держава".

Це такий собі перехід від концепції "людини політичної" до "людини технологічної".

А це можливо за рахунок прискорення технологічного розвитку.

Йдеться про вихід найбільших держав на новий кіберфізичний етап: штучний інтелект має забезпечити для них лідерство в системах управління, економіки та в оборонній сфері.

Однак для досягнення необхідного (акселераційного) рівня поширення ШІ потрібна синергія зусиль держави та ринкової економіки, як під час Другої світової війни. Тільки тоді буде розширена стара технологічна парадигма.

Саме тому в нинішній політичній конструкції США Дональд Трамп — це таран, умовно Дональд Предтеча, який має прокласти шлях наступній технократії, "темному Просвітництву" та загалом Технологічній Спарті.

Отже, перше завдання Технологічної Спарти — не дати заздалегідь втягнути себе у глобальну війну, яка відбере у неї ресурс, потрібний для досягнення точки технологічної сингулярності.

Адже акселерація технологій та технологічна сингулярність — це саме те, що вперше в історії може буквально перенести окремий геополітичний кластер в інший світ, залишивши всіх решту далеко позаду.

У рамках цієї концепції, капіталізм трансформується в технократизм, глибинна держава — в корпоратократію, а електоральна соціальна демократія — у ту саму Технологічну Спарту.

Маніфест Palantir