Нещодавно в контексті перепоховань визначних українців в Національному Пантеоні писав, що шкода втрачати оригінальні памʼятники з їхніх могил. Всі ці люди були визначними діячами епохи, і їхні місця поховання як правило оформлювали імениті українські скульптори з емігрантського середовища.
На прикладі Коновальця видно, як можна правильно розвʼязати цю дилему.
Прах полковника буде перепохований в Києві за всіма стандартами Пантеону, а скульптура з його могили в Нідерландах вже перевезена на Львівщину. Там її встановлять в селі Зашків, на подвірʼї музею Євгена Коновальця. Сам музей розташований в приміщенні родинної садиби, де майбутній полковник народився й зростав.
Збереження памʼяті про Nаше минуле є ключом до побудови Nашого майбутнього.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Так, як він того хотів, і так, як клялись його ідеологічні послідовники. З моменту перепоховання пройде 88 років. Вождя було вбито совєтським агентом в 1938 році, і протягом десятиліть він спочивав на чужині. Нарешті справедливість буде відновлена.
На фото Степан Бандера та Андрій Мельник покладають квіти на могилу Євгена Коновальця на 20-ті роковини його загибелі.
Смерть та час згладили розбіжності між цими Великими Лицарями. У вічності всі троє символічно повинні бути перепоховані на Національному Пантеоні - в Золотоверхому Києві, незалежній Україні, за яку вони боролись.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Коновалець був сімейною людиною. На відміну від багатьох соратників-націоналістів, котрі жили або самітниками, або в бездітних шлюбах, полковник мав сина - Юрія або, як часто його згадують у спогадах, Юрка.
Син народився вже під час еміграції, в 1924 році, в Берліні. Разом з батьками він був змушений постійно переїзджати - Німеччина, Литва, Швейцарія і врешті-решт Італія. Саме там, в Римі, він мешкав і після загибелі свого батька в 1938 році. В Україну приїзджав лише конфіденційно, під іншим іменем, на канікули до бабусі й дідуся по материнській лінії в період до Другої світової війни.
Юрій Коновалець помер 1958 року від захворювання на рак. Власних дітей не мав. Жив перш за все приватним життям і не відігравав значної ролі в організованому націоналістичному русі.
Фото - Юрій та Євген Коновальці, син та батько.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
В 1938 році полковника Євгена Коновальця поховали в цинковій труні. Могила від самого початку позиціонувалась як тимчасова. Ідея була в тому, що після відновлення незалежності України - до якої тоді, як вважалось, залишилось не так вже й багато часу - Вождя перепоховають в рідній землі.
Склалось інакше. Місце поховання першого очільника ОУН в Нідерландах стало точкою тяжіння для цілих поколінь націоналістів. Над його могилою потискали руки Бандера та Мельник, відкидаючи політичні розбіжності і разом вшановуючи памʼять великого Полковника.
На фото могила Вождя в Нідерландах. Окрім тимчасового хреста (згодом його замінять на інший) можна побачити напис "Нашому таточкові. Оля і Юра". Це особистий вінок від дружини та сина Коновальця.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Надіслали цікаві знімки з акцій, які проводять ультраправі в Австралії. Зокрема вони створили графіті в місті Сідней в підтримку полонених азовців.
Символіку молодь обрала доволі характерну: червоно-чорний стяг зі знаком Ідея Nації, доповненим зображенням кенгуру - національної тварини-талісмана Австралії.
🇦🇺🦘ꑭ🇺🇦
Через обʼєктивні процеси та субʼєктивні причини світ став де-факто панукраїнським. Nаші люди всюди! І добре, що вони зберігають свою окремішність на чужині і добровільно виступають "мʼякою силою" України поза її межами.
Українці завжди повинні залишатись українцями, незалежно від місця знаходження.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
В моєму особистому календарі 08.08 завжди свято, оскільки сьогодні - день народження мого сина Андрія.
Його дитинство припадає на роки повномасштабки. Мені хочеться вірити, що в майбутньому ці випробовування будуть для нього не травмами, а захисними обладунками. Важкі часи творять сильних людей, для котрих немає слова "неможливо".
Люблю тебе, сину. 4 роки лише початок - і нескінченність не межа!
🚀 ꑭ 🕸
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Ще до Перших визвольних змагань в проукраїнській пресі точилась жвава дискусія про «національні барви українців». І на Правобережжі, і на Лівобережжі сходились на синіх та жовтих кольорах, як правило ігноруючи питання про їхній порядок.
З проголошенням незалежності питання з теоретичної площини перейшло в практичну. Проте часи революцій завжди також є часами неузгодженості. Цивільні і військові використовували і жовто-блакитні, і синьо-жовті знаменна. Останні - частіше.
З цієї причини дискусії про «правильний порядок» є беззмістовними. В історичних джерелах можна знайти приклади обох варіацій. Обидва прапори - абсолютно легітимні.
І той факт, що згодом окупанти забороняли кольори незалежно від їхнього порядку, доводить - ці барви за своєю сутністю є Nашими, українськими. Як їх не крути.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ