Перший памʼятник Євгену Коновальцю в Україні відкрили ще в 1990-тому році, коли СССР вже тріщав по швах. Зробили це в рідному селі полковника, в Зашкові, і приурочили до 100-річчя з дня народження легендарного Вождя ОУН.
Памʼятник простояв менше місяця - вночі його підірвали невідомі. Вже тоді проросійські сили добре усвідомлювали, які загрози їхньому впливу буде нести героїзація постаті Коновальця.
Памʼятник збудували новий, а старий - понівечений - досі зберігається на подвірʼї музею на Львівщині. Живий символ того, що можна щось зруйнувати, проте ніколи груба сила не зможе зупинити Ідею, час якої настав.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Перепоховання Коновальця важливо як акт ідеологічної спадкоємності. Сучасна Україна нарешті на рівні символізму приймає себе як держава націоналістична, відмовляючись від концепції «батьківщини різних народів» як реінкарнації УССР.
Nаша земля - Nаші герої. І байдуже, якщо комусь щось не подобається.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Для купюри в 2 тисячі гривень можна було б обрати багато достойних облич. Сталось як сталось, і Василь Стус в мене не викликає жодних нарікань. Він підходить на цю роль не тільки через свою творчість, а перш за все прожитим життям.
Хоча поет народився на Вінничині, як особистість він формувався на Донбасі. Дитинство, шкільні та студентські роки Стус прожив в Донецьку, який тоді носив назву Сталіно. І це не завадило творцю стати класиком української літератури.
Зараз, коли Nаш Схід в значній мірі окуповано, надзвичайно важливо не програти ще й битву за його історичну ідентичність. Стус на гривнях буде постійно нагадувати про землі, які в нас вкрали росіяни - і про митця, якого вони вбили в своїй окупаційній вʼязниці.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
В українській історіографії під скороченням СС в період між світовими війнами завжди розумілись "Січові Стрільці". В такому вигляді назву військового формування подавали на обкладинках книг та відзнаках. Зокрема на ось цій.
Монограма - переплетення - двох літер "СС" з гілкою червоної калини на фото. Проект розробив скульптор Михайло Бринський, і назву нагрудний знак мав відповідну - "Військова відзнака Стрілецька Рада колегії команданта Січових Стрільців Євгена Коновальця 1918-1919 років". До наших днів збереглось лише декілька оригінальних екземплярів в музеях або закритих архівах.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Нещодавно в контексті перепоховань визначних українців в Національному Пантеоні писав, що шкода втрачати оригінальні памʼятники з їхніх могил. Всі ці люди були визначними діячами епохи, і їхні місця поховання як правило оформлювали імениті українські скульптори з емігрантського середовища.
На прикладі Коновальця видно, як можна правильно розвʼязати цю дилему.
Прах полковника буде перепохований в Києві за всіма стандартами Пантеону, а скульптура з його могили в Нідерландах вже перевезена на Львівщину. Там її встановлять в селі Зашків, на подвірʼї музею Євгена Коновальця. Сам музей розташований в приміщенні родинної садиби, де майбутній полковник народився й зростав.
Збереження памʼяті про Nаше минуле є ключом до побудови Nашого майбутнього.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Так, як він того хотів, і так, як клялись його ідеологічні послідовники. З моменту перепоховання пройде 88 років. Вождя було вбито совєтським агентом в 1938 році, і протягом десятиліть він спочивав на чужині. Нарешті справедливість буде відновлена.
На фото Степан Бандера та Андрій Мельник покладають квіти на могилу Євгена Коновальця на 20-ті роковини його загибелі.
Смерть та час згладили розбіжності між цими Великими Лицарями. У вічності всі троє символічно повинні бути перепоховані на Національному Пантеоні - в Золотоверхому Києві, незалежній Україні, за яку вони боролись.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Коновалець був сімейною людиною. На відміну від багатьох соратників-націоналістів, котрі жили або самітниками, або в бездітних шлюбах, полковник мав сина - Юрія або, як часто його згадують у спогадах, Юрка.
Син народився вже під час еміграції, в 1924 році, в Берліні. Разом з батьками він був змушений постійно переїзджати - Німеччина, Литва, Швейцарія і врешті-решт Італія. Саме там, в Римі, він мешкав і після загибелі свого батька в 1938 році. В Україну приїзджав лише конфіденційно, під іншим іменем, на канікули до бабусі й дідуся по материнській лінії в період до Другої світової війни.
Юрій Коновалець помер 1958 року від захворювання на рак. Власних дітей не мав. Жив перш за все приватним життям і не відігравав значної ролі в організованому націоналістичному русі.
Фото - Юрій та Євген Коновальці, син та батько.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ