💁🏻♂️ Пропонують просту віддалену роботу – приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі? В кіберполіції наголошують – це пастка. Саме так шахраї вербують дропів, або ж грошових мулів – людей, які допомагають їм переказувати та «відмивати» вкрадені гроші.
❓ Хто такий дроп?
👤 ДРОП – це особа, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців – заплутати фінансові сліди, а дропи – лише інструмент.
❓ Чому це небезпечно?
Дуже часто люди не усвідомлюють, що стають співучасниками злочину. Проте закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто «не знав»:
▫️ дроп не жертва, а співучасник;
▪️ дропів затримують першими;
▫️ за такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув'язнення.
🔥 ЯКЩО ВАШ ПАРОЛЬ Є У СПИСКУ – ЗМІНЮЙТЕ НЕГАЙНО 🔥
❓ Кого найчастіше вербують?
☝🏻 У групі ризику:
▪️ молодь;
▫️ студенти та учні;
▪️ переселенці;
▫️ особи без стабільного доходу;
▪️ безробітні та соціально вразливі групи.
Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють «золоті гори» – саме тому ця схема настільки небезпечна 💰
Типові ознаки вербування дропа 👇🏻
1️⃣ Потрібно лише «переказувати кошти» – без чітких обов'язків чи посадових інструкцій.
2️⃣ Немає вимог до освіти або досвіду.
3️⃣ Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі.
4️⃣ Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою.
5️⃣ Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити.
6️⃣ «Роботодавець» пише з поштових адрес звичайних поштових операторів, а не з пошти офіційної компанії.
Особливо будьте обережні з так званими «іноземними компаніями», які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.
❓ Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?
Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом – не зволікайте:
1️⃣ Негайно припиніть співпрацю.
2️⃣ Повідомте в кіберполіцію (можна залишити звернення онлайн).
3️⃣ Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували.
❓ Як себе захистити?
🔍 Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє.
🙅🏻♂️ Не погоджуйтесь «просто пересилати гроші» – це вже привід для підозри.
☝🏻 Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль – це майже завжди шахрайство.
🔗 Система подачі електронних звернень громадян у Департамент кіберполіції
‼️ Чоловіків із чинним бронюванням можуть помилково мобілізувати, — Telegraf
Такі випадки вже розглядають українські суди. Причиною можуть бути помилки під час перевірки даних або проблеми з відображенням бронювання.
👉 В одному з випадків суд встановив, що чоловік мав чинне бронювання, але його все одно мобілізували та зарахували до військової частини. Суд визнав призов незаконним і скасував накази про мобілізацію.
👉 Водночас судова практика різниться. Одні суди скасовують мобілізацію, але не звільняють людину зі служби. Інші зобов’язують військові частини виключити таких військовослужбовців зі списків.
👉 Законопроєкт, який може прямо передбачити звільнення зі служби за рішенням суду, зареєстрований у Раді, але наразі не просувається.
‼️51% українських біженців у Польщі планують повернутися до України, — опитування
Водночас 43% готові зробити це після завершення війни, а 8% — найближчим часом. Ще 26% не планують повертатися, а 23% поки не визначилися.
Головною умовою для повернення 71% респондентів назвали безпеку та стабільність в Україні. Також важливими є розвиток економіки — 36%, перспективи працевлаштування — 26% та відсутність внутрішніх конфліктів — 21%.
➡️ За даними Євростату, у липні 2026 року в Польщі залишалося близько 953,1 тисячі українців із тимчасовим захистом. Кількість українців, які працюють у Польщі, сягнула 783,9 тисячі.