Телеграм канал «Вікторія Гриб»

Надважка ніч. Кілька хвиль російських атак – 68 балістичних і крилатих ракет, понад чотири сотні дронів. На превеликий жаль, є загиблі. Чимало поранених. Пошкоджені житлові будинки.

Цієї ночі основна мішень удару – енергетична інфраструктура Київщини. Є руйнування також і в інших регіонах.

Через наслідки масованої атаки сьогодні в частині регіонів України запроваджені обмеження електропостачання. З 8 ранку діють графіки обмеження потужності для промисловості та погодинні відключення світла для споживачів.

Ці безперервні атаки щоразу доводять лише одне: найвища цінність сьогодні – це людське життя. А отже, головна мета – це мир. Справжній і справедливий мир, який зможе гарантувати безпеку кожній українській родині.

Усі без винятку зусилля на всіх можливих рівнях мають бути спрямовані саме на його досягнення. Мир потрібен не «колись у перспективі», він потрібен зараз – щоб зупинити щоденне знищення українських міст та врятувати життя наших людей.

Відсутність рішучих кроків коштує надто дорого. Ця ціна вимірюється життями наших громадян.

Мої найщиріші слова співчуття родинам та близьким, які втратили найдорожчих цієї ночі.

🙏

Уряд анонсував кешбек на пальне. І ніби й звучить гарно, але чи вирішує це реальну проблему? Звісно, ні. Яку проблему вирішує кешбек? Держава, за різними оцінками, може витратити на це понад 10 мільярдів гривень з бюджету до 1 травня!

І це в той час, коли ми виживаємо за рахунок західних партнерів, а гроші критично потрібні на підтримку армії та ВПО. Крім того, це соціально несправедливо – чому люди без авто, або ті, хто ледь зводить кінці з кінцями, мають зі своїх податків оплачувати кешбек, до прикладу, для власників елітних іномарок?

Якщо ми дійсно хочемо знизити ціни на АЗС, держава має діяти інакше. По-перше, скасувати або знизити акциз на період кризи. По-друге, жорстко контролювати ринок через Антимонопольний комітет, щоб не допускати змов трейдерів. Третє – забезпечити фізичну наявність пального! Попереду посівна, паливо потрібне армії та бізнесу.

Мене зараз найбільше турбує – що буде, коли резерви закінчаться? Ще раз –паливо потрібне нашим військовим (це дизель), паливо потрібне для посівної кампанії, для сільгосптехніки та для роботи бізнесу.

Уряд повинен вже зараз думати не про те, як роздати кешбеки, а про те, де ми будемо брати фізичні об'єми нафтопродуктів в умовах глобальної нестабільності.

Забирати кошти з бюджету на кешбеки сьогодні – абсолютно недоречно.

📩 Підписатися в Телеграм
😎 Facebook
🕊 Instagram
👥 X

Децентралізація теплопостачання – правильний шлях, але ми маємо чесно відповісти – якими будуть ціни на тепло і як зробити так, щоб ці зміни жодним чином не вдарили по українцях, які в умовах війни й так ледве зводять кінці з кінцями. Саме цю проблему сьогодні підняла під час спільного з нашими німецькими партнерами круглого столу, присвяченого майбутньому української теплоенергетики.

Акцентувала увагу на кількох критичних речах. По-перше, у нас досі немає єдиної державної стратегії. Скільки б ми не створювали планів стійкості на місцевому рівні, якщо в державі немає загального бачення генерації тепла – вони приречені на провал.

По-друге, джерела генерації: ми можемо довго розглядати законопроєкти (як-от щодо обов'язкових індивідуальних теплових пунктів – ІТП), але якщо ми не розуміємо, де реально будемо брати ресурси для генерації, це буде важко зрештою реалізувати. Окремі закони не змінять парадигму без комплексного підходу.

Давайте будемо відвертими: черги з іноземних інвесторів під час війни немає. Великий бізнес можливо зайде в країну вже після завершення війни. А вижити нам треба вже сьогодні. Тому нам критично необхідна не лише методологічна, а й пряма практична допомога від наших західних партнерів просто зараз.

Нам потрібні не окремі нормативні акти «для галочки», а компромісні та дієві рішення, які допоможуть системі працювати, а людям – бути з теплом і мати змогу за нього заплатити.

Тому залишається відкритим питання, як модернізувати зношені мережі, декарбонізувати галузь та узгодити наше законодавство з нормами ЄС і – не менш важливо – знайти на це реальне фінансування.

Коли я чую закиди про те, що Рада недієздатна, бо не може ухвалити закони з порядку денного, я хочу, аби ви розуміли якість цих запропонованих законопроєктів.

Наведу лише один свіжий приклад.

У нас є законопроєкт №14412 про розмежування повноважень між рівнями публічного врядування. Це важливий закон, який є індикатором для програми Євросоюзу Ukraine Facility. Але що ж у ньому написано?

➡️ По-перше, у документі відсутнє чітке визначення та класифікація самого терміну «повноваження». Як можна щось ділити між державою і громадами, якщо закон не пояснює, що саме ми ділимо і яка його природа?

➡️ Документ не враховує права територіальних громад як окремих суб’єктів і не дає чіткого поділу між представницькими та виконавчими органами на місцях.

➡️ Держава хоче делегувати місцевому самоврядуванню завдання, але в законі немає обов’язку держави ці делеговані повноваження стовідсотково фінансувати. Тобто: «ви робіть, а платять хай місцеві бюджети». Крім того, не прописано захист громад від того, що держава може будь-якої миті ці повноваження забрати чи продублювати.

➡️ Найстрашніше – жодних гарантій для громад і жодної відповідальності держави за порушення прав місцевого самоврядування.

Іншими словами, законопроєкт не просто сирий, він небезпечний. Він може паралізувати роботу місцевої влади по всій країні та створити хаос замість реформи.

І це лише один приклад того, що сьогодні виноситься на розгляд у сесійну залу.

📩 Підписатися в Телеграм
😎 Facebook
🕊 Instagram
👥 X

Принципово не голосувала за введення “податку на OLX”. Бо до другого читання законопроєкт перетворився би на “збірну солянку” податків, від яких волосся дибки.

В країні йде війна, величезна кількість людей – за межею бідності. Сотні тисяч людей змушені продавати свої останні вживані речі через OLX та інші платформи просто для того, щоб вижити. І їх треба обкласти додатковим податком за продаж старих штанів чи дитячого візочка?

Але найгірше те, що ховалося за лаштунками. Під прикриттям «податку на цифрові платформи», використовуючи 116-ту статтю Регламенту, до другого читання планувалося скасування пільги на міжнародні посилки до €150, впровадження ПДВ для всіх ФОПів, закріплення підвищеного військового збору на рівні 5% навіть після скасування воєнного стану.

Я – категорично проти. Зрештою Верховна Рада відхилила цей законопроєкт! Бо не можна знущатися з найвразливіших українців.

Щодо ВПО. Мінфін продовжує штучно блокувати життєво необхідні виплати для дітей-переселенців. Вчергове з колегами піднімаємо це питання в Раді. Мінсоц вже підготував постанову про повернення щомісячної компенсації у розмірі 3000 гривень для дітей ВПО. Але Мінфін відверто її гальмує. Мовляв, спочатку треба виключити з постанови «заможних переселенців».

Давайте будемо об’єктивними: відсоток «багатих» людей, які подаються на ці виплати, складає максимум 0,0001%. Через ці міфічні одиниці Мінфін залишає без копійки тисячі звичайних родин, які втратили дім і вже роками намагаються вижити на новому місці!

Найбільш обурливо те, що гроші в бюджеті на це Є. По-перше, у нас досі «висить» непрацююча програма субсидій на оренду житла для ВПО – там є невикористані суми.

По-друге, ми добре пам'ятаємо, як минулого року кошти, передбачені на компенсації переселенцям, просто взяли й перенаправили на загальну «зимову підтримку» для всіх українців. Чому знову економлять на найменш захищених?

Разом із колегами ще раз закликаємо керівництво Міністерства фінансів спуститися на землю – негайно розблокуйте цю постанову та дайте людям те, що передбачено законом!

Щодо гучного «урізання» декретної відпустки до чотирьох місяців. Друзі – спокійно. ЗМІ вже спростували цей фейк. Про скорочення декрету з 3 років до 4 місяців насправді не йдеться. Тому тут видихаємо.

Але попри це, у проєкті нового Трудового кодексу (№ 14386) дійсно є те, що мене турбує. На це вже вказало Головне науково-експертне управління Верховної Ради. У своєму висновку юристи прямо вказують – документ звужує існуючі соціальні права працівників. І це проблема.

Ось лише кілька норм з тексту, на які звертають увагу експерти Ради і які я вважаю проблемними.

Зокрема, зменшується вік дитини, який надає додаткові гарантії при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця – з трьох років до півтора року (ст. 103 проєкту), не передбачено ефективних компенсаторних механізмів для працівників, які не погоджуються на погіршення істотних умов праці, встановлено недостатній рівень захисту у випадках тривалої тимчасової непрацездатності тощо.

При цьому у проекті відсутня загальна гарантія недопущення розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у період тимчасової непрацездатності працівника. Натомість запроваджується модель, за якої тимчасова непрацездатність розглядається як часовий фактор, після спливу якого допускається припинення трудових відносин. Такий підхід звужує обсяг трудових гарантій, послаблює соціальний захист працівників та не повною мірою відповідає соціальній природі трудового права.

Моя позиція – нам потрібен сучасний Трудовий кодекс. Радянський КЗпП 1971 року безнадійно застарів. Нам критично необхідні інвестиції, осучаснення трудових відносин та гнучкість на ринку праці.
Будемо з колегами ретельно вивчати всі норми запропонованого документа та готувати правки.