Про «податок на OLX»: читаю про умови потенційних домовленостей з МВФ – так званий податок на OLX, зниження порогу безмитного ввезення посилок та зобов’язання ФОПів із річним доходом понад 1 мільйон гривень сплачувати ПДВ.
Ці кроки розглядаються як необхідні для отримання програми фінансування обсягом понад 8 мільярдів доларів. Вважаю, що в запропонованому вигляді ціна таких реформ для внутрішнього ринку може виявитися занадто високою.
Впровадження ПДВ для малого бізнесу та додаткових податків неминуче запустить ланцюгову реакцію.
🔹 По-перше, це призведе до автоматичного подорожчання послуг та товарів для кінцевого споживача.
🔹 По-друге, замість очікуваного підвищення надходжень у бюджет, ми ризикуємо отримати зворотній ефект: бізнес, який роками виходив у легальне поле, може або взагалі закритися та припинити своє існування, або повернутися до тіні та готівкових розрахунків.
Україні дійсно необхідна підтримка партнерів, але треба вести перемовини з МВФ на інших умовах. Ми маємо пояснювати, що фіскальний тиск на малий та середній бізнес під час війни – це шлях до занепаду, а не до розвитку.
Ключова вимога Фонду – це скорочення дефіциту державного бюджету. І виконати її можна не лише шляхом підвищення податків, а й через глибоку оптимізацію видаткової частини. Погоджуюся з мером Дніпра Філатовим, який виступає проти виділення мільярдів на будівництво дороги до гірськолижного курорту «Буковель» за рахунок інших міст. Резерви для економії варто шукати у скороченні неефективних державних витрат та наведенні ладу на митниці. Гроші треба брати за рахунок реальної боротьби з контрабандою та перекриття схем, через які товари проходять повз бюджет, а не в кишенях підприємців, які намагаються вижити та працювати в Україні.
Наша мета – зберегти економічну базу країни, а не зруйнувати її. Тому діалог з кредиторами має будуватися на захисті національних економічних інтересів та збереженні середнього класу.