Підвищення тарифів не повинно ставити людей перед вибором між оплатою комуналки та базовими потребами. Вже не перший рік я наполягаю на створенні дієвого механізму адресної підтримки, як приклад Фонду зниження енергетичної вразливості (Energy Vulnerability Fund), який би дозволив запропонувати компенсацію за рахунками вразливим домогосподарствам.
Допомогу мають отримувати ті, хто її справді потребує.
Звісно, можна робити вигляд, що тарифи не змінюються, коли витрати все одно перекладаються на людей через ціни в магазинах, перебої з послугами чи деградацію інфраструктури.
Але люди заслуговують на чесність. Проблема комунальних тарифів уже давно перетворилася на питання виживання людей.
Сьогодні теплокомуненерго по всій країні накопичили величезні борги. Причина проста: ще у 2021 році держава взяла на себе зобов’язання компенсувати різницю між економічно обґрунтованими тарифами та фактичною вартістю послуг. Але ці компенсації так і не були забезпечені в повному обсязі.
Ми вже бачимо наслідки. У багатьох регіонах суттєво зросли тарифи на воду. Під тиском залишаються підприємства теплопостачання, місцеві бюджети та сама якість послуг.
Потрібно чесно говорити з людьми: якщо собівартість послуг зростає, проблему неможливо нескінченно відкладати. Але ще раз – не можна ставити людей перед вибором між оплатою комуналки та базовими потребами.
Весь світ сьогодні говорить про трагедію в Кривому Розі, про цілу родину, яка загинула внаслідок російського удару: двоє батьків, семеро дітей та півторарічний онук. Батько найменшої дитини зараз захищає Україну на фронті. Жодними словами неможливо передати біль цієї втрати.
Це ще одне страшне нагадування, що головною ціною війни є людські життя. Коли під прицілом опиняються житлові будинки, коли гинуть цілі родини, жодні політичні аргументи не можуть виправдати продовження цього жаху.
Саме тому сьогодні міжнародна спільнота має зробити все можливе, щоб прискорити дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни. Мир потрібен не колись. Мир потрібен зараз, щоб українські діти більше не ставали жертвами російського терору.
Світла пам'ять усім загиблим. Щирі співчуття рідним і близьким.
Війна в Україні створює загрози, до яких світова система безпеки виявилася не готовою. В той час, коли щодня ми говоримо про ракетні та дронові удари, одна з найбільших загроз для України залишається менш помітною – ризик радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних інцидентів в умовах війни.
Сьогодні на засіданні енергетичного комітету ми рекомендували до ухвалення в залі законопроєкт №0377 про приєднання України до Угоди між Євратомом та державами, які не є членами ЄС, щодо участі в системі раннього обміну інформацією у випадку радіаційної аварії (ECURIE).
Для когось це може виглядати як чергове технічне рішення. Насправді ж йдеться про безпеку мільйонів людей.
Приєднання до системи ECURIE означає, що Україна буде інтегрована до європейського механізму оперативного обміну інформацією про радіаційні та ядерні інциденти. В умовах, коли росіяни продовжують створювати безпрецедентні ризики для ядерної безпеки Європи, швидкість отримання достовірної інформації може мати критичне значення для захисту населення та ухвалення рішень.
Разом із тим маємо чесно говорити: це лише один із необхідних кроків. Україна потребує комплексної системи реагування на CBRN-загрози, адаптованої саме до умов війни.
Як співголова робочої групи з парламентського нагляду за впровадженням Національного плану дій з реагування на CBRN-загрози, я неодноразово наголошувала: чинні підходи та нормативна база значною мірою створювалися для мирного часу. Водночас сьогодні Україна стикається з викликами, аналогів яким сучасний світ практично не знає.
Саме тому паралельно з євроінтеграційними рішеннями ми маємо прискорити розробку національної стратегії CBRN-безпеки, оновлення законодавства та створення сучасних механізмів міжвідомчої координації. Це питання не лише виконання міжнародних зобов’язань, а насамперед захисту українських громадян.
Водночас підготовка до нейтралізації цих загроз жодним чином не означає, що ми маємо відмовитися від дипломатичних зусиль для досягнення справедливого й тривалого миру.
Смілива та принципова позиція Президента Казахстану Токаєва щодо необхідності припинення війни, озвучена безпосередньо Володимиру Путіну, однозначно заслуговує на повагу. Це чіткий сигнал, що дедалі більше держав усвідомлюють: продовження війни несе загрозу не лише Україні, а й безпеці всього регіону.
Особливо вагомим голос Президента Казахстану є тому, що Казахстан залишається одним із ключових партнерів Москви в регіоні. Саме тому така відверта й принципова позиція має особливу політичну вагу. Водночас Казахстан послідовно підтримує територіальну цілісність України попри своє членство в ОДКБ.
Від початку повномасштабної війни Казахстан надає Україні гуманітарну та медичну допомогу. Українські громади отримують медичне обладнання, автомобілі швидкої допомоги, спеціалізований транспорт та іншу необхідну підтримку, яка рятує життя й допомагає нашим людям.
Кожен голос, який закликає Росію припинити війну, має значення. Саме тому підтримка наших партнерів, їхня принципова позиція щодо суверенітету й територіальної цілісності України та готовність відкрито говорити про необхідність завершення російської агресії є важливим внеском у наближення справедливого миру.
Знову виставка і знову удар балістикою? Як так сталося, що після всіх трагедій ми продовжуємо повторювати ті самі помилки? Ми воюємо вже не перший рік. Росіяни системно полюють на місця скупчення військових, техніки та публічні заходи. За останні роки вони неодноразово завдавали ударів по навчальних центрах.
Ми вже проходили через подібні трагедії. У серпні 2023 року російська ракета вдарила по центру Чернігова під час проведення виставки виробників безпілотників у Драмтеатрі. Тоді загинули та були поранені мирні люди. Урок мав бути очевидним для всіх.
Росіяни запускають ракети по українських містах. Це не новина. Кожна така виставка може привернути увагу ворожої розвідки, має оцінюватися через одне просте питання: чи не створюємо ми додаткову загрозу для наших військових і цивільних?
Під час війни безпека повинна переважати над видовищністю, піаром та бажанням провести красивий захід. Ціна помилки занадто висока. Це людські життя.
Кожна подібна трагедія ще раз нагадує: війна не може бути «нормальним фоном» для повсякденного життя. Саме тому головним завданням держави, дипломатів і наших міжнародних партнерів має залишатися досягнення справедливого та стійкого миру.
Щодо кризи стосунків із поляками. Між красивими заявами про стратегічне партнерство та реальним ставленням до українців у Польщі сьогодні утворилася прірва, яку вже неможливо ігнорувати. На тлі новин про те, як полька б'є в обличчя 13-річних українських дівчат стає очевидним: проблема давно вийшла за межі побутового нерозуміння.
Це вже не просто та сама «втома», про яку я писала після свого відрядження та відвертого знущання на кордоні. Це небезпечна тенденція. І цей дисонанс вражає. Цифри вперто свідчать, що українці згенерували до сотні мільярдів злотих для польської економіки. А натомість ми чи не щодня читаємо про агресію на вулицях і заяви про скасування допомоги.
Тому питання нормалізації українсько-польських відносин стоїть надзвичайно гостро. Президент Зеленський анонсував відкриття архівів СБУ щодо Волинської трагедії та надання додаткових дозволів на проведення ексгумаційних робіт.
Це хороший початок. Не знаю, наскільки польській стороні сподобається зміст розсекречених матеріалів, але будь-які білі плями, недомовленості чи закриті архіви неминуче породжують міфи, спекуляції та конспірологію. У цій непростій історії потрібна максимальна відкритість і прозорість. Україна показує, що готова з повагою ставитися до складних сторінок минулого та закривати історичні болі.
Але справжнє партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Історичне примирення не матиме жодного сенсу, якщо в сьогоденні українці відчуватимуть небезпеку та приниження.
🇺🇦🇬🇧Разом із колегами по парламенту мали честь приймати британську делегацію в межах UK Civil Nuclear Trade Mission. Зустріч відбулася за участю представників Посольства Великої Британії в Україні, а британську сторону очолив голова Асоціації ядерної індустрії Великої Британії лорд Ієн Макнікол.
➡️Головною темою діалогу стало поглиблення співпраці в атомній галузі та залучення передового британського досвіду для розгортання ММР в Україні.
➡️Повномасштабна війна докорінно змінила енергетичний баланс України. Втративши значну частину ядерних та інших генеруючих потужностей, ми зіткнулися з новими викликами для енергетичної безпеки держави. У цих умовах малі модульні реактори можуть стати одним із ключових елементів відновлення та модернізації енергосистеми. На відміну від великих атомних блоків, вони потребують менших капіталовкладень, швидше вводяться в експлуатацію та дозволяють забезпечувати споживачів як електроенергією, так і теплом.
Під час зустрічі ми обговорили, які формати співпраці можуть бути найбільш ефективними для запуску таких проєктів в Україні – від міжурядових домовленостей та галузевих меморандумів до створення спільних робочих груп і промислових консорціумів.