Телеграм канал «Вікторія Гриб»

Щойно підтримали важливий законопроєкт для ВПО, яким розблоковуємо можливість використовувати державне та комунальне майно для розміщення і проживання переселенців.

Через законодавчу колізію сьогодні фактично заблокована передача в оренду таких об’єктів для потреб ВПО. У результаті держава та громади можуть мати придатні будівлі чи приміщення, люди потребують житла, але використати ці об’єкти за призначенням неможливо.

Законопроєкт №15579 має це виправити. Водночас важливо розуміти: це тимчасове рішення.

Я продовжувала і продовжуватиму наполягати на системному рішенні – грошовій компенсації за житло, пошкоджене або втрачене внаслідок війни. Людям потрібна не лише можливість тимчасово десь жити. Їм потрібна перспектива знову мати власний дім.

Але за катастрофічного дефіциту бюджету це питання, на жаль, знову впирається у фінансові можливості держави. Тому сьогодні ми маємо використовувати всі доступні механізми, щоб хоча б частково вирішувати житлову проблему ВПО вже зараз.

І саме тому я знову повторюю: Україні потрібне якнайшвидше завершення війни. Потрібні дипломатія і мир. Бо жодними тимчасовими програмами та бюджетними компенсаціями неможливо нескінченно перекривати наслідки війни. Потрібно усунути її причину і дати людям можливість повернутися додому або почати життя в безпеці.

Ревіти вихлопом під вікнами людей, які ночами здригаються від вибухів, – відверте свинство. І за це треба відповідати.

Щойно Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15358, який встановлює відповідальність за перевищення допустимого рівня шуму транспорту. Під час воєнного стану пропонуються штрафи: 17 тисяч гривень за перше порушення, 34 тисячі та позбавлення права керування на 3–6 місяців – за повторне.

Обома руками «за» таку відповідальність.

Тепер потрібно довести законопроєкт до остаточного ухвалення та забезпечити його виконання: чітке вимірювання шуму, належну фіксацію порушень і невідворотне покарання. Незалежно від вартості автомобіля та знайомств його власника.

Якщо поваги до людей не вистачає, доведеться вчитися через штрафи.

Щойно схвалили закон про боротьбу з шахрайськими кол-центрами. За – 313 голосів.

Нарешті запроваджуємо за це кримінальну відповідальність. Йдеться про використання персональних і банківських даних для заволодіння чужими коштами шляхом обману.

Відповідальність передбачена також за створення таких шахрайських організацій, керівництво ними, участь у їхній роботі.

Чому це важливо? Бо один дзвінок від фальшивого «працівника банку» може залишити людину без заощаджень, які вона збирала роками. Без грошей на лікування, оренду житла чи найнеобхідніше для родини. Під час війни такі втрати особливо болючі.

Це також питання міжнародної репутації України. Такі шахрайські кол-центри ошукували людей і за кордоном, зокрема в європейських країнах.

Вимагаємо від Президента якнайшвидшого підписання закону. А далі – його дієвого застосування: розслідувань, припинення роботи шахрайських мереж і притягнення винних до відповідальності, включно з організаторами.

Люди мають відчути, що держава здатна захистити їхні гроші.

Якщо заява Дональда Трампа про енергетичне перемир’я підтвердиться, це буде дуже добра новина для України.

Тепер важливо дочекатися підтвердження домовленостей та їхніх умов.

Я від самого початку наполягала на необхідності енергетичного перемир’я. Напередодні зими це питання критичної ваги.

Припинення ударів дало б нам можливість зберегти те, що вдалося відновити, захистити енергетичні потужності, власний газовидобуток і продовжити ремонти.

Ми спрямовуємо величезні ресурси на відновлення енергетики. Але кожна нова атака може знищити результат місяців роботи. Тому дипломатичні зусилля для припинення цих ударів так само необхідні, як ремонти та посилення захисту об’єктів.

Сподіваюся, енергетичне перемир’я стане кроком до повного припинення вогню. Україні потрібен мир. І потрібен він якнайшвидше.

Зима не читає урядових звітів про освоєні мільярди. Очевидно, що будь-які звіти про підготовку до ОЗП, ще не означають, що країна до нього готова.

Уряд говорить про 67,6 млрд грн на реалізацію планів стійкості, з яких значна частина має піти на інженерний захист критичної інфраструктури.

Але між рішенням про виділення коштів і реально захищеним об'єктом – величезна дистанція.

Потрібна проєктна документація. Потрібно провести закупівлі. Знайти і доставити обладнання. А частини необхідного обладнання сьогодні просто немає на ринку або його доводиться шукати за кордоном.

Саме тому на рівні Комітету ми створили робочу групу для моніторингу реалізації планів стійкості. Також у Верховній Раді створена відповідна ТСК, до складу якої я увійшла.

Нам потрібно бачити не цифру освоєних коштів, а конкретний результат: що вже зроблено, які об'єкти реально захищені, що буде завершено до початку холодів, а де ми вже не вкладаємося у строки.

Зима не чекатиме завершення тендерів чи оформлення документів.

Тому зараз найважливіше – чесно оцінити стан готовності та максимально швидко закрити ті слабкі місця, які ще можна закрити.

Чим дорожчий газ у Європі, тим дорожче Україні обходиться кожен недовидобутий кубометр власного газу.

Саме тому сьогодні нам потрібно одночасно вирішувати два завдання: гарантувати достатні запаси на зиму і максимально використовувати можливості власного видобутку.

Днями стало відомо про те, що Канада надасть Україні 757 млн канадських доларів через ЄБРР на екстрені закупівлі природного газу та формування стратегічних запасів. Це надзвичайно важлива допомога напередодні опалювального сезону.

Також Україна і Канада працюють над довгостроковими поставками СПГ, інвестиціями в генерацію, гідроенергетику та подальшою співпрацею в атомній галузі.

Але чим вищою стає вартість імпортного газу, тим важливішим для нас є власний ресурс.

Росія системно атакує українську газовидобувну інфраструктуру. Тому її захист має бути одним із пріоритетів під час підготовки до зими. Ми повинні максимально убезпечити родовища, установки підготовки газу та інші критично важливі об’єкти.

Окремо вважаю, що варто проаналізувати потенціал законсервованих та малодебітних газових родовищ. Потрібно чітко розуміти, де існує економічно доцільна можливість відновити або збільшити видобуток.

Кожен додатковий кубометр українського газу – це менша залежність від дорогого імпорту, менше навантаження на державні фінанси та більша стійкість енергетики.

Дякуємо Канаді за конкретну і масштабну підтримку. Але паралельно маємо робити все можливе, щоб більше видобувати власного газу і краще захищати те, що вже маємо.

Україні потрібен мир. І потрібен він якнайшвидше. Адже нескінченно латати наслідки війни недостатньо. Треба зробити все можливе, щоб прибрати саму причину.

Ми можемо будувати нові укриття, посилювати захист енергетики, закуповувати трансформатори, шукати нові засоби протидії дронам і щоразу адаптуватися до чергової загрози.

І все це необхідно робити.

Але кожен новий виток війни породжує наступний. З'являється нова зброя – доводиться шукати новий захист. Руйнують один об'єкт – ми відновлюємо його і готуємося до наступного удару. І так по колу.

За цим стоять не лише мільярди бюджетних витрат. За цим стоять люди, які роками живуть у тривогах, не сплять ночами, втрачають близьких, житло, роботу і здоров'я.

Саме тому поряд із посиленням оборони та підготовкою країни до будь-якого сценарію ми повинні так само наполегливо працювати над дипломатичним шляхом завершення війни.

Бо кінцева мета будь-якої стратегії має бути не в тому, щоб навчитися жити у війні ще багато років.

Кінцева мета – зробити все можливе, щоб війна закінчилася, а люди нарешті повернулися до нормального життя.

І сьогодні, 11 вересня, особливо важливо пам’ятати про ціну цієї війни. Чотири роки тому росія вперше завдала масованого удару по енергетичній інфраструктурі України.

За час повномасштабного вторгнення 319 енергетиків загинули під час роботи та вдома. Ще 1813 наших колег полягли на фронті, захищаючи Україну.

Пам’ятаємо кожного. І маємо зробити все, щоб цей список більше не зростав.