Телеграм канал «Вікторія Гриб»

Усю ніч та увесь ранок росіяни атакували українську енергетику. Це вже дев’ятий з початку року, масований удар по нашій енергосистемі. Понад 650 дронів, три десятки ракет. Ціллю знову стали об’єкти генерації та передачі електроенергії, зокрема ТЕС ДТЕК. Ситуація складна. На ранок були майже повністю знеструмлені Рівненщина, Тернопільщина та Хмельниччина. Серйозні проблеми зі світлом на Вінниччині, Чернігівщині, Житомирщині, а також у прифронтових областях – Донецькій, Дніпропетровській, Харківській. Одещина оговтується від кількох хвиль ударів поспіль. На Київщині та Хмельниччині є загиблі. На Житомирщині російський дрон вбив 4-річну дитину. Мої щирі співчуття родинам… Цей біль неможливо осягнути. На тлі цих трагічних новин я знову хочу нагадати про ініціативу та заклики до енергетичного перемир'я. Мені часто кажуть: «Росія не погоджується», «З ними нема про що говорити». Але саме тому треба більше дипломатії. Потрібне посередництво міжнародної спільноти та партнерів. Немає нічого неможливого. Якщо на кону життя наших дітей і виживання держави – ми мусимо шукати шляхи. Наше головне завдання зараз — зберегти енергетичну систему. Без енергетики не буде економіки. Дякую рятувальникам та енергетикам, які вже ліквідовують наслідки там, де дозволяє безпекова ситуація. Ми вистоїмо. Але маємо діяти мудро і наполегливо на всіх фронтах – і на військовому, і на дипломатичному.

Друзі, щиро вітаю вас із Днем енергетика! Це свято людей, які навіть у найтемніші часи дбають, аби наше життя залишалося освітленим. На жаль, ми зустрічаємо це свято в умовах, коли вже четвертий рік не припиняються масовані атаки на нашу інфраструктуру. Ця війна навчила нас цінувати кожен кіловат і кожну лампочку, що загорілася. Але за світлом у наших домівках – не лише години виснажливої праці, а й справжня мужність і самопожертва. Від початку повномасштабного вторгнення сотні наших колег віддали найдорожче – своє життя, повертаючи світло людям. Ще більше отримали поранення. Саме тому я переконана: робота енергетиків дорівнює військовому подвигу. Але, на жаль, на четвертий рік війни ми бачимо прикрі і абсолютно неприпустимі випадки всередині країни. Інцидент у Дніпрі, коли мешканці вороже сприйняли енергетиків і навіть напали на бригаду – це нонсенс. Стабільність енергосистеми – це фундамент нашої економічної безпеки. Відтак сьогодні наше завдання – максимально підтримати галузь. Підтримати тих, хто тримає енергетичний фронт – забезпечувати їх ресурсами та гідними умовами праці. Сьогодні я дякую кожному енергетику – дякую за ваше тепло, силу і незламність. Нехай світло, яке ви даруєте людям, завжди зігріває і ваші душі! З Днем енергетика!

Війна – не індульгенція для порушення законів: увійшла до складу ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства під час дії воєнного стану. Тепер у нас з'явився реальний механізм, щоб підняти ці питання на офіційному рівні. Верховенство права – непорушний принцип, який не може бути "поставлений на паузу" навіть у найскладніші часи. Я постійно наголошувала на цьому – як публічно, так і під час непублічних нарад: воєнний стан не дає права на свавілля. Навпаки, саме зараз закон і порядок мають бути на першому місці. Я буду максимально публічно висвітлювати свою діяльність та роботу ТСК в цілому. І буду вдячна кожному за довіру та співпрацю. 📩 Підписатися в Телеграм 😎 Facebook 🕊 Instagram 👥 X

У Дніпрі на енергетиків напали мешканці будинків, яким почали вимикати світло. Я все розумію втома, стрес, невизначеність. Але перетворювати енергетиків на мішені – це шлях в нікуди. Інцидент із бригадою «ЦЕК» – це тривожний сигнал для всього суспільства. Давайте будемо відвертими: людина у спецформі, яка приїхала на вашу вулицю – це не винуватець відключень. Це люди, які працюють на межі людських можливостей. Вони виходять у зміни під дощем, снігом і, що найстрашніше, під загрозою обстрілів, аби в наших домівках з’явилося світло хоча б на кілька годин. Нападати на них – це, по суті, бити у спину тим, хто тримає енергетичний фронт. Жоден графік і жоден зрив не виправдовують фізичного насилля. Винні у відсутності світла явно не ремонтні бригади енергетиків. Мої слова підтримки колегам з ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» та всім енергетикам України. А всіх українців закликаю: залишаймося людьми. Зараз нам вкрай потрібне енергетичне перемир'я. Це може допомогти нам пройти зиму. Окрім того, це може стати першим кроком до стійкого миру. За таких обставин подібні новини, як от з Дніпра, будуть апріорі неможливими.

13% житлового фонду України зруйновано війною. Вдумайтесь: майже 3 мільйони українців втратили дах над головою. І тому я тішуся, що є команди релокованих громад, як от Маріупольська, які доводять – навіть далеко від рідного дому можна працювати результативно. У Дніпрі відвідала нове соціальне житло для переселенців. Знаєте, це місце важко назвати «гуртожитком» у звичному, сірому розумінні цього слова. Наразі це острівець надії для багатьох людей, який надав Український державний університет науки та технологій, а команда “ЯМаріуполь. Дніпро” перетворила на сучасний простір. Але тут я хочу зробити дуже важливий АКЦЕНТ. Будемо чесними з собою та одне з одним. Це житло – в жодному разі не альтернатива компенсації за зруйноване та втрачене майно. Це не «обмін» і не фінальна крапка. Кожен українець, який втратив дім через війну, повинен отримати справедливе відшкодування у повному обсязі. Але реалії суворі: зараз у держави немає сотень мільярдів для миттєвих виплат всім постраждалим. А людям потрібно жити тут і зараз. Не у спортзалах, не в чужих кутках, але у гідних умовах. Саме тому такі проєкти, як «ЯМаріуполь.Житло», – це рятівне коло. Це тимчасовий, але усе ж прихисток. Більше – за посиланням на мій допис у фейсбуці.

The Washington Post – одне з найвпливовіших видань світу – звернуло увагу на мій заклик до негайного енергетичного перемир'я. У своїй статті журналісти описують критичну ситуацію, в якій опинилася наша енергосистема цієї зими. І це правда – Росія змінила тактику: атаки стали жорсткішими, системнішими. У коментарі Washington Post я чітко окреслила свою позицію, яку відстоюю останні місяці. Я вважаю, що такий крок міг би стати важливою стежиною до справжнього миру. Дякую журналістам The Washington Post за те, що висвітлюють цю надважливу тему та доносять правду про нашу боротьбу до світової спільноти. Ми маємо використати кожну можливість, щоб зберегти світло і тепло в наших домівках. https://www.washingtonpost.com/world/2025/12/15/ukraine-russia-electricity-energy-infrastructure-attacks/ 📩 Підписатися в Телеграм 😎 Facebook 🕊 Instagram 👥 X

Сьогоднішні реалії наступні – наявність електроенергії є вже скоріше приємним винятком, аніж буденною практикою. І це змушує нас переосмислити все, що ми робили раніше. Енергетичний фронт – це другий фронт нашої боротьби за існування держави, і він такий же важливий, як і військовий: якщо ворог покладе енергосистему, це зупинить економіку, зруйнує життєзабезпечення тилу і створить величезні проблеми для наших захисників на передовій. Наголосила на цьому під час виступу на форумі «Цифровізація в сфері енергоефективності», який відбувся в Києві в межах проєкту Power Up: Experience Sharing. Зустрівши колег, з якими ми ще у 2011 році впроваджували перші проєкти з енергоефективності та утеплення дитячих садків, я задала собі питання: чи зробили ми за цей час усе необхідне? Скажу чесно – ні. Довгий час ми жили в ілюзії достатку: електроенергії вистачало, ми її експортували, а ціни були низькими. Енергоефективність тоді сприймалася багатьма як «мода», як гарний тренд. Зараз це вже не мода – це питання національної безпеки та фізичного виживання. Окремо зупинилася на ролі цифрових технологій. Тут існує тісний взаємозв'язок: без енергії не буде "цифри", але й без цифрової трансформації ми не зможемо заощаджувати ресурси на тому рівні, який зараз необхідний. Старі методи мають свою «стелю». Якщо ми хочемо рухатися вперед, а не просто витрачати гроші, ми зобов'язані інтегрувати новітні технології в енергетичний сектор. Це єдиний шлях отримати реальну економію. Як представниця законодавчої влади, хочу запевнити: Верховна Рада робить усе можливе. Ми прийняли важливий закон про енергоефективність, і якби не війна, результати були б вже значно масштабнішими. Але наша робота – це не лише написання текстів законів. Ключова функція парламенту сьогодні – це контроль. Ми маємо пильнувати, як ці закони реалізуються на практиці, як працюють урядові акти, і чи дають вони той ефект, на який чекає суспільство. 📩 Підписатися в Телеграм 😎 Facebook 🕊 Instagram 👥 X