Телеграм канал «Вікторія Гриб»

5 годин на два тижні – це все, що отримує батько на спілкування з рідною дитиною за рішенням іноземного суду. Це реальний кейс із Бельгії, на якому сьогодні акцентувала в межах робочої групи з напрацювання змін до законодавства щодо участі батьків у вихованні дитини після їх розлучення. Маємо іншу грандіозну проблему – фактичну втрату контакту з дітьми у батьків, які залишилися в Україні, поки їхні діти були вивезені за кордон через війну.

З 2022 року, через форс-мажорні обставини війни, ми дозволили виїзд дітей без згоди другого з батьків. Це врятувало життя, але створило правовий вакуум. Зараз ми маємо чимало випадків, коли батько (який часто не може виїхати через воєнний стан) стає чужою людиною для власної дитини.

Навела колегам реальний приклад із Бельгії – дитину вивезли, матір там тимчасово позбавили прав, але дитину передали в чужу родину, а рідному батькові дозволяють бачитися з нею лише раз на два тижні по
5 годин! Іноземні суди часто не враховують права батька, який залишився в Україні. Ми не маємо права закривати на це очі. Держава повинна створити дієві механізми захисту прав таких батьків і процедури повернення дітей додому.

До чого домовилися? Оскільки це питання є надзвичайно гострим і потребує міждержавного регулювання, ми в робочій групі вирішили ініціювати окремі зустрічі саме по цій проблематиці. Будемо розробляти алгоритм дій держави для допомоги батькам, які втратили контакт зі своїми дітьми через війну та виїзд за кордон. Це потребує окремих механізмів, і ми над ними працюватимемо.

Разом із колегами-депутатами, експертами, адвокатами та представниками профільних міністерств сьогодні також обговорювали застарілість нинішніх норм про опіку.

До прикладу, поняття «місце проживання» часто стає інструментом маніпуляцій – в цьому кейсі потрібно переходити до європейських практик спільної батьківської відповідальності та «батьківського часу».

Далі – судові рішення про графіки спілкування часто не виконуються, і це треба змінювати, зокрема через посилення відповідальності. Вирішили не брати за основу старі законопроєкти, а працювати над новою комплексною таблицею змін до Сімейного, Цивільного та процесуальних кодексів.

Можу впевнено сказати – ми пережили найважчу зиму в новітній історії України. Але давайте без ілюзій. Справжній іспит, на жаль, попереду – це літо і спека. Це час, коли зазвичай електростанції виходять на планові ремонти. Якщо енергетика не витягне, якщо удари продовжуватимуться, якщо спека помножиться на проблеми з каналізацією, якщо в +30 зникне вода – я б не хотіла, щоб ця зима здалася нам легкою прогулянкою.

А щодо цієї зими – ми дійсно пережили 14 масованих комбінованих атак. Понад 700 цілей різних типів, понад 50 ракет росіяни задіяли лише в одній атаці 7 грудня. Як голова Підкомітету з енергобезпеки Ради, я знаю зсередини, якою ціною нам давався кожен кіловат і кожна врятована підстанція. Наслідки могли бути катастрофічними для економіки та життя всієї країни.

Але головне, що енергосистема збережена. Це стало можливим завдяки надлюдським зусиллям енергетиків та ремонтних бригад, які часто під загрозою обстрілів, у мороз, без сну і відпочинку відновлювали понівечені мережі та повертали світло в наші домівки.

Низький їм уклін!

Чотири роки повномасштабної війни – це вже занадто. Я вважаю, що вікно можливостей для дипломатії ще відкрито і ми повинні цим скористатися. Але часу дуже мало. Події на Близькому сході можуть суттєво змінити переговорний трек.

Щодо ВПО. Продовжуємо працювати з колегами щодо пошуку ефективних рішень для компенсацій українцям, які втратили житло внаслідок російської агресії. Це дуже складний процес, водночас паралельно шукаємо рішення, для того, аби забезпечити людей дахом над головою хоча б тимчасово.

Підкреслюю: головне завдання – це повноцінна компенсація. Все решта – тимчасові рішення. Разом із колегами Мусою Магомедовим і Сергієм Магерою ми розробили законопроєкт, який має на меті захистити переселенців від раптового виселення після завершення воєнного стану.

Але! На Підкомітеті з питань професійної та фахової передвищої освіти з'ясувалося, що наш законопроект не може бути підтриманий у звʼязку з тим, що один з законів, в який ми пропонували внести зміни, втратив силу.

Ми подали законопроєкт ще торік у липні. У вересні закон про професійну-технічну освіту, в який ми пропонували зміни був скасований. Якби Рада спрацювала за регламентом та протягом місяця розглянула наш законопроєкт – сьогодні ми б уже мали дієвий закон. Тепер шукаємо, як це виправити. При чому на підкомітеті всі погодилися – документ актуальний і вкрай необхідний людям.

📌 Що ми пропонували?

Ми ініціювали передачу будівель та споруд державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти із державної власності у комунальну власність громад.

Йдеться виключно про ті заклади, які:

✅ не використовуються за освітнім призначенням 12 місяців поспіль;

✅ вже були передані в оренду для проживання ВПО на термін не менше трьох років.

Майно передається місцевим громадам за однієї суворої умови – вони зобов’язуються використовувати ці будівлі ВИКЛЮЧНО для проживання внутрішньо переміщених осіб та БЕЗ ПРАВА відчуження у приватну власність.

Що це означатиме на практиці?

Місцеві чиновники не зможуть продати ці будівлі забудовникам під знесення чи комерцію. Для людей це означатиме гарантований захист від виселення. Вони матимуть надійне житло і знатимуть, що після закінчення війни їх ніхто не вижене на вулицю, поки держава не вирішить питання з їхньою повноцінною компенсацією.

Працюємо, щоб ініціатива нарешті потрапила на розгляд до сесійної зали!

Епідемія розлучень, вимушена міграція та, найстрашніше – війна, позбавляє тисячі українських дітей повноцінного батьківства. Розуміючи масштаб цієї кризи, долучаюся до парламентської робочої групи з напрацювання змін до законодавства щодо участі батьків у вихованні дитини після їх розлучення.

Сьогодні я фокусуюсь на багаторічному тягарі невирішених питань, де окремим, найскладнішим кейсом знову ж виступає фактор війни.
Від 2 до 3 мільйонів українських дітей перебувають за кордоном. Відстань і тривала розлука часто стають головною причиною розірвання шлюбів. У таких випадках батько, який залишається в Україні, навіть за величезного бажання фізично не може брати участь у вихованні через закриті кордони.

В Україні масово виник феномен «цифрового батьківства» – коли виховання, підтримка і любов передаються виключно через повідомлення у месенджерах або відеодзвінки. Проте ефективність такого формату відверто сумнівна, спільні теми зникають, а емоційний зв'язок між батьком та дитиною невідворотно втрачається.

Тому для мене дуже важливий зворотний зв'язок від вас. З якими реальними проблемами стикаєтесь ви, ваші рідні чи друзі? Які прогалини в законах дозволяють одному з батьків уникати відповідальності або, навпаки, заважають бути в житті дитини?

Пишіть у коментарях або мені в особисті повідомлення. Саме зараз формую для себе пул питань для розгляду в робочій групі.

Що ескалація довкола Ірану означає конкретно для України?

Будьмо реалістами – прямо зараз для нас це означає різке зміщення фокусу глобальної уваги. І так – це гарантовано стане проблемою. Коли у світі з'являється ще одна гаряча точка такого масштабу, ресурси та увага союзників розпорошуються.

Для нас це критично небезпечно, адже саме зараз ми ведемо перемовини про посилення нашої ППО.

До того ж, така геополітична волатильність, найімовірніше, спровокує подорожчання нафти на світових ринках, що створює додаткові економічні та безпекові виклики.

Ескалація довкола Ірану вчить нас однієї жорсткої істини: світ продовжує рухатися шляхом ескалації, ігнорування міжнародного права, а хаос та турбулентність починають превалювати над порядком та стабільністю.

Ми повинні тверезо оцінювати ситуацію та зробити все від над можливе, щоб зберегти наших людей та нашу країну.

📩 Підписатися в Телеграм
😎 Facebook
🕊 Instagram
👥 X

Щодо індексації пенсій та урядової обіцянки підняти мінімальну виплату до 6 000 гривень. Моя позиція незмінна – з людьми варто говорити чесно. І якщо називаються красиві суми, то варто називати чіткі терміни та реальні джерела фінансування. Подібні обіцянки мають бути реалізовані, а не залишатися просто гучним заголовком.

➡️ Давайте коротко про те, що маємо вже з 1 березня: запрацює оновлений механізм індексації. Уряд застосовує диференційовані коефіцієнти – чим раніше ви вийшли на пенсію, тим вищий відсоток підвищення.

Наприклад:
➡️ пенсії 2021-2022 років індексують на 6,1%;
➡️ 2023 року – на 4,8%;
➡️ 2024 року – на 3,6%;
➡️ 2025 року – на 2,4%.

➡️ Після перерахунку виплати зростуть від 100 до 2 595 гривень. Індексація торкнеться пенсіонерів загальної системи, військових, «чорнобильців», постраждалих на виробництві.

➡️ Окрему увагу приділили старшим людям: для вікової групи 80+ (за наявності повного стажу) мінімалка зросте до 4 213 грн, для 70+ – до 4 050 грн, до 70 років – від 3 406 до 3 725 грн.

А тепер про головне – обіцяна «мінімалка» у 6000 гривень.

За даними Пенсійного фонду, таке підвищення торкнеться понад половини пенсіонерів – це майже 5,6 млн осіб, адже зараз понад 4,3 млн людей отримують менше цієї суми.

Звучить чудово. При цьому підвищення формального доходу автоматично змінює статус пенсіонера в системі пільг. Держава може дати 1000 гривень до пенсії, але на стільки ж (або й більше) урізати субсидію на комуналку. У підсумку реальний гаманець людини не поповниться, а через нові ціни в магазинах стане ще тоншим. Це питання треба доопрацювати, аби не заподіяти шкоді людям. Систему пільг варто зберегти на належному рівні. Адже навіть 6000 гривень - це катастрофічно мало.

Якщо мінімальні пенсії підтягнуть до 6000 грн, а виплати тих, хто все життя тяжко працював, сплачував високі внески і мав великий стаж, залишать без суттєвих змін, це створить ефект зрівняйлівки. Це несправедливо. Цей фактор також варто врахувати.

Зараз вкрай важливі не лише красиві обіцянки, але й чіткі розрахунки – звідки візьмуться гроші на виплати та як уряд планує захистити людей від інфляції і втрати субсидій. Буду тримати це питання на контролі.

📩 Підписатися в Телеграм
😎 Facebook
🕊 Instagram
👥 X

Цієї ночі українську енергетику рятувало наше ППО. Більшість випущених росіянами ракет вдалося збити завдяки тому, що партнери оперативно надіслали частину ракет-перехоплювачів. Про це заявив Володимир Зеленський.

Так, на превеликий жаль, були й влучання. Але ми маємо бути реалістами і розуміти: жодна система ППО у світі не може гарантувати 100% захист. Особливо у випадках, коли ворог масовано і цілеспрямовано спрямовує балістику на один конкретний об'єкт.

Сьогодні вночі ворог знову цілив по енергетиці – під ударом опинилася газова інфраструктура на Полтавщині, а також електропідстанції на Київщині та Дніпровщині. 420 дронів, 39 ракет різних типів, у тому числі 11 балістичних.

Маємо руйнування у восьми областях. Пошкоджені багато приватних та багатоповерхових будинків. Відомо про десятки поранених людей унаслідок цієї атаки. І що найболючіше – серед них є діти... Щиро бажаю всім постраждалим якнайшвидшого одужання.

Холод ще не відступив, навантаження на енергосистему залишається, і ракети до систем ППО нам потрібні буквально на кожен день.

І це означає лише одне – на всіх рівнях потрібно працювати далі, ще більш активно. І це стосується не тільки захисту неба. Нам потрібно посилювати дипломатичний трек, потрібен мир. Лише в такому випадку зникне загроза із неба, від падіння ракет та їхніх уламків.