Телеграм канал «ГрандКіно»

​​🎞 НЕДІЛЬНА КЛАСИКА
«Небо над Берліном» / Der Himmel über Berlin (1987, Він Вендерс)

Берлін. Ангели ходять серед людей і чують їхні думки. Один із них закохується в циркачку і хоче стати людиною.
Звучить як казка? Так і є. Але така, від якої перехоплює подих.

Вендерс зняв фільм про те, чого нам усім бракує — бути почутим. Не врятованим, не виправленим. Просто почутим.
Чорно-біла камера Анрі Алекана робить Берлін схожим на сон. А момент, коли світ стає кольоровим — ти зрозумієш чому, коли побачиш.

IMDB: 8.0 · Letterboxd: 4.3/5

Ідеальне кіно для неділі. Повільно, красиво і про щось справжнє.
Гарного тижня і хорошого кіно попереду 🎬

🎬 Трохи не по сценарію цього каналу, але іноді життя підкидає жанр без альтернатив.

Мені передали запит від хлопців із 79 загону прикордонної служби. Вони зараз на позиціях і шукають деталі для FPV-дрона.

Я вже долучився сам.
Це не регулярна історія для каналу — просто хочу допомогти своїм.

Бо якщо відкинути весь пафос — такі штуки реально впливають на те, як закінчуються “сюжети” там, де немає режисера.

🔧 Що потрібно:
Рама — 5 або 7 дюймів (не менше 5)
Полотняний стек
Відеопередавач
Приймач
Мотори — 2807A 1300KV
Камера (не обов’язково 4K, головне — стабільність)
Антена (від неї сильно залежить сигнал)

💰 Деталі збору:

🎯 Ціль: 15 000 ₴

🔗 Банка:
https://send.monobank.ua/jar/4amn6W1wVs

💳 Картка:
4874 1000 2742 8682

Якщо маєте можливість — долучайтесь. Не обов'язково донатом - може знаєте де можна по гарній ціні придбати - пишіть.
Якщо ні — взагалі без проблем, канал далі про кіно 🙂

​​«Ейфорія» сезон 3 —
🎬 ХАЙП ЧИ НІ?

Зендея повернулась. Інтернет вибухнув. Усі роблять вигляд, що чекали саме на це.
Давай чесно...

Перший сезон «Ейфорії» був справжнім ударом — візуально, емоційно, по нервах. Другий сезон — це вже був удар по логіці. Сюжет розсипався, персонажі робили речі виключно тому що «так треба для драми», а не тому що вони живі люди.

Третій сезон обіцяє «перезапуск і нову точку відліку». Це або геніальне рішення, або спосіб зробити вигляд, що другого сезону не існувало.

Зендея тримає все на собі — це факт. Вона може грати навіть поганий матеріал так, що забуваєш дихати.
Вердикт: дивитись варто. Але з реалістичними очікуваннями, а не з тими, що були у 2019-му.

Вже дивишся? Що думаєш? 👇

​​П'ятничний вибір кіномана
🍿 ЩО СТАВИТИ СЬОГОДНІ ВВЕЧЕРІ

П'ятниця. Ти заслужив.

🔥 Хочеш адреналін →
«Олдбой» (2003, Пак Чхан-ук) — якщо ще не бачив, це злочин. Якщо бачив — знаєш, чому я це кажу. Корейський трилер, після якого сидиш у тиші хвилин десять.

😂 Хочеш сміятись →
«Ласкаво просимо до Куккі» (2008, Дані Бун) — французька комедія, яка зібрала більше глядачів ніж «Аватар» у Франції. Так, ти не ослишався. Дивись і розумій чому.

🎭 Хочеш щось між →
«Дикі історії» (2014, Дамян Шифрон) — аргентинський альманах про людей, які зірвались. Шість коротких історій. Кожна краща за попередню. Ідеально для п'ятниці.

Гарного вечора і хорошого кіно 🎬

​​🎞 НЕЗАСЛУЖЕНО ЗАБУТИЙ

«Людина без минулого» / Mies vailla menneisyyttä (2002, Акі Каурісмякі)

Фінляндія. Чоловік приїжджає до міста, його б'ють, він втрачає пам'ять і починає життя з нуля. Звучить як трагедія?
Ні. Це найтепліша і найтихіша комедія, яку ти коли-небудь бачив.

Каурісмякі знімає людей так, ніби вони всі трохи зламані — але саме тому гідні любові. Жодної драми заради драми. Жодного зайвого слова. Тільки тиха гідність людей, яким нема чого втрачати.

Канська нагорода. Номінація на «Оскар». І майже ніхто не знає цього фільму.

IMDB: 7.9 · Letterboxd: 4.1/5

На жаль не знайшов цього фільму українською…може хтось із вас бачив?

​​🎯 ПІД НАСТРІЙ

Четвер — це такий день, коли ти вже втомився, але вихідні ще не настали. Класика незручного існування.

😶 Якщо хочеться ні про що не думати →
«Гравець» (1992, Роберт Олтмен) — сатира про Голлівуд зсередини. Дотепно, легко, і при цьому розумно. Рідкісне поєднання.

😮‍💨 Якщо треба випустити пар →
«Телемережа» (1976, Сідні Люмет) — чоловік у прямому ефірі каже все, що думає. Катарсис гарантовано.

🌧 Якщо хочеться просто посидіти в тиші →
«Патерсон» (2016, Джим Джармуш) — водій автобуса пише вірші і живе життя, в якому нічого не відбувається… і відбувається все. Дуже тихе кіно, яке дивним чином збирає тебе до купи.

Який твій стан сьогодні? 👇

Залізо з душею, або Чому ми плачемо над металобрухтом? 🚀

Замислювалися, чому в одних фільмах космічний корабель — це просто дороге таксі (привіт, Marvel), а в інших — повноцінний персонаж, якому співчуваєш більше, ніж головному герою?

Чому іржава «Сереніті» здається затишнішою за власну квартиру, а «Тисячолітній Сокіл» — це буквально портрет Гана Соло в металі?

Сьогодні на каналі розбираємо феномен олюднення кораблів у фантастиці. Від філософської тиші Кубрика до відчайдушного кантрі «Світляка». Поговоримо про те, як режисери змушують нас вірити, що корабель — це не просто паливний бак з двигуном, а дзеркало нашої душі (ну, або наш найгірший кошмар, якщо згадати HAL 9000).

🎬 Дивитися тут: https://youtu.be/QnZU3CE6dtk