Чотири роки повномасштабної війни. Дванадцять років війни в Україні. Іноді мені здається, що життя «до» не існувало. А потім навпаки, ніби це було зовсім недавно.
Я думаю про тих, хто віддав життя за нашу свободу, був вбитий, закатований, страчений. Про тих, хто на фронті, в полоні, кого дуже чекають рідні. Про тих, хто втратив дім, місто, минуле. Думаю про захисників і захисниць, які роблять неможливе. Дякую вам за життя.
Це довгий час: чотири роки, а тим більше дванадцять. Та за ці роки я бачив стільки людської сили і підтримки, що не сумніваюся: Україна вистоїть завдяки світлим людям.
Колись у нас було «до» і обов'язково буде «після». А зараз варто жити. За себе і за тих, хто вже не зможе.
Вічна пам’ять загиблим. Героям Слава. Слава Україні.🇺🇦
ТРУХА⚡️Україна | Надіслати новину